Рішення № 85145511, 24.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3586/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про :

визнання протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_2 .М. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії, а саме:

- яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009 року у справі №2-а- 49/09/1604, за період: з 18.07.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена йому на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 18.07.2006 року по день фактичної виплати пенсії;

- яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 26.02.2010 року у справі №2-а- 160/2010, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27.04.2010 року (справа №22-1873/2010), за період з 02.02.2009 року по 26.02.2010 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена йому на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 02.02.2009 року по день фактичної виплати пенсії;

- яка була нарахована та виплачена на підставі рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 02.09.2010 року у справі №2-703/10, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 18.03.2011 року (справа №22а-5457/2011), за період починаючи з 27.02.2010 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена йому на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 27.02.2010 року по день фактичної виплати пенсії.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою пенсії за період з 18.07.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року, з 02.02.2009 року по 26.02.2010 року, з 27.02.2010 року та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі рішень суду та розміром фактично сплаченої пенсії.

За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду від учасників справи не надходило.

16.10.2019 до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача вказував на відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки пенсія позивачу в новому розмірі за кожен місяць не нараховувалася, а фактично була обрахована одноразово та виплачена одним платежем, а тому, ця сума не є недоотриманою пенсією. Крім цього, управлінням у межах своїх повноважень здійснено перерахунок, а виплата нарахованих сум проведена без порушення строків та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а саме, Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649. Також у спірному випадку початок строку виплати належних позивачу сум пов`язаний з виділенням коштів Пенсійному фонду України для пенсійних виплат, а відтак строки виплат відповідних доходів не порушені.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009 року у справі №2-а-49/09/1604:

- визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області в перерахунку ОСОБА_1 пенсій по інвалідності, відповідно до вимог ст.. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст. 54, ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, починаючи з 18.07.2006 по 31.12.2007 р.р. з 22.05.2008 по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 по 01.02.2009 року.

Відповідно до постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 26.02.2010 року у справі №2-а-160/2010, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27.04.2010 року (справа №22- 1873/2010):

- визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 пенсії в розмірах передбачених статтею 50, частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною;

- зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по II групі інвалідності провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та з урахуванням частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 02.02.2009 року по 26.02.2010 року - дату ухвалення рішення, і провести виплату з урахуванням вже проведених виплат;

- зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по II групі інвалідності в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 з 02.02.2009 року по 26.02.2010 року - дату ухвалення рішення, і провести виплати з урахуванням вже проведених виплат.

Відповідно до рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 02.09.2010 року у справі №2-703/10, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 18.03.2011 року (справа №22а- 5457/2011):

- визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплати пенсії по інвалідності, в розмірах передбачених ст.50, ч.4 ст.54, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із застосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком встановленої законом на час виплат;

- зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі Полтавської області провести перерахунок державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду II групи в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 27.02.2010року та провести виплату з урахуванням вже проведених виплат;

- зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в Глобинському районі Полтавської області провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.50, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 27.02.2010 року та провести виплату з урахуванням вже проведених виплат.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, позивачу здійснено перерахунок та проведено виплату пенсії згідно вищевказаних рішень судів.

16 серпня 2019 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив повідомити про те, чи було проведено нарахування компенсації втрати частини доходів (пенсії) при виконанні вищезазначених судових рішень (у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених на підставі рішення суду), а в разі не проведення таких дій вчинити дії з нарахування та виплати такої компенсації відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1,2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-111 (надалі - Закон №2050), та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 р.

Листом від 02.09.2019 №4406/Г-02 ГУПФУ в Полтавській області повідомило позивачу про відсутність підстав для виплати компенсації. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що згідно чинного законодавства нарахування компенсації на суми, які виплачуються за минулий час на підставі рішення суду, не передбачено.

Не погоджуючись з викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (надалі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення).

Суд зауважує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у т.ч., пенсії.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.

У даній справі позивач просить нарахувати компенсацію на суми пенсії, які були нараховані та виплачені, що не заперечується відповідачем, на підставі:

- постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009 року у справі №2-а- 49/09/1604, за період: з 18.07.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена йому на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 18.07.2006 року по день фактичної виплати пенсії;

- постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 26.02.2010 року у справі №2-а- 160/2010, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27.04.2010 року (справа №22-1873/2010), за період з 02.02.2009 року по 26.02.2010 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена йому на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 02.02.2009 року по день фактичної виплати пенсії;

- рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 02.09.2010 року у справі №2-703/10, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 18.03.2011 року (справа №22а-5457/2011), за період починаючи з 27.02.2010 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена йому на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 27.02.2010 року по день фактичної виплати пенсії.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що суму пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року, з 02.02.2009 року по 26.02.2010 року, з 27.02.2010 року ОСОБА_1 в повному обсязі вчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії.

А відтак, відмова ГУПФУ в Полтавській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, викладена у листі від 02.09.2019 вих. №4406/Г-02, є протиправною.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до прохальної частини позову ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії (бездіяльність) ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року, з 02.02.2009 року по 26.02.2010 року, з 27.02.2010 року. У той час, відповідачем фактично допущено протиправні дії щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, які вчинені у спосіб надання відповіді листом відповідача від 02.09.2019 вих. №4406/Г-02. Отже, у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності ГУПФУ в Полтавській області.

Суд враховує, що доплату пенсії позивачу нараховано за періоди з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року, з 02.02.2009 року по 26.02.2010 року, з 27.02.2010 року, а тому позивач має право на компенсацію втрати частини доходів саме за ці періоди.

Стосовно посилань відповідача на те, що виплату суми заборгованості позивачу проведено відповідно до вимог Закону України "Про гарантії держави з виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, то суд зауважує, що спір у цій справі стосується нарахування компенсації втрати частини доходів за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року, з 02.02.2009 року по 26.02.2010 року, з 27.02.2010 року, а тому спірні відносини не охоплюються дією зазначених нормативно-правових актів.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, а також зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати доплати пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року, з 02.02.2009 року по 26.02.2010 року, з 27.02.2010, починаючи з 22.05.2008 по день фактичної виплати пенсії.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за періоди з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.02.2009 року, з 02.02.2009 року по 26.02.2010 року, з 27.02.2010, починаючи з 22.05.2008 по день фактичної виплати пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва