Ухвала суду № 85162087, 03.10.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0418/2665/2012

6/0203/85/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Казака С.Ю.,

при секретарі – Дикаленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред`явлення до виконання таких виконавчих листів, виданих на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року по цивільній справі №0418/2665/2012 (провадження №2/0203/519/2013) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2019 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся заявник із вищевказаною заявою через свого представника, в обґрунтування якої послався на те, що заочним рішенням того ж суду від 18 березня 2013 року задоволено позов заявника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а 14 травня 2014 року на примусове виконання вказаного рішення суду видано виконавчі листи, які було втрачено при поштовому пересиланні засобами внутрішнього поштового зв`язку заявника, про що самим заявником складено довідку від 15 лютого 2016 року за №201-256/16. За викладених обставин заявник просив суд видати йому дублікати виконавчих листів, а також поновити строк на пред`явлення їх до виконання, вважаючи цей строк пропущеним з поважних причин, та посилаючись на практику Європейського суду з прав людини в частині своєчасності та обов`язковості виконання остаточного рішення суду як складової права на доступ до правосуддя.

В судове засідання учасники розгляду заяви не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. В заяві про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання заявник також просив суд здійснити розгляд такої заяви за відсутності його представника. На підставі викладеного суд вважає за можливе здійснити розгляд даної заяви за відсутності учасників її розгляду, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 18 березня 2013 року за наслідками розгляду цивільної справи №0418/2665/2012 (провадження №2/0203/519/2013) за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості Кіровським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено заочне рішення суду, яким позов задоволено в повному обсязі. Викладене підтверджується вищевказаним заочним рішенням суду (а.с.120, 122-123).

14 травня 2013 року представником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в суді було отримано копію вищевказаного заочного рішення суду, а також виконавчий лист на його примусове виконання, що підтверджується розпискою представника заявника, копією довіреності на ім`я такого заявника (а.с.126, 127).

22 січня 2016 року представник знову звертався до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська задля видачі йому копії рішення та виконавчого листа на нього, у відповідь на що 05 березня 2016 року отримав копію рішення та письмову відповідь про неможливість видачі виконавчого листа через його отримання раніше – 14 травня 2013 року іншим представником заявника. Викладене підтверджується заявою представника заявника, копією довіреності на ім`я представника заявника, листом за підписом голови Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ (а.с.128-130).

30 березня 2016 року заявник звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про видачу дублікату виконавчих листів по справі №0418/2665/2012 (провадження №2/0203/519/2013) та поновлення строків на пред`явлення вказаних виконавчих листів до виконання. В обґрунтування заяви заявник послався на втрату виконавчих листів при поштовому пересиланні засобами внутрішнього поштового зв`язку заявника, на підтвердження послався на довідку від 15 лютого 2016 року за №201-256/16. Викладене підтверджується копією відповідної заяви заявника (а.с.132-133).

За наслідками розгляду вищевказаної заяви (справа №0418/2665/2012, провадження №6/0203/67/2016) Кіровським районним судом м. Дніпропетровська своєю ухвалою від 07 квітня 2016 року таку заяву залишено без задоволення. Ухвала мотивована тим, що довідка від 15 лютого 2016 року за №201-256/16 не є належним доказом втрати виконавчого листа, оскільки в довідці відсутні дані, які дозволяють підтвердити факт здійснення поштового пересилання виконавчого листа, внаслідок якого за твердженням заявника і відбулась втрата такого виконавчого документу. Відсутні й інші докази, зокрема документи оператора поштового зв`язку, на підтвердження здійснення поштового відправлення та його втрати. Послався суд і на відсутність поважних причин для поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки звернення до суду з цього питання відбулось після спливу трьох років після видачі таких листів та ймовірної їх втрати. Викладене підтверджується відповідною ухвалою суду від 07 квітня 2016 року, копію якої заявник отримав 07 квітня 2016 року і не оскаржував, що підтверджується розпискою представника заявника та відсутністю апеляційної скарги на ухвалу (а.с.145-149).

10 квітня 2017 року представник заявника ознайомився з матеріалами цивільної справи №0418/2665/2012 (провадження №2/0203/519/2013, №6/0203/67/2016), що підтверджується розпискою такого представника, копією довіреності (а.с.151, 152)

02 серпня 2019 року заявник вдруге звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із даною заявою про видачу дублікатів виконавчих листів по справі №0418/2665/2012 (провадження №2/0203/519/2013) та поновлення строку на пред`явлення до виконання таких виконавчих листів, яка розглядається. Цю заяву, як і заяву від 30 березня 2016 року заявник мотивував так само посиланням на втрату виконавчих листів при поштовому пересиланні засобами внутрішнього поштового зв`язку заявника, а також на довідку від 15 лютого 2016 року за №201-256/16, як єдиний доказ своїх вимог.

Відповідно до ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист суду є виконавчим документом.

Відповідно до п.17 пп.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дублікату виконавчого документа постановляється ухвала. Право державного виконавця на звернення під час виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про видачу дублікату виконавчого листа передбачено і нормою ст.18 ч.3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

Нормою ст.12 ч.6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, чинного на даний час, визначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Положеннями ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, який діяв на момент оформлення оригіналу виконавчого листа суду, дублікат якого заявник просить видати та поновити строк для його пред`явлення до виконання, передбачено річний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання.

За змістом ст.ст.3, 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавчий лист суду, як виконавчий документ, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років. Зазначений строк обчислюється з наступного дня після набрання законної сили рішенням суду, на яке видано такий виконавчий лист.

Пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом (до 05 жовтня 2016 року), пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також у випадку, коли суд має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно ст.10 ч.9 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення його до виконання. Правова позиція суду, покладена в основу такого результату розгляду заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ґрунтується на наступному. Так, однією з обов`язкових для встановлення підстав, з`ясування яких необхідно для позитивного вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа суду, є встановлення факту втрати виконавчого листа суду, що має доводитись перед судом саме заявником (стягувачем) і не тільки твердженнями та документами стягувача про відсутність в нього такого виконавчого листа, а в першу чергу доказами, отриманими від державного/приватного виконавця, даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень) щодо наявності/відсутності певного виконавчого провадження з примусового виконання такого виконавчого листа суду, стадії цього виконавчого провадження, а також документів оператора поштового зв`язку про дані поштового відправлення, його втрату, пояснення представників стягувача щодо втрати ними виконавчого документу, якщо заявник посилається саме на ці обставини в обґрунтування факту втрати виконавчого документу, дублікат якого просить видати. Іншою обов`язковою для встановлення підставою для можливості видачі дублікату виконавчого документу є звернення заявника (стягувача) до суду до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Щодо заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яка розглядається, то заявник її мотивує посиланням на втрату виконавчих листів суду при їх поштовому пересиланні засобами внутрішнього поштового зв`язку ТОВ «ОТП Факторинг Україна», на підтвердження чого посилається лише на свою ж довідку від 15 лютого 2016 року за №201-256/16. Натомість зі змісту такої довідки неможливо встановити конкретні обставини та дату втрати виконавчих листів, особу, яка допустила таку втрату. Інших доказів, які б дозволяли достеменно встановити факт втрати виконавчих листів, дублікати яких просить видати заявник, матеріали заяви взагалі не містять. Дана обставина є самостійною і достатньою підставою для відмови у видачі дублікату виконавчого листа.

Також, виходячи із дати ухвалення заочного рішення суду, на яке видано виконавчі листи (18 березня 2013 року), встановлений на той час строк апеляційного оскарження заочного рішення суду, відсутність заяви відповідача про його перегляд та апеляційної скарги на це рішення суду, враховуючи дату отримання представником оригіналу виконавчого листа (14 травня 2013 року), а також передбачений законодавством строк на пред`явлення такого виконавчого документа до виконання, очевидним є той факт, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду (02 серпня 2019 року) із даною заявою про видачу дублікату виконавчого листа зі значним пропуском строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Означена обставина є додатковою підставою для відмови судом заявнику у задоволенні заяви в частині видачі дублікату виконавчого листа суду.

В якості підстави для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа суду до виконання закон визначає наявність причин, визнаних судом поважними. В якості такої причини заявник зазначає лише сам факт втрати ним виконавчого листа. Оскільки ж, як вказано вище, заявником не доведено перед судом цей факт, зокрема не подано доказів, з яких можна було б встановити в повній мірі обставини та дату втрати виконавчого листа, в суду немає підстав для задоволення заяви в частині поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Крім того, оригінал виконавчого листа представник заявника отримав ще 14 травня 2013 року, однак у своїй заяві, яка розглядається, жодних мотивів не пред`явлення цього листа до примусового виконання протягом встановленого законом для цього строку, окрім сумнівного факту втрати виконавчого листа, не навів, а звернувся до суду із цією заявою лише в серпні 2019 року.

Окрім того, судом встановлено, що заявник вже звертався до суду 30 березня 2016 року із фактично такою ж заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення його до виконання, яку мотивував тим самим посиланням на втрату оригіналу виконавчого листа до виконання при поштовому пересиланні засобами внутрішнього поштового зв`язку ТОВ «ОТП Факторинг Україна», на підтвердження чого вказував також лише на ту ж саму свою довідку від 15 лютого 2016 року за №201-256/16. За наслідками розгляду такої заяви судом було відмовлено заявнику у задоволенні його заяви ухвалою від 07 квітня 2016 року, яка ніким не оскаржувалась та набрала законної сили. Втім заявник вирішив за спливом трьох років (02 серпня 2019 року) знову звернутись до суду із такою ж заявою, яка вирішується, додавши до її мотивування лише загальні посилання на практику Європейського суду з прав людини щодо своєчасності та обов`язковості виконання остаточного рішення суду як складової права на доступ до правосуддя. Таке посилання, за переконанням суду, не позбавляє заявника його обов`язку доводити перед судом дійсність та обставини втрати виконавчого листа, поважність причин пропуску строку на пред`явлення його до виконання, чого заявником виконано не було. Натомість, факт повторного звернення із такою самою заявою до суду без належного її обґрунтування та доведення містить ознаки нехтування заявником вказаним процесуальним обов`язком та зловживання правом на звернення до суду.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а отже і про необхідність відмови у її задоволенні в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 5, 12, 18, п.5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, ст.ст.2, 7, 8, 10, 12, 13, 17, 81, 247, 258-261, 263, 268, 272, 353, 354, 355, 431, 433, п.17 пп.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на пред`явлення до виконання таких виконавчих листів, виданих на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року по цивільній справі №0418/2665/2012 (провадження №2/0203/519/2013) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.Ю. Казак