Рішення № 85116008, 23.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 р. справа № 400/1607/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "СВАНТОВІТ", вул. 12 Поздовжня, буд. 84, м. Миколаїв, 54028

до відповідачаДержавної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, пр. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003

провизнання незаконною та скасування постанови від 02.04.2019 р. № 14.4-13/3

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВАНТОВІТ" (далі - позивач, ТОВ "СВАНТОВІТ") звернулося з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" законодавства про харчові продукти та корми № 14.4 - 13/3 від 02.04.2019 року (далі - Постанова).

Одночасно із позовом позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду та заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 28.05.2019 року суд частково задовольнив заяву позивача про забезпечення позову та забезпечив позов шляхом зупинення дії Постанови про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" законодавства про харчові продукти та корми від 02.04.2019 р. № 14.4-13/3.

Ухвалою від 31.05.2019 року суд поновив позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу є незаконним, оскільки здійснено з порушенням вимог Закону України від 18.05.2017 року № 2042-VIII "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин". Крім того, в порушення вимог ст. 66 зазначеного Закону, протокол про порушення від 19.03.2019 року № 14.21.1-58/02 було направлено на адресу: м. Миколаїв, вул. 6-а Слобідська, 11, а не на адресу позивача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 84, в результаті чого підприємство не отримало протокол. З тієї ж причини позивач не отримав повідомлення про час і місце розгляду справи.

20.06.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими. Відповідачем не направлявся протокол про накладення штрафу за місцем знаходження позивача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, так як на підставі наказу від 18.03.2019 року № 719 "Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспектування ТОВ "СВАНТОВІТ", проведено позаплановий державний нагляд (контроль) позивача на предмет виконання вимог припису від 19.09.2018 року № 14.21-05/646/1, де була присутня уповноважена особа позивача, повноваження якої щодо представництва інтересів зазначені в довіреності від 09.08.2019 року. Крім того, згідно норм Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" відсутні будь-які вимоги щодо обов'язкового направлення вищезазначених документів за місцем знаходження суб'єкта господарювання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а таке направлення документів означає лише факт вручення відправлення незалежно від його отримання або неотримання уповноваженою особою. Відповідач наголошує, що направлення документів за місцем знаходженням суб'єкта господарювання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є правом відповідача, а не обов'язком (а. с. 53-108).

02.07.2019 року позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначає, що направлення документів за місцем знаходженням суб'єкта господарювання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є обов'язком відповідача, а не правом, а доводи відповідача, які він навів у своєму відзиві є такими, що протирічать нормам законодавства України (а. с. 118-120).

09.07.2019 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому не погоджується із твердженнями позивача та вважає, що позивач ухиляється від виконання виявлених порушень (а. с. 121-132).

20.06.2019 року від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яка обґрунтована тим, що характер спірних правовідносин і предмет доказування потребують проведення судового засідання (а. с. 109-110).

Частиною 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Частиною 3 ст. 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, враховуючи положення ст. ст. 12, 257 КАС України, з огляду на характер спірних правовідносин, дана адміністративна справа є справою незначної складності, в зв'язку з чим клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

24.07.2019 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись нормами вищезазначеної статті, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Посадовими особами відповідача відповідно до наказу від 18.03.2019 року № 719 "Про проведення позапланового заходу із здійснення державного контролю у формі інспектування ТОВ "СВАНТОВІТ" було здійснено позаплановий захід державного контролю у формі інспектування підприємства позивача, в період з 18.03.2019 року по 19.03.2019 року з метою перевірки виконання вимог припису Миколаївського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 19.09.2018 року № 14.21-05/646/1.

При проведенні позапланового інспектування виявлено ряд порушень, а саме:

- потужність не підтримується в чистоті та у робочому стані ( в торгівельному залі стеля пошкоджена цвіллю), що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів";

- харчові продукти не захищені від будь-якого забруднення при здійсненні обігу (в торгівельному залі проводиться реалізація харчових продуктів безпосередньо під вкритою цвіллю стелею), що є порушенням п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

За результатами перевірки складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами від 19.03.2019 року № 14.21.1-47/25 (далі - Акт перевірки).

19.03.2019 року посадовою особою відповідача складено протокол про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" законодавства про харчові продукти та корми № 14.21.1-58/02 (далі - Протокол).

21.03.2019 року відповідач направив Протокол, Акт перевірки та повідомленням про розгляд справ щодо порушення законодавства про харчові продукти від 19.03.2019 року № 14.41/791 (далі - Повідомлення про розгляд справи), в якому зазначено, що справу буде розглянуто 02.04.2019 року. Зазначені документи направлені відповідачем за місцем знаходження позивача, а саме: вул. 6 Слобідська, 11, м. Миколаїв, поштовим відправленням з повідомленням, яке повернулося за закінченням встановленого строку зберігання.

02.04.2019 року відповідач, вважаючи позивача належним чином повідомленим про розгляд справи, прийняв Постанову про стягнення штрафу в розмірі 33384,00 грн. за відсутності позивача.

Позивач стверджує, що відповідач, направивши вищезазначені документи на адресу: вул. 6 Слобідська, 11, м. Миколаїв, а не за адресою позивача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: м. Миколаїв, вул. 12 Повздовжня, 84, позбавив його можливості захищати свої права під час розгляду справи про накладення штрафу.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 № 2042-VIII (далі - Закон № 2042-VIII).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2042-VIII, законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", Про ветеринарну медицину", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", однією з підстав для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 6 ст. 66 Закону № 2042-VIII, особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх особистим підписом. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від надання таких пояснень у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, пояснення свідків та/або потерпілих засвідчуються їхніми підписами.

Згідно ч. 7 ст. 66 Закону № 2042-VIII, протокол складається у двох примірниках та підписується особою, яка його склала. Один примірник протоколу вручається під розписку особі, щодо якої складено протокол, або її представникові, а другий - зберігається у компетентному органі або його територіальному органі. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис, і не пізніше наступного робочого дня після складення протокол надсилається такій особі рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. У разі ненадання особою, щодо якої складено протокол, інформації про її місцезнаходження (місце проживання) протокол надсилається за відповідною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

Час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою (ч. 10 ст. 66 Закону № 2042-VIII).

Справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 11 ст. 66 Закону № 2042-VIII).

Обґрунтування вимог позивача про визнання незаконною та скасування Постанови зводяться до порушень відповідачем вимог законодавства під час розгляду справи, а саме направлення відповідачем Акту перевірки, Протоколу, Повідомлення про розгляд справи та Постанови на адресу: віл. 6 Слобідська, 11, м. Миколаїв, до якої, як зазначає позивач він не має ніякого відношення, адже потужність позивача зареєстрована за адресою: вул. Комсомольська 11/11, м. Миколаїв, а юридичною адресою позивача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є вул. 12 Поздовжня, 84, м. Миколаїв.

Порушення, зазначені в Протоколі позивачем фактично не оспорюються, жодні докази їх усунення до або під час перевірки стану виконання припису від 19.09.2018 року № 14.21-05/646/1 або навіть до суду не надавалися.

Відповідач заперечує проти доводів позивача, адже посадову особу відповідача було допущено до проведення позапланової перевірки на предмет виконання вимог припису від 19.09.2018 року № 14.21-05/646/1 саме за адресою: вул. 6 Слобідська, 11, м. Миколаїв.

Крім того відповідач наголошує, що саме під час здійснення державного нагляду в 2018 році за адресою: вул. 6 Слобідська, 11, м. Миколаїв, було встановлено, що потужність ТОВ "СВАНТОВІТ" не зареєстрована, в результаті чого позивач подав до відповідача заяву від 19.09.2018 року про державну реєстрацію потужності в м. Миколаєві за адресою: вул. Комсомольська, 11/11.

Позивач не довів суду, що недодержання відповідачем норм чинного законодавства з приводу порядку направлення йому офіційних документів та неповідомлення належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення стало передумовою складення відповідачем неправомірного висновку про порушення норм Закону України № 2042-VIII, адже позивач фактично не оскаржує порушення, що були встановлені відповідачем в результаті позапланової перевірки.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду належні і достатні докази, які спростовують твердження позивача щодо протиправності спірної Постанови та довів правомірність своїх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Частиною 6 ст. 157 КАС України передбачено, що у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, підстави для присудження понесених позивачем судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні, отже розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "СВАНТОВІТ" (вул. 12 Поздовжня, буд. 84, м. Миколаїв, 54028, ЄДРПОУ 35273055) до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (пр-т Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 40327023), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз