Постанова № 8516856, 23.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.02.10Справа №2а-10165/09/8/0170 (16:10 год.) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Малого приватного підприємства «Увіс»

до Красноперекопської об’єднаної державної податкової АРК

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Повшедна Катерина Григоріна, довіреність № 77 від 03.02.10

від відповідача: не з'явився

Сутність спору: Позивач – Мале приватне підприємство «Увіс» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції, в якому просить суд визнати протиправними дії посадових осіб Красноперекопської ОДПІ, які склали та підписали податкове повідомлення-рішення № 0001431502/0 від 04 серпня 2009р. та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001431502/0 від 04 серпня 2009р.

Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 553063,42грн., в тому числі 368708,95грн. основного платежу та 184354,47грн. штрафних санкцій, суперечить чинному податковому законодавству України та не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому позивач зазначив, що відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на території України, ввіз товарів (супутніх послуг) в митному режимі імпорту та реімпорту, вивезення товарів (супутніх товарів) у митному режимі експорту або реекспорту.

До того ж, відповідно до п.п. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 вказаного Закону від оподаткування ПДВ звільняються операції з передачі майна на зберігання та повернення такого майна.

Виходячи з цього, позивач стверджує, що обкладаються ПДВ тільки операції з продажу товарів або послуг.

В той же час, як зауважує позивач, між ним та ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопський КХП виникли правовідносини, пов’язані з відшкодуванням вартості переданого на зберігання та не повернутого МПП «Увіс» майна – рису-сирцю, що підтверджується рішенням Господарського суду АР Крим від 03.04.2006р. по справі № 2-9/5801.1-2006, яке набрало законної сили та на виконання якого ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопський КХП здійснював відшкодування.

За таких обставин, позивач вважає, що ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопський КХП не повинен був вказувати у платіжних дорученнях суми ПДВ та не міг вимагати виписування йому податкових накладних, а МПП «Увіс» не мало ніяких правових підстав такі податкові накладні йому виписувати та видавати, як і не було правових підстав декларувати (сплачувати) свої податкові зобов’язання з ПДВ за цими операціями.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10165/09/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 25.09.2009р. по даній справі суд вжив заходи забезпечення адміністративного позову, заборонивши Красноперекопській ОДПІ, до набрання постановою у даній справі законної сили, вчиняти дії по погашенню податкового боргу та перерозподілу коштів МПП «Увіс» на оплату спірного податкового повідомлення-рішення № 0001431502/0 від 04.08.2009р. в картці особового рахунку платника податків (а.с. 30-31).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у запереченнях на позов (а.с. 39-40).

Красноперекопська ОДПІ стверджує, що при проведенні перевірки поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008р. (вхід. № 18661 від 18.11.2008р.) встановлено, що ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП (код за ЄДРПОУ 31728055) надана скарга (вх. № 7589/10 від 07.05.2009р.) на МПП «Увіс» про ненадання податкових накладних даним постачальником.

Так, згідно заяви зі скаргою та копій платіжних доручень, завірених банком, наданих ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП до Красноперекопської ОДПІ, у вересні 2008р. даним підприємством перераховано МПП «Увіс»: 500000,00грн., у т.ч. ПДВ 83333,33грн. за рис-сирець; 407217,80грн., у т.ч. ПДВ 67869,63грн. за рис-сирець, 606126,70грн., у т.ч. ПДВ 101021,17грн. за рис-сирець та 698908,90грн., у т.ч. ПДВ 116484,82грн. за рис-сирець.

Перерахування вказаних сум підтверджується відповідними платіжними дорученнями: № 23 від 03.10.2008р. на суму 500000,00грн., № 26 від 03.10.2008р. на суму 407217,80грн., № 24 від 03.10.2008р. на суму 606126,70грн. та № 25 від 03.10.2008р. на суму 698908,90грн.

В той же час, як було встановлено перевіркою, у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008р., МПП «Увіс» відображає у податковому зобов’язанні обсяг поставки без ПДВ 2511904,43грн., сума ПДВ складає 502380,88грн., в результаті чого в ході перевірки системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов’язань та/або податкового кредиту з ПДВ, встановлено, що платником МПП «Увіс» не задекларовано податкові зобов’язання по взаємовідносинам з ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП. При цьому, обсяг поставки в складі податкового кредиту ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП становить 368708,95грн.

За таких обставин, відповідач вважає, що у порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, товариством занижене податкове зобов’язання з ПДВ у періоді з 01.10.2008р. по 31.10.2008р. на загальну суму 368708,95грн., що і стало підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Заявою від 23.02.2010р. позивач відкликав позовні вимоги в частині визнання протиправними дій посадових осіб Красноперекопської ОДПІ, які склали та підписали податкове повідомлення-рішення № 0001431502/0 від 04 серпня 2009р.

Ухвалою суду від 23.02.2010р. залишено без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправними дій посадових осіб Красноперекопської ОДПІ, які склали та підписали податкове повідомлення-рішення № 0001431502/0 від 04 серпня 2009р.

Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 150 КАС України.

Після перерви слухання справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Увіс» має статус юридичної особи з 14.10.1994р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 530547, виданим Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим (а.с. 12) та Статутом Малого приватного підприємства «Увіс», державну реєстрацію якого проведено 14.10.1994р., номер запису 19449257 (а.с. 13-18).

Як свідчать матеріали справи, 21.07.2009р. Красноперекопською ОДПІ в АР Крим проведена невиїзна (камеральна) документальна перевірка податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008р. МПП «Увіс», за результатами якої складено акт перевірки №904 15-02/19449257 від 21.07.2009р. (а.с. 6-7).

Як зазначено в акті, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями, яке виразилося у заниженні позивачем податкового зобов’язання з ПДВ у період з 01.10.2008р. по 31.10.2008р. на загальну суму 368708,95грн.

Даний акт перевірки було покладено Красноперекопською ОДПІ в АР Крим в основу податкового повідомлення-рішення № 0001431502/0 від 04.08.2009р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 553063,42грн., в тому числі 368708,05грн. основного платежу та 184354,47грн. штрафних санкцій (а.с. 5).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Малого приватного підприємства «Увіс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

П.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, визначає, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

В описовій частині акту перевірки від 21.07.2009р. зазначено, що при проведенні перевірки поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008р. (вхід. № 18661 від 18.11.2008р.) встановлено, що ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП (код за ЄДРПОУ 31728055) надана скарга (вх. № 7589/10 від 07.05.2009р.) на МПП «Увіс» про ненадання податкових накладних даним постачальником, що свідчить про порушення останнім п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну.

Перевіркою також встановлено, що згідно заяви зі скаргою та копій платіжних доручень, завірених банком, наданих ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП до Красноперекопської ОДПІ, у вересні 2008р. даним підприємством перераховано МПП «Увіс»: 500000,00грн., у т.ч. ПДВ 83333,33грн. за рис-сирець; 407217,80грн., у т.ч. ПДВ 67869,63грн. за рис-сирець, 606126,70грн., у т.ч. ПДВ 101021,17грн. за рис-сирець та 698908,90грн., у т.ч. ПДВ 116484,82грн. за рис-сирець.

Перерахування вказаних сум підтверджується відповідними платіжними дорученнями: № 23 від 03.10.2008р. на суму 500000,00грн., № 26 від 03.10.2008р. на суму 407217,80грн., № 24 від 03.10.2008р. на суму 606126,70грн. та № 25 від 03.10.2008р. на суму 698908,90грн.

В той же час, як було встановлено перевіркою, у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008р., МПП «Увіс» відображає у податковому зобов’язанні обсяг поставки без ПДВ 2511904,43грн., сума ПДВ складає 502380,88грн., в результаті чого в ході перевірки системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов’язань та/або податкового кредиту з ПДВ, встановлено, що платником МПП «Увіс» не задекларовано податкові зобов’язання по взаємовідносинам з ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП. При цьому, обсяг поставки в складі податкового кредиту ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП становить 368708,95грн.

За таких обставин, відповідач вважає, що у порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, позивачем занижене податкове зобов’язання з ПДВ у періоді з 01.10.2008р. по 31.10.2008р. на загальну суму 368708,95грн.

Вказані висновки акту перевірки стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає вищенаведені висновки ДПІ необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка має містити встановлені Законом реквізити.

          При цьому, згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

          Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

          Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

          Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 даного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

          У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

          Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

          З вищенаведених норм слідує, що по-перше – податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця та одночасно є підставою для нарахування покупцем податкового кредиту, а по-друге – якщо постачальник товарів (послуг) відмовляється надати податкову накладну, то це є підставою проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

          Таким чином, суд доходить висновку про те, що на контролюючий орган покладено обов’язок з'ясувати достовірність та повноту нарахування постачальником зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією, але в жодному разі віднесення покупцем певних сум до складу податкового кредиту з ПДВ не може автоматично свідчити про заниження постачальником податкових зобов’язань, якщо він не видавав податкові накладні.

          Суд вважає, що такого висновку можна дійти лише після аналізу цивільно-правової операції, яка мала місце між постачальником та покупцем.

