Рішення № 85116341, 23.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2285/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Академії Державної пенітенціарної служби до ОСОБА_1 , третя особа: Міністерство юстиції України про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

В С Т А Н О В И В:

Академія державної пенітенціарної служби звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа: Міністерство юстиції України про витрат, пов`язаних з утриманням, у розмірі 75211,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов контракту про здобуття освіти від 01.08.2018 №303, укладеного між Академією, північно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та ОСОБА_3.

19.08.2018 від третьої особи надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що оскільки відповідач у добровільному порядку не відшкодував витрати, зазначені у частині 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію", таке відшкодування повинно здійснюватися у судовому порядку /а.с. 64-69/.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Академії.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

На підставі наказу Академії Державної пенітенціарної служби України від 08.08.2016 №289 ОСОБА_3 зараховано з 15.08.2016 курсантом першого курсу денної форми навчання за державним замовленням /а.с. 14/.

01.05.2018 між Академією, північно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та ОСОБА_3 укладено контракт №303 про здобуття освіти /а.с. 17-19/.

Відповідно до умов зазначеного контракту, відповідач навчався в Академії на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету та зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу; приступити до виконання службових обов`язків за вказаною посадою. У разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання, - відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти.

Наказом Академії Державної пенітенціарної служби від 27.05.2019 № 97 о/с відповідача звільнено з 28.05.2019 відповідно до пункту 7 частини першої статі 77 Закону України "Про національну поліцію" /а.с. 20/.

29.08.2019 відповідача ознайомлено із довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням курсанта від 27.05.2019 №5/1278 /а.с. 21/.

У зв`язку із невідшкодуванням відповідачем вказаних витрат, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача витрат за навчання.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з частиною п`ятою статті 23 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.05 №2713-ІV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із частиною першою статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

За приписами статті 72 Закону України "Про Національну поліцію" професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Згідно з частиною другою статті 74 названого Закону, підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої цієї статті, особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міноборони, Мінфіну, МВС України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, СБУ від 16.06.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - ВНЗ), а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач навчального закладу.

Відшкодовані на утримання курсантів кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження навчального закладу та витрати на утримання курсантів.

Як державний замовник, Міністерство юстиції України розміщує державне замовлення на підготовку фахівців у підпорядкованих навчальних закладах, які є розпорядниками бюджетних коштів, шляхом затвердження їм кошторису на відповідний бюджетний рік.

Кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний рік встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Розпорядником коштів, які виділяються із бюджету для підготовки спеціалістів, є Академія.

Таким чином, витрати на утримання курсантів здійснюються безпосередньо Академією, і сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач Академії.

Міністерство юстиції України не є стороною Контракту, а тому його умови не є підставою для виникнення у Міністерства юстиції України прав та обов`язків, в тому числі й у відношенні до відповідача.

Міністерство юстиції України є засновником Академії, та у відповідності до статті 25 Закону України "Про освіту" не має права втручатися в діяльність Академії.

Залученою до матеріалів справи довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, які складено відповідно до Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.17 №261, підтверджено, що відповідач має відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у Академії, загалом у розмірі 75211,53 грн /а.с. 21/.

Отже, ОСОБА_3 не відпрацював встановленого терміну в державній кримінально-виконавчій службі, його звільнено за власним бажанням, чим відповідач порушив умови Контракту, а отже зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в Академії.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Академії.

Відтак, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Академії Держаної пенітенціарної служби (вул. Гонча, 34, м. Чернігів, 14000) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), третя особа: Міністерство юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Академії Державної пенітенціарної служби (код ЄДРПОУ 08571788 р/р 31254230407942 банк ДКСУ м. Київ МФО 820172) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 75211,53 грн. (сімдесят п`ять тисяч двісті одинадцять гривень 53 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Головко