Рішення № 85150416, 23.10.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 рокуСправа № 904/2894/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В, розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 904/2894/19

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс", 49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 26,

до відповідача: Портунова Дениса Олександровича , АДРЕСА_1 ,

про стягнення 3 739,35 грн,

представники:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2995/18 від 08.07.2019), в якій просить суд стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця Портунова Дениса Олександровича 3 739 грн 35 коп, що складає: 1 502 грн 47 коп заборгованості з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, що утворилась у червні, липні, серпні та грудні 2016 року за договором від 13.04.2016 №1723, 553 грн 88 коп - інфляційного збільшення, 143 грн 94 коп - 3% річних та 1 539 грн 06 коп - подвійної облікової ставки НБУ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 направлено матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" до Фізичної особи-підприємця Портунова Дениса Олександровича про стягнення 3 739 грн 35 коп до Господарського суду Кіровоградської області після закінчення строку на її оскарження.

02.08.2019 матеріали вказаної позовної заяви надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) від 13.04.2016 № 1723, в частині своєчасного та повного розрахунку за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" від 03.07.2019 № 613 до Портунова Дениса Олександровича про стягнення 3 739,35 грн залишено без руху.

22.08.2019 на адресу суду, з дотриманням строку, встановленим ухвалою від 05.08.2019, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" від 20.08.2019 № 787 про усунення недоліків позовної заяви та на виконання вимог ухвали від 05.08.2019 надано належні докази направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвалою від 27.08.2019 відкрито провадження у справі № 904/2894/19; постановлено справу № 904/2894/19 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд призначено на 17.09.2019 о 12:00.

17.09.2019 суд розпочав розгляд справи по суті.

Ухвалою від 17.09.2019 оголошено в судовому засіданні у справі № 904/2894/19 перерву до 07.10.2019 на 16:00 год; надано дозвіл позивачу подати додаткові пояснення щодо надання послуг станом на 31.05.2016 на суму 867,10 грн, 30.09.2016 на суму 272,69 грн, 31.10.2016 на суму 272,69, 30.11.2016 на суму 181,34 грн; часткової сплати боргу за документом № G1206FS2DT на суму 272,69 грн, 272,69 грн, 173,37 грн, 867,10 грн та за документом № 16/01117 на суму 7,97 грн, з відповідними доказами на їх підтвердження та доказами направлення таких пояснень відповідачу; зобов`язано позивача надати уточнений розрахунок пені, 3% річних та інфляційного збільшення заборгованості з конкретною вказівкою на періоди нарахування (з дати по дату) та суми, на яку здійснено нарахування; встановлено, що розрахунок має бути поданий до суду з доказами його направлення відповідачу в строк до 02.10.2019.

07.10.2019 господарським судом продовжено розгляд справи по суті.

Представники сторін в судове засідання 07.10.2019 не з`явились, позивач вимоги ухвали суду від 17.09.2019 не виконав, уточненого розрахунку пені, 3% річних та інфляційного збільшення заборгованості з конкретною вказівкою на періоди нарахування (з дати по дату) та суми, на яку здійснено нарахування до суду не надав.

Ухвалою від 07.10.2019 оголошено в судовому засіданні у справі № 904/2894/19 перерву до 23.10.2019 на 16:00 год; повторно надано дозвіл позивачу подати додаткові пояснення щодо надання послуг станом на 31.05.2016 на суму 867,10 грн, 30.09.2016 на суму 272,69 грн, 31.10.2016 на суму 272,69, 30.11.2016 на суму 181,34 грн; часткової сплати боргу за документом № G1206FS2DT на суму 272,69 грн, 272,69 грн, 173,37 грн, 867,10 грн та за документом № 16/01117 на суму 7,97 грн, з відповідними доказами на їх підтвердження та доказами направлення таких пояснень відповідачу; повторно зобов`язано позивача надати уточнений розрахунок пені, 3% річних та інфляційного збільшення заборгованості з конкретною вказівкою на періоди нарахування (з дати по дату) та суми, на яку здійснено нарахування; встановлено, що розрахунок має бути поданий до суду з доказами його направлення відповідачу в строк до 17.10.2019.

23.10.2019 господарським судом продовжено розгляд справи по суті.

Представники сторін в судове засідання 23.10.2019 не з`явились, позивач, повідомлений про дату час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, вимоги ухвал суду від 17.09.2019 та 07.10.2019 не виконав, уточненого розрахунку пені, 3% річних та інфляційного збільшення заборгованості з конкретною вказівкою на періоди нарахування (з дати по дату) та суми, на яку здійснено нарахування до суду не надав.

17.10.2019 органом поштового зв`язку повернуто до суду конверт з вкладенням (ухвала в справі № 904/2894/19 від 07.10.2019), який направлявся за адресою відповідача, що підтверджена Управлінням ДМС України в Кіровоградській області (а.с. 50), з відміткою відділення поштового зв`язку "інші причини, відсутній".

