Ухвала суду № 85140942, 16.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/1393/19

ун. № 759/17801/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Новик В.П.,

за участю секретаря: Істоміна О.Г.,

провівши в приміщені суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12019100080005976 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоний луг Луганської області, громадянина України, працюючого слюсарем з ремонту автомобілів в ТОВ «Гаражик», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Ласкаржевська Ю.В., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Науменко В.Б., інші учасники - потерпілий ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100080005976 від 21.08.2019 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 27.09.2019.

У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акту, вважаючи, що по справі під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги, передбачені ст. ст. 32, 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокуророві, мотивуючи його тим, що обвинуваченому та йому як захиснику не вручено копію обвинувального акту, а також невірно кваліфіковано дане кримінальне правопорушення.

Прокурор заперечував щодо даного клопотання, зазначивши, що обвинувачений відмовився отримувати обвинувальний акт, про що свідчить запис слідчого у розписці, а також підпис захисника Петрусевича В.В. Також прокурор зазначив, що копію обвинувального акта слідчим було направлено до ДУ "Київський слідчий ізолятор" для вручення обвинуваченому ОСОБА_1 .

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з таких підстав.

Відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику.

Як вбачається з матеріалів, до обвинувального акту долучено заздалегідь заготовлений бланк розписки про отримання копії обвинувального акту підозрюваним ОСОБА_1 , на якому відсутній підпис останнього, однак є запис ст.слідчого Святошинського УП ГУ НП у м. Києві Безсмертного М.В. про те, що підозрюваний ОСОБА_1 відмовився отримувати копію обвинувального акта в присутності захисника Петрусєвича В.В. Крім того, до матеріалів долучено лист ст.слідчого Святошинського УП ГУ НП у м. Києві Безсмертного М.В. про направлення до ДУ "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України копії обвинувального акту для її вручення заарештованому ОСОБА_1 з відміткою, що вказана установа отримала зазначений лист 23.09.2019.

Проте, матеріали додані до обвинувального акта, не містять розписки, що саме прокурор, як того вимагає закон, вручив (чи намагався вручити) обвинувальний акт ОСОБА_1 та саме прокурор направляв копію обвинувального акту до ДУ "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України для її вручення заарештованому ОСОБА_1 .

Матеріали також не містять розписки, що прокурором вручено копію обвинувального акта захиснику Науменку В.Б. , який здійснює захист за угодою і як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування - з моменту повідомлення ОСОБА_1 підозри у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Тобто, матеріали не містять даних про те, що прокурор вчинив процесуальну дію - вручення обвинувального акта обвинуваченому та його захиснику.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Тобто обвинувальний акт є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Недотримання вимог ст. 293 КПК України, а саме - не вручення обвинувального акту обвинуваченому та його захиснику порушує право обвинуваченого на захист та унеможливлює виконання судом вимог ст.348 КПК України щодо роз`яснення обвинуваченому суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України даний обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків, а саме: здійснити процесуальну дію - вручити обвинувальний акт обвинуваченому та його захисникові.

Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення останнього у вчиненні тяжкого злочину, наявний ризик його переховування від суду та впливу на очевидців події, без визначення розміру застави на підставі п.3 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки у інших кримінальних провадженнях обвинуваченому визначався розмір застави, обвинувачений його вносив та знову вчиняв кримінальні правопорушення.

Захисник подав до суду клопотання, підтримане в судовому засіданні обвинуваченим, про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт без застосування електронного засобу контролю, посилаючись на наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, місця роботи, сім`ї: двох малолітніх дітей та дружини, постійного місця проживання. Прокурор заперечував щодо даного клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яким передбачено покарання до шести років позбавлення волі.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що справа перебуває на стадії підготовчого судового засідання, потерпілий та свідки ще не допитані. У зв`язку з чим існує ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки обвинуваченому відомо місця проживання/перебування вказаних осіб. Обвинувачений шляхом погрози, підкупу може схиляти потерпілого та свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду.

Крім того, продовжує існувати ризик того, що обвинувачений може преховуватися від суду, оскільки він, усвідомлюючи міру покарання за злочин, у вчинені якого обвинувачується, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності.

За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, дані про його особу - є раніше судимою особою, які суд оцінює виключно у своїй сукупності, та вважає, що прокурором доведено у судовому засіданні, як того вимагає ч. 3 ст. 176 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відносно обвинуваченого необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, у тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів. На даний час застосування інших більш м`яких запобіжних заходів ОСОБА_1 суд вважає недостатнім.

Що стосується клопотання прокурора в частині застосування альтернативного запобіжного заходу - не визначати розмір застави, то слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Однак, як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, а також клопотання прокурора, у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави не обирався та, відповідно, порушений не був.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 визначити розмір застави, однак у максимальних його межах.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника Науменка В.Б. про повернення обвинувального акту прокуророві - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100080005976за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 8.

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави задовольнити частково.

Обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який рахувати з 16 жовтня 2019 року до 14 грудня 2019 року включно, і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

У задоволенні клопотання захисника Науменка В.Б. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA738201720000037318005112089, отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ: 26268059, банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО: 820172, призначення платежу: застава за (П.І.П. особи, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду), від (дата ухвали), по справі № ... внесені (П. І. П. особи, що вносить заставу). Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 ,у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до Святошинського районного суду м. Києва; не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу передати на виконання до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Новик В.П.