
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"07" жовтня 2019 р. Справа № 911/3513/16
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у справі
за заявою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія-Північ»
про банкрутство
за участю представників
ініціюючого кредитора: Ткачук О.В. – предст. за дов. № 114 від 30.07.2019;
ліквідатора: Різник О.Ю. – предст. за дов. від 01.07.2019;
Ісхакова І.Е.: Коляда С.М. – предст. за дов. від 20.09.2019;
встановив:
До господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Лінія-Північ» (ТОВ «Нова Лінія-Північ») в порядку ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нова Лінія-Північ», визнано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» кредитором ТОВ «Нова Лінія-Північ» з безспірними грошовими вимогами у розмірі 589036,10 грн., введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 30.01.2017 розміщено повідомлення про порушення провадження у справі № 911/3513/16 про банкрутство ТОВ «Нова Лінія-Північ» за № 39804.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2017 повноваження керівника ТОВ «Нова Лінія-Північ» – Яремчука Євгена Борисовича – припинено, виконання обов`язків керівника ТОВ «Нова Лінія-Північ» тимчасово покладено на розпорядника майна боржника – арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича; зобов`язано керівника ТОВ «Нова Лінія-Північ» – Яремчука Євгена Борисовича – протягом трьох днів з дати отримання вказаної ухвали суду передати розпоряднику майна боржника бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності боржника – ТОВ «Нова Лінія-Північ». Також зобов`язано розпорядника майна боржника здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності боржника та надати суду вказану інформацію.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2017 визнано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» кредитором ТОВ «Нова Лінія-Північ» з додатковими грошовими вимогами у сумах: 707777,77 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 4 черга; 994565,23 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором – 6 черга; 130500,00 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом – 4 черга; 196114,60 грн. заборгованості за кредитом – 4 черга; 315108,11 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом – 4 черга; 366648, 21 грн. пені – 6 черга, 1600,00 грн. комісії – 4 черга; 13780,00 грн. та 3200 грн. судового збору – 1 черга; 12471,54 грн. пені – 6 черга.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Нова Лінія-Північ», до якого включено вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в наступних сумах: 500000,00 грн. боргу – 4 черга; 54666,67 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом – 4 черга; 22500,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом – 4 черга; 11869,43 грн. судового збору – 4 черга; 707777,77 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 4 черга; 994 565,23 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором – 6 черга; 130500,00 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом – 4 черга; 196114,60 грн. заборгованості за кредитом – 4 черга; 315108,11 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом – 4 черга; 366648,21 грн. пені – 6 черга, 1600,00 грн. комісії – 4 черга; 13780,00 грн. судового збору – 1черга; 3200 грн. судового збору – 1черга; 12471,54 грн. пені – 6 черга; загалом 3330801,56 грн., що складають: 1 черга – 16980,00 грн. (судові витрати); 4 черга – 1940136, 58 грн. (основний борг); 6 черга – 1373684,98 грн. (неустойка). На підставі зазначеної ухвали продовжено строк процедури розпорядження майном боржника – ТОВ «Нова Лінія-Північ» – на 1 місяць.
Постановою господарського суду Київської області від 23.06.2017 визнано банкрутом ТОВ «Нова Лінія-Північ» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 26.06.2017 оприлюднено оголошення (повідомлення) про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ТОВ «Нова Лінія-Північ» за № 43982.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі ТОВ «Нова Лінія-Північ» в наступній редакції: 2114566,25 грн. основного боргу – 4 черга; 1373684,98 грн. неустойки – 6 черга; 20180,00 грн. судових витрат – 1 черга.
Через канцелярію господарського суду Київської області 04.03.2019 ліквідатор ТОВ «Нова Лінія-Північ» арбітражний керуючий Демчан О.І. подав заяву за вих. № 02-01/26-104 від 04.03.2019 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Нова Лінія-Північ» у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника (далі – заява про покладення субсидіарної відповідальності), а саме на ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Нова Лінія-Північ» 3508431,23 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2019 відмовлено ліквідатору ТОВ «Нова Лінія-Північ» арбітражному керуючому Демчану О.І. в задоволенні заяви за вих. № 02-01/26-105 від 22.03.2019 про застосування заходів забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2019 заяву про покладення субсидіарної відповідальності призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2019.
