Ухвала суду № 85158002, 24.10.2019, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/1928/19

2/662/578/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі головуючого судді - Тимченко О.В.

секретар судового засідання - Овсяннікова Т.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до ПСП 'Ушба' третя особа ТОВ "ПУСК" про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Позивачі в особі представника адвоката Зайцева К.М. звернулися до суду з позовом до ПСП 'Ушба' третя особа ТОВ "ПУСК" про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку.

Ухвалою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 30.08.2019 року провадження у зазначеній справі було відкрито, та призначено підготовче засідання.

24.10.2019 року представник відповідача адвокат Колганова Ю.М. звернулася до суду з заявою про закриття провадження у справі. Заяву обґрунтовує тим, що позовна заява не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, в ній не наведено суть судового спору, відсутнє правове обґрунтування подання цієї позовної заяви до суду, відсутні докази в обґрунтування позовних вимог, а сама заява подана з грубими порушеннями вимог Цивільного процесуального кодексу України, в тому числі порушено правила об`єднання позовних вимог, позов підписано особою, повноваження якої не підтверджені належним чином.

З урахуванням наведеного вважає, що провадження у справі №622/1928/19 має бути закрито з огляду на таке.

Вимоги до змісту позовної заяви викладені у статті 175 Цивільного процесуального кодексу України. Позовна заява, що стала підставою для відкриття провадження не відповідає вимогам зазначеної статті, а також містить недостовірні відомості.

Зазначеною статтею Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява фізичної особи має містити: прізвище, ім`я та по батькові учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти. Позовна заява не містить зазначеної інформації щодо позивачів.

Відповідно до частини першої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Відповідно до частини сьомої цієї ж статті до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на необхідність правильного оформлення ордеру на підтвердження повноважень адвоката відповідно до вимог, встановлених Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України (далі - Положення про ордер).

Згідно з частиною другою статті 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Вимоги до реквізитів ордеру наведено у пункті 12 Положення про ордер. Судова практика Верховного Суду свідчить про наявність чіткої позиції суду про необхідність повного дотримання вимог зазначеного пункту Положення про ордер.

Так, до матеріалів справи адвокат має долучити ордер, що містить, крім іншого інформацію стосовно органу, в якому надається правова допомога адвокатом; номера посвідчення адвоката України, ким та коли його видано; дати видачі ордера; номера та дати договору про надання правової допомоги, тощо.

У випадку невідповідності ордеру вимогам Положення про ордер Верховний Суд у своїх рішеннях дотримується позиції про те, що в разі коли ордер на надання правової допомоги не містить обов`язкових реквізитів, то він не може вважатися належним документом для здійснення представництва, а тому адвокат, який його надав, не мав права підписувати відповідний процесуальний документ (ухвали КГС ВС від 02.04.2018 у справі №910/11162/17, від 07.08.2018 у справі № 905/2497/17, від 23.02.2018 у справі №13/187, від у справі №922/1676/15, від 21.05.2018 у справі №18/257, від 09.08 2018 у справі №916/3266/17, від 12.09.2018 у справі №905/2865/17, від 02.05.2018 у справі №910/16014/17, від у справі № 908/1843/17 та ін).

Отже, ордер на надання правової допомоги, яким адвокат підтверджує свої повноваження, має бути оформлений відповідно до вимог, встановлених Положенням про ордер.

Під час ознайомлення з матеріалами справи встановлено, що ордери, залучені адвокатом ОСОБА_14 M. до матеріалів справи не відповідають вимогам Положення про ордер. Так, ці ордери не містять повної назви органу, у якому надається правова допомога адвокатом (п.п. 12.4 Положення), номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане (п.п. 12.5 Положення), зазначення адреси робочого місця адвоката (п.п. 12.6,12.7 Положення).

Отже, ОСОБА_15 не може бути визначений, як представник позивачів, а позовна заява, відповідно до частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, мала бути повернута позивачам.

