Рішення № 85133351, 21.10.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/8230/17

Провадження № 2-а/686/63/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2019

м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої - судді Салоїд Н.М.,

з участю секретаря судового засідання - Лоб І.А.,

представника відповідача - Сумнєвич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області Заярнюк Ольги Сергіївни (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області) про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

В квітні 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, начальника Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому Мудрої Любові Антонівни (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області) про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, в якому, з урахуванням подальшої заміни відповідачів правонаступниками і остаточного уточнення позовних вимог, просить:

1) Визнати рішення, дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, начальника цього управління ОСОБА_2 протиправними щодо:

- зменшення з 01 грудня 2016 р. складової пенсійної виплати позивачки на 43,29 грн., а з 01 травня 2017 р. зменшення цієї складової ще на 24,05 грн. - індексації, що сформована за 2014 рік, з підстав збільшення складових пенсійної виплати: доплати за понаднормативний стаж та пенсії за особливі заслуги перед Україною у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму непрацездатної особи, за умови обчислення основного розміру пенсії згідно з нормою ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та незмінності основного розміру пенсії з травня 2012 р., що був обчислений за середньою зарплатою у державі за 2007 рік, та без наступного збільшення за ч. 2 ст. 42 зазначеного Закону у 2013-2017 роках;

- непроведення індексації пенсії наростаючим підсумком за період з січня 2017 року в порядку Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення від 17 липня 2003 р. № 1078 (зі змінами) за опублікованими Держстатом індексами споживчих цін, обчисленими наростаючим підсумком за зазначений період, що призвело до незаконного значного зменшення пенсійної виплати позивачки;

- непроведення підвищення основного розміру пенсії позивачки з 01.03.2013 року згідно з Порядком від 11.05.2005 р. «Про заходи щодо реалізації частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування {з наступними змінами).

2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області:

- доплатити позивачці за кожен місяць, починаючи з 01.12.2016 р., суму 43,29 грн., а з 01 травня 2017 р. додатково доплатити за кожен місяць суму 24,05 грн., на які зменшено з 01.12.2016 р. та з 01.05.2017 р. складову її пенсійної виплати - індексацію, що обчислена за індексами споживчих цін у 2014 р. у зв`язку з тодішньою інфляцією, а також компенсацію цього доходу (індексації) у зв`язку з несвоєчасною його виплатою;

- нарахувати та виплатити індексацію пенсії позивачки у межах прожиткового мінімуму за період з січня 2017 року по вересень 2017 р. у порядку Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку від 17 липня 2003 р. № 1078 за опублікованими Держстатом індексами споживчих цін, обчисленими наростаючим підсумком до сформованого відповідачем коефіцієнта індексації станом на грудень 2014 р. 118,9% при базовому місяці грудні 2013 р. з урахуванням змін розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також компенсацію цього доходу у зв`язку з несвоєчасною його виплатою;

- нарахувати позивачці підвищення основного розміру пенсії з 01.03.2013 року згідно з Порядком від 11.05.2005 р. «Про заходи щодо реалізації частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (з наступними змінами) за коефіцієнтом 1,0298 з виплатою цієї доплати в наступні місяці 2013-2017 рр. з компенсацію цього доходу у зв`язку з несвоєчасною його виплатою.

3) Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області моральну шкоду, заподіяну позивачці протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю, грубими злочинними порушеннями її прав, що визначені Конституцією України, пенсійним законодавством, Цивільним кодексом України, в сумі 20000 грн., через її душевні страждання внаслідок перманентного злочинного порушеного її права на належний розмір пенсійної виплати.