Через канцелярію господарського суду Київської області 11.05.2019 представником Ісхакова ОСОБА_5 Е ОСОБА_6 подано відзив на заяву про покладення субсидіарної відповідальності.
Через канцелярію господарського суду Київської області 13.05.2019 представником ОСОБА_1 подано заяву про уточнення резолютивної частини відзиву на заву ліквідатора ТОВ «Нова Лінія-Північ» про покладення субсидіарної відповідальності».
Через канцелярію господарського суду Київської області 20.05.2019 ліквідатор ТОВ «Нова Лінія-Північ» подав пояснення за вих. № 02-01/26-109 від 20.05.2019 на відзив ОСОБА_1 від 10.05.2019.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2019 залучено до участі у справі про банкрутство ТОВ «Нова Лінія-Північ» в якості співвідповідачів при розгляді заяви про покладення субсидіарної відповідальності – Малешко ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Через канцелярію господарського суду Київської області 23.08.2019 представник Ісхакова ОСОБА_8 подав заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності до заяви про покладення субсидіарної відповідальності та відмову у зв`язку з цим в задоволенні заяви.
З метою вирішення питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання з розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, про що 27.05.2019 судом постановлено ухвалу.
На підставі ухвали суду від 23.08.2019 закрито підготовче провадження з розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності та призначено заяву до судового розгляду по суті на 23.09.2019.
Через канцелярію господарського суду Київської області 20.09.2019 ліквідатором ТОВ «Нова Лінія-Північ» подано заперечення за вих. № 02-26/121 від 19.09.2019 на заяву представника ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Ухвалою суду від 23.09.2019 розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності відкладено на 07.10.2019.
В судовому засіданні 07.10.2019 суд заслухав усні пояснення представників учасників справи.
ОСОБА_2 , Малешко О ОСОБА_6 М ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .В ОСОБА_6 в судові засідання не направляли своїх уповноважених представників, письмових відзивів на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності до суду не насилали.
З метою належного повідомлення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності суд звертався до відповідних органів реєстрації місця перебування та проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) вказаних осіб.
Ухвали суду у справі № 911/3513/16 надсилались ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за адресами, які повідомлено суду відповідними органами реєстрації місця проживання (перебування) фізичної особи.
Крім того, оскільки отримана судом інформація не дала можливості встановити зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_3 , з метою повідомлення останньої про розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності та про її право подати відзив на заяву, ОСОБА_3 , як відповідач за заявою, повідомлялась судом через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, а також шляхом направлення копій ухвал у справі на адресу, яка вказана ліквідатором у клопотанні за вих. № 02-01/26-114 від 11.07.2019 про залучення співвідповідачів.
Заслухавши пояснення представників учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Під час виконання повноважень ліквідатором банкрута було проаналізовано рух коштів по рахунках банкрута та встановлено безпідставне перерахування грошових коштів підприємства на особистий рахунок керівника ТОВ «Нова Лінія-Північ» та третіх осіб. У підприємства були відкриті рахунки у АТ КБ «ПриватБанк». Інших рахунків у ТОВ «Нова Лінія-Північ», у проаналізований період, відкрито не було, що доводиться листом органу ДФС вих. № 642/1034-гр/10-34-08 від 20.07.2017.
Ліквідатор стверджує, що в період з 18.01.2013 по 18.02.2014 колишнім керівником банкрута ОСОБА_1 з рахунків ТОВ «Нова Лінія-Північ» здійснювалось безпідставне, з метою особистого збагачення, перерахування грошових коштів підприємства на свою власну користь та на користь третіх осіб у загальному розмірі 9924785,00 грн., при наявності у той час кредитних зобов`язань перед АТ КБ «ПриватБанк», що доводиться рішенням господарського суду Рівненської області від 17.12.2014 у справі № 918/1599/14.
