Рішення № 85117014, 23.10.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/898/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу №403 від 19.06.2019 року начальника Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області (далі - відповідач) про звільнення ОСОБА_1 з посади та наказ №83 о/с від 20.06.2019 року про призначення в порядку його переведення;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що не погоджується із оскаржуваним наказом, оскільки він не є безпосереднім керівником ОСОБА_2 , а його обов`язки починаються із розгляду на рапорти при встановленні факту прогулу, а притягнення до відповідальності не входить до компетенції начальника Путильського ВП.

Також, позивач вказував, що у оскаржуваному наказі не зазначено конкретної норми права яку порушено безпосередньо ним, що свідчить в упередженості при проведенні службового розслідування.

21.08.2019 р. Головне управління національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Чернівецькій області) не погоджуючись із поданим позовом подав до суду відзив, в якому вказував, що за результатом проведення службового розслідування було встановлено, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, який несумісний з подальшим проходженням ним служби на займаній посаді. Оскільки, позивач вчинив дії, що підривають авторитет поліції, допустив порушення, що мають дискредитуючий характер, підриває рівень довіри населення до поліції. Допущення позивачем вчинення підлеглими кримінально-караних діянь свідчить про його невідповідність посаді керівника відділення поліції, а тому оскаржуваний наказ є правомірним.

02.08.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/898/19-а відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи на 12:00 год. 21.08.2019 р.

21.08.2019 р. судове засідання не відбулось у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення судового розгляду. Судове засідання призначене на 03.09.2019 р.

03.09.2019 р. судом оголошено перерву для надання додаткових доказів до 10.09.2019 р.

10.09.2019 року судове засідання не відбулось у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення судового розгляду. Судове засідання призначене на 16.09.2019 р.

16.09.2019 р. судом оголошено перерву для надання додаткових доказів до 02.10.2019 р.

02.10.2019 р. представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача також подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що проти позовних вимог заперечує повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд заслухавши вступне слово учасників, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Майор поліції ОСОБА_1 , освіта вища юридична, в органах внутрішніх справ з 13.08.2001 р. по 06.11.2015 р., в Національній поліції України з 07.11.2015 р., з 22.03.2018 р. по день звільнення проходив службу на посаді начальника Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.

14.06.2019 р. заступник начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області начальник відділу ІОС ГУНП в Чернівецькій області полковник поліції ОСОБА_3 ., звернувся із доповідною запискою до начальника ГУ Національної поліції в Чернівецькій області генералу поліції третього рангу ОСОБА_4 щодо призначення службового розслідування за вказаними фактами порушення службової дисципліни. А саме повідомив, що наказом ГНПУ в Чернівецькій області від 12.06.2019 р., за фактом затримання інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №5218000000000740, розпочатому 24.07.2018 р. за ч. 2 ст. 28 та ч. 4 ст. 368 КК України, призначено проведення службового розслідування. Оскільки у ході службового розслідування за вказаним фактом дисциплінарною комісією встановлено, що 12.06.2019 р. в період часу з 09:00 год. по 18:00 год., без поважних причин на службу не вийшов та виїхав за межі гарнізону інспектор з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старший лейтенант ОСОБА_2 (а.с. 43).

14.06.2019 р. наказом Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області № 79 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування стосовно ОСОБА_2 за фактом не виходу на службу без поважних причин (а.с. 36 - 37).

За наслідками службового розслідування складено висновок, який затверджено 19.06.2019 р. начальником Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_4 (а.с. 26 - 34 ).

Під час службового розслідування встановлено, що 12.06.2019 р., близько 15:00 год., слідчими Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, спільно з працівниками ДВБ НП України, Управління захисту економіки в Хмельницькій області ДЗЕ НПУ, за участю працівників СБУ України та "КОРД", під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України, в рамках розслідування кримінального провадження №5218000000000740, розпочатого 24.07.2018 р. за ч. 2 ст. 28 та ч. 4 ст. 368 КК України, у м. Камянець-Подільському Хмельницької області, було затримано інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , який перебував на службі, без однострою та вогнепальної зброї.

Попередньо встановлено, що ОСОБА_2 нібито вступив у злочинну змову з посадовими особами органів місцевого самоврядування Путильського району, які вимагали від підприємця з Хмельниччини 500000,00 доларів США неправомірної вигоди за надання у власність 100 га землі на території Путильського району Чернівецької області.

Посадовці Путильської районної ради, а саме депутат та в.о. голови сільської об`єднаної територіальної громади, мали намір надати землю підприємцю із земель запасу шляхом складання фіктивних заповітів від померлих осіб, а працівники поліції у свою чергу нібито повинні були вирішити питання щодо впорядкування документації на відчуження земельних ділянок.