Крім того, слід зазначити, що відповідного до вимог статті 188 Цивільного процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до пункту 25 Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позива відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

В даному випадку в одному позові об`єднано позовні вимоги 13 фізичних осіб, підставами виникнення яких є 13 різних договорів, обставини укладання та реалізації яких є індивідуальними для кожної особи, докази обґрунтованості позовних вимог для кожної особи є також індивідуальними. Договори оренди, що є предметом об`єднаннях позовних стосуються 13 різних земельних ділянок. Права та обов`язки орендодавця за кожним із договорів оренди жодним не впливають на права та інтереси інших орендодавців. Фактично, позовні вимоги поєднані лише предметом договорів (оренда земельної ділянки) і особою орендаря - ПСП «Ушба», а предмет позову не є спільним, а вимоги позивачів не взаємопов`язані.

Отже, з урахуванням вимог статті 188 Цивільного процесуального кодексу України, правової позиції Верховного суду України, представником позивачів при поданні позову про визнання недійсними 13 різних договорів оренди порушено правила об`єднання позовних вимог.

Відкриття провадження у справі за позовом, поданим із порушенням правил об`єднання позовних вимог, крім іншого, призвело до неможливості виконання ПСП «Ушба» вимог статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, згідно вимог пункту 2 частини п`ятої зазначеної статті Цивільного процесуального кодексу України до відзиву, зокрема, додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Додатками до цього відзиву є платіжні документи на підтвердження отримання кожним із позивачів коштів від ПСП «Ушба». Зазначені платіжні документи містять персональні дані щодо кожного із позивачів. При цьому, частиною другою статті 10 Закону «Про захист персональних даних» використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб`єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб`єктам відносин, пов`язаних з такими даними. Отже, виконання відповідачем вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо направлення кожному із позивачів відзиву та доданих до цього доказів призведе до протиправного розповсюдження персональних даних.

Крім того, позовна заява, в порушення вимог статті 175 Цивільного процесуального кодексу України взагалі не містить таких відомостей: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, позовна заява не містить вказівок про надання суду доказів на підтвердження сплати позивачами судового збору або про наявність у позивачів підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В першу ж чергу, з урахуванням норм, викладених у статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 175 цього Кодексу передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, викладає обставини, якими обґрунтовує свої вимоги; зазначає докази, що підтверджують вказані обставини.

Необхідною умовою для звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного договору оренди недійсним є порушення вказаним правочином прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача.

Однак, позовна заява не містить обґрунтування порушення законних прав та інтересів позивачів внаслідок реалізації договорів оренди земельної ділянки, укладених ПСП «Ушба» та позивачами, а також не містить визначення обставин, які б, у відповідності до вимог статті 215 Цивільного кодексу України, свідчили про наявність підстав для визнання договору недійсним.

Відповідно до частин першої та третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Не зважаючи на вимоги наведених процесуальні норми позовна заява прийнята до розгляду та ухвалою суд від 16.08.2019 відкрито провадження у справі №662/1928/19, що може за певних умов оцінюватись, як надання судом необґрунтованих преференцій позивачам та/або їх представнику.

Відповідно до статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору. Ухвалу про залишення позову без розгляду, відповідно до пункту 1 частини другої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановляє за результатами підготовчого провадження.

В Постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №404/251/17 підтверджено необхідність дотримання зазначеного принципу.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Просить заяву задовольнити та закрити провадження у справі.

Позивачі та їх представник адвокат Зайцев К.М. в судовому засіданні проти задоволення заяви про закриття провадження у справі заперечували, з тих підстав, що всі недоліки є несуттєвими, які можна виправити.

Відповідно до вимог частини 11 статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи те, що після відкриття провадження встановлені недоліки, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вищевказаних недоліків.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись статтями 84, 185, 187 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача адвоката Колганової Ю.М. про закриття провадження у справі задоволити частково.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до ПСП ОСОБА_16 Ушба' третя особа ТОВ "ПУСК" про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку - залишити без руху, та надати позивачам, представнику позивачів адвокату Зайцеву К.М. для усунення вищевказаних недоліківп`ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачам, представнику позивачів, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Тимченко