4) Відповідно до ст. 166 КАС України вчинити подання окремою ухвалою до прокуратури для перевірки ознак злочину у діях начальника Управління ГІФУ у м. Хмельницькому ОСОБА_2 як наслідок зловживання нею службовими повноваженнями, для розгляду цих злочинів проти її прав і свобод в окремій кримінальній справі; зважити, що усвідомлені порушення її пенсійних прав під керівництвом начальника пенсійного органу міста ОСОБА_2 за корупційними ознаками є систематичними і тривають з початку призначення її пенсії з 12 квітня 2004 р.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що відповідачі помилково тлумачать пенсійне законодавство, яке регулює складові і порядок підвищення її пенсійної виплати, зокрема ст. ст. 27, 28, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого протиправно зменшують розмір виплачуваної їй індексації пенсійної виплати після чергових збільшень розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, їй не було з 01.03.2013 року проведено підвищення основного розміру пенсії. Поновити свої пенсійні права в позасудовому порядку позивачка не в змозі, тому звернулася з даним позовом до суду.

В судове засідання позивач не з`явилась, просила суд розглянути справу за її відсутності..

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_4 проти позову заперечила і просить в його задоволенні відмовити повністю. Пояснила, що всі нарахування пенсійної виплати позивачки здійснюються в повній відповідності до чинного законодавства, а права на перерахунок пенсійної виплати ані в частині нарахування індексації, ані в частині підвищення основного розміру пенсії вона не має. Крім того, позовну вимогу про стягнення моральної шкоди позивачка не обґрунтувала, не довела наявності причинно-наслідкового зв`язку між будь-якими діями чи бездіяльністю відповідачів та погіршенням стану її здоров`я.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливе судовий розгляд справи провести за відсутності представника третьої особи в судовому засіданні.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

04.05.2017 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду. Задоволено клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору у справі в зв`язку зі скрутним майновим становищем.

14.07.2017 року позивачка звернулася до суду з клопотанням одночасно з ухваленням рішення по суті у разі задоволення позовних вимог зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі після набрання ним законної сили.

01.08.2017 року позивачка заявила клопотання про приєднання додаткових матеріалів до справи, яке було задоволено судом.

29.08.2017 року позивачка збільшила та уточнила позовні вимоги шляхом подання відповідної заяви від 28.08.2017 року.

18.10.2017 року позивачка подала до суду заяву про остаточне збільшення та уточнення позовних вимог.

02.02.2018 року позивачка надіслала до суду заяву про зупинення провадження у справі в зв`язку з її хворобою. Ухвалою суду від 06.02.2018 року клопотання задоволено, провадження у справі зупинено до одужання позивачки, а її участь в судовому розгляді справи визнано обов`язковою.

30.08.2018 року до суду надійшла заява від позивачки про заміну відповідачів у справі та про подальший розгляд справи за її відсутності, оформлена як заперечення.

06 вересня 2019 року ухвалою суду провадження у справі поновлено, призначено її до судового розгляду.

02.10.2019 року ухвалою суду задоволено клопотання позивачки, замінено відповідачів у справі їх правонаступниками. Того ж дня вирішено клопотання позивачки щодо строків звернення до адміністративного суду, ухвалено вважати його у даній справі не пропущеним.

10.10.2019 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

3. Встановлені судом обставини і зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що ОСОБА_1 було призначено пенсію, вона перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, в даний час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Востаннє підвищення основного розміру пенсії позивачки було проведено Управлінням з 01.05.2012 року, що підтверджується матеріалами її пенсійної справи, оглянутої судом, зокрема розпорядженням на перерахунок пенсій з 01.05.2012 р., копія котрого наявна у справі.

Крім того, з матеріалів пенсійної справи позивачки вбачається наступне.

Пенсійна виплата позивачки містить дві складові, які обраховуються від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме підвищення за особливі заслуги перед Україною (20%) і доплата за 17 років понаднормативного стажу (17%).

З 1.12.2016 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшився з 1130 грн. до 1247 грн., на основі чого Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому провело обрахунок пенсійної виплати позивачки, за яким збільшило розмір підвищення за особливі заслуги перед Україною і доплати за понаднормативний стаж загалом на 43,29 грн., і на цю ж суму зменшило складову індексації пенсійної виплати позивачки, внаслідок чого загальний розмір виплати залишився незмінним.

Також, коли з 01.05.2017 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшився з 1247 грн. до 1312 грн., Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, пропорційно збільшивши підвищення за особливі заслуги перед Україною і доплату за понаднормативний стаж, знову зменшило складову індексації пенсійної виплати позивачки на суму такого збільшення - 24,05 грн.

Вказана в обох вище зазначених випадках складова індексації пенсійної виплати позивачки сформована за січень - грудень 2014 року наростаючим підсумком згідно з індексами зростання споживчих цін по жовтень 2014 року.

Такі дії були вчинені Управлінням Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, незважаючи на визнання постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21.04.2017 року у справі № 686/16578/16-а між тими ж сторонами неправомірними аналогічних дій Управління за попередній період, коли прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був збільшений з 01.05.2016 року.

Крім того, з січня 2015 року до часу розгляду даної справи судом Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому (а згодом - відповідач як його правонаступник) не нараховувало і не сплачувало позивачці поточну індексацію пенсії наростаючим підсумком згідно з індексами зростання споживчих цін з листопада 2014 року і далі, незважаючи на те, що на користь позивачки вже ухвалено постанову суду у вище вказаній справі № 686/16578/16-а стосовно даної бездіяльності за період з січня 2015 року по грудень 2016 року включно.

За вказаною постановою суду від 21.04.2017 року присуджено визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому протиправними; зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з 01.05.2016 р. доплатити щомісячно ОСОБА_1 кошти в сумі 20,72 грн., на яку зменшено складову пенсійної виплати - індексацію, що обчислена у 2014 р. та компенсацію індексації у зв`язку із несвоєчасною виплатою, нарахувати та виплатити індексацію пенсії ОСОБА_1 у межах прожиткового мінімуму з січня 2015 року по грудень 2016 р. включно відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 за опублікованими індексами споживчих цін, обчислених наростаючим підсумком до сформованого коефіцієнта індексації станом на грудень 2014 р. 118,9 % при базовому місяці грудні 2013 р. та компенсацію цього доходу у зв`язку із несвоєчасною виплатою; стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1 1500 грн. моральної шкоди.

Наведені обставини підтверджуються також наявними у справі копіями листів Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому від 06.04.2017 року за вих. № 111/3-12 та від 14.08.2017 року за вих. № 315/3-12, наданим представницею Управління в ході розгляду справи розрахунком індексації пенсії по Пенсійній справі ОСОБА_1

Внаслідок зазначених рішень, дій і бездіяльності Управління позивачка зазнала душевних страждань. Вони посилилися тим, що в позасудовому порядку вона не змогла врегулювати спірні питання з Управлінням, хоча зверталася до нього з заявою-скаргою від 10.03.2017 року, копія котрої наявна у справі.

4. Оцінка аргументів учасників справи, висновки щодо порушення прав, а також норми права, якими керувався суд.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на момент виникнення спірних відносин), пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку, починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.

Дію частини другої статті 42 зупинено з 1 березня 2014 до стабілізації економічної ситуації в країні згідно із Законом № 1166-VII від 27.03.2014.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 4 Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. (в редакції від 01.01.2015 р.) та 103 відсотка (в редакції від 01.01.2016 р.) Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 6 Закону).

Правила визначення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлені в Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Згідно п. 1 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101%. (в редакції від 15.12.2015 р.) та 103% (в редакції від 24.02.2016 р.). Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений в абаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, до яких, серед інших, віднесена пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку.

Відповідно до п. 4 Порядку пенсії індексуються в межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (п. 5 Порядку).

Отже, Законом та Порядком не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі виплат індексації пенсії, тому її нарахування та виплата, за загальним правилом, не може бути здійснена на якийсь строк та не може бути обмежена будь-яким кінцевим терміном або строком, при умові, що не відбулись зміни в законодавстві.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області повинно провадити нарахування індексації пенсії з урахуванням суми індексації в попередньому 2014 р., визначеної за ці періоди, виходячи з базового місяця та індексу споживчих цін, що були встановлені за минулі періоди.

Збільшення складових окремої пенсійної виплати за особливі заслуги і за понаднормативний стаж у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму узагалі не є підвищенням пенсійної виплати у розумінні п. 5 Порядку. Підвищення унормовано ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З часу збільшення з 01 грудня 2016 р. прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1130 грн. до 1247 грн. складові пенсійної виплати позивачки, які залежать від його розміру, мають становити: 1247 х (20% : 100) = 249,40 грн. (підвищення за особливі заслуги перед Україною) та 1247 х (17% : 100) = 211,99 грн. (доплата за понаднормативний стаж). До 01.12.2016 року вони становили 226,00 грн. та 192,10 грн. відповідно. За таких обставин пенсійна виплата позивачки на підставі підвищення прожиткового мінімуму з 01.12.2016 р. повинна збільшитися за рахунок збільшення цих складових на 43,29 грн. ((249,40 - 226,00) + (211,99 - 192,10) = 23,40 + 19,89).

Натомість пенсійна виплата позивачки була неправомірно зменшена на вказану суму за рахунок обчисленої в 2014 році складової індексації її пенсії.

Так само з часу збільшення з 01 травня 2017 р. прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1247 грн. до 1312 грн. складові пенсійної виплати позивачки, які залежать від його розміру, мають становити: 1312 х (20% : 100) = 262,40 грн. (підвищення за особливі заслуги перед Україною) та 1312 х (17% : 100) = 223,04 грн. (доплата за понаднормативний стаж). До 01.05.2017 року вони становили 249,40 грн. та 211,99 грн. відповідно. За таких обставин пенсійна виплата позивачки на підставі підвищення прожиткового мінімуму з 01.05.2017 р. повинна збільшитися за рахунок збільшення цих складових на 24,05 грн. ((262,40 - 249,40) + (223,04 - 211,99) = 13 + 11,05).

Натомість пенсійна виплата позивачки була неправомірно зменшена на вказану суму за рахунок обчисленої в 2014 році складової індексації її пенсії.

Із наявних у справі листів Управління Пенсійного фонду України вбачається, що індексація пенсійної виплати у зв`язку з інфляцією за період з січня 2017 року до часу звернення позивачки з даним позовом до суду не провадилася.

В обґрунтування правомірності обчислення пенсійних виплат позивачки відповідач посилається на п. 5 Порядку, однак за ним індексація зменшується, якщо вона нарахована за минулий рік і лише у взаємодії, коли відбулося підвищення основного розміру раніше призначеної пенсії з 01 березня згідно з нормою ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і таке підвищення в сумі менше нарахованої індексації за минулий рік. У такому випадку сума індексації зменшується на суму цього підвищення за ч. 2 ст. 42, а сума пенсійної виплати залишається такою ж як до підвищення за ч. 2 ст. 42 Закону.

При збільшенні пенсійної виплати позивачки за рахунок її складових (підвищення за особливі заслуги перед Батьківщиною та доплати за понаднормативний стаж) у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без підвищення основного розміру пенсії, що призначений позивачу відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума індексації не може зменшуватися.

Порядок нарахування основного розміру пенсії, визначений ст. 28 вище вказаного Закону, для визначення основного розміру пенсії позивачки не застосовувався, оскільки дана стаття визначає мінімальний розмір пенсії за віком, а в позивачки така пенсія не була мінімальною, про що свідчить щонайменш наявність у складі пенсійної виплати позивачки доплати за понаднормативний стаж 17 років.

Суд не бере до уваги посилань відповідача на п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», згідно якого установлено, що норми і положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, - оскільки Кабінет Міністрів України не встановив на виконання цього пункту відповідних порядку та розмірів індексації грошових доходів населення, тож застосуванню підлягали саме норми Закону.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому було порушено вимоги чинного законодавства при проведенні індексації та підвищення пенсійних виплат позивача, а тому слід визнати протиправним зменшення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому позивачці з 01 грудня 2016 року складової її пенсійної виплати на 43,29 грн., а з 01 травня 2017 року - ще на 24,05 грн., а також непроведення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому позивачці індексації пенсії наростаючим підсумком за період з січня 2017 року і підвищення основного розміру пенсії з 01.03.2013 року.

Також позивачка заявляє вимоги щодо компенсації їй доходу, втрачено в зв`язку з вище вказаними порушеннями.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 07 листопада 2012 року у справі №6-131цс12 та колегією суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14.

Згідно з Порядком «Проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (з урахуванням унесених змін за постановами від 09.08.2001 р. №958, від 31.03.2003 р. №430, від 25.01.2012 р. № 35) компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, що їх громадяни одержують у гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення компенсації. Індекс споживчих цін для визначення розміру компенсації обчислюється множенням місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу.

Сума компенсації виплачується громадянам у тому самому місяці, у якому виплачується заборгованість за відповідний місяць.

Відповідно до п. 7 Порядку компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема: коштів Пенсійного фонду.

Основною умовою для виплати є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсій). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування добровільно чи на виконання рішення суду.

Отже, оскільки в частині зменшення пенсійної виплати і не проведення індексації пенсії позов є обґрунтованим, слід зобов`язати правонаступника Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому - Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області доплатити позивачці за кожен місяць, починаючи з 01.12.2016 року, суму 43,29 грн., а з 01.05.2017 року - додатково до цієї суми за кожен місяць ще 24,05 грн. індексації її пенсії, а також компенсацію зазначеної індексації у зв`язку з несвоєчасною її виплатою; нарахувати та виплатити позивачці індексацію її пенсії у межах прожиткового мінімуму за період з січня 2017 року по вересень 2017 року в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, за опублікованими Державною службою статистики України індексами споживчих цін, обчисленими наростаючим підсумком до сформованого відповідачем коефіцієнта індексації станом на грудень 2014 року 118,9% при базовому місяці грудні 2013 року з урахуванням змін розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також компенсацію зазначеної індексації у зв`язку з несвоєчасною її виплатою; нарахувати позивачці підвищення основного розміру її пенсії з 01.03.2013 року згідно з Порядком підвищення розміру пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2005 р. № 341 «Про заходи щодо реалізації частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"» (з наступними змінами) за коефіцієнтом 1,0298 з виплатою цієї доплати в наступні місяці 2013 - 2017 рр. з компенсацією цього підвищення у зв`язку з несвоєчасною його виплатою.

Крім того, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 р. № 264 «Про підвищення розмірів пенсій у зв`язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника», установлено, що у 2013 році для підвищення розміру пенсій з 1 березня згідно з частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовується коефіцієнт 1,0298. Підвищенню підлягають пенсії, обчислені згідно із зазначеним Законом та Законами України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно підп. 1 п. 1 Порядку підвищення розміру пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2005 р. № 341, згідно із цим Порядком підвищується розмір пенсій, який склався на 31 грудня року, що передує року підвищення пенсії, обчислений відповідно до статті 27 або визначені згідно з пунктом 4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням абзацу другого частини першої статті 28 та підвищень у попередніх роках відповідно до частини другої статті 42 зазначеного Закону.

Основний розмір пенсії позивачки визначено за формулою, передбаченою статтею 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Останнє підвищення розміру пенсії позивачки мало місце в травні 2012 року. За таких обставин у 2013 році їй мало бути проведено підвищення розміру пенсії з 1 березня згідно з частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнту 1,0298.

Однак такого підвищення проведено не було.

