Ухвала суду № 85145960, 23.10.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 жовтня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1034/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Чернівецької обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюка М.В. щодо залишення без розгляду та не прийняття рішення у формі розпорядження за заявою ОСОБА_1 від 01 березня 2019 року;

- зобов`язати голову Чернівецької обласної державної адміністрації або особу, що виконує його обов`язки розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2019 року із прийняттям відповідного рішення у формі розпорядження у передбачений законом строк;

- стягнути з відповідача судовий збір.

1. Аргументи учасників справи.

1.1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що є власником нежитлової будівлі-рибниці, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Зазначена будівля розташована на сформованій земельній ділянці кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, площею 54,6531 га, цільове призначення - для рибогосподарських потреб (обліковувалась - для іншого сільськогосподарського призначення). Вищевказана земельна ділянка раніше перебувала в оренді, згідно укладеного договору від 14 березня 2006року у попереднього власника будівлі ОСОБА_2 , належить до державної форми власності, розпорядником якої є Чернівецька обласна державна адміністрація.

З метою оформлення свого права на землекористування у відповідності до вимог Закону, для утримання, обслуговування і використання за призначенням власної будівлі - 01 березня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо прийняття розпорядження і передачу в оренду на 5 років земельної ділянки, яка розташована у с. Южинець Кіцманського району Чернівецька області, площею 54,6531 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, з цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб (код 10.07).

01 квітня 2019 року відповідачем (лист № 01.35-49/1363) повідомлено про неможливість передачі вищевказаної земельної ділянки у користування, у зв`язку із включенням її до переліку земельних ділянок державної власності, право на яку виставляється на торги окремим лотом, згідно розпорядження Чернівецької обласної адміністрації від 26.06.2017 року № 450-р.

1.2. Відтак, посилаючись на вимоги Закону України "Про звернення громадян" позивач вважає, що його заява не розглянута, жодне рішення у формі розпорядження по ній не прийнято, інформацію із зазначенням причин неприйняття розпорядження не надано. На думку позивача, бездіяльність відповідача порушує його право як громадянина на своєчасний, всебічний, неупереджений розгляд звернення, отримання права на законне користування землі.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що позов є безпідставним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

2.1. Розпорядженням обласної державної адміністрації від 26 червня 2017 року № 450- р земельну ділянку загальною площею 54,6531 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, цільове призначення - для рибогосподарських потреб, яка розташована в селі Южинець, Кіцманського району, Чернівецької області (за межами населеного пункту) включено до переліку земельних ділянок водного фонду державної власності для подальшого продажу права оренди на земельних торгах.

01 березня 2019 року до обласної державної адміністрації звернувся позивач із заявою про прийняти розпорядження про передачу, як фізичній особі-підприємцю, в оренду терміном на 5 років вищезазначену земельну ділянку, оскільки 10.05.2018 року останнім на електронних торгах було придбано нерухоме майно, зокрема: нежитлову будівлю рибниці загальною площею 21,10 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та у відповідності до ст. 288.5.1 Податкового кодексу України, орендну плату визначити для земельної ділянки у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки.

Вважає, що відповідачем обґрунтовано відмовлено позивачу у наданні спірної земельної ділянки в оренду на поза конкурентній основі.

2.1. Звертав увагу суду також на те, що позивач звертаючись до суду вказує, що заява від 01 березня 2019 року подана до Чернівецької обласної державної адміністрації з метою оформлення свого права на землекористування для утримання, обслуговування і використання за призначенням власного нерухомого майна. При цьому, позивачем не заперечується, що земельна ділянка загальною площею 54, 6531 га під кадастровим номером 7322589700:02:002:0232 за основним цільовим призначенням є земельною ділянкою водного фонду (згідно витягу з Державного земельного кадастру - код 10.07 - для рибогосподарських потреб), що виключає правову можливість її надання в користування для будівництва або для обслуговування будівель та споруд, а тому беззаперечно свідчить про наявність прямої законодавчої заборони для надання вказаної земельної ділянки на поза конкурентних умовах для цілей, які суперечать її цільового призначення.

2.3. Також зазначив те, що в матеріалах справи відсутні будь-які підтвердження того, що нежитлова будівля рибниці знаходиться саме в межах земельної ділянки під кадастровим номером 7322589700:02:002:0232.

На думку відповідача існують обґрунтовані підстави вважати нежитлову будівлю самочинним будівництвом, право на яке згідно з нормами чинного законодавства не набувається особою, яка його здійснила.

2.4. Щодо неотримання позивачем відповіді на заяву від 01.03.2019 року, відповідач зазначив, що відповідно до Положення про обласну комісію з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин, затвердженого розпорядженням обласної державної адміністрації від 21 квітня 2015 року № 184-р (із змінами), відповіді (рішення комісії) про розгляд земельних питань оформляються у вигляді висновку та направляються громадянам.

За таких обставин, відповідачем було дотримано передбачений частиною першою статті 20 Закону України “Про звернення громадян”, місячний термін розгляду заяви позивача та за результатами її розгляду позивачу було надано письмову відповідь у формі висновку про відмову у її задоволенні з посилання на відповідні норми чинного законодавства.

2.5. Окрім іншого звертав увагу суду також і на те, що діючи в межах власних повноважень, а також враховуючи норми статей 120, 136 Земельного кодексу України правомірно відмовив позивачу в задоволенні його заяви, навівши при цьому посилання на норми чинного законодавства, якими він керувався при прийнятті свого рішення, та які не дозволяють задовольнити заявлену позивачем вимогу.

2.6. Позивачем подано до суду відповідь на відзив в обґрунтування якої переважно наведені аналогічні доводи, які викладенні в позовній заяві.

3. Процесуальні дії в справі.

3.1. 05.09.2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

4. Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

4.1. 01.03.2019 року позивач з метою оформлення права на землекористування для утримання, обслуговування і використання за призначенням власної будівлі, звернувся на адресу в.о. голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюка М.В. із заявою в якій просив: прийняти розпорядження, яким передати ФОП ОСОБА_1 земельну ділянку в оренду на 5 років, яка розташована у с. Южинець Кіцманського району Чернівецька області, площею 54,6531 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, з цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб (код 10.07). (а.с.10)

4.2. Відповідно до висновку Обласної комісії з питань реалізації ОДА повноважень у галузі земельних відносин - рекомендовано відмовити у передачі земельної ділянки в оренду терміном дії на 5 (п`ять ) років.

Зазначено при цьому, що відповідно до розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 26 червня 2017 року № 450-р (яке видане на підставі клопотання Кіцманської районної державної адміністрації від 04 квітня 2017 р. № 01-29/4-178) водний об`єкт у комплексі із земельною ділянкою, кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, загальна площа 54,6531 га, цільове призначення - для рибогосподарських потреб, включено до переліку земельних ділянок державної власності, право на яку виставляється на торги окремим лотом, та опубліковано на веб - сайті Чернівецької обласної державної адміністрації.

Посилаючись на норми Водного Кодексу України та Земельного Кодексу України та враховуючи, що нерухоме майно, яке належить позивачеві на праві власності, а саме нежитлова будівля загальною площею 21,1 кв.м. займає лише незначну частину вказаної земельної ділянки, запропоновано звернутись до Чернівецької обласної державної адміністрації із клопотаннями щодо поділу земельної ділянки в натурі, для обслуговування вищевказаної нежитлової будівлі. (а.с. 19-21)

4.3. Судом також дослідженні наступні докази, зокрема:

- акт про реалізацію майна боржника від 25.02.2019 року; (а.с.11)

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі рибниці, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 . (а.с.13)

- довідка Южинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області № 228 від 28.09.2018 року зі змісту якої слідує, що договір оренди від 14.03.2006 року земельної ділянки площею 54,6531 га кадастровий номер 7322589700:02:002:0232 з ПП ОСОБА_2 припинений у зв`язку із закінченням строку його дії; (а.с.14)

4.4. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7304489912019 від 18.06.2019 року, земельна ділянка розташована на території Южинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, кадастровий номер - 7322589700:02:002:0232, цільове призначення : 10.07 для рибогосподарських потреб, землі водного фонду рибогосподарских потреб, форма власності - державна, загальна площа становить 54,6531 га. (а.с.15)

4.5. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що Чернівецька обласна державна адміністрація являється власником земельної ділянки кадастровий номер - 7322589700:02:002:0232, площею 54,6531 га. (а.с.18)

4.6. Судом досліджено розпорядження № 450-р від 26.06.2017 року "Про включення земельної ділянки водного фонду до переліку земельних ділянок державної власності для подальшого продажу їх права оренди на земельних торгах. (а.с.39)

4.7. 02.04.2019 року Чернівецькою обласною державною адміністрацією листом № П/3П-62 на запит позивача на отримання публічної інформації від 26.03.2019 року повідомлено про наявність документів, які стали підставою для включення до переліку земельних ділянок та проінформовано, що земельні ділянки, які включенні до переліку земельних ділянок державної власності для подальшого продажу їх права оренди на земельних торгах, а саме: відбір послуг з визначенням виконавця земельних торгів (виконавця землевпорядних та землеоціночних робіт) та результат їх продажу права оренди, виставлені на сайті Чернівецької обласної державної адміністрації. (а.с.65)

5.Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні положення законодавства.

5.1. Згідно зі статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатись "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), при здійсненні владних управлінський функцій.

Разом з тим, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між двома конкретними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта. У випадку, якщо суб`єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, та відповідно не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Характерним також є те, що в будь-якому спорі учасником спірних правовідносин може являтись також суб`єкт владних повноважень. При цьому, характер таких правовідносин може мати ознаки публічного-правового спору у поєднанні з вимогами приватного права.

Частиною 3 статті 19 КАС України законодавець визначив, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

5.3. Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 5 ЗК України передбачено, що земельне законодавство базується, в тому числі на принципі забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Приписами статті 80 ЗК України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності та держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах Обласна державна адміністрація є суб`єктом права власності на земельну ділянку, яку власне і мав за мету отримати в користування позивач.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (ч. 1 ст. 81 ЗК України).

Згідно із статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Слід зазначити, що відносини пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 4 Господарсько процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.5. Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови у передачі позивачеві у користування (оренду) сформованої земельної ділянки з присвоєним кадастровим номером, яка належить відповідачу та відповідно до розпорядження Чернівецької обласної адміністрації включена до переліку земельних ділянок державної власності, право на яку виставляється на торги окремим лотом.

Очевидним є те, що ціль і кінцева мета позивача полягають в отриманні у користування (оренду) земельної ділянки.

Звертаючись до суду позивач, окрім іншого обґрунтовував свої вимоги тим, що у спірних правовідносинах відсутній спір про право, оскільки позивачем оскаржується виключно бездіяльність відповідача з урахуванням його повноважень щодо прийняття відповідного розпорядження за заявою позивача.

Суд не може погодитись з такими аргументами, оскільки позивачем окрім бездіяльності заявлена також і вимога зобов`язального характеру, які беззаперечно є взаємопов`язаними. Незважаючи на те, яке б рішення було прийнято по суті спірних правовідносин – таке рішення очевидно б носило зміст рішення, яке надає певні права щодо розпорядження земельною ділянкою або ж навпаки. При цьому, судом б давалась оцінка обставинам справи щодо розпорядження власником-відповідачем земельною ділянкою, яка окрім іншого включена в перелік земельних ділянок право на які реалізовується шляхом проведення аукціону.

5.6. Слід зазначити, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень/бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями статті 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

З аналізу наведеного вище випливає, що рішенням або відмовою в прийнятті рішення (бездіяльність), про надання земельної ділянки у власність або в користування здійснюється шляхом волевиявленням власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України та ВК Країни, спрямованих на раціональне використання землі як об`єкта нерухомості (власності).

5.7. Відповідно до частини 9 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Оскільки предметом вказаного позову є правильність формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження сформованою земельною ділянкою та можливої передачі відповідних прав щодо неї, суд дійшов до висновку, що вказана справа не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Такий висновок відповідає правовій позиції викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №825/478/17 ( провадження № 11-230апп18).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України судом враховуються висновки Верховного Суду, при виборі і застосуванні норм права.

Враховуючи вищевикладене, в контексті встановлених обставин справи та нормативного регулювання правовідносин, що склалися між учасниками справи, суд дійшов висновку, що на даний спір не поширюється юрисдикція адміністративного суду, що виключає розгляд цієї справи за правилами КАС України.

З оглядку на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин та враховуючи суб`єктивний склад учасників справи, суд вважає, що даний спір має вирішуватись в порядку цивільного або ж господарського судочинства.

5.8. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що у правовідносинах сторін існує спір цивільно-правового характеру, оскільки виник з приводу права користування (оренди) на земельну ділянку.

На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Боднарюк