При передачі раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 200000,00 доларів США посадовцю Путильської районної ради, а також поліцейського ОСОБА_2 , було затримано. Предмет неправомірної вигоди вилучено.

Під час проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що 12.06.2019 р., в період часу з 09:00 год. по 18:00 год., ОСОБА_2 не вийшов на службу без поважних причин та в особистих справах виїхав за межі гарнізону (Чернівецька область), що свідчить про вчинене ОСОБА_2 порушення службової дисципліни.

У ході проведення службового розслідування, з приводу допущеного прогулу ОСОБА_2 , майору поліції ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення по суті справи.

Разом з цим, позивач пославшись на ст. 63 Конституції України, від надання будь яких пояснень відмовився.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не виявлено. Обставини, що обтяжують відповідальність позивача - бездіяльність керівника, що призвела до порушення службової дисципліни підлеглим в умовах посиленого контролю громадськості за діяльністю поліції, а також підриву авторитету поліції в очах громадськості.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за порушення вимог ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до начальника Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

За порушення вимог ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до начальника Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, про що 19.06.2019 р. відповідачем прийнято наказ №403 (а.с. 11, 98 - 99).

Також, згідно наказу №83 о/с від 20.06.2019 р. майора поліції ОСОБА_1 призначено в порядку переведення чи просування по службі на посаду старшого інспектора - чергової частини сектору моніторингу Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, увільнивши від посади начальника Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 20.06.2019 р. (а.с. 12, 100).

З вказаними наказами позивач ознайомився 02.07.2019 р., що підтверджується його підписом на відповідних наказах.

Згідно наявних в матеріалах справи довідки та листка непрацездатності серії АГЩ №417169 позивач з 13.06.2019 р. по 24.06.2019 р. перебував на стаціонарному лікуванні в КЗ "Путильська ЦРЛ" та перебував на амбулаторному лікуванні з 25.06.2019 р. по 04.07.2019 р. в КНП "Путильський районний центр первинно медико - санітарної допомоги" Путильської районної ради Путильського району Чернівецької області (а. с. 17, 18, 134, 135).

Враховуючи перебування позивача на лікарняному, 26.09.2019 р. відповідачем на підставі висновку службового розслідування дисциплінарної комісії від 26.06.2019 р. унесено зміни до наказу від 20.06.2019 р. №83 о/с в частині призначення майора поліції ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, увільнивши від посади начальника Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, слова і цифри «20 червня» замінити словами і цифрами «05 липня», про що винесено наказ від 26.09.2019 р. №146 о/с (а.с. 166).

Не погоджуючись із даним наказом про звільнення та переведення, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частина 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проходження служби в органах внутрішніх справ регламентується спеціальним законодавством - Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію" національна поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через МВС України згідно із законом.

Статтею 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.

Згідно ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 цього Закону поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону.

Відповідно до ст.60 цього ж Закону проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, встановлені Дисциплінарним статутом.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Частиною 15 вказаної статті визначено, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Приписами ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Отже, з огляду на викладене вище, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Крім того суд звертає увагу, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, а звільнення як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

У постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 р. (справа № 21-1288а15) та від 20.10.2015 р. (справа № 21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників поліції пов`язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які ставляться до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Тому під вчинками, що дискредитують звання працівника органів поліції, необхідно розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою поліції у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та безпосередньо органів поліції.

До таких вчинків, необхідно віднести: вчинення злочину, встановленого вироком суду, що набрав законної сили; скоєння корупційного діяння як різновиду адміністративного правопорушення; систематичне скоєння адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, громадський порядок та громадську безпеку; заняття підприємницькою діяльністю; організацію страйків та участь у них; розголошення службової таємниці; появу на службі або поза службою в нетверезому стані, що ображає людську гідність; вживання алкогольних напоїв у форменому одязі у громадських місцях; прийняття наркотичних або токсичних препаратів без рецепту лікаря; систематичне порушення правил носіння форменого одягу, зовнішньої охайності; неодноразове грубе і зверхнє ставлення до громадян; прояви жорстокого або принизливого ставлення до людей; скоєння аморального проступку, не сумісного з продовженням служби в поліції; систематичне поширення компрометуючої інформації за допомогою засобів мас-медіа. Разом з тим, зазначений перелік не є вичерпним і в кожному окремому випадку необхідно враховувати чи є вчинок дискредитуючим у сукупності з конкретними обставинами, під час яких такий вчинок був зроблений працівником поліції.

Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, а саме ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилось у неналежному контролі за діями підлеглих працівників, невжитті усіх можливих дій для припинення порушень з їх боку, що призвело до значного резонансу в засобах масової інформації та, як наслідок, негативного впливу на високе звання працівника поліції та Національної поліції України в цілому.

Під час дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що проведеним службовим розслідування жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення позивачем службової дисципліни та вимог зазначених статей Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", в чому проявилося порушення Правил етичної поведінки поліцейських та чим це підтверджується.

Так згідно описової частини висновку службового розслідування, 12.06.2019 р. відбулись події, фігурантом яких є інспектор з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_2

Під час службового розслідування встановлено, що 12.06.2019 р., близько 15:00 год., слідчими Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, спільно з працівниками ДВБ НП України, Управління захисту економіки в Хмельницькій області ДЗЕ НПУ, за участю працівників СБУ України та "КОРД", під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України, в рамках розслідування кримінального провадження №5218000000000740, розпочатого 24.07.2018 р. за ч. 2 ст. 28 та ч. 4 ст. 368 КК України, у м. Камянець-Подільському Хмельницької області, було затримано інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , який перебував на службі, без однострою та вогнепальної зброї.

Крім того, під час проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що 12.06.2019 р., в період часу з 09:00 год. по 18:00 год., ОСОБА_2 не вийшов на службу без поважних причин та в особистих справах виїхав за межі гарнізону (Чернівецька область), що свідчить про вчинене ОСОБА_2 порушення службової дисципліни.

Суд звертає увагу, що оскаржуваний наказ, так і висновки службового розслідування містять лише загальні, не мотивовані твердження про порушення позивачем положень Закону України "Про Національну поліцію" та Статуту. Звинувачення не конкретизовані, відсутні посилання на порушення певних, визначених наказами, пунктів посадових (функціональних) обов`язків та часу їх вчинення.

У висновку також відсутні будь-які докази, якими підтверджуються неправомірні дії позивача, та на підставі яких встановлено дисциплінарний проступок.

Суд також наголошує на тому, факті, що службове розслідування по позивачу, як порушнику або учаснику даного інциденту не призначалася.

Щодо доводів відповідача про те, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати та те, що начальник несе персональну відповідальність за роботу всіх працівників, ефективність покладених на них завдань та функцій, суд зазначає наступне.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 р., вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 р. у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У функціональних обов`язках начальника сектору превенції капітана поліції Путильського ВП Кіцманського ВП ГУНП у Чернівецькій області Ю.Я.Грігоци, затвердженої начальником Путильського ВП Кіцманського ВП ГУНП у Чернівецькій області 27 лютого 2019 року, визначено, що начальник сектору безпосередньо здійснює координацію діяльності дільничних офіцерів поліції та відповідає за стан службової дисципліни у секторі превенції (а.с. 147).

Окрім цього, згідно аналізу зазначеного вище акту службового розслідування та оспорюваного наказу, суд дійшов до висновку, що в діях позивача відсутні порушення службової дисципліни, оскільки позивач як начальник Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області не давав ніяких вказівок, які б свідчили про його намір скоординувати роботу ОСОБА_2 на порушення Законів чи посадових інструкцій.

Крім того суд звертає увагу, що 10.06.2019 р. інспектором з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 подано рапорт на ім`я позивача з проханням надати дозвіл 12.06.2019 р. виїзду за межі області в зв`язку з сімейними обставинами. З вказаного рапорту вбачається, що позивач розглянувши його та надав дозвіл (а.с. 162).

Разом з цим, із пояснень інспектора сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5, які містяться в матеріалах службового розслідування вбачається, що 12.06.2019 р. близько 11 год. ОСОБА_2 дійсно мав з нею зустріч та якій передав службові документи.

Таким чином, 12.06.2019 р. підлеглий ОСОБА_2 перебував не за місцем служби, у зв`язку з цим позивач фактично не міг здійснювати контроль за його діями, як його начальник.

Враховуючи вищенавенеде, суд приходить до висновку про те, що наказ ГУНП у Чернівецькій області №83 о/с від 20.06.2019 р. "По особовому складу" в частині призначення в порядку переведення чи просування по службі на посаду старшого інспектора - чергової частини сектору моніторингу Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, увільнивши від посади начальника Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 20.06.2019 р. прийнятий без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно підлягає скасуванню наказ від 20.06.2019 р. №83 о/с, яким внесено зміни в наказ від 26.09.2019 р. №146 о/с, а саме в слова і цифри «20 червня» замінити словами і цифрами «05 липня».

У відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Відповідно до зазначеної норми закону суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на службі в поліції на посаді начальника Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих позивачем окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією від 01.08.2019 р. (а.с. 9).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу №403 від 19.06.2019 року начальника Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області про звільнення ОСОБА_1 з посади та наказ №83 о/с від 20.06.2019 року про призначення в порядку його переведення;

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області.

4. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн.

5. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Путильського відділення поліції Кіцманського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, 58000, Код ЄДРПОУ 40109079)

Суддя І.В. Маренич