Рішення № 85144835, 21.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року о 16 год. 53 хв.Справа № 280/2552/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,

представника позивача - Волнової Ю.М.,

представників відповідача - Яковлєвої С.І., Майстренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин»

до Запорізької митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин» (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000011/2 від 18.02.2019;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00192 від 18.02.2019.

Ухвалою суду від 03.06.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем надано до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2019.

Ухвалою суду від 25.06.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 23.07.2019.

Ухвалою суду від 23.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 17.09.2019.

17.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.10.2019.

В судовому засіданні 16.10.2019 оголошено перерву в розгляді справи до 21.10.2019.

В судовому засіданні 21.10.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є значно вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Представники відповідача просили в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 28.03.2016 між ТОВ «ЗЗЕМ» - Покупець та ТОВ «Торговий дім «Електромашсервіс» - Постачальник укладено зовнішньоекономічний Договір №2016-03, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався провести поставку продукції, виготовленої НП ЗАТ «Електромаш» (Виробник) згідно специфікації поставки, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець - прийняти та оплатити її.

Відповідно до Додаткової угоди №8 від 29.12.2018 строк дії зазначеного Договору продовжено до 31 грудня 2019 року.

На виконання умов Договору №2016-03 від 28.03.2016 між сторонами було підписано специфікацію №31 від 28.01.2019, відповідно до якої ТОВ «ТД «Електромашсервіс» зобов`язався поставити ТОВ «ЗЗЕМ» Електродвигун ВА07А-560LA-4 У5 ІР54 ІМ 1001 Exdl Мb (РВ-4В) у кількості 2 од. за ціною 1 421 104,00 руб. РФ, на загальну суму 2 842 208,00 руб.РФ. Умовами специфікації №31 від 28.01.2019 передбачено, що покупець проводить оплату за специфікацією - 100 % протягом 20 днів з моменту отримання товару, строк поставки - 1 півріччя 2019 року.

05.02.2019 декларантом до митного контролю та митного оформлення було надано згідно статті 257 Митного кодексу України (далі - МК України) паперову митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно №UA112080/2019/004014 (довідковий номер 557) на товар: «Електродвигун ВА07А - 560LА-4 У5 ІР54 ІМ1001 Ех d Mb (РВ-4В) = 2 шт. Технічна характеристика: Електродвигуни змінного струму асинхронні трифазні: потужність - 800 кВт (зав №№1487,1488), напруга 60008, рік випуску - 2018, з коротко замкнутим ротором, ТУ 29.00213012.082-2012. Призначені для роботи в шахтах, небезпечних по пилу та газу, а також у вибухонебезпечних зонах переміщень та наружних установках». Виробник: НП ЗАТ «Електромаш». Країна виробництва та походження товарів - Молдова.».

Ввезення товарів на митну територію України здійснено згідно з зовнішньоекономічним контрактом укладеним з компанією посередником ТОВ «Торговельний Будинок «Електромашcервіс» (Російська Федерація) на умовах поставки FСА, Тирасполь.

Разом з митною декларацією позивачем до митного оформлення подано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №7882 від 29.01.2019; автотранспортна накладна (Road consignment note) №1067294 від 31.01.2019; лист ТОВ «ЗЗЕМ» №31/01/02 від 31.01.2019; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.01.2019; розрахунок ціни (калькуляція) ВА07А-560LА-4 У5 ІР54 ІМ1001 від 28.01.2019; договір №2016-03 від 28.03.2016; специфікація №31 від 28.01.2019 к договору №2016-03 від 28.03.2016; додаткові угоди №1 від 21.09.2016, №2 від 11.10.2016, №3 від 03.02.2017, №4 від 19.04.2017, №5 від 25.12.2017, №6 від 01.03.2018, №8 від 29.12.2018 до договору №2016-03 від 28.03.2016; договір про надання послуг митного брокера №09/15/001 від 07.09.2015; паспорта № 0006 та №007 від 28.01.2019; рішення №177-0090/1-19 від 31.01.2019.

05.02.2019 листом №01-03/7 декларантом було повідомлено про бажання надати додаткові документи. 15.02.2019 листом №01-03/7-1 декларантом було надано додаткові документи, а саме: договір оренди рухомого складу від 07.12.2016; довідку про транспортні витрати № 2 від 31.01.2019, рахунок на оплату № 2019-15 від 28.01.2019.

Під час здійснення відповідачем митних формальностей щодо документального оформлення імпортованого позивачем товару спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), а саме АСАУР сформовано профілі ризиків та визначено необхідні митні процедури, а саме: за кодом 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; за кодом 106-2 - «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», 117-2 - «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості»; 203-1 - «Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; 911-1 - «Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».

