Рішення № 85158632, 16.10.2019, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/3181/19

Провадження № 2-а/661/63/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

16 жовтня 2019 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої - судді Бойко М.Є.,

за участю секретаря судового засідання – Антоненко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Нова Каховка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил №1892/20500/19 від 15.05.2019, прийнятої заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М., вважаючи її протиправною, необґрунтованою, безпідставною та такою, що не відповідає нормам Митного кодексу України.

В огрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що оскаржувана постанова винесена в його відсутність, а тому він був позбавлений права дати пояснення з приводу обставин справи, чим порушено його право на захист, а також вимоги МК, КУпАП щодо повноти, всебічності та об`єктивності при з`ясуванні обставин у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, спірну постанову винесено відповідачем 15.05.2019 року. Позивач звернувся до суду з позовом про її скасування 08.07.2019 року

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що оскаржувану постанову ним отримано лише 01.07.2019 року, доказів протилежного відповідачем не надано. Таким чином, на думку суду, строк звернення з позовом про скасування постанови від 15.05.2019 року ОСОБА_1 не пропущений.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої свій позов підтримав в повному обсязі, просив скасувати оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил №1892/20500/19 від 15.05.2019 із зазначених у позовній заяві підстав, а справу розглянути у його відсутність.

Представник Волинської митниці ДФС в судове засідання також не з`явився, але надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, вважаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності про порушення останнім митних правил законною та обґрунтованою.

Таким чином, в зв`язку з неявкою сторін, суд вважає можливим, відповідно до ст. 229 КАС України, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За змістом ст. 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Згідно з ч.2 ст. 526 МК України про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Ч.4 ст. 526 МК України передбачає, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 481 МК України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб, у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суб`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України характеризується як умислом на його вчинення, так і бездіяльністю щодо виконання зобов`язання про зворотне вивезення товарів, які були тимчасово ввезені на митну територію України, у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до постанови про порушення митних правил №1892/20500/19 від 15.05.2019 року ОСОБА_1 22.01.2019 року тимчасово ввіз на митну територію України автомобіль «Peugeot 407», р.н. НОМЕР_1 . Згідно з наданому зобов`язанням кінцевий термін вивезення вказаного транспортного засобу з митної території України встановлено до 10.03.2019 року, проте, станом на 03.05.2019 року позивач цей автомобіль не вивіз, чим перевищив термін перебування з метою його транзиту а митній території України більше ніж на 10 днів та порушив вимоги ч. 3 ст. 481 МК України, за що на нього накладено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 17000 гривень.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №114681 від 30.01.2019 року, ОСОБА_1 , 25.01.2019 року, в м. Нова Каховка, по вул. Фабричній, керуючи транспортним засобом «Peugeot 407», р.н. НОМЕР_1 , скоїв ДТП, в результаті якого його автомобіль отримав механічні пошкодження.

З довідки Новокаховського відділу поліції ГУНП в Херсонській області, складеної інспектором РПП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області ст. лейтенантом поліції В.О.Гриньом, вбачається, що в результаті аварії 25.01.2019 року транспортний засіб позивача був пошкоджений повністю, тобто, автомобіль не пересувався.

Як вбачається з матеріалів справи, під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, тобто з 04 лютого 2019 року по 01 червня 2019 року включно, ОСОБА_1 перебував за кордоном, працюючи на борту РШ «КАРЕЙ» водолазом, що позбавило останнього можливості надати заяву до митних органів про перебування автомобіля «Peugeot 407», р.н. НОМЕР_1 у пошкодженому стані після ДТП, яка мала місце 25.01.2019 року в м. Нова Каховка. Вказана обставина підтверджується довідкою від 01 червня 2019 року, виданою капітаном РШ «КАРЕЙ» ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 були надані суду документи, що підтверджують факт ДТП за участю автомобіля «Peugeot 407», р.н. НОМЕР_1 , неможливість його пересування, а також перебування позивача за кордоном, що об`єктивно не дозволило йому своєчасно виконати свої зобов`язання та вивезти транспортний засіб за межі митної території України.

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення позивача про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В свою чергу, розгляд справи за відсутності даних про своєчасне сповіщення позивача про місце і час її розгляду, є порушенням вимог ст. 526 МК України, що, як наслідок, призвело до розгляду справи без своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного з`ясування її обставин всупереч ст.ст. 486, 489 МК України.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених вище обставин суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова від 15.05.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 481 МК України винесена без належного з`ясування усіх обставин справи відповідно до вимог ст. 486 МК України. Зокрема, при її винесенні не встановлено, відповідно до ст. 489 МК України, наявність вини у діях ОСОБА_1 щодо складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 487 МК України, а саме: не доведений його умисел на його вчинення та безпричинна бездіяльність позивача щодо виконання зобов`язання про зворотне вивезення автомобіля, який був тимчасово ввезений на митну територію України, у встановлений строк.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 з об`єктивних причин, тобто, у зв`язку із пошкодженням автомобіля внаслідок аварії (ДТП), а також перебуванням самого позивача за кордоном, не міг вчасно вивезти транспортний засіб «Peugeot 407», р.н. НОМЕР_1 за межі митної території України.

За таких обставин, а також враховуючи, що у справі відсутні будь-які дані, що позивач дійсно був обізнаний про час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому позбавлений можливості дати пояснення та висловити свої зауваження щодо змісту протоколу, реалізувати інші права, передбачені ст. 490 Митного кодексу України, в тому числі право на захист, суд приходить до переконання, що оскаржувана ним постанова №1892/20500/19 від 15.05.2019 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача – закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України.

Відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Згідно ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягаю відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Отже, з Волинської митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути на користь держави судовий збір у сумі 768 гривень 40 копійок.

Керуючись ст. ст.9, 72, 90, 240, 271, 286, 288 КАС України, ст.ст.92, 93, 381, 470 МК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС від 15 травня 2019 року в справі про порушення митних правил №1892/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 481 МК України.

Справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України.

Стягнути з Волинської митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн. (стягувач Державна судова адміністрація України м. Київ, вул. Липська 18/5, 01601, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Повний текст судового рішення виготовлено 18 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М. Є. Бойко

.