У вказаний період з рахунків ТОВ «Нова Лінія-Північ» було перераховано гр. ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 8062923,00 грн. нібито як повернення тимчасової фінансової допомоги засновнику на підставі договору від 24.01.2013.
З рахунків ТОВ «Нова Лінія-Північ» 04.02.2013 перераховано на користь гр. ОСОБА_1 , нібито в якості повернення фінансової допомоги на підставі договору від 25.01.2013, кошти підприємства в сумі 280832,00 грн.
Разом з тим ліквідатором банкрута встановлено, що 07.05.2013 з рахунків ТОВ «Нова Лінія-Північ» перераховано гр. ОСОБА_1 на підставі його листа від 30.04.2013 кошти в розмірі 685700,00 грн., нібито в якості повернення фінансової допомоги за договором позики від 24.01.2013.
Ліквідатор вказує, що на підтвердження факту надання тимчасової фінансової допомоги керівником банкрута ТОВ «Нова Лінія-Північ» на підставі договору від 24.01.2013 на суму в 8062923,00 грн., договору від 25.01.2013 на суму 280832,00 грн. та на підставі листа від 30.04,2013 на суму 685700,00 грн., на запит ліквідатора гр. ОСОБА_1 надано арбітражному керуючому копії договорів позики від 24.01.2013 та від 25.01.2013, копію листа від 30.04.2013 та копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, нібито на підтвердження внесення ОСОБА_1 коштів у якості фінансової допомоги підприємству за вказаними договорами.
Також ліквідатором встановлено, що в період з 03.01.2014 з рахунку ТОВ «Нова Лінія-Північ» на користь гр. ОСОБА_10 перераховано 895330,00 грн. в якості повернення позики за договором позики від 01.12.2013. Вказаний договір зі сторони підприємства був підписаний керівником – ОСОБА_1 .
В зазначений період керівником ТОВ «Нова Лінія-Північ» був Ісхаков ОСОБА_8 , що підтверджується, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.10.2017 № 1003146240.
За словами ліквідатора, ним встановлено той факт, що сума позики на розрахунковий рахунок ТОВ «Нова Лінія-Північ» зі сторони ОСОБА_10 не перераховувалася. На запит ліквідатора ОСОБА_10 надано копію договору позики та квитанцій до прибуткового касового ордеру, як нібито докази внесення ОСОБА_10 позики на користь підприємства.
Ліквідатор вважає, що гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_10 не вносилися грошові кошти на рахунки ТОВ «Нова Лінія-Північ» за вказаними договорами позики, що, на його думку, доводиться виписками з рахунків підприємства, які були відкриті в АТ КБ «ПриватБанк». Копії квитанцій до прибуткових касових ордерів не можуть вважатися належними доказами надання останніми сум поворотної фінансової допомоги на користь ТОВ «Нова Лінія-Північ», оскільки грошові кошти мали бути зараховані на єдиний рахунок ТОВ «Нова Лінія-Північ», як вимагається відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320. Проте виписки з банківських установ по рахункам боржника не містять інформації про такі операції.
Крім того ліквідатором банкрута під час ліквідаційної процедури отримано від Головного управління статистики у Київській області лист від 26.04.2017 № 19-05/1859, до якого додано баланс банкрута та звіт про фінансові результати станом на 31.12.2013, які подавалися до органу статистики керівником ТОВ «Нова Лінія-Північ» Ісхаковим ОСОБА_8 , який одночасно виконував повноваження головного бухгалтера на підприємстві. З отриманої фінансової документації не вбачається будь-яких операцій щодо отримання/повернення позики як на початок так і на кінець 2013 року.
Вказані обставини, на переконання ліквідатора, свідчать про фіктивність квитанцій до прибуткових касових ордерів, які були надані гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_10 на підтвердження факту надання ними поворотної фінансової допомоги ТОВ «Нова Лінія-Північ».
Таким чином ліквідатор вважає, що грошові кошти безпідставно перераховувались на користь гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_10 в якості повернення фінансової позики та були власними коштами підприємства, які керівництво всупереч інтересам товариства відчужило, з метою власного збагачення і ухилення обов`язків перед АТ КБ «ПриватБанк» зі сплати грошових коштів за кредитними зобов`язаннями.
