Ухвала суду № 85116092, 23.10.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"23" жовтня 2019 р. справа № 300/2050/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, державного виконавця Борис Юлія Борисівни про визнання дій протиправними та скасування постанови від 01.10.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

17.10.2019 року адвокат Матвіїв Є.І. діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, державного виконавця Борис Юлія Борисівни про визнання дій протиправними та скасування постанови від 01.10.2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 171цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В ході дослідження матеріалів адміністративного позову судом установлено, що 01.10.2010 року постановою державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Борис Юлією Богданівною при примусовому виконанні виконавчого листа № 461/3787/16-ц від 21.08.2018 року, виданого Галицьким районним судом м. Львова, на боржника у виконавчому провадженні № 57169452 ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 66087,57 гривень, що складає 20% від суми заборгованості 330437,86 гривень в користь стягувача ОСОБА_2 .

Позивач, боржник у виконавчому провадженні № 57169452, вважає дії державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Івано-Франківській області Борис Юлії Богданівни щодо накладення штрафу у виконавчому провадженні № 57169452 незаконними, а постанову про накладення штрафу від 01.10.2019 року у виконавчому провадженні №57169452 такою, що підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульований статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII).

Так, згідно частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, слід зазначати, що порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання судового рішення, ухваленого у цивільній справі, визначений статтями 447, 448, 450 у розділі VII Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до статті 447 Цивільно процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно частини 1 статті 448 Цивільно процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 450 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника.

Отже, юрисдикція спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ.

Судом встановлено, що адміністративний позов подано щодо неправомірних, на думку позивача, дій державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому згідно виконавчого листа, виданого Галицьким районним судом м. Львова, на підставі рішення Галицького районного суду м. Львова від 18 липня 2016 року у цивільній справі № 461/3787/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину в твердій грошовій сумі в розмірі 14500,00 гривень щомісяця але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки, позивач оскаржує дії державного виконавця, вчинені на виконання судового рішення, ухваленого в цивільній справі, то і судовий контроль за його виконанням має здійснюватися за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, частину 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз`яснює заявнику, що розгляд зазначеного спору віднесено до юрисдикції Галицького районного суду м. Львова, як суду, примусове виконання рішення якого здійснював державний виконавець Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 5 грудня 2018 року по справі за № 279/2369/17.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Долинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, державного виконавця Борис Юлії Борисівни про визнання дій протиправними та скасування постанови від 01.10.2019 року.

Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як того, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя Панікар І.В.