Ухвала суду № 85116618, 23.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3508/19

УХВАЛА

23 жовтня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Балан Я.В. у справі № 420/3508/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №420/3508/19, за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, про (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.07.2019р.):

визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф28295-15 від 12.11.2018 року;

визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф28295-15 від 10.05.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, у зв`язку з необґрунтованістю заяви про відвід судді, зупинено провадження у справі та передано адміністративну справу № 420/3508/19 у відповідності до ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід.

Ухвалою від 20 вересня 2019 року (суддя Соколенко О.М.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Балан Я.В. у справі №420/3508/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки).

21 жовтня 2019 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла повторна заява про відвід судді Балан Я.В. (вх.№38388/19 від 21.10.2019р.).

Ухвалою суду від 21.10.2019р. заяву про відвід судді визнано необґрунтованою, зупинено провадження у справі № 420/3508/19 та передано справу у відповідності до ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді.

Заяву про відвід за вх. №38388/19 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2019 року передано на розгляд судді Самойлюк Г.П.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Дана заява відповідно до ч.8 ст.40 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Заява позивача за вх. №38388/19 про відвід судді Балан Я.В. обґрунтована наступним.

Заявник зазначає, що однією з позовних вимог у справі №420/3508/19 є: «Судове рішення винести Іменем України, засвідчивши його державними символами України відповідно до ст.20 Конституції України». Проте, Одеський окружний адміністративний суд, на думку позивача, має відмінний Державний Герб України ніж визначено ч.4 ст.3, ч.1 ст.16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», про що є пряма заборона у статті 125 Конституції України.

За таких обставин заявник вважає, що суддя Балан Я.В. не може задовольнити його позовні вимоги щодо винесення рішення Іменем України та засвідчення його державними символами України відповідно до статті 20 Конституції України.

Заявником наголошується, що використання Одеським окружним адміністративним судом державних символів відмінних від описаних у статті 20 Конституції України, ст.16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є поваленням конституційного ладу в Україні та підробленням документів, печаток, штампів, та тому, на думку позивача, суддя з метою приховування злочину вдалась до погроз і залякування щодо нього, а саме- без жодних правових підстав позивача було попереджено про недопустимість зловживання процесуальними правами.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки у заяві відсутні визначені законом обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Щодо доводів заявника стосовно погроз і залякування застосованих суддею Балан Я.В. до заявника, а саме - попередження про недопустимість зловживання процесуальними правами.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України встановлено вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності cудді.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виключно встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3 та 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Таким чином, оскільки заява позивача про відвід судді не підпадає під дію пунктів 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, на позивача покладений обов`язок доведення обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні обставини, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

Щодо доводів заявника про те, що Одеський окружний адміністративний суд має відмінний Державний Герб України ніж зазначено ч.4 ст.3, ч.1 ст.16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у звязку з чим суддя Балан Я.В. не може винести неупереджене рішення у справі, суд зазначає, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч. 3 ст. 39 КАС України)

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву надано до суду 12.06.2019р., з заявою про відвід позивач повторно звернувся 21.10.2019р.

За приписами ст.ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Стаття 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Позивач посилається на небезсторонність судді, не зазначаючи в якості підстав відводу жодної з підстав, визначених статтею 36 КАС України.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄСПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄСПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено обставини, які б дійсно викликали сумніви у неупередженості судді при розгляді цієї адміністративної справи.

При цьому, доводи заявника стосуються його незгоди з процесуальними рішеннями головуючого судді Балан Я.В. по справі № 420/3508/19, в тому числі щодо попередження про застосування санкцій за зловживання процесуальними правами.

Згідно ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, наведені позивачем в заяві обставини жодним чином не вказують на упередженість судді у даній справі. Більш того, здійснення, відповідно до закону, процесуальної діяльності суддею в ході розгляду будь-якої справи, не може бути підставою для відводу цього судді з передбачених ст.36 КАС України мотивів, оскільки не свідчить про наявність ознак необ`єктивності чи упередженості.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява позивача про відвід судді Балан Я.В. у справі №420/3508/19 є необґрунтованою, не доведеною, не підтвердженою належними доказами, а отже не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 294 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про відвід судді Балан Я.В. у справі №420/3508/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки).

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Самойлюк