За таких обставин непроведення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому позивачці підвищення основного розміру пенсії з 01.03.2013 року слід визнати протиправним і зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області нарахувати позивачці підвищення основного розміру її пенсії з 01.03.2013 року згідно з Порядком підвищення розміру пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2005 р. № 341 «Про заходи щодо реалізації частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"» (з наступними змінами) за коефіцієнтом 1,0298 з виплатою цієї доплати в наступні місяці 2013 - 2017 рр. з компенсацією цього підвищення у зв`язку з несвоєчасною його виплатою.

Згідно ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи, що протиправними рішеннями, діями і бездіяльністю відповідача позивачці завдано моральної шкоди, яка полягає в її душевних стражданнях щодо протиправної поведінки відносно неї, розмір компенсації моральної шкоди, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача, виходячи із глибини та тривалості заподіяних душевних страждань, вимог розумності та справедливості, суд визначає в сумі 2000 грн., тим самим позовну вимогу про стягнення моральної шкоди задовольнивши частково.

При цьому, слід відмовити в частині вимог до начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області Заярнюк О.С., оскільки заявлені до неї вимоги не знайшли свого підтвердження. Співвідповідачка як посадова особа відповідача діє від його імені, а не від власного.

5. Заходи судового контролю за виконанням рішення суду.

Згідно частин 1 - 3 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

За таких обставин, враховуючи подане позивачкою під час судового розгляду справи клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в разі задоволення її позовних вимог, слід зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду - у строк один місяць з дня набрання даним рішенням суду законної сили.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 2, 5 - 10, 14, 72 - 78, 244 - 246, 382 КАС України, ст. ст. 8, 19, 56 Конституції України, ст. ст. 16, 23, 1167 ЦК України, п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», ст. ст. 1 - 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст. ст. 27, 28, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 р. № 264 «Про підвищення розмірів пенсій у зв`язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника», Порядком підвищення розміру пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2005 р. № 341 «Про заходи щодо реалізації частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"» (з наступними змінами), суд -

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним зменшення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому ОСОБА_1 з 01 грудня 2016 року складової її пенсійної виплати на 43,29 грн., а з 01 травня 2017 року - ще на 24,05 грн., а також не проведення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому ОСОБА_1 індексації пенсії наростаючим підсумком за період з січня 2017 року і підвищення основного розміру пенсії з 01.03.2013 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області:

3.1. доплатити ОСОБА_1 за кожен місяць, починаючи з 01.12.2016 року, суму 43,29 грн., а з 01.05.2017 року - додатково до цієї суми за кожен місяць ще 24,05 грн. індексації її пенсії, а також компенсацію зазначеної індексації у зв`язку з несвоєчасною її виплатою.

3.2. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію її пенсії у межах прожиткового мінімуму за період з січня 2017 року по вересень 2017 року в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, за опублікованими Державною службою статистики України індексами споживчих цін, обчисленими наростаючим підсумком до сформованого відповідачем коефіцієнта індексації станом на грудень 2014 року 118,9% при базовому місяці грудні 2013 року з урахуванням змін розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також компенсацію зазначеної індексації у зв`язку з несвоєчасною її виплатою.

3.3. нарахувати ОСОБА_1 підвищення основного розміру її пенсії з 01.03.2013 року згідно з Порядком підвищення розміру пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2005 р. № 341 «Про заходи щодо реалізації частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"» (з наступними змінами) за коефіцієнтом 1,0298 з виплатою цієї доплати в наступні місяці 2013 - 2017 рр. з компенсацією цього підвищення у зв`язку з несвоєчасною його виплатою.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в сумі 2000 грн.

5. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Дата складення повного рішення 20.10.2019 року.

7. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області подати у строк один місяць з дня набрання даним рішенням суду законної сили звіт про його виконання.

8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

9. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Дані учасників справи:

10.1. ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

10.2. Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області: вул. Герцена 10, м. Хмельницький, 29000, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21318350.

10.3. Начальник Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області ОСОБА_5: АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.4. Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області: вул. Свободи 70, м. Хмельницький, 29001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37971775.

Суддя: