Ухвала суду № 85145962, 24.10.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

24 жовтня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1238/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Першого відділу Державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 183) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Першого відділу Державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Басюк Анжеліки Валеріївни від 07.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 60206379 за виконавчим документом – вимогою №Ф-100758-56 від 16.07.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 17526 грн. 72 коп., виданого Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області.

Ухвалою від 24.10.2019 провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду.

23.10.2019 року від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги №Ф-100758-56 від 16.07.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 17526 грн. 72 коп., виданого Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області.

Заява про забезпечення позову обґрунтована наступним:

- невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладниш ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки у межах виконавчого провадження відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець вправі приймати рішення з примусового виконання виконавчого документа у спосіб обмеження майнових прав боржника з розпорядження належними коштами, майном, а саме: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошті в на рахунках Із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення па які заборонено законом), па рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням тощо;

- у випадку задоволення позову судом для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, він змушений буде докладати додаткових зусиль для оскарження неправомірних дій державного виконавця у межах неправомірно розпочатого виконавчого провадження, що відкрито за виконавчим документом – вимогою №Ф-100758-56 від 16.07.2019 року, нести зайві витрати з оплати судового збору , зайві витрати на юридичну допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У частині 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов`язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.

Як наведено вище судом, на думку позивача, не вжиття заходів забезпечення позову, призведе до негативних наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 17526 грн. 72 коп., а й витрат виконавчого провадження.

Щодо твердження позивача про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відновлення порушених прав позивача буде потребувати значних зусиль, часу та витрат за умови задоволення судом позовних вимог суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У даній справі позивачем оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження № 60206379 за виконавчим документом – вимогою №Ф-100758-56 від 16.07.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску.

Даний факт свідчить про наявність загрози завдання позивачеві шкоди або збитків внаслідок звернення стягнення на його активи до надання судом правової оцінки оскаржуваної постанови.

За таких обставин, проаналізувавши викладене вище, суд вважає, що реалізація оскаржуваного рішення не можлива до надання судом оцінки на предмет його правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушенні права та інтереси позивача буде неможливим або для цього необхідно буде докласти значні зусилля. Судовий захист порушеного права має бути реальним, а не ілюзорним.

При прийнятті цього рішення суд виходь із балансу інтересів сторін у справі та критерію "необхідності в демократичному суспільстві”.

Позивачем обраний спосіб забезпечення позову шляхом:

- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги №Ф-100758-56 від 16.07.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 17526 грн. 72 коп., виданого Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області.

Обрання такого способу забезпечення позову є логічним та цілком правильним.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову та відповідає вимогам процесуального закону.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З огляду на викладене, керуючись статтями 2, 6, 9, 150, 151, 154, 155, 243, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги №Ф-100758-56 від 16.07.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 17526 грн. 72 коп., виданого Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області.

3. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Анісімов