З 03.04.2014 ОСОБА_2 став учасником ТОВ «Нова Лінія-Північ» із 100% часток статутного капіталу підприємства та з 04.04.2014 – генеральним директором підприємства. Вказане підтверджується долученою до матеріалів справи копією протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Нова Лінія-Північ» від 03.04.2014.
ОСОБА_2 виконував повноваження керівника підприємства до винесення господарським судом Київської області ухвали від 10.04.2017 у справі № 911/3513/16, якою припинено повноваження керівника та тимчасово обов`язки керівника підприємства покладено на розпорядника майна.
За твердженнями ліквідатора, з моменту призначення ОСОБА_2 , як керівник і єдиний засновник ТОВ «Нова Лінія-Північ», будь-яких дій для виявлення майна підприємства не вчиняв, інвентаризації майна не проводив, заходи для стягнення дебіторської заборгованості не здійснював, не здійснював бухгалтерський облік та не подавав фінансову звітність, так само як і не вчиняв заходів для відновлення платоспроможності товариства, чим порушував вимоги законодавства, яке діяло на момент здійснення його повноважень.
ОСОБА_2 не здійснювались жодні дії для повернення безпідставно перерахованих на користь гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_10 коштів, чим порушено п. 14.2 Статуту підприємства (генеральний директор ухвалює рішення про надання претензій і позовів від імені товариства).
Крім того ОСОБА_2 , як єдиний засновник підприємства, порушив п. 7.2. Статуту ТОВ «Нова Лінія-Північ», адже з дати обрання його єдиним учасником (03.04.2013) не брав участі в управлінні справами товариства, не сприяв товариству у здійсненні ним своєї діяльності, що, на думку ліквідатора, доводиться тим, що у вказаний період не було проведено жодних зборів учасників товариства для прийняття управлінських рішень.
ОСОБА_2 , як керівник ТОВ «Нова Лінія-Північ», порушував чинне законодавство України та п. 13.3 Статуту підприємства та не організував оборот документів в товаристві (в т. ч. подання бухгалтерського, податкового і статистичного обліку та звітності), що за змістом п. 13.4 Статуту є відповідальністю саме генерального директора та головного бухгалтера.
Після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Нова Лінія-Північ» ухвалою від 30.01.2017 керівник ОСОБА_2 перешкоджав виконанню обов`язків розпорядником майна підприємства.
З огляду на той факт, що керівником ТОВ «Нова-Лінія-Північ» на неодноразову вимогу ліквідатора не передано останньому бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ «Нова-Лінія-Північ», ліквідатор 15.08.2017 звернувся з заявою про вчинення ОСОБА_2 злочинів, передбачених ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ст. 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження) та ст. 382 (невиконання судового рішення) Кримінального кодексу України, до Славутицького ВП ГУ НП у Київській області.
За фактом вказаного звернення по відношенню до ОСОБА_2 відкрито кримінальне провадження за № 42017111130000283 за ч. 2 ст. 382 Кримінального кодексу України, на підтвердження чого ліквідатором додано лист Броварської місцевої прокуратури від 03.11.2017 № 35-02/8292 вих17.
Вказані обставини, на думку ліквідатора, доводять, що діяння ОСОБА_2 , як керівника та єдиного засновника підприємства, були спрямовані на заподіяння шкоди підприємству, оскільки після його призначення та отримання 100% частки у статутному капіталі товариства не було вчинено жодних дій для здійснення господарської діяльності, погашення заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» та відновлення платоспроможності товариства, що призвело до його банкрутства.
За твердженнями ліквідатора, у процедурі розпорядження майном ОСОБА_2 продовжував протиправні, на шкоду підприємства, діяння, які полягають у непроведенні жодних дій для відновлення господарської діяльності підприємства і перешкоджанні розпоряднику майна здійснювати свої повноваження.
За період проведення процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури ТОВ «Нова Лінія-Північ» будь-якого майна у власності підприємства не виявлено.
ОСОБА_3 була учасником ТОВ «Нова Лінія-Північ» до 12.03.2014 та володіла 50% статутного капіталу. Вказане підтверджується, зокрема, наявними в матеріалах справи копіями протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Нова Лінія-Північ» від 12.03.2014, заяви ОСОБА_3 від 12.03.2014 про виведення останньої зі складу учасників ТОВ «Нова Лінія-Північ», договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Нова Лінія-Північ» від 12.03.2014.
ОСОБА_3 як учасник підприємства входила до складу найвищого органу управління ТОВ «Нова Лінія-Північ» – загальних зборів та мала 50% голосів під час прийняття рішень на зборах.
У період зміни учасника товариства ОСОБА_3 на ОСОБА_4 (12.03.2014) розмір зобов`язань підприємства (448,2 тис. грн.) перевищував розмір активів (429,1 тис. грн.). На думку ліквідатора, вказане свідчить про те, що за період, коли учасником товариства була ОСОБА_3 , порушувався п. 3.1 Статуту, а саме – не досягалася мета діяльності підприємства – отримання прибутку. На підтвердження цих обставин ліквідатор посилається на копію акта приймання-передачі документів та матеріальних цінностей між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 17.03.2014.
Крім того згідно з фінансовим звітом (форма № 1-м) станом на 31.12.2013 та звіту про фінансові результати за 2013 рік (форма № 2-м) ТОВ «Нова Лінія-Північ» мала збиток від діяльності за період, коли учасником підприємства була ОСОБА_3
Також за період, коли учасником ТОВ «Нова Лінія-Північ» була ОСОБА_3 , підприємством було укладено договори поставки товару на загальну суму 498 тис. грн. з ТОВ Паритет-Опт-Торг», ТОВ «Опт Торг Комплект», ФОП ОСОБА_11 . Внаслідок укладених договорів у підприємства утворився борг у розмірі 498 тис. грн., який після виходу ОСОБА_3 із складу учасників погашався за рахунок кредитних коштів АТ КБ «ПриватБанк», які підприємством не було повернуто, що мало наслідком визнання боржника банкрутом.
Вказані обставини, на думку ліквідатора свідчать про те, що ОСОБА_3 , будучи до 12.03.2014 учасником підприємства, не вчиняла дій для управління діяльністю товариством, які належали до її компетенції відповідно до статуту і законодавства. У ліквідатора відсутні будь-які документи про проведення зборів учасників підприємства чи їх ініціювання ОСОБА_3 у період 2013 року для вирішення питань, що стосуються господарської діяльності ТОВ «Нова Лінія-Північ». Вказані дії/бездіяльність Малешко О.М. свідчать про наявність підстав для притягнення останньої до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.
ОСОБА_4 у період з 17.03.2014 по 03.04.2014 був керівником та одноособовим учасником ТОВ «Нова Лінія-Північ». Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Нова Лінія-Північ» від 12.03.2014, протоколу від 17.03.2014 № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Нова Лінія-Північ», договорів купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Нова Лінія-Північ» від 12.03.2014.
Згідно з актом приймання-передачі документів та матеріальних цінностей від 17.03.2014 ОСОБА_4 прийняв від ОСОБА_1 документи підприємства та його активи: онікс (камінь декоративний) на суму 38750,00 грн., мрамор соломка (камінь декоративний) на суму 50300,00 грн., дебіторська заборгованість 50300,00 грн.
Однак, у матеріалах справи та у ліквідатора відсутні будь-які документи про передачу вказаних активів наступному керівнику ТОВ «Нова Лінія-Північ» – Яремчуку Є.Б. (керівник з 04.04.2014), вказані активи не передавалися ліквідатору та при проведенні ліквідаційної процедури не виявлені.
На думку ліквідатора, за рахунок отриманих ОСОБА_4 активів підприємства (згідно з актом приймання-передачі від 17.03.2014 близько 400 тис. грн.) було можливе погашення більшої частини заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» (тіло кредиту – 500000,00грн.), що дозволило б уникнути банкрутства підприємства.
Однак, згідно з наявними у ліквідатора документів та інформації, ОСОБА_4 будь-яких дій для погашення кредиту перед АТ КБ «ПриватБанк» не вчиняв, наявні документи підприємства та активи, які були передані ОСОБА_4 , ліквідатору не передавалися, їх місцезнаходження невідоме.
Таким чином, викладені вище обставини в сукупності, на думку ліквідатора, свідчать про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Нова Лінія-Північ» у зв`язку з доведенням банкрутства.
У зв`язку з цим ліквідатор ТОВ «Нова Лінія-Північ» просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 3508431,23 грн. в якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Нова Лінія-Північ».
З аналогічних обставин кредитор у справі – АТ КБ «ПриватБанк» – підтримує подану ліквідатором заяву про притягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Нова Лінія-Північ» у зв`язку з доведенням банкрутства.
В свою чергу, заперечуючи проти доводів ліквідатора, ОСОБА_1 . посилається на наступні обставини.
Вимоги кредитора АТ КБ «ПриватБанк» на суму 3508430,25 грн. виникли у зв`язку з несплатою банкрутом кредитного ліміту по поточному рахунку, відкритого 17.01.2013.
Отримання банкрутом кредитних коштів від АТ КБ «ПриватБанк» відбулось 18.03.2014 на момент здійснення виконавчим комітетом Славутицької міської ради в період з 17.03.2014 по 18.03.2014 державної реєстрації змін складу засновників та зміни керівника банкрута. Отже на момент отримання банкрутом кредитних коштів в межах кредитного ліміту по поточному рахунку відбулось коли засновником та керівником ТОВ «Нова Лінія-Північ» був не ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 .
В період перебування ОСОБА_1 керівником банкрута були відсутні будь-які заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк», а також за податками і зборами перед державною податковою інспекцією, Пенсійним фондом, фондами соціального страхування та будь-яким іншим кредитором.
ОСОБА_1 зауважує, що зобов`язання щодо повернення кредитних коштів настало в момент, коли учасником та керівником ТОВ «Нова Лінія-Північ» був ОСОБА_2
Також ОСОБА_1 зазначив, що у 2013 році між ТОВ «Нова Лінія-Північ», як постачальником, та фізичними особами, як покупцями, було укладено ряд договорів поставки, за умовами яких постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність покупцям, а покупці – прийняти і оплатити товар народного споживання.
Відповідно до вказаних договорів товар постачався на умовах 100% передоплати. У зв`язку з неможливістю здійснити поставку визначеного договорами товару ТОВ «Нова Лінія-Північ» необхідно було здійснити повернення покупцям грошових коштів, внесених як передоплату відповідно до умов договорів.
За словами ОСОБА_1 , враховуючи те, що на момент виникнення у ТОВ «Нова Лінія-Північ» зобов`язання з повернення передоплати підприємство не мало достатньо коштів, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 була надана безвідсоткова фінансова допомога в період з 24.01.2013 по 13.11.2013 готівковими коштами в загальному розмірі 9924785,00 грн.
Вказані грошові кошти, за твердженнями ОСОБА_1 , не були покладені на поточний рахунок ТОВ «Нова Лінія-Північ» № НОМЕР_1 , оскільки були зараховані в касу підприємства. На дату внесення ОСОБА_1 та ОСОБА_10 готівковими коштами певної частини фінансової допомоги на користь ТОВ «Нова Лінія-Північ» за прибутковим касовим ордером, в той же день за видатковим касовим ордером ці ж готівкові кошти були видані покупцям за договорами поставки як повернення передоплати.
За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що в період з 24.01.2013 по 25.12.2013 ОСОБА_1 на підставі договору позики б/н від 24.01.2013 надано ТОВ «Нова Лінія-Північ» тимчасову фінансову допомогу в загальному розмірі 8873123,00 грн.
В період з 24.01.2013 по 18.02.2014 ТОВ «Нова Лінія-Північ» повернуло ОСОБА_1 8550623,00 грн. тимчасової фінансової допомоги, наданої на підставі договору позики б/н від 24.01.2013.
