Рішення № 85116628, 23.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

23 жовтня 2019 р. справа № 520/9616/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В, розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів на відшкодування судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, позивач), в порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області - протиправною та зобов`язання із врахуванням збільшення страхового стажу позивача перерахувати пенсію за віком з моменту призначення пенсії, тобто з травня 2017 року; 2) стягнути з державного бюджету на користь позивача кошти на відшкодування судового збору (768 грн. 40 коп.), витрати на професійну правничу допомогу (15.500,00грн.).

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 р. по справі № 520/11902/18 задоволено частково адміністративний позов та зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова зарахувати період роботи з 15.10.1974 року по 29.04.1975 року до трудового стажу позивача. При цьому, помилково зобов`язано здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з врахуванням збільшення страхового стажу з травня 2018 року, оскільки позивачу фактично призначено пенсію з травня 2017 року.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - владний суб"єкт, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що на виконання рішення суду від 30.01.2019 р. по справі № 520/11902/18 Управлінням зараховано до стажу період роботи позивача ОСОБА_1 та здійснено перерахунок пенсії з травня 2018 року з врахуванням збільшення трудового стажу.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини полягають у наступному.

Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з досягненням пенсійного віку заявник 07.04.2017р. подав заяву про призначення пенсії за віком до УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова.

Пенсія заявнику була призначена з 04.05.2017р. у сумі 8.424,49грн. відповідно до протоколу Шевченківського ОУПФУ м. Харкова №1337 від 11.04.2017р.

ГУ ПФУ в Харківській області будь-якої участі у правовідносинах з пенсійного забезпечення заявника не приймало аж до події припинення юридичної особи публічного права - Шевченківського ОУПФУ в Харківській області, що мало місце 19.07.2019 року.

З огляду на викладене Управління об`єктивно нездатне було вчинити порушення закону при призначенні пенсії заявникові, що є підставою для відмови у позові.

Проте, з огляду на приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та положення ч.ч. 1 і 2 ст.2, ч.2 ст.9, ч.4 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне продовжити з`ясування обставин спірних правовідносин з метою підтвердження або спростування факту існування у заявника порушеного суб`єктивного права.

У ході розгляду справи судом встановлено, що при призначенні пенсії Шевченківським ОУПФУ м. Харкова до трудового стажу заявника не було включено період трудової діяльності з 15.10.1974р. по 29.04.1975р. у якості каменяра - монтажника.

Не погодившись із цим, заявник ініціював спір по справі №520/11902/18, де самостійно та за вільною волею сформулював вимогу про здійснення перерахунку пенсії із травня 2018 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 р. по справі № 520/11902/18 було зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити з травня 2018 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з врахуванням збільшення страхового стажу. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 469 (чотириста шістдесят дев`ять) грн. 86 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2019 року апеляційну скаргу відповідача на рішення ХОАС від 30.01.2019 повернуто скаржнику.

Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 р. по справі № 520/11902/18 набрало законної сили 12.04.2019 року.

При цьому, у згаданій справі судом було встановлено ті обставини, що період трудової діяльності заявника з 15.10.1974 року по 29.04.1975 року у якості каменяра - монтажника 2 розряду в Будівельному Управлінні - 3 треста "Ишимбайжилстрой" Республіки Башкортостан підлягає включенню до трудового стажу.

Тому з огляду на приписи ч.4 ст.78 КАС України ці обставини не підлягають повторному доказуванню у межах даного спору.

22.04.2019р. на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 р. по справі № 520/11902/18 Шевченківським ОУПФУ в Харківській області було здійснено перерахунок пенсії позивача з травня 2018 року, що вбачається з протоколу перерахунку пенсії.

У подальшому заявник звернувся до окружного адміністративного суду із заявою від 08.05.2019 року, в якій просив суд внести виправлення у текст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі №520/11902/18, а саме в абзаці 3 резолютивної частини рішення замість слів "з травня 2018 року" зазначити вірне "з травня 2017 року", яку ухвалою суду від 14.05.2019 року залишено без задоволення заяву.

Також заявник звертався до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення рішення від 30.01.2019 по справі № 520/11902/18, шляхом роз`яснення: з якої саме дати відповідач зобов`язаний перерахувати ОСОБА_1 пенсію з моменту її призначення : "з травня 2018 року" або " з травня 2017 року", яку ухвалою суду від 06.06.2019 року залишено без задоволення.

З комп`ютерної програми "Діловодства спеціалізованого суду" встановлено, що 09.07.2019 року заявник оскаржив ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року та від 06 червня 2019 року в апеляційному порядку.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі №520/11902/18.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2019 було відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року по справі № 520/11902/18.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 року апеляційну скаргу на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 про відмову в роз`ясненні судового рішення по справі № 520/11902/18 залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 по справі № 520/11902/18 залишено без змін.

Не покидаючи спроб домогтись бажаного матеріального результату у вигляді здійснення перерахунку пенсії за віком з моменту призначення пенсії, саме з травня 2017 року (а не з травня 2018 року, як зазначено в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 р. по справі № 520/11902/18), заявник не звертаючись до Управління з питання проведення перерахунку з травня 2017р., ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені, зокрема, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

У силу положень ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" додатково регламентована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі за текстом - Порядок №22-1).

Відповідно до п. 4.1 розділу IV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно положень п.4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Таким чином, обов`язок тероргану ПФУ вирішити звернення громадянина з приводу призначення чи перерахунку пенсії шляхом прийняття окремого письмового рішення виникає лише у разі подання таким громадянином заяви за формою згідно з додатком 2 до Порядку №22-1.

Подання ж громадянином заяви довільної форми не виключає можливості вирішення терорганом ПФУ порушених у зверненні питань у порядку Закону України «Про звернення громадян» у спосіб надання відповіді у формі листа без прийняття відповідного рішення як-то передбачено ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У спірних правовідносинах заявник взагалі не звертався до Управління ані із заявою належної форми, ані із заявою довільної форми, що унеможливлює вчинення Управлінням бездіяльності. Управління стало учасником спірних правовідносин лише після настання події ліквідації Шевченківського ОУПФУ м. Харкова.

Разом із тим, беручи до уваги, що Управління є фактичним та юридичним правонаступником Шевченківського ОУПФУ м. Харкова, відносно якого було постановлено рішення суду від 30.01.2019р. по справі № 520/11902/18, де підтверджені обставини існування у заявника права на включення до страхового стажу періоду трудової діяльності з 15.10.1974 по 29.04.1975рр. у якості каменяра - монтажника 2 розряду в Будівельному Управлінні - 3 треста "Ишимбайжилстрой" Республіки Башкортостан, суд вважає за можливе зобов`язати Управління провести перерахунок пенсії з травня 2017р.

Продовжуючи розгляд справи суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з державного бюджету на користь коштів на відшкодування судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу (з урахуванням уточнень вказаних у відповіді на відзив ) у розмірі 15.500 грн.

Так, правовідносини щодо розподілу судових витрат унормовані приписами ст.ст.132-139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до матеріалів справи:

1) договір про надання правничої допомоги від 15.08.2018 року, за умовами якого фізична особа ОСОБА_1 (Клієнт) доручає, а Нечитайленко Віталій Анатолійович (Адвокат) бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу в цивільній справі про захист пенсійних прав, провадження в якій відкрито в суді м. Харкова;

2) свідоцтво (копія) про право на заняття адвокатською діяльністю № 825, виданого 11.11.2010 року гр. Нечитайленко В.А. ;

3) квитанцію прибуткового касового ордеру № 14 від 15.08.2018 року, за якою позивач на підставі договору про надання правничої допомоги від 15.08.2018 року сплатив адвокатські послуги у розмірі 3 500,00 грн.

4) прибутковий касовий ордер від 01.06.2019 року на суму 3000 грн., від 09.07.2019 року на суму 3000 грн., від 18.06.2019 року на 4000 грн., квитанція прибуткового касового ордеру на суму 3000 грн. від 10.09.2019 року та від 15.10.2019 року на суму 1000 грн.

5) акт про надані юридичні послуги та виконані роботи за договором від 15.08.2018 року від 10.09.2019 року.

Оцінивши ці документи, суд відмічає, що до справи №520/9616/19 стосунок мають лише складання позову та відповіді на відзив.

Отже, виконання представником позивача робіт зі: складання заяви про виправлення описки (4 години) 1000 грн.; складання заяви про роз`яснення рішення (4 години) 1000 грн.; складання заяви про додаткове рішення (4 години) 1000 грн.; складання апеляційної скарги (20 годин) 4000 грн.; складання апеляційної скарги після повернення (10 годин) 2000 грн., ніяким чином не стосується витрат на професійну правничу допомогу по справі що розглядається за №520/9616/19, оскільки вказані заяви представником позивач в межах даної справи не подавались.

Також, позивачем не надано до матеріалів справи та не вказано в позовній заяві докази, збір яких було здійснено в тому числі за кордоном, на які представником позивача було витрачено 10 годин.

По суті справи та заявлених позовних вимог в позовній заяві відсутні будь-які посилання на судову практику Верховного Суду, на яку представник відповідача витратив 5 годин, та вказав витрати щодо здійснення вказаної правничої допомогу у розмірі 1000 грн. При цьому, у позові заявник посилається на висновки Верховного суду щодо скасування додаткового рішення суду апеляційної інстанції щодо відмови у стягнені судових витрат у справі №823/2638/18.

