Рішення № 85116354, 23.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3472/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ПФУ в Полтавській області) про: 1) визнання протиправними дій (бездіяльності) Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії, а саме: яка була нарахована та виплачена йому на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.04.2011 року у справі №2а-5854/11, яка залишена без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 року (справа №1601/2а-5854-11) та від 02.04.2012 року (справа №1601/2а-5854/11), за період починаючи з 09.08.2010 року по 05.04.2011 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена йому на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 09.08.2010 року по день фактичної виплати пенсії; яка була нарахована та виплачена йому на підставі постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.04.2011 року у справі №2а-5853-11, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 року (справа №1601/2а-5854/11), за період починаючи з 17.01.2011 року по 31.10.2011 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена йому на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 17.01.2011 року по день фактичної виплати пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішень суду, які набрали законної сили, оскільки тривале не нарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3472/19, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

07 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 26-27/, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що не виплата пенсії позивачу не є виною управління, адже до компетенції управління не входить можливість збільшення видатків державного бюджету України, та доплати до пенсії носять разовий характер.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 квітня 2011 року у справі №2а-5854/11 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до вимог частини 4 статті 54 та частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-12. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, як інваліду 3-ї групи, щодо захворювання якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком встановленої законом на час виплат відповідно до вимог частини 4 статті 54 та частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-12 з підвищенням розміру вказаної компенсації у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом за період з 09 серпня 2010 по 05 квітня 2011 року з урахуванням проведених виплат. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. /а.с. 15/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі №1601/2а-5854/11 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.04.2011 року по справі №1601/2а-5854/11 - залишено без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2012 року у справі №1601/2а-5854/11 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області залишено без задоволення. Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.04.2011 р. по справі № 1601/2а-5854/11 залишено без змін.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.04.2011 року у справі №2а-5853/11 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державних пенсій (основної та додаткової) відповідно до вимог абзацу 4 статті 50, частини 4 статті 54 та частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області здійснити ОСОБА_1 з 17 січня 2011 року перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, як інваліду 3-ї групи, щодо захворювання якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог частини 4 статті 54 та частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12, з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом, відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області здійснити ОСОБА_1 з 17 січня 2011 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як інваліду 3-ї групи, щодо захворювання якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог абзацу 4 статті 50 та частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-12, з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом, відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат /а.с. 16-17/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі №2а-5853/11/1601 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області залишено без задоволення. Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.04.2011р. по справі №2а-5853/11/1601 залишено без змін.

Матеріалами справи підтверджено, що розпорядженнями №162003 від 21.07.2011 на виконання вказаних судових рішень органом Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії гр. ОСОБА_1 /а.с. 29, 35, 40-43/.

Доплата за період з 09.08.2010 по 05.04.2011 та з 17.01.2011 в сумі 28170 грн. 65 коп. позивачу не виплачена, що підтверджується листом відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №8 управлінням застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області від 01.10.2019 №885/03.11-04 /а.с. 35/.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області з заявою від 16.08.2019 /а.с. 9/, у якій просив повідомити його про те, чи було проведено ОСОБА_1 нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. В разі не проведення таких дій, просив вчинити відповідні дії з нарахування та виплати ОСОБА_1 вказаної компенсації відповідно до вимог частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ, та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року.

Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 29.08.2019 №4374/Б-02 /а.с. 10/ позивача повідомлено, що у зазначеному рішенні суду відсутні зобов`язання щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати", також даним Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 не передбачено нарахування компенсації втрати частини доходів на суми, що виплачуються за минулий час за рішенням суду.

Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Як визначено статтями 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно статті 3 зазначеного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (надалі - Порядок №159).

Згідно пунктом 1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4 Порядку №159).

За приписами пункту 5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Суд зауважує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у т.ч., пенсії.

Як встановлено судом, розпорядженнями №162003 від 21.07.2011 на виконання вказаних вище судових рішень, органом Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії гр. ОСОБА_1 , проте доплата пенсії за період з 09.08.2010 по 05.04.2011 та з 17.01.2011 в сумі 28170 грн. 65 коп. позивачу не виплачена, що підтверджується листом відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №8 управлінням застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області від 01.10.2019 №885/03.11-04 /а.с. 35/, а відтак, відсутня обов`язкова умова для виплати суми компенсації - виплата заборгованості, оскільки статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

При цьому, суд зауважує, що правомірність чи неправомірність дій органу Пенсійного фонду щодо невиплати позивачу пенсії, нарахованої на підставі вказаних вище судових рішень, не є предметом цього спору та не входить до предмета доказування у даній справі.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.09.2018 по справі №522/535/17 зазначено, що колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, та вважає їх передчасними, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Вказаний висновок Верховного Суду підлягає врахуванню судом першої інстанції в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зважаючи на встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що оскільки на даний час виплата заборгованості відповідача на виконання судових рішень відповідачем не здійснена, відсутні підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушене відповідачем, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки суд не може вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 243-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич