Ухвала суду № 85140237, 30.08.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/12706/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" серпня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Астахова О.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Степанівни, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання на 19.11.2019 року на 10:30 годин.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 2023 вчиненого 23 січня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівноюпро стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 14 900,00 грн.

Заяву про забезпечення позову мотивує тим, що ним оспорюється у судовому порядку виконавчий напис на підставі якого здійснюються виконавчі дії з його примусового виконання. На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову. З огляду на що ОСОБА_1 просить суд про задоволення заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1-4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Із матеріалів справи убачається, що 17.05.2013 року між позивачем та АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» було укладеного кредитний договір № GР - 4521248 від 17.05.2013 року, відповідно до умов якого банк надав позивачу кредит у розмірі 23185, 45 грн. зі строком користування на 36 місяців.

23 січня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2023, за яким за кредитним договором № GР-4521248 від 17.05.2013 року за період з 11.01.2018 року по 11.01.2019 року звернуто стягнення з позивача на користь ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованості у розмірі 14900,00 грн., що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 9196,38 грн., простроченої заборгованості за комісією у розмірі 2202,6 грн., простроченої заборгованості за процентами у розмірі 90,59 грн., строкової заборгованості за сумою кредиту у розмірі 0,00 грн., строкової заборгованості за комісією у розмірі 0,00 грн., строкової заборгованості за процентами у розмірі 00,00 грн.,неустойки за порушення зобов`язання по кредиту в розмірі 3410,43 грн.

Предметом позову є визнання виконавчого напису № 2023 вчиненого 23 січня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 14900,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Із матеріалів справи убачається, що на підставі означеного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. 26.02.2019 року відкрито виконавче провадження № 58479466 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 15 400,00 грн., та 07.03.2019 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Відповідно до п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на підставі оскаржуваного виконавчого напису відкрито виконавче провадження та звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 - на його заробітну плату, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису призведе до утруднення чи унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення його позову.

З огляду на означене, перевіривши відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 259-260, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Степанівни, третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

В порядку забезпечення позову зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 2023 вчиненого 23 січня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівноюпро стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № GР - 4521248 від 17.05.2013 року у розмірі 14900,00 грн.

Копії ухвали суду негайно направити для виконання та учасникам справи - для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Суддя О.О. Астахова