Окрім того, господарський суд повідомляв відповідача про дату, час та місце розгляду справи телефонограмою, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України в мережі Інтернет.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 23.10.2019 господарським судом досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, з`ясувавши усі обставини справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.04.2016 між Товариством з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" та Фізичною особою - підприємцем Портунов Д.О. укладено договір № 1723 про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору виконавець зобов`язується надати послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, надалі ТПВ, відповідно до адреси об`єктів і періодичності вивозу, заявлених в довідці про дислокацію, а Споживач зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).

Ціна та сума договору складає 7 164,46 грн. з урахуванням ПДВ 20% (п. 2.1. Договору).

Згідно п.п. 5.3. - 5.5. Договору для початку виконання умов цього Договору Виконавцем - Споживач проводить попереднє перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця в розмірі 1/12 частини від ціни договору, вказаної у п. 2.1 даного Договору не менш ніж за 5 банківських днів до початку надання послуг.

Остаточну повну оплату за отримані Послуги за повний місяць Споживач проводить шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця до 10-го числа кожного наступного місяця.

При наявності неоплаченого боргу Споживача по раніше діючих між Сторонами договорах, оплачені Виконавцю суми направляються на погашення заборгованості Споживача до повної її сплати, не зважаючи на призначення платежу у платіжних документах Споживача.

Споживач зобов`язується:

Оплатити Виконавцю послуги з вивезення та захоронення ТПВ, у порядку і терміни, що зазначені в ст. 5 даного Договору (п.п. 3.1.1 Договору).

Оплатити Виконавцю термінове платне використання контейнерів у порядку і терміни, що зазначені в ст. 5 даного Договору (п.п. 3.1.2. Договору).

Щомісяця, протягом двох робочих днів наступного місяця, підтверджувати виконання Виконавцем своїх договірних зобов`язань шляхом підписання акта виконаних послуг (п.п. 3.1.12. Договору).

Сторонами у п. 5.7. Договору визначено обсяг послуг з вивезення та захоронення ТПВ за об`єктом: м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, 41, кількість контейнерів - 1 шт., об`єм - 81,40 м.куб., вартість 1 м.куб. - 69,20 грн, загальна вартість робіт з ПДВ - 6 759,46 грн; а також розраховано обсяг послуг з платного використання контейнерів за об`єктом: м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, 41, кількість контейнерів - 1 шт, вартість використання за 1 од. за 1 календарний місяць - 37,50 грн, загальна вартість платного тимчасового використання з ПДВ - 405,00 грн.

Відповідно до п. 8.1. Договір діє з 19.04.2016 до 31.12.2016 і набирає чинності з дня його укладення.

На виконання умов договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги щодо вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) у червні, липні, серпні та грудні 2016 року.

Так, згідно Акту № 16/007901 від 30/06/16 у червні 2016 року надано послуги за Договором на загальну суму 775,75 грн (а.с. 12);

за Актом № 16/009065 від 31/07/16 у липні 2016 року надано послуги за Договором на загальну суму 272,69 грн (а.с. 13);

за Актом № 16/010534 від 31/08/16 у серпні 2016 року надано послуги за Договором на загальну суму 272,69 грн (а.с. 14);

за Актом № 16/016140 від 31/12/16 у грудні 2016 року надано послуги за Договором на загальну суму 181,34 грн (а.с. 14).

Акти про фактичне виконання послуг згідно договору № 1723 від 19.04.2016 підписані відповідачем без зауважень.

На підтвердження існуючої заборгованості позивачем також надано до суду копію Акту від 05.06.2019 № 1723 взаємної звірки розрахунків, однак вказаний акт не підписано відповідачем (а.с. 20).

За твердженням позивача, починаючи з травня 2016 року відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання згідно укладеного сторонами договору № 1723 від 13.04.2016 року щодо оплати наданих йому послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, що і стало підставою для звернення до суду.

Розглядаючи даний спір, господарський суд враховує наступне.

Правовідносини, що виникають при укладенні та виконанні договорів про надання послуг, регулюються Главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зважаючи на умови п. 5.4. Договору та загальні норми цивільного законодавства, строк оплати за надані послуги є таким, що настав.

Враховуючи, що позивачем доведено надання послуг щодо вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) у червні, липні, серпні та грудні 2016 року, відповідачем не надано доказів оплати наданих послуг, господарський суд вважає такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення з відповідача 1502,47 грн заборгованості за Договором.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 553 грн 88 коп - інфляційного збільшення, 143 грн 94 коп - 3% річних та 1 539 грн 06 коп - подвійної облікової ставки НБУ.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За положеннями статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Таким чином, порушення відповідачем зобов`язання з оплати послуг в установлений договором строк є підставою для застосування до останнього штрафної санкції у вигляді пені.

