Рішення № 85145603, 16.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 р. № 520/6710/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Борисюк Р.Р.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Федоренко Г.П.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Харківській області, Департаменту інформаційних технологій МВС України про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Харківській області, Департаменту інформаційних технологій МВС України в якому, з урахуванням уточненого адміністраивного позову, просить суд: зобов`язати Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Харківській області та Департамент інформаційних технологій МВС України вилучити запис про наявність відкритої кримінальної справи відносно ОСОБА_1 у справі №61940200 від 1994 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що у відповідачів відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що відносно нього є відкрите кримінальне провадження, або позивач притягувався до кримінальної відповідальності в 1994 році або він відбував покарання. Також відсутні дані щодо наявного вироку суду відповідно до ч.2 ст.206 Кримінального Кодексу України у справі № 6194200 стосовно позивача. Вважає, що інформація про притягнення його до кримінальної відповідальності, яка міститься в системі автоматизованого обліку Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України - є недостовірною, а тому підлягає вилученню. Позивач зазначив також, що його адвокатом надсилались запити на адресу Головного Управління Національної Поліції в Харківській області Управління інформаційно - аналітичної підтримки та до Департаменту інформаційних технологій МВС України, в яких було запитано надати всю відому інформацію, стосовно відомостей у справі № 6194200 та щодо можливості вилучення запису про судимість. В отриманих відповідях його повідомлено про те, що можливості вилучити запис немає, оскільки відсутні відомості стосовно судового вироку по справі.

Ухвалою суду від 09.07.2019 року відкрито провадження у справі, та справу призначено до розгляду в порядку загального провадження.

Представником відповідача - Департаменту інформаційних технологій МВС України надано відзив на позов, в якому зазначений відповідач просив суд відмовити у задоволені позову. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що у Департаменті інформатизації МВС відсутні відомості щодо наявності вироку суду у кримінальній справі № 6194200 відносно ОСОБА_1 . Також зазначає, що Департамент інформатизації МВС як і Управління інформаційно- аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Харківській області не наділено повноваженнями самостійно вносити відомості до персонально-довідкового обліку, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. Це може бути зроблено лише після отримання відповідного процесуального рішення слідчого органу досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться справа, або рішення суду. (а.с. 22-24).

Представником відповідача - Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Харківській області 26.07.2019 року надано відзив на позов, в якому відповідач проти вимог заявленого позову заперечує. У наданому відзиві зазначає, що до УІАП Головного управління Національної поліції в Харківській області рішення суду щодо розгляду кримінальної справи № 6194200 не надходило. (а.с. 40-41). Повідомив суд про те, що з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.

Позивач та його представник у судовому засіданні вимоги позову підтримали та просили суд задовольнити позов з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Харківській області вимоги позову не визнала, просила суд у задоволенні позову відмовити, мотивуючи доводами, наведеними у відзивах на позов. Вказує, що Головне управління Національної поліції в Харківській області не наділено повноваженнями самостійно вносити зміни в облікові документи або їх вилучати.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та відзиви проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України.

Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України Карасю С.В. було видано довідку серії ІАА № 0648486.

Як встановлено з довідки Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 станом на 14.06.2018 року не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, яку у 1994 році Київським РВ ХМУ УМВС України притягнуто до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 206 ч.2 КК України (у редакції 1960 року). Кримінальна справа № 6194200. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили.

Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 звертався до управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Харківській області щодо роз`яснення обставин, на підставі яких міститься обліковий запис про наявність не закритої кримінальної справи № 6194200, котрий відображається в довідці про несудимість щодо ОСОБА_1

29.08.2018 року позивача було відмовлено у видаленні зазначеного запису та вказано на необхідність надати процесуальні документи щодо закриття кримінальної справи №6194200.

Позивач зазначає, що вказані процесуальні документи надати можливості немає, оскільки позивачем було отримано документ з Київського районного судуміста Харкова про те, що кримінальна справа № 6194200 в період з 1994 року та по теперішній час до Київського районного суду не надходила. Окрім того, позивачем отримано відповідь з СВ Київського РО, що журнали реєстрації кримінальних справ з 1994 року знищені за строком зберігання (15 років).

Судовим розглядом встановлено, що адвокатом надсилались запити на адресу Головного Управління Національної Поліції в Харківській області Управління інформаційно- аналітичної підтримки та до Департаменту інформаційних технологій МВС України, в яких було запитано надати всю відому інформацію, стосовно відомостей у справі № 6194200 та щодо можливості вилучення запису про судимість.

За результатами розгляду адвокатського запиту в інтересах ОСОБА_1 щодо видалення з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС відомостей про кримінальну справу № 6194200, порушену відносно ОСОБА_1 , Департаментом інформатизації МВС повідомлено, що відсутні відомості щодо наявності вироку суду у кримінальній справі № 6194200 відносно ОСОБА_1 .

Зазначені обставини зумовили позивача звернутись із означеним позовом до суду .

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» (далі Закон України № 2657-XII) кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон України № 2939-VI).

Згідно статті першої Закону № 2939-VI цей закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Вказаний Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Згідно статті 5 наведеного Закону об`єктами захисту є персональні дані.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2939-VI визначено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Пунктом 6 частини 2 статті 8 цього ж Закону передбачено, що суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

Згідно частини першої статті 12 Закону збирання персональних даних є складовою процесу їх обробки, що передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей про фізичну особу.

Статтею 15 Закону № 2939-VI визначено, що персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.

Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб`єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних. Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.

Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.

Таким чином, згідно вищенаведених норм Закону персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби.

Частиною першою статті 8 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон України № 580-VIII) визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження поліції у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення та формування інформаційних ресурсів передбачено ст. 25, 26 Законом № 580-VIII.

Пунктом першим частини другої статті 25 цього ж Закону визначено, що в рамках інформаційно-аналітичної діяльності поліція формує бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Частина друга статті 25 Закону №580-VIII регламентує, що поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2 частини першої статті 26 вказаного Закону визначено, що поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 580-VIII поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов`язаних з обробкою інформації.

Частиною 3 статті 7 Закону № 580-VIII встановлено, що здійснення заходів, що обмежують права і свободи, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України визначено Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань № 823/188 від 23.08.2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2002 року № 738/7026 (далі - Інструкція).

Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.

Таким чином, вказана Інструкція застосовується в діяльності органів Національної поліції.

Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9 Інструкції інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов`язковою реєстрацією.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції, об`єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.

Як встановлено в ході розгляду справи, за обліками Департаменту інформатизації МВС України станом на 18.07.2019 р. гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Високий Харківського району Харківської області, є особою, яку у 1994 році Київським РВ ХМУ УМВС України притягнуто до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 206 ч.2 КК України. Кримінальна справа № 6194200. 26.03.1994 кримінальну справу № 6194200 направлено до суду. До УІАП Головного управління Національної поліції в Харківській області рішення суду щодо розгляду кримінальної справи № 6194200 не надходило.

З приводу посилань позивача на те, що до довідки про відсутність (наявність) судимості може включатися виключно інформація щодо судимостей особи, що підтверджені відповідними судовими рішеннями, які набули законної сили, суд зазначає таке.

Згідно з підпунктом «в» пункту 11.1 Інструкції, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.

Знімаються з обліку облікові документи за терміном зберігання після відбування покарання.

Отже, всі процесуальні дії, що стосуються розслідування кримінальних справ, які приймаються посадовими особами, обліковуються УІПКП « 102» ГУНП на підставі наданих процесуальних рішень.

Суд зазначає, що персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України, а управління інформаційно-аналітичної підтримки Управління відповідно до статті 25 Закону № 580-VIII є його користувачем.

Відповідно до пункту першого частини 3 статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, надання фізичній особі відомостей про неї не обмежується лише інформацією про відсутність (наявність) судимості у особи, але й передбачає надання іншої інформації, що обробляється в ОДК.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016 року № 1256 «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України» затверджено Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми "Оперативно-довідкова картотека" єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Пунктом другим Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України визначено, що довідка - документ, який містить відомості з персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та який залежно від обсягу запитуваної особою інформації може містити відомості про: відсутність (наявність) судимості; притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.

Порядок вилучення облікових документів передбачений пунктом 11.1 Інструкції.

Так, з оперативно-довідкових картотек ДІТ при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку; б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду; в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв`язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п.10 Інструкції.

Як вбачається з довідки, копія якої міститься в матеріалах справи, за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 станом на 14.06.2018 року не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, яку у 1994 році Київським РВ ХМУ УМВС України притягнуто до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 206 ч.2 КК України (у редакції 1960 року). Кримінальна справа № 6194200. Відомості про результати розгляду кримінальної справи до МВС не надходили.

Суд зазначає, що пунктом 4 глави 6 розділу 2 Порядку внесення відомостей до ЄДР визначеного Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом ГПУ від 06.04.2016 року № 139 визначено, що при внесенні інформації про кримінальні правопорушення минулих років, у яких встановлено особу правопорушника, одночасно відображаються відомості щодо його затримання, порушення кримінальної справи стосовно нього, пред`явлення обвинувачення за нормами КПК України (у редакції 1960 року), оголошення розшуку тощо.

Враховуючи викладене, Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України надано ОСОБА_1 повну інформацію щодо нього та його персональних даних, що обробляються в ОДК, без вибіркового принципу надання чи не надання певної частини інформації.

При цьому, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 Кримінально процесуального кодексу України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а тому посилання позивача на відсутність постанови про притягнення його як обвинуваченого є безпідставним.

Матеріали справи не містять відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація стосовно позивача є неповною або неточною, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Разом з тим, суд зауважує, що Інструкцією отримання документів, що є підставою постанови або зняття з обліку інформації про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, безпосередньо від громадян не передбачено.

Тому у випадках, коли громадяни надають документи щодо рішень, прийнятих у кримінальних справах, провадженнях, в обов`язковому порядку здійснюється перевірка їх достовірності.

Також при прийнятті рішення судом враховано, що спірні правовідносини щодо виключення з інформаційних баз запису про притягнення особи до кримінальної відповідальності пов`язані з винесенням остаточного судового рішення у кримінальній справі, від якого і будуть відраховуватися відповідні строки зберігання цих даних.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Харківській області, Департаменту інформаційних технологій МВС України про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 жовтня 2019 року.

Суддя Бідонько А.В.