Рішення № 85146445, 23.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2019 року № 826/17753/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

третя особа, яка не

заявляє самостійних - Комунальне підприємство «Київпастранс»,

вимог на предмет спору

про визнання протиправними та скасування рішення від 13 липня 2018 року про скасування дії пункту 1 наказу від 28 листопада 2017 року №736 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві», -

ВСТАНОВИВ:

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, Департамент) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, Держархбудінспекція), з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення від 13 липня 2018 року про скасування дії пункту 1 наказу від 28 листопада 2017 року №736 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві»

Позов обґрунтовано тим, що за результатами проведення планової перевірки дотримання Департаментом вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, уповноваженими особами відповідача складено Акт від 13 липня 2018 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення вимог пункту 4.17 Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 травня 2013 року №337/9394 (далі - Положення №337/9394).

На думку позивача, результати перевірки не були оформлені належним чином, а окрім того, грубо порушено вимоги пунктів 29,32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698), зокрема, не складено протоколу про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном, не винесено припису про усунення правопорушення, на офіційному сайті ДАБІ України відсутня оприлюднена інформація про рішення від 13 липня 2018 року, прийняте відповідачем.

Посилаючись на такі обставини, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду та просить його задовольнити.

Ухвалою суду від 29 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство «Київпастранс», запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

17 грудня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що ДАБІ України має повноваження зупиняти та скасовувати дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду, тому з'ясувавши, що повноваження щодо присвоєння об'єктам будівництва поштових адрес належать місцевим державним адміністраціям, а Департамент може надавати лише пропозиції щодо присвоєння поштових адрес, було прийнято рішення в оскаржуваній частині. При цьому, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності видається лише у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунено, а тому у даному випадку припис посадовими особами ДАБІ України не виносився. Відповідач стверджує, що посадові особи під час перевірки та її оформлення діяли виключно у межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені законами України. У задоволенні адміністративного позову відповідач просив відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року відмовлено представнику ДАБІ України у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294, у редакції постанови Кабінету міністрів України від 07 червня 2017 року №408, затверджено Положення про Держархбудінспекцію (далі - Положення №294), відповідно до пункту 1 якого ДАБІ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Повноваження ДАБІ України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначені статтею 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням №294 та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698.

Відповідно до статті 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду;

2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;

3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;

4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Згідно з пунктом 3 Положення №294 основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, під час провадження ними містобудівної діяльності.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698), згідно пункту 2 якого нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Відповідно до положень пункту 4 Порядку №698 з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду, у тому числі перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Відповідно до пункту 4 Положення №294 Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, скасовує чи зупиняє дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

За положеннями пункту 6 Порядку №698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Отже, як встановлено судом з вищенаведеного, відповідач має право у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності скасовувати дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, на підставі наказу Держархбудінспекції від 23 березня 2018 року №366 «Про затвердження плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на ІІ квартал 2018 року» призначено планову перевірку Департаменту строком проведення перевірки з 01 червня 2018 року по 27 червня 2018 року.

За результатами перевірки складено Акт від 13 липня 2018 року, у якому в оскаржуваній позивачем частині зазначено, що КП «Київпастранс» звернулося до Департаменту із заявою від 15 листопада 2017 року щодо присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, розташованому по вул. Попудренка, 1 у Дніпровському районі м. Києва (нежитлова будівля). Департаментом видано наказ №736 від 28 листопада 2017 року «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві» - вул. Попудренка, 9-Б.

Проте, як встановлено відповідачем, до вказаної заяви не додано документів, передбачених пунктом 4.17 Положення №337/9394, а саме: завіреної в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Також, відповідач послався на абз.9 пункту 4.17 Положення №337/9394, згідно якого у разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об'єкту нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова, чого під час розгляду документів, поданих КП «Київпастранс» зроблено позивачем не було.

Обставини відсутності серед поданих КП «Київпастранс» документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, щодо надання поштової адреси якій зверталася третя особа у справі, позивачем не заперечуються та підтверджуються матеріалами справи. Позивачем в цій частині зазначається лише, що на його думку, оскільки будівля, щодо якої запитувалася поштова адреса, вже завершена будівництвом та передана в експлуатацію, то потреби у витребуванні документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, не було.

Проте, суд критично сприймає твердження позивача у цій частині та вважає, що, приймаючи документи КП «Київпастранс» щодо надання поштової адреси без усього обсягу документів, визначених пунктом 4.17 Положення №337/9394 Департаментом було порушено процедуру розгляду відповідних заяв.

Окрім того, судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31 січня 2011 року №121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень», яке видано на виконання Законів України «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 вересня 2010 року №787 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконання рішення Київської міської ради від 09 вересня 2010 року №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві», з метою забезпечення ефективного функціонування районних в місті Києві державних адміністрацій та належної реалізації прав мешканців територіальних громад районів в місті Києві визначено перелік повноважень державних адміністрацій у галузі будівництва, до яких, зокрема, належить присвоєння поштових адрес.

Водночас, відповідно до підпункту 6.41.2 пункту 6 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року №90 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2014 року №1550 (далі - Положення №90), Департамент надає пропозиції щодо питань присвоєння поштових адрес об'єктам містобудування.

Отже, з викладеного вбачається, що Департамент має повноваження лише щодо внесення певних пропозицій щодо присвоєння поштових адрес об'єктам містобудування, а не на безпосереднє їх присвоєння об'єктам містобудування.

Також, згідно з пунктом 29 Порядку №698 у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За обставин наявності у відповідача повноважень щодо скасування рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, Держархбудінспекція самостійно усунула виявлені порушення шляхом скасування наказу позивача від 05 березня 2018 року №191 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві». Тож, у винесенні окремого припису щодо виявлених порушень та їх усунення, необхідності не виникло.

Окрім іншого, відповідно до пункту 32 Порядку №698 інформація про наявність рішення від 13 липня 2018 року оприлюднена відповідачем на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши позовні вимоги на предмет дотримання відповідачем положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при винесенні рішення від 13 липня 2018 року в оскаржуваній частині, суд приходить до висновку, що відповідач діяв відповідно до порядку та процедури, визначених чинним законодавством, у межах наданих йому повноважень, обґрунтовано, з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі позивачем не обґрунтовано у достатній мірі своїх позовних вимог, не спростовано висновків, викладених в Акті перевірки від 13 липня 2018 року та рішенні від 13 липня 2018 року в оскаржуваній частині. Натомість, відповідачем доведено суду та підкріплено належними та достатніми доказами правомірність рішення в зазначеній частині та спростовано твердження позивача, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень при задоволенні позову.

Оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, відсутні підстави для розподілу судових витрат у даній справі.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Київпастранс», про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу від 28 листопада 2017 року №736 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві» - відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , адреса: 01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, 32, ІПН 26345558, тел. +380442782404.

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, адреса: 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 37471912, тел.+0444285777.

Суддя В.І. Келеберда