          В той же час, як свідчать матеріали справи та зазначено самим відповідачем в акті перевірки, висновки ДПІ про те, що МПП «Увіс» не були задекларовані податкові зобов’язання по взаємовідносинам з ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП в розмірі 368708,95грн. базуються виключно на результатах перевірки системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов’язань та/або податкового кредиту з ПДВ, оскільки обсяг поставки в складі податкового кредиту ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП за цими даними склав 368708,95грн.

Вказане свідчить про те, що цивільно-правова операція, яка мала місце між постачальником та покупцем, всупереч п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем взагалі не аналізувалась.

Суд вважає, що покладення в основу висновків ДПІ виключно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України суперечить також вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, п. 1.7 якого визначає, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, п. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відомості системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не є первинним документом в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якою первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, згідно з п.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Суд вважає, що вказане свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст.19 Конституції України, яка зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, а також ст.. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, яка встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Суд, проаналізувавши зміст цивільно-правової операції, яка мала місце між постачальником та покупцем, встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду АР Крим від 03.04.2006р. по справі № 2-9/5801.1-2006, яке згідно з довідкою ГС АРК від 15.01.2010р. набрало законної сили 14.04.2006р., з ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопський КХП на користь МПП «Увіс» було стягнуто 2212253,40грн. заборгованості, 990600грн. упущеної вигоди та судові витрати (а.с. 8-9, 153).

При цьому, як зазначено в даному рішенні, 2212253,40грн. є подвійною вартістю неповерненого рису-сирцю в кількості 103909кг, який у свій час був переданий ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопський КХП на зберігання (зворотній бік а.с. 8).

Вказана вартість рису-сирцю, на виконання рішення суду, була перерхована позивачу ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП в жовтні 2008р., про що свідчать призначення платежів у наявних в матеріалах справи виписках банку (а.с. 55-58)

Вказана обставина не заперечується ДПІ по суті, оскільки в самому акті перевірки також зазначено, що перерахування вказаних сум підтверджується відповідними платіжними дорученнями: № 23 від 03.10.2008р. на суму 500000,00грн., № 26 від 03.10.2008р. на суму 407217,80грн., № 24 від 03.10.2008р. на суму 606126,70грн. та № 25 від 03.10.2008р. на суму 698908,90грн.

Враховуючи, що відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), а також враховуючи, що відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на території України, ввіз товарів (супутніх послуг) в митному режимі імпорту та реімпорту, вивезення товарів (супутніх товарів) у митному режимі експорту або реекспорту, суд встановив, що поставка товарів, згідно з п. 1.4 ст. 1 вказаного Закону, це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

До того ж, відповідно до п.п. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 вказаного Закону від оподаткування ПДВ звільняються операції з передачі майна на зберігання та повернення такого майна.

Таким чином, оскільки цивільно-правова операція, яка мала місце між МПП «Увіс» та ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопським КХП щодо стягнення подвійної вартості рису-сирцю за не повернення переданого на зберігання рису-сирцю в кількості 103909кг, не є поставкою в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не потягло за собою перехід права власності на рис-сирець, то МПП «Увіс» не повинно було виписувати податкові накладні та нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ.

До того ж, судом встановлено, що на підставі п. 2 наказу МПП «Увіс» № 4 від 02.10.2008р. про списання з балансу МПП «Увіс» залишків рису-сирцю в кількості 103909кг, що знаходяться на зберіганні Красноперекопського КХП та призначені для розрахунку за послуги зберігання, Актом списання № СпТ-000001 від 03.10.2008р. вказаний рис-сирець було списано (а.с. 154-155).

Аналогічного висновку дійшла Красноперекопська ОДПІ при проведенні перевірки ДП ДАК «Хліб України» Красноперекопського КХП, у п. 3.2.2 акту перевірки № 1017/23-0/31728055 якого вказано про безпідставність віднесення останнім до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого при перерахуванні коштів за рішенням суду щодо відшкодування вартості переданого на зберігання та не повернутого рису-сирцю, оскільки фактичної поставки рису-сирцю з передачею права власності не відбулося (а.с. 107).

За таких обставин, суд вважає, що висновки відповідача про заниження позивачем податкового зобов’язання з ПДВ у періоді з 01.10.2008р. по 31.10.2008р. на загальну суму 368708,95грн. не ґрунтуються на чинному податковому законодавстві України.

В свою чергу, у відсутність вчинення позивачем порушення податкового законодавства, безпідставним є і нарахування позивачу штрафних санкцій.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності свого рішення суду не доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Суд вважає, що для повного захисту прав позивача спірне податкове повідомлення-рішення слід визнати протиправним та скасувати, а не визнати його нечинним.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У зв’язку зі складністю справи судом 23.02.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 01.03.2010р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0001431502/0 від 04 серпня 2009 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Увіс» (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Северна, буд. 1, код ЄДОПОУ 19449257) 3,40грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Кушнова А.О.