З приводу складання відповіді на відзив, суд зазначає, що представником позивача на стадії подачі до суду 17.09.2019 року позовної заяви від 16.09.2019 вказано в акті про надані юридичні послуги витрати на правничу допомогу у зв`язку з складанням відповіді на відзив відповідача на суму 1000 грн. та кількість потрачено часу у кількості 4 години.

При цьому, суд звертає увагу, що відзив по вказаній справі відповідачем складено та подано до суду 10.10.2019 року, що є підтвердженням відсутності можливості наданням представником позивача послуг зі складання відзиву на позов заздалегідь, станом на час складання позовної заяви.

Після отримання відзиву, представником позивача було подано до суду відзив на відповідь від 16.10.2019 року, в якому повторно вказано про витрати на професійну правничу допомогу щодо її складання, та збільшено суму витрат на 1000 грн. з дорученням квитанції прибуткового касового ордеру б/н від 15.10.2019 року.

Фактично представником позивача двічі включено до витрат на правничу допомогу дій з приводу складання відповіді на відзив.

З приводу правничої допомоги зі складання позовної заяви, на яку представником позивача витрачено 10 годин часу, та вартість вказаної правничої допомоги склала в розмірі 2000 грн., та складання відповіді на відзив, суд зазначає наступне.

Позивачем в позовній заяві самостійно вказано, що описовій частині рішення суду від 30.01.2019 року по справі №520/11902/18 позивач просить перерахувати пенсію за віком з моменту призначення пенсії, та помилково зазначено адвокатом в позовній заяві, тобто «з травня 2018 року». А фактично пенсію позивачу призначено з травня 2017 року.

У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2019 року по справі № 520/11902/18 вказано: « Як вбачається зі змісту заяви про роз`яснення судового рішення, позивач розуміє зміст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року, але вважає, що рішення суду неможливо виконати, оскільки у резолютивній частині вказано період «з травня 2018 року». При цьому, позивач не заперечує, що судом першої інстанції вказано саме такий період, оскільки адвокатом позивача у позовній заяві помилково вказано цей період. Позивач наголошує на тому, що саме суд першої інстанції повинен був під час розгляду справи по суті перевірити вірність вказівки позивачем періоду, з якого йому призначена пенсія.

Колегія суддів звертає увагу, що звертаючись з адміністративним позовом до суду позивач дійсно просив про перерахунок пенсії за віком із врахуванням збільшення страхового стажу саме з моменту призначення, проте в уточненні моменту призначення вказано «тобто з травня 2018 року» і ця обставина залишена без з`ясування та уточнення вимог позивача судом першої інстанції.

Незважаючи на незгоду позивача із періодом, з якого судом першої інстанції зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком з врахуванням збільшення страхового стажу, позивач зазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року по справі № 520/11902/18 в апеляційному порядку не оскаржував, проти чого не заперечував під час апеляційного розгляду справи.»

Отже, судом встановлено, що представником позивача - адвокатом Нечитайленко В.А. самостійно було складено адміністративний позов з відповідними позовними вимогами по справі №520/11902/18 та здійснено помилку щодо періоду здійснення перерахунку пенсії з травня 2018 року, замість вірного періоду з травня 2017 року, що визнається самим адвокатом.

Харківський окружний адміністративний суд розглянувши адміністративний позов по справі №520/11902/18 за позовними вимогами представника позивача та виніс відповідне рішення 30.01.2019 року.

Отже, суд приходить до висновку, що спір по справі №520/9616/19 виник після попереднього звернення представника заявника до суду з іншим позовом, за яким його позовні вимоги у справі № 520/11902/18 були частково задоволенні саме у редакції позовних вимог самостійно зазначених позивачем у позовній заяві.

При цьому, позовна заява по справі №520/9616/19 складена на трьох аркушах з викладом обставин щодо попереднього розгляду справи № 520/11902/18 та обґрунтувань понесених витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст.30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно висновку наведеному в постанові Верховного суду від 23.04.2019 року по справі №826/9047/16 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Також, у постанові Верховного суду від 01.10.2018 року по справі №569/17904/17 вказано, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновків, що заява представника позивача щодо стягнення з державного бюджету витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15.500,00грн., є необґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає залишенню без задоволення.

Окрім того, суд бере до уваги, що фактично спір по справі №520/9616/19 виник внаслідок неправильних дій заявника у межах справи №520/11902/18, до виникнення спору по справі №520/9616/19 Управління не причетне, що призводить до необхідності застосування судом окремого правила ч.8 ст.139 КАС України та покладення тягаря з несення витрат на професійну правничу допомогу на самого заявника.

З урахуванням ч. 1 ст. 139 КАС України та у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частини витрат зі сплати судового збору у розмірі 384,20 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, Харків, Харківська область, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) із врахуванням збільшення страхового стажу за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 р. по справі № 520/11902/18 з моменту призначення пенсії - з травня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження - пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, м.Харків, Харківська область, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Старосєльцева