Ухвала суду № 85160861, 23.10.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/7425/18

Провадження № 2-п/522/280/19

УХВАЛА

23 жовтня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді – Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Заявник 24.09.2019 року звернулася до суду з заявою, згідно якої просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2019 року.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що не прибував до судових засідань, у зв`язку з тим, що проживає в місті Києві, проте завжди подавав клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, які двічі були задоволені суддею, а тричі відмовлено у задоволенні клопотання. Вказав, що судові засідання в режимі відеоконференції не відбулися у зв`язку з тим, що суддя Бондар В.Я. був зайнятий в інших судових засіданнях, а не у зв`язку зі зайнятістю зали у Печерському районному суді м. Києва, як вказано у рішенні суду. Також вказує, що клопотання про проведення судового засідання завжди подавав з однаковим мотивуванням, проте суд виносив різні ухвали як про задоволення так і про відмову у задоволенні таких клопотань. ОСОБА_1 вказує, що його провина у ДТП не доказувалася, спір виник лише щодо розміру відшкодування. Судом була призначена експертиза. Відповідач мав намір ознайомитися з її результатами, подати клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи, у випадку потреби і потім подати відзив та докази. Зазначає, що відмова судді у проведені судового засідання в режимі відеоконференції є поважною причиною неявки ОСОБА_1 у судові засідання та не подання ним доказів. ОСОБА_3 А ОСОБА_4 вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог, адже позивач просив стягнути майнову шкоду, а суд стягнув частину вартості відновлювального ремонту. Відповідач не погоджується з висновком експертизи та не встиг подати клопотання про призначення комісійної повторної експертизи.

Ухвалою від 26.09.2019 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків заяви.

Після усунення недоліків заяви, ухвалою від 15.10.2019 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.10.2019 року.

Заявник у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення суду, приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавець для скасування заочного рішення суду передбачає сукупність умов, а саме неявка в судове засідання з поважних причин та істотне значення доказів для вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, позов задоволено частково.

Відповідач був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду, що ним не заперечується.

Мотиви задоволення та відмови у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про проведення судових засідань у режимі відеоконференції, викладені у відповідних ухвалах.

Неможливість проведення судових засідань в режимі відеокнференції, на думку ОСОБА_1 , трапилася з вини головуючого, втім такі твердження ОСОБА_1 , не підтверджуються жодним належним та допустим доказом.

Щодо наміру відповідача подати відзив після ознайомлення з результатами експертизи, варто відзначити наступне.

Згідно ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі (т.1 а.с.149-150) було визначено п`ятнадцятиденний термін для подання відзиву на позовну заяву.

Вже 18.06.2018 року ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення судового розгляду, в якому, крім іншого, повідомив про неможливість отримання кореспонденції, у зв`язку з помилками працівників відділення «Укрпошта», просив надіслати йому позовну заяву з додатками та встановити інший термін для подання відзиву.

Втім, до 19.08.2019 року ОСОБА_1 так і не скористався своїм правом на подання відзиву.

Тому, твердження ОСОБА_1 про його наміри подати відзив після ознайомлення з результатами експертизи, протирічать його вимогам викладених у клопотанні від 18.06.2018 року (т.1 а.с.153-154). Також такі наміри відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, адже для подання відзив встановлений визначений строк.

Також зазначення відповідача щодо того, що суд вийшов за межі позовних вимог не є підставою для скасування заочного рішення.

Втім, суд не може погодитися з тим, що вийшов за межі позовних вимог, адже мотиви стягнення вартості відновлювального ремонту та відповідні норми матеріального права відзначені в рішенні суду. А поняття майнова шкода, на відмінно від поняття відновлювального ремонту, є ширшим по відношенню до останнього.

Підставами для скасування заочного рішення є не тільки поважність причин неявки у судові засідання, а й докази, на які посилається заявник повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Заявником доказів, що мають істотне значення для вирішення справи не надано.

Не погодження ОСОБА_1 з висновком експертизи не може бути доказом та підставою для скасування заочного рішення суду.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що заявник докази, які б мали істотне значення для вирішення спору суду не надав, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, а значить заява підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 89, 258-260, 287, 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участі третьої особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди – залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 24.10.2019 року.

Суддя: В.Я.Бондар