Під час проведення посиленого контролю та перевірки правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару митний орган дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме:

в рахунку на оплату від 28.01.2019 №2019-15 зазначено: «Оплата данного счета означает согласие с условиями поставки товара. Уведомление об оплате обязательно, в противном случае не гарантируем наличие товара на складе. Товар отпускается по факту прихода денег на р/с Поставщика», що суперечить умовам поставки специфікації від 28.01.2019 № 31 до контракту: «Покупатель производит оплату по настоящей спецификации в течении 20 дней с момента получения товара»;

в доповнення до контракту №6 від 01.03.2018 зазначено про внесення змін до розділу 12 «Юридична адреса сторін» контракту від 28.03.2016 №2016- 03, зокрема, щодо реквізитів Покупця. В контракті наданому до митного оформлення розділ 12 значиться як - «Конфидециальность»;

калькуляція ціни на виготовлення двигуна ВА07А LA-4 надана виробником товару та не містить інформації щодо прибутку Поставщика. Крім того, даний документ не має інформації щодо часу його складання;

в довідці про надання транспортних послуг ФОП « ОСОБА_1 » від 31.01.2019 №2 надано інформацію, щодо вартості транспортних послуг по маршруту м. Тирасполь - м. Запоріжжя, при цьому відповідно транспортному документу - СМК. від 31.01.2019 № 1067294 перевезення здійснено PE «ARGO- 07»;

до митного оформлення подано прайс-листи виробника товарів НП ЗАТ «Електромаш» (Молдова) від 01.01.2019 року щодо цін на електродвигуни для торгових представників. Поставка задекларованого товару здійснюється через посередника - ТОВ «ТБ «ЕлектромашСервіс», що ставить під сумнів економічну доцільність (сутності) ЗЕД операції для підприємства - продавця.

У зв`язку зі встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, декларанту направлено електронне повідомлення, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, прейскуранти, (прайс - листи) виробника товару; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару/сировини; 7) копію митної декларації країни відправлення.

18.02.2019 додатково надано: 1) прайс-лист виробника від 01.07.2018; 2) сертифікати представника ТОВ «ЗЗЕМ» щодо гарантійного, сервісного обслуговування №09-А та реалізації продукції №09 виробника; 3) документи щодо транспортування вантажу: договір на перевезення від 25.01.2019 №1, заявка на перевезення від 25.01.2019 №2; 4) платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 13.02.2019; 5) копію митної декларації країни відправлення від 31.01.2019 №1446; 6) товарно-транспортну накладну від 31.01.2019 №20618; 7) договір поставки від 03.09.2018 №03/09/001; 8) договір від 12.03.2018 №2018/3-19; 9) гарантійний лист покупця від 08.02.2019 №08/02/01.

За результатами розгляду поданих документів митний орган дійшов висновку про те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме: неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-третій ст.53 МК України та відсутності в документах усіх відомостей, що підтверджують митну вартість товарів. Також, у органу доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічних товарів на рівні 36750,0 USD/шт. (МД №UA125200/2018/693823 від 01.11.2018), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Митним органом здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням інформації наявної в органі доходів і зборів та було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA11200/2019/000011/2 від 18.02.2019 із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. У митному оформленні МД №UA112080/2019/004014 від 05.02.2019 було відмовлено, складено картку відмови в митному оформлені №UA112080/2019/00192 від 18.02.2019.

Позивач, не погодився з прийнятими рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду. Крім того, якщо митним органом виявлено певні розбіжності, витребуванню підлягають не будь-які документі згідно з законодавчо визначеним переліком, а саме ті документи, надання яких може призвести до усунення виявлених розбіжностей.

Щодо встановленого митним органом недоліку «В рахунку на оплату від 28.01.2019 №2019-15 зазначено: «Оплата данного счета означает согласие с условиями поставки товара. Уведомление об оплате обязательно, в противном случае не гарантируем наличие товара на складе. Товар отпускается по факту прихода денег на р/с Поставщика.», що суперечить умовам поставки специфікації від 28.01.2019 №31 до контракту: «Покупатель производит оплату по настоящей спецификации в течении 20 дней с момента получения товара», суд зазначає, що вказаний недолік жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, що переміщується через державний кордон України.

По-друге, суд зазначає, що відповідно до пункту 5.1 Договору №2016-03, продукція оплачується в строк та на умовах оплати, зазначених в специфікаціях поставки, які є невід`ємною частиною даного договору. За таких обставин, сторони договору завчасно визначили, що умови розрахунків визначаються у специфікації, а не в рахунку на оплату, у зв`язку з чим митний орган повинен був враховувати саме положення Специфікації.

Стосовно посилань митного органу на те, що під час розгляду документів було встановлено, що «В доповненнях до контракту №6 від 01.03.2018 зазначено про внесення змін до розділу 12 «Юридична адреса сторін» контракту від 28.03.2016 № 2016- 03, зокрема, щодо реквізитів Покупця. В контракті наданому до митного оформлення розділ 12 значиться як - «Конфидециальность», суд зазначає, що зазначена обставина жодним чином не перешкоджала митному органу визначити митну вартість імпортованого товару, а також не могла бути підставою для витребування додаткових документів.