Визначення пені наведено у частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України, згідно якого пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення зобов`язання, у т.ч. неустойкою, вчиняється в письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Підпунктом 6.3.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг Споживач сплачує Виконавцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період виникнення боргу.

Позивачем до суду надано розрахунок подвійної ставки НБУ (а.с. 16), з якого видно, що пеню нараховано не лише на оплату за Договором за червень, липень, серпень та грудень 2016 року, а й за інші місяці 2016 року. В той же час, позивачем до позовної заяви не додано доказів надання послуг позивачем та прийняття таких послуг відповідачем в інші місяці 2016 року, окрім вказаних вище. Також позивачем не підтверджено оплату наданих послуг, про яку вказано в розрахунку, у відповідні дати.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне здійснити власний розрахунок пені за умовами п.п. 6.3.2. Договору виходячи з наданих позивачем доказів.

Здійснюючи розрахунок суд врахував припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Період нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, на підставі наданих позивачем доказів, враховуючи положення п. 5.4. Договору, судом встановлено прострочення оплати:

- за червень 2016 року на суму 775,75 грн, період нарахування пені з 12.07.2016 по 11.01.2017, сума пені 115,90 грн;

- за липень 2016 року на суму 272,69 грн, період нарахування пені з 11.08.2016 по 10.02.2017, сума пені 39,82 грн;

- за серпень 2016 року на суму 272,69 грн, період нарахування пені з 13.09.2016 по 12.03.2017, сума пені 38,48 грн;

- за червень 2016 року на суму 181,34 грн, період нарахування пені з 11.01.2017 по 10.07.2017, сума пені 24,08 грн.

Загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, складає 218,28 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 143,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 553,88 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником, зокрема, процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов`язання.

Згідно п.п. 6.3.1. Договору у випадку несвоєчасної та/або не повної оплати Споживачем послуг з вивезення та захоронення ТПВ, Споживач зобов`язаний оплатити Виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% (три відсотки) річних від простроченої суми.

Розрахунки інфляційних втрат (а.с. 17-18) та 3 % річних (а.с. 19) позивача містять вказівки на надання послуг за Договором в інші місяці 2016 року, а не лише в червні, липні, серпні та грудні 2016 року. В той же час, позивачем до позовної заяви не додано доказів надання послуг позивачем та прийняття таких послуг відповідачем в інші місяці 2016 року, окрім вказаних вище. Також позивачем не підтверджено оплату наданих послуг, про яку вказано в розрахунку, у відповідні дати. Оскільки вказані розрахунки здійснено з урахуванням прострочення оплати за інші місяці 2016 року, доказів надання послуг за які до суду не надано, господарський суд вважає за необхідне здійснити власний розрахунок інфляційних втрат та річних виходячи з наданих позивачем доказів.

Заявлена позивачем до стягнення сума інфляційного збільшення заборгованості 553,88 грн не перевищує розміру інфляційних втрат, визначених судом на підставі наявних доказів у матеріалах справи. Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 553,88 грн інфляційного збільшення заборгованості має бути задоволена судом.

Розмір 3 % річних станом на 12.06.2019 (дата, визначена позивачем) становить:

- за червень 2016 року на суму 775,75 грн, період нарахування з 12.07.2016 по 12.06.2019 - 67,94 грн;

- за липень 2016 року на суму 272,69 грн, період нарахування з 11.08.2016 по 12.06.2019 - 23,21 грн;

- за серпень 2016 року на суму 272,69 грн, період нарахування з 13.09.2016 по 12.06.2019 - 22,47 грн;

- за червень 2016 року на суму 181,34 грн, період нарахування з 11.01.2017 по 12.06.2019 - 13,16 грн.

Загальна сума 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача, складає 126,78 грн.

Зважаючи на те, що 29.01.2018 припинено підприємницьку діяльність Фізичної особи - підприємця Портунова Дениса Олександровича (а.с. 25-26), на підставі вимог п. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд враховує висновки щодо застосування норм права, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі № 910/8729/18 та від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17.

Зокрема, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, права та обов`язки за яким у Портунова Д.О. із втратою ним статусу фізичної особи - підприємця не припинились.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс".

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Портунова Дениса Олександровича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (код ЄДРПОУ 02128158; 49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 26) заборгованість за договором № 1723 від 13.04.2016 в розмірі 2401,41 грн, з яких: 1502,47 грн - заборгованість з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, 553,88 грн - інфляційне збільшення заборгованості; 126,78 грн - 3 % річних, 218,28 грн - пеня, а також 1 233,67 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову відмовити.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 26) Портунову Денису Олександровичу ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ).

Повне рішення складено 23.10.2019.

Суддя О.Л. Бестаченко