Рішення № 85165241, 23.10.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14552/19

н/п 2-а/640/527/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу 640/14552/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Лях Сергія Анатолійовича, третя особа Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить постанову ЕАВ №1324564 від 13.07.2019 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, визнати незаконною та скасувати.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, зокрема, що згідно постанови він, нібито 13.07.2019 р. о. 11.57 год., керуючи автомобілем Audi A6, д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі МО3 Київ-Харків, рухався зі швидкістю 96 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 46 км/год., чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Працівниками поліції був зупинений лише о 12:47 год.

Позивач вважає вищезазначену постанову незаконною та такою, що винесена з перевищенням компетенції суб`єкта владних повноважень, оскільки при винесенні постанови не дотримано вимоги ст. 280 КУпАП. У постанові відсутнє місце скоєння можливого правопорушення, зазначено лише автомобільну трасу, якою здійснювався рух. Так як не зазначено місце можливого скоєння правопорушення, час скоєння правопорушення і розгляду справи, не можливо встановити всі фактичні обставини справи. Крім того, при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача маються ознаки адміністративного правопорушення.

Оскільки з фактом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 не погодився він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 24.07.2019 р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, 22.05.2019 р. подав до канцелярії суду письмові пояснення, в яких просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав до суду відзив, просив справу розглядати без його участі, рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

У відзиві відповідач інспектор 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Лях С.А. зазначив, що 13.07.2019 о 11:57 год. відповідачем було зупинено автомобіль позивача, 13.07.2019 о 12:58 год, який керуючи автомобілем Audi A6, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 96 км/год. при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 46 км /год. За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за порушення позивачем п.12.4 ПДР України, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи строки розгляду справи, те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та просили справу розглядати за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Враховуючи викладене, положення ст.286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом щодо оскарження постанови від 13.07.2019 р., не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки позов до суду подано 23.07.2019 р.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані пояснення по суті справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою інспектора 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Лях Сергія Анатолійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1324564 від 13.07.2019 р. на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.9).

У постанові зазначено, що 13.07.2019 12:47:51, М03 429 км М03 452 км, керував автомобілем о 11:56 зі швидкістю 96 км на годину при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті 50 км на годину на 46 км на годину швидкість вимірювалась приладом трукм тс 000464, чим порушив п.12.4 ПДр - Порушення швид.режиму в населених пунктах (дозвол.швид.не більше 50 км/год) (а.с.9).

Стаття, частина статті КУпАП: ст..122 ч.1.

Прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу: накласти штраф 255 грн.

До постанови додається…»

Відповідач в своєму відзиві на позов посилається, на те, що доказами про місце скоєння адміністративного правопорушення, підтверджується роздруківкою з Google - maps, зображенням на фотографії автомобілю Audi A6д.н.з. НОМЕР_1 , наявний запис з виміром швидкості 96 км/год., однак, як вбачається з постанови серія ЕАВ №1324564 від 13.07.2019, ніяких доказів до постанови не долучались.

Таким чином, постанова серія ЕАВ №1324564 від 13.07.2019 винесена з порушенням вимог ст.283 КУпАП.

Крім того, з постанови серія ЕАВ №1324564 від 13.07.2019 неможливо встановити точний час та місце скоєння правопорушення.

З постанови вбачається різний час вчинення правопорушення, а саме 12:47 год. та 11:56 год. Тобто, з винесеної постанови серія ЕАВ № 1324564 від 13.07.2019 не зрозуміло точний час вчинення правопорушення.

Вказані вище обставини свідчать про порушення відповідачем вимог ст.283 КУпАП.

В постанові серія ЕАВ №1324564, не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, а саме населений пункт, в якому, як вважає інспектор Лях С.А., водій ОСОБА_1 , рухався зі швидкістю 96 км/год. та перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 46 км/год.

З постанови слідує, що місце розгляду справи Харківська область, Валківський район, дорога М03, 429 км, тобто не зазначається назва населеного пункту, де розглядалась справа.

Вказані вище обставини свідчать про недоведеність наявності в діях позивача порушень вимог Правил дорожнього руху,що в свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20 77, 122, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Лях Сергія Анатолійовича серія ЕАВ №1324564 від 13.07.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - інспектор 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Лях Сергій Анатолійович, місцезнаходження: 61033, м.Харків, вул.Шевченка 315-А.

Третя особа - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 61033, м.Харків, вул.Шевченка 315-А.

Повне судове рішення складено 23 жовтня 2019 року.

Суддя Чередник В.Є.