Рішення № 85144999, 24.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4316/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо незарахування до пільгового страхового стажу роботи на підземних роботах з повним робочим днем та відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з положень ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці";

- зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового страхового стажу роботи на підземних роботах з повним робочим днем, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1, період навчання з 01.09.1979 по 10.01.1983, періоди роботи з 18.01.1983 по 29.04.1984, період строкової військової служби з 11.05.1984 по 21.10.1987, періоди роботи з 15.12.1987 по 17.10.1989, з 29.11.1990 по 13.01.1992, з 23.01.1992 по 09.09.1993, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2019 про перерахунок пенсії, виходячи з положень ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про проведення перерахування раніше призначеної пенсії враховуючи мінімальну пенсію шахтарів.

05.08.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, додавши оригінали довідок №№1111,1112,1113,1114 від 03.09.2015, які видані ДП "Обласна дирекція "Луганськвуглереструктуризація" разом з випискою з наказу про результати проведення атестації робочих місць: №№ 3126, 3127, б/н від 23.09.2015, які видані ПАТ "Краснодонвугілля" разом із випискою з наказу про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці. Однак, відповідачем вищевказану заяву було розглянуто відповідно до Закону України "Про звернення громадян". На думку позивача, відповідачем необгрунтовано не було здійснено перерахунок пенсії позивачу з урахуванням положень ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Ухвалою суду від 03.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.10.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить суд відмовити у задоволеннні позовних вимог з огляду на наступне (а.с.45-60).

З заявою про первинне призначення пенсії та документами, необхідними для її призначення, позивач звернувся 07.11.2014 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова Харківської області, правонаступником якого є Новобоварський відділ Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова Харківської області.

З 18.08.2014 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при наявності загального стажу роботи 27 років 5 місяців 3 дні (стаж зараховано по 31.12.2012), в тому числі стаж, який зараховано до пільгового 17 років 2 місяці 6 днів, а саме: військова служба строкова 3 роки 5 місяців 11 днів; навчання за фахом 3 роки 10 місяців 11 днів; робота за Списком № 1 - 7 років 9 місяців 1 день; робота за Списком № 1 (стаття 100) - З роки 1 місяць 15 днів.

26.01.2017, у зв`язку з переміщенням, позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області, в якій просив запросити пенсійну справу з управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, у зв`язку з чим позивача взято на облік до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області, правонаступником якого є Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, як отримувача пільгової пенсії за віком, призначеної відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 01.09.2015 за даними електронної пенсійної справи як внутрішньо переміщену особу.

29.01.2019 позивач звернувся до Кремінського відділу обслуговування громадян Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із письмовим зверненням, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» щодо перерахунку пенсії.

Листом від 07.02.2019 № 519/02.2 позивачу повідомлено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії для чоловіків, які відпрацювали не менш як 15 років на підземних роботах за списком № 1, встановлюється у розмірі 80 відсотків від середньомісячного заробітку, з якого провадився розрахунок пенсії відповідно до статей 27 та 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але не менш як три прожиткових мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Стаж роботи позивача на шахті ім. Ф.П. Лютикова в/о «Краснодонвугілля» на посаді електрослюсаря підземного з 18.01.1983 по 29.04.1984, з 15.12.1987 по 17.10.1989, не підтверджено пільговими довідками та довідками про підземні спуски-підойми. Цей стаж становить 3 роки 1 місяць 15 днів та зараховано його як робота за списком №1 (стаття 100). Таким чином, на позивача не поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 360/2582/19 у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено, оскільки позовні вимоги позивача є передчасними, з огляду на те, що позивач звернувся до відповідача із зверненням, яке розглянуто по суті у відповідності до порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян».

05.08.2019 позивач звернувся до Кремінського відділу обслуговування громадян Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із письмовим зверненням, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» щодо перерахунку пенсії. До заяви надав копії довідок від 03.09.2015 № 1111, 1112, 1113, 1114, які видані ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» разом з випискою з наказу про результати проведення атестації робочих місць від 29.07.1994 № 52-6, копії довідок від 29.09.2015 № 3126, від 23.09.2015 № 3127, копія історичної довідки б/н від 23.09.2015, копію виписки з наказу про результати проведення атестації робочих місць від 02.06.1995 № 260 які видані ПАТ «Краснодонвугілля», заяву про призначення/перерахунку пенсії від 05.08.2019.

Листом від 27.08.2019 № 265/Ш-14 позивачу повідомлено, що заяву від 05.08.2019 розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян», оскільки обов`язок проведення УПФУ призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виникає виключно у разі подання заявником належного за формою документа, передбаченого Порядком № 22-1.

Тобто, Порядком також передбачено, що для призначення та перерахунку пенсії особа повинна звернутися із заявою до органу Пенсійного фонду. Позивач особисто з заявою, у відповідності до приписів статті 44 Закону № 1058, п. 1 Порядку 22-1, до відповідача не звертався.

Як вбачається з трудової книжки позивача, в період роботи з 18.01.1983 по 29.04.1984, з 15.12.1987 по 17.10.1989 він працював на шахті ім. Ф . П. Лютикова в/о «Краснодонвугілля» на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем на підземних роботах, однак, записи в трудовій книжці не містять інформації у яких умовах він працював і про зайнятість певними роботами протягом повного робочого дня. Проте, підставою для призначення пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо роботи на підприємстві, а і довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1788-ХІІ. Іншою необхідною умовою для зарахування стажу роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах після 21.08.1992 є проведення відповідної атестації робочого місця з метою підтвердження пільгового характеру виконуваної роботи за такою посадою. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у справі № 2а/679/44/15 (постанова від 21.02.2019).

Стосовно періодів роботи позивача з 29.11.1990 по 13.01.1992 на шахті ім. Ф . П. Лютикова в/о «Краснодонвугілля» на посаді електрослюсаря підземного та з 23.01.1992 по 09.09.1993 та на шахті «Суходольська - Восточна» в/о «Краснодонвугілля», записи у трудовій книжці не містять інформації про проведення атестації цих робочих місць, що унеможливлює зарахування цього стажу роботи до пільгового. Отже, відповідно до вимог п. 20 Порядку № 637 необхідно провести підтвердження пільгового стажу, яке визначається підприємством шляхом надання уточнюючої довідки та довідками про підземні спуски-підойми.

Щодо зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до його пільгового страхового стажу роботи на підземних роботах період навчання з 01.09.1979 по 10.01.1983, період строкової військової служби з 11.05.1984 по 21.10.1987, відповідач зазначив, що відповідно до протоколу від 14.11.2014 № 3305 сформованому управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі вбачається, що пенсію позивачу призначено з 18.08.2014 при загальному стажі роботи 27 років 05 місяців 03 дні, в тому числі стаж, який зараховано до пільгового - 17 років 02 місяці 06 дні, а саме: військова служба строкова - 03 роки 05 місяці 11 днів, навчання за фахом - 03 роки 10 місяців 11 днів, робота за списком № 1 - 07 років 09 місяців 01 днів, робота за списком № 1 (стаття 100) - 03 роки 01 місяців 15 днів. Таким чином, період навчання та строкової військової служби позивача зараховано до пільгового стажу, а позовні вимоги цій частині є безпідставними.

З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що позивач не надав уточнюючих довідок підприємства, виданих в установленому законом порядку. Надані позивачем, копії довідок від 29.09.2015 № 3126, від 23.09.2015 № 3127, копія історичної довідки б/н від 23.09.2015, копія виписки з наказу про результати проведення атестації робочих місць від 02.06.1995 № 260 які видані ПАТ «Краснодонвугілля», довідки про пільговий характер роботи від 03.09.2015 № 1111, 1112, 1113, 1114, які видані ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» разом з випискою з наказу про результати проведення атестації робочих місць від 29.07.1994 № 52-6, які були видані підприємством, яке залишилося на тимчасово окупованій території України є недійсними. У випадку надання таких документів вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки неможливо перевірити їх достовірність.

Таким чином, на думку відповідача, зарахувати періоди роботи на шахті ім. Ф . П. Лютикова в/о «Краснодонвугілля» на посаді електрослюсаря підземного з 18.01.1983 по 29.04.1984, з 15.12.1987 по 17.10.1989, з 29.11.1990 по 13.01.1992, з 23.01.1992 по 09.09.1993 до пільгового стажу роботи не можливо, у зв`язку з відсутністю пільгової довідки встановленого зразка та копій первинних документів, що містять відомості про безпосередню зайнятість повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (не менше 80 % робочого часу), довідками про підземні спуски-підойми. Також інформації про проведення атестації цих робочих місць щодо умов праці, віднесених до Списку № 1, що з огляду на приписи ст. ст. 1,8 Закону № 345-УІ є недостатнім для перерахунку пенсії позивача, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи відповідно.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23.04.2001 Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

Відповідно до інформації, зазначеної у довідці від 26.01.2017 №0000097660, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, тимчасова адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_2 (а.с.8-10 на звороті).

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №360/2582/19 встановлено наступне.

07.11.2014 позивач звернувся до УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова з заявою про призначення пенсії за віком, до якої додав подання, трудову книжку, довідку про заробіток, довідку про трудовий стаж від 27.08.2014, диплом серія НОМЕР_3 , військовий квиток серія НОМЕР_4 , довідки про підземні спуски СП "Шахтоуправління "Суходольське-Східне" з 2003 по 2011 роки, історичну довідку відносно вказаної шахти від 27.08.2014, виписки з наказів про підсумки атестації робочих місці за умовами праці по вказаній шахті та по шахті імені Ф.П.Лютикова .

Протоколом Управління ПФУ в Жовтневому районі м.Харкова від 14.11.2014 позивачу призначено пенсію за віком з 18.08.2014.

При розрахунку стажу пенсійним органом визначено загальний стаж роботи 27 років 5 місяців 3 дні (стаж зараховано по 31.12.2012), в тому числі стаж, який зараховано до пільгового 17 років 2 місяці 6 днів, а саме: військова служба строкова 3 роки 5 місяців 11 днів; навчання за фахом 3 роки 10 місяців 11 днів; робота за Списком № 1 - 7 років 9 місяців 1 день; робота за Списком № 1 (стаття 100) - 3 роки 1 місяць 15 днів.

19.08.2016 за №775/027/31 Управління ПФУ в Жовтневому районі м.Харкова направило пенсійну справу ОСОБА_1 до УПФУ в м.Лисичанську.

УПФУ в м.Лисичанську в лютому 2017 року направило пенсійну справу ОСОБА_1 до УПФУ в Кремінському районі Луганської області та розпорядженням останнього від 05.05.2017 за №4122 позивача взято на облік з 01.09.2015.

26.01.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою написаною власноруч, в якій просив перерахувати йому пенсію, оскільки він має 20 років підземного стажу та отримує 2700 грн, мінімальна пенсія шахтарів 4356 грн. До вказаної заяви жодного документу в додатках не значиться.

Вказана заява була розглянута відповідачем, як звернення за Законом України "Про звернення громадян" та 07.02.2019 надано відповідь №519/02-2-17к, в якій позивачу роз`яснено щодо визначення його загального та пільгового стажу, розрахунку суму пенсії та надано роз`яснення пенсійного законодавства України відносно обставин позивача.

Разом з тим, матеріалами даної справи встановлено, що 05.08.2019 засобами поштового зв`язку позивачем направлено до відповідача заяву щодо перерахунку пенсії разом із: довідками №№ 1111, 1112, 1113, 1114 від 03.09.2015, які видані ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» та випискою з наказу про результати проведення атестації робочих місць; №№ 3126, 3127, б/н від 23.09.2015, які видані ПАТ «Краснодонвугілля» разом із випискою з наказу про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці (а.с.21-23).

Листом відповідача від 27.08.2019 № 265/Ш-14 на вищевказану заяву позивача повідомлено, що подання іншого за формою та змістом письмового документа з приводу призначеної пенсії за правилами ст.44 Закону України №1058-ІV не створює правового наслідку у вигляді обов`язку прийняти письмове рішення у формі протоколу стосовно призначення пенсії (а.с.24,25).

Отже, з аналізу вищевказаної відповіді судом не встановлено, що відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви про перерахунок пенсії. Іншого рішення відповідачем про відмову в перерахунку пенсії позивачу не приймалось, а фактично було надано роз`яснення щодо неможливості прийняття, будь-яких документів для перерахунку пенсії, які подано позивачем не особисто, а засобами поштового зв`язку.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з перщого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Тобто, діючим законодавством передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Отже, доводи відповідача про те, що заява позивача не була подана ним особисто, внаслідок чого вона не підлягає розгляду в порядку Закону № 1058, є хибними та необгрунтованими.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд в постанові від 12 березня 2019 року у справі №441/1239/17.

За наведених обставин суд вважає, що отримавши від позивача заяву про перерахунок пенсії разом з іншими документами, відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на перерахунок пенсії ОСОБА_1 або відмову у перерахунку пенсії позивача, у зв`язку із неможливістю зарахування до пільгового стажу певних періодів його роботи, чим фактично допустив протиправну бездіяльність, не розглянувши заяву позивача відповідно до норм Закону № 1058. При цьому, суд зауважує, що листом від 27.08.2019 №2654/Ш-14 Рубіжанським ОУПФУ Луганської області взагалі не надано відповіді на порушені позивачем у заяві питання.

Відповідно до ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що єдиною підставою для не розгляду заяви позивача слугував факт його звернення із відповідною заявою засобами поштового зв`язку, суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо неможливості зарахування спірних періодів до стажу позивача, так як ці доводи не були покладені в основу спірних правовідносин.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

Зважаючи на обставини справи та з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне застосувати частину другу статті 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та обрати у межах спірних правовідносинах належний, достатній та необхідний (ефективний) спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду (не вирішення) заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05.08.2019 разом з наданими документами, та відповідно зобов`язання відповідача розглянути та вирішити вказану заяву від 05.08.2019.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 768,40 грн судового збору (а.с.3).

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо не розгляду (не вирішення) заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05.08.2019 разом з наданими документами.

Зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області розглянути та вирішити заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 05.08.2019 разом з наданими документами.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (вул.Студентська, 35А, м.Рубіжне, Луганська область, 93009, код ЄДРПОУ 41245565) на користь ОСОБА_1 (і. н . НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя К.Є. Петросян