Щодо встановлених розбіжностей: «Калькуляція ціни на виготовлення двигуна ВА07А LА-4 надана виробником товару та не містить інформації щодо прибутку Поставщика. Крім того, даний документ не має інформації щодо часу його складання» та «До митного оформлення подано прайс-листи виробника товарів НП ЗАТ «Електромаш» (Молдова) від 01.01.2019 року щодо цін на електродвигуни для торгових представників. Поставка задекларованого товару здійснюється через посередника - ТОВ «ТБ «ЕлектромашСервіс», що ставить під сумнів економічну доцільність (сутності) ЗЕД операції для підприємства - продавця», суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що виявлені відповідачем недоліки виходять за межі процедури митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, оскільки метою здійснення такого контролю не є питання отримання контрагентами прибутку, дослідження порядку виконання сторонами умов договору, тощо. Метою здійснення контролю є перевірка того чи вірно визначено декларантом митну вартість імпортованого товару, в даному випадку за ціною договору.

Вищевказані недоліки не стосуються питання митної вартості, а стосуються сумнівів митного органу щодо отримання прибутку НП ЗАТ «Електромаш», економічної доцільності проведення таких господарських операцій, що жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, та повинно залишитись за рамками процедури митного оформлення.

Суд зазначає, що формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

За таких обставин, суд дійшов виноску, що такі недоліки не могли слугувати підставою для витребування додаткових документів, а відтак і для сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару.

Стосовно виявленого недоліку «В довідці про надання транспортних послуг ФОП « ОСОБА_1 » від 31.01.2019 №2 надано інформацію, щодо вартості транспортних послуг по маршруту м.Тирасполь - м. Запоріжжя, при цьому відповідно транспортному документу - СМR від 31.01.2019 №1067294 перевезення здійснено РЕ «АRGO-07», суд зазначає наступне.

Дійсно, така обставина могла викликати у митного органу обґрунтований сумнів щодо правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки Митним кодексом України передбачено подання документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Проте, суд звертає увагу на ту обставину, що документи на усунення такої розбіжності було подано, ще 15.02.2019, а саме декларантом було подано договір оренди рухомого складу від 07.12.2016; довідку про транспортні витрати №2 від 31.01.2019, рахунок на оплату №2019-15 від 28.01.2019, з яких можливо було встановити і ким здійснювалось перевезення, і підстави здійснення перевезення, і витрати на здійснення такого перевезення.

Тобто, зазначені обставини свідчать про те, що позивачем усунуто виявлені недоліки до прийняття спірних рішень.

За таких обставин, митний орган дійшов хибного висновку про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, оскільки подані позивачем документи хоча і містили певні неточності, проте, не перешкоджали перевірці заявленої декларантом митної вартості товару.

Також, суд вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням Митного кодексу України встановлення відповідачем інших розбіжностей після подання декларантом 18.02.2019 додаткових документів, оскільки за результатами опрацювання отриманих документів митний орган має перевірити чи усунуто декларантом первинно виявленні недоліки, а не встановлювати нові недоліки.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

В ході судового розгляду адміністративної справи було встановлено, що підставою для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості стала інформація з митної декларації №UA125200/2018/693823 від 01.11.2018 про вартість аналогічного товару на рівні 36750,00 доларів США за штуку, проте, суд вважає необґрунтованим визначення митної вартості на підставі такої митної декларації, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що митний орган дійсно має право користуватися інформаційними базами митного органу, в т.ч. інформацією щодо попереднього митного оформлення товару схожого товару.

Проте, під час використання інших митних декларацій, митний орган повинен перевіряти/враховувати ідентичність основних характеристику товару, які безпосередньо впливають на його вартість.

В даному випадку митна декларація №UA125200/2018/693823 від 01.11.2018 не могла бути застосована з огляду на те, що за зазначеною декларацією розмитнювався інший за характеристиками товар, зокрема поставлявся двигун BA07A-560LB-4Y, а позивачем - BA07A-560LА-4, за вказаною декларацією двигун потужністю - 1000 кВт., позивачем - 800 кВт., позивачем поставлявся товар на умовах FCA м. Тирасполь, за декларацією - CTP Київ.

За таких обставин, товари, що імпортувався позивачем та за митною декларацією №UA125200/2018/693823 від 01.11.2018 містять різні основні характеристики, що безперечно впливають на вартість такого товару, а тому коригування митної вартості на підставі такої декларації є необґрунтованим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, та поза межами повноважень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин» (69008, м.Запоріжжя, вул.Зейська, буд.3, код ЄДРПОУ 35300261) до Запорізької митниці ДФС (69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000011/2 від 18.02.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00192 від 18.02.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод електричних машин» судовий збір в розмірі 4344,22 грн. (чотири тисячі триста сорок чотири гривні 22 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 23.10.2019.

Суддя І.В. Новікова