В період з 30.01.2013 по 01.02.2013 ОСОБА_1 на підставі договору позики б/н від 25.01.2013 надано ТОВ «Нова Лінія-Північ» тимчасову фінансову допомогу в загальному розмірі 280832,00 грн.
04.02.2013 ТОВ «Нова Лінія-Північ» здійснено повернення на користь ОСОБА_1 280832,00 грн. тимчасової фінансової допомоги, наданої на підставі договору позики б/н від 25.01.2013.
В період з 03.12.2013 по 13.12.2013 ОСОБА_10 на підставі договору позики б/н від 01.12.2013 надано ТОВ «Нова Лінія-Північ» 895330,00 грн. тимчасової фінансової допомоги.
03.01.2014 ТОВ «Нова Лінія-Північ» здійснено повернення ОСОБА_10 840130,00 грн. тимчасової фінансової допомоги, наданої на підставі договору позики б/н від 01.12.2013.
Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вказаних договорів позики, прибуткових та видаткових касових ордерів, а також висновком експертного дослідження № 215-06.19-1005, складений 22.07.2019 судовим експертом Коріньком М.Д. на замовлення представника Ісхакова ОСОБА_12 . ОСОБА_13 .
Також за висновками експертного дослідження № 215-06.19-1005 документально підтверджується використання наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_10 позик для повернення передоплат за договорами поставки від 02.01.2013, які укладались між ТОВ «Нова Лінія-Північ» та фізичними особами (копії договорів містяться в матеріалах справи).
Матеріали справи не містять доказів щодо оскарження чи визнання недійсними в судовому порядку договорів щодо надання поворотної фінансової допомоги, а також договорів поставки, які укладались між ТОВ «Нова Лінія-Північ» та фізичними особами 02.01.2013. Отже, з огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України, договори є чинними.
Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасників справи, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Проте, результати господарської діяльності у залежності від певних комерційних ризиків можуть бути як позитивними, прибутковими, так й негативними, за якими може настати й неплатоспроможність.
Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
За загальним правилом, встановленим ст. 96 Цивільного кодексу України Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Частиною 2 ст. 219 Господарського кодексу України унормовано, що Засновники суб`єкта господарювання не відповідають за зобов`язаннями цього суб`єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб`єкта.
З огляду на це, законодавцем у ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлені правові підстави та особливості покладення на засновників або керівників суб`єктів господарювання субсидіарної відповідальності.
Цією нормою визначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор банкрута має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника – юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Тобто, окремим складом, що визначений законодавцем в якості підстави для покладення на засновників чи керівників банкрута субсидіарної відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, є винні дії тих осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії. На засновників (учасників, акціонерів) боржника – юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.
Умовою застосування такої відповідальності є доведення існування таких обставин: наявність у відповідного суб`єкта права давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії; здійснення дій, які свідчать про використання такого права чи можливості; причинно-наслідковий зв`язок між такими діями та наявністю стану стійкої неспроможності; недостатність майна банкрута для розрахунків із кредиторами, а також наявність вини.
Ліквідатором банкрута не було доведено належними доказами неправомірності дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як керівників та учасників ТОВ «Нова Лінія-Північ», що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності. Покладені в основу заяви ліквідатора обставини не доводять наявність умислу у діях колишніх керівників та учасників ТОВ «Нова Лінія-Північ» в доведенні до банкрутства, причинно-наслідкового зв`язку між діями та стійкою неплатоспроможністю банкрута, а також їх вини, що виключає можливість задоволення заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства.
Щодо застосування строку позовної давності, заявленого ОСОБА_1 до заяви про покладення субсидіарної відповідальності, суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес заявника, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові (заяві) з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові (заяві) у зв`язку зі спливом позовної давності – за відсутності наведених заявником поважних причин її пропущення.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності, у зв`язку з її недоведеністю, що в свою чергу виключає підстави необхідності дослідження питання для застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, суд залишає без розгляду заяву ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності.
Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.10.2019.
Суддя О.В. Щоткін
Судове рішення № 85150620, Господарський суд Київської області було прийнято 07.10.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/3513/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: