Рішення № 85115515, 08.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року Справа № 160/5503/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі секретаря судового засіданняГрунської Ю.О. за участі: представника позивача і третьої особи представника відповідача ОСОБА_17 Лукіної А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2019 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 293 від 09 квітня 2019 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним, оскільки в його діях був відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а також був порушений порядок накладення дисциплінарного стягнення. Згідно з резолютивною частиною Наказу на позивача накладено дисциплінарне стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушення вимог ряду нормативно-правових актів. Тобто резолютивна частина наказу не містить конкретизації вчинення порушення службової дисципліни. В описовій частині наказу зазначено, що порушення виразилось у прояві низького рівня знань, як посадовою особою, за якою закріплена вогнепальна зброя, вимог нормативно-правових актів в частині положень, які регулюють порядок заходів безпеки при поводженні зі зброєю, порядку і правил її застосування та використання. Позивач з цим не погоджується. Вважає оскаржений наказ необґрунтованим тобто винесеним без урахуванням усіх обставин, що мають значення для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Зазначає, що він не містить достатніх доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю). Також вважає, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія не врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу, ступінь моєї вини, обставини, що пом`якшують відповідальність, попередню мою поведінку, моє ставлення до служби. Не враховано, що існуючих дисциплінарних стягнень не мав. За таких обставин, вважає, що відсутні підстави для оголошення такого дисциплінарного стягнення як зауваження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 року позовну заяву залишено без руху і позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії ухвали.

Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у зазначений в ухвалі строк.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 12.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

05.08.2019 року відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що підставою для видання наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування, призначеного наказом від 19.02.2019 року №287, з матеріалів якого видно, що позивач порушив службову дисципліну, що виразилось у прояві ним низького рівня знань, як посадовою особою, за якою закріплена вогнепальна зброя, вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, та ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію», в частині положень, що регулюють порядок заходів безпеки при поводженні зі зброєю, порядку і правил її застосування та використання. Спеціальні юридичні і моральні нормі пред`являють підвищені вимоги до почуття відповідальності поліцейського. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та Присяги працівника поліції кожен поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентуй діяльність поліції, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського. Вважає, що позивач, склавши Присягу, добровільно взяв на себе вищевказані зобов`язання, і був обізнаний, що за порушення цих вимог його буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Зазначив, що визначення виду дисциплінарні стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом безпосередньо начальника Департаменту патрульної поліції. Вважає, що уповноважена особа приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження, діяла у межах своєї компетенції, керувалася нормами, які регулюють проходження служби в поліції, а тому притягнення до такої відповідальності здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а вимога позивача про визнання незаконним скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальною безпідставною та необґрунтованою.

19.08.2019 року позивачем подано уточнення до адміністративного позову, у якому позивач просив також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України нас свою користь витрати по підготовці справи до розгляду у сумі 2000грн.

20.09.2019 року відповідачем подано пояснення щодо уточненої позовної заяви, де зазначено, що до витрат на професійну правничу допомогу належать витрати, пов`язані з правничою допомогою виключно адвоката. Крім того, вказано, що позивачем не надано до суду документів, що свідчать про фактичне надання фахівцем у галузі права відповідних послуг та їх прийняття позивачем, а також відсутні докази відображення фахівцем у галузі права доходів, отриманих від оплати позивачем відповідних послуг.

23.09.2019 року представником позивача подано пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача і третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на викладене у відзиві.

Заслухавши представника позивача і третьої особи, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи.

Молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 . проходить службу в поліції на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

Наказом від 19.02.2019 року №287 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом ОСОБА_2 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 15.03.2019 року за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі - Управління) молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, що мало місце 11.02.2019 року, у якому встановлено наступне.

11.02.2019 року за вх. № 1346/41/19/2019 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління надійшов рапорт командира роти № 3 батальйону № 3 Управління капітана поліції ОСОБА_3 , у якому зазначено, що 11.02.2019 ним, у присутності заступника командира роти № 3 батальйону № 3 Управління старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та командира взводу № 1 роти № 3 батальйону № З Управління лейтенанта поліції ОСОБА_5 , був проведений, у відповідності до Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 (далі - Інструкція), цільовий інструктаж особового складу з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

У рапорті зазначено, що під час проведення вищезазначеного інструктажу поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 Управління молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 на жодний із поставлених безпосереднім керівником питань, що стосуються дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, відповісти не зміг, у зв`язку з чим про неналежний рівень знань вищезазначеного патрульного поліцейського було одразу проінформовано керівництво Управління.

На підставі вказаного факту наказом начальника Департаменту патрульної поліції призначено службове розслідування.

У ході службового розслідування опитано командира роти № 3 батальйону № 3 Управління капітана поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що кожного разу перед тим, як приступити до виконання службових обов`язків, командиром батальйону № 3 Управління капітаном поліції Пєтуховим Д.О. проводиться загальне шикування особового складу, під час якого патрульним поліцейським доводиться до відома оперативна інформація, орієнтування, а також, поряд з цим, здійснюється перевірка знать спеціальних норм чинного законодавства, якими врегульовано діяльність працівників поліції, у тому числі Інструкції.

У свою чергу, 11.02.2019 року після ранкового шикування капітан поліції ОСОБА_3 , як командир роти № 3 батальйону № 3 Управління, проводив цільовий інструктаж з питань заходів безпеки при поводженні зі зброєю підпорядкованого йому особового складу, а саме взводів № 1 та № 2.

У зв`язку з тим, що цільовий інструктаж завершується перевіркою знань, капітан поліції ОСОБА_3 . здійснив усне опитування інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 Управління лейтенанта поліції ОСОБА_7 , інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 Управління капітана поліції ОСОБА_8 та поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 Управління молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо знань матеріальної частини зброї, правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні з нею, основ, правил і прийомів стрільби, а також перевіркою набутих навичок безпечного поводження зі зброєю. Після отриманих відповідей на поставлені капітаном поліції Плохим В .А. питань та встановлення належного рівня знань, лейтенанту поліції ОСОБА_7 було дозволено направитись до відділу озброєння Управління з метою отримання закріпленої за останнім вогнепальної зброї та боєприпасів. У цей час, капітан поліції ОСОБА_3 почав здійснювати опитування молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 на предмет належного рівня знань заходів безпеки при поводженні із зброєю, проте вищезазначений патрульний поліцейський на численні питання безпосереднього керівника надати відповіді не зміг та у подальшому поводив себе зухвало. Свідком вказаної події став лейтенант поліції ОСОБА_7 .

У зв`язку з вищевикладеним, капітаном поліції ОСОБА_3 було прийнято рішення ще раз провести цільовий інструктаж молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 у кабінеті № 504 Управління. Прибувши до вказаного місця, молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 під час проведення цільового інструктажу на жодне із поставлених питань, що стосуються заходів безпеки при поводженні зі зброєю, відповісти не зміг.

У своєму поясненні капітан поліції ОСОБА_3 . наголосив на тому, що з метою недопущення упередженого ставлення, факт вказаної події було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор ВМ 4669. Також, опитаним, як безпосереднім керівником, було надано пропозицію щодо відсторонення молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від виконання службових обов`язків. Про вказану подію проінформовано керівництво Управління.

Також під час проведення службового розслідування були опитані заступник командира роти № 3 батальйону № 3 Управлінця старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та командир взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 Управління старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , які підтвердили обставини, викладені у поясненні капітана поліції ОСОБА_3 , в частині прояву неналежного рівня знань молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 під час проходження повторного цільового інструктажу з питань заходів безпеки при поводженні зі зброєю, під час якого вони були присутні, а також опитаний інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 Управління лейтенант поліції ОСОБА_7 , який пояснив, що 11.02.2019 року під час проведення цільового інструктажу капітаном поліції ОСОБА_3 , молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 на поставлені питання щодо знань матеріальної частини зброї, правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні з нею, основ, правил і прийомів стрільби, а також перевіркою набутих навичок безпечного поводження зі зброєю, відповідей не надавав.

Крім того, під час проведення службового розслідування було отримано письмові пояснення позивача, відповідно до яких останній пояснив, що 11.02.2019 перед тим як заступити на службу, на ранковому шикуванні командир роти № 3 батальйону № 3 Управління капітан поліції ОСОБА_3 з незрозумілих причин повідомив йому, що в нього є підозра, що він не знає положень Інструкції, про що сказав командирові взводу та заступникові командира роти, а також сказав взяти їм камеру та піднятись на п`ятий поверх до кабінету № 504. Також, капітан поліції ОСОБА_3 сказав піднятись до вищезазначеного приміщення і молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 для подальшого проведення цільового інструктажу, на що опитаний відповів наступне: «Чому Ви до мене упереджено ставитесь?!». На вищесказане капітан поліції ОСОБА_3 сказав молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 , що він особисто буде здавати йому цільовий інструктаж із заходів безпеки при поводженні зі зброєю. Виконавши наказ командира та зайшовши у кабінет № 504, у якому вже знаходились командир взводу № 1 Управління старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , командир роти № 3 Управління капітан поліції ОСОБА_3 та заступник командира роти № 3 Управління старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та які повідомили опитаному про те, що він буде проходити цільовий інструктаж під камеру. У зв`язку з цим, молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 на вищевикладене дав чітку відповідь, що на камеру не згоден відповідати на запитання, зазначаючи, що знає положення Інструкції. Капітан поліції ОСОБА_3 давив морально на опитаного та неодноразово повторював на камеру, що молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 , начебто, не знає відповіді на поставлені ним питання, проте, опитаний повторно наголошував на тому, що все знає, але на камеру відповідати відмовляється.

Також молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 зазначив у письмовому поясненні, що 11.02.2019 після шикування, заступник командира роти № 3 Управління старший лейтенант поліції ОСОБА_4 дозволив собі у присутності колег виразитись у бік опитаного зі словами, які ображають його честь та гідність. Поряд з цим, опитаний додав, що таке упереджене ставлення до нього з боку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 відбувається не вперше, а саме перед вищезазначеною подією він ставив його у піше патрулювання у Самарському районі м. Дніпро протягом шести змін, після яких, кожного разу писав рапорт на ім`я керівництва Управління з метою притягнути останнього та його напарника, а саме капітана поліції ОСОБА_8 , до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 . додав, що капітан поліції ОСОБА_3 не, може забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату у колективі, що, в свою чергу, негативно відображається на особовому складі.

Під час проведення службового розслідування молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 було ознайомлено зі ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Статут), про що в письмових поясненнях останнього міститься його особистий підпис.

Враховуючи відомості, викладені у письмовому поясненні молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , в частині яких він зазначає про упереджене ставлення до нього з боку його безпосередніх керівників, а саме капітана поліції ОСОБА_3 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , з метою реалізації його прав, як поліцейського, відносно якого проводиться службове розслідування, останньому було надано можливість долучити до матеріалів документи та/або додаткові пояснення особи/осіб, за допомогою яких можливо підтвердити вищевикладену інформацію. Однак, на момент проведення службового розслідування будь-яких додаткових відомостей чи інших фактичних даних, які б обґрунтовували та підтверджували інформацію, надану молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 щодо упередженого ставлення до нього з боку безпосередніх керівників, не надходило.

Отже, виходячи з вищевикладеного, дисциплінарна комісія віднеслась критично до відомостей, наданих молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , оскільки підтвердженням вищеописаного є тільки інформація викладена вищезазначеним патрульним поліцейським в особистому поясненні.

У ході службового розслідування старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13 було проаналізовано відеозаписи, створені на нагрудний відеореєстратор ВМ 4669, на яких зафіксована подія, що мала місце 11.02.2019 під час якої капітан поліції ОСОБА_14 у присутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 проводить повторний цільовий інструктаж молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 з питань заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

Вищевказані відеозаписи (20190211094013000147, 20190211094019000148 , 20190211094035000150 , 20190211094125000152 ) тривають у період часу з 07 год. 33 хв. по 07 год. 59 хв.

До матеріалів службового розслідування також долучено службову характеристику молодшого лейтенанта ОСОБА_2 , надану командиром батальйону № 3 Управління капітаном поліції Пєтуховим Д О. , відповідно до якої молодший лейтенант ОСОБА_2 за період служби в Національній поліції України зарекомендував себе як безвідповідальний, нестриманий, не достатньо здібний співробітник. Під час несення служби проявляє повну відсутність ініціативи. Не здатний самостійно підвищувати рівень професійних навичок та рівень знань. Накази та нормативні акти, що регламентують діяльність органів Національної поліції України, не знає в повному обсязі та не здатний самостійно прийняти рішення щодо виниклої ситуації. Має схильність до порушення службової дисципліни та невиконаня керівництва. За складом характеру нестримний, неврівноважений, нетактовний у відношенні до керівництва та колег. У колективі не користується авторитетом. Фізично розвинений, у стройовому відношенні підтягнутий. Має охайний зовнішній вигляд. У побуті поводиться з дотриманням вимог чинного законодавства.

Наказом ДПП № 293 від 09.04.2019 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження.

Зазначений Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності обґрунтований тим, що позивачем порушено вимоги п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 розділу І, п. 1 ч. 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, ст. 1 розділу І, п. п. 2, 8, 9 ч. 3 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», що виразилося у прояві низького рівня знань, як посадовою особою, за якою закріплена вогнепальна зброя, вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70. та ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію», в частині положень, які регулюють порядок заходів безпеки при поводженні зі зброєю, порядку і правил її застосування та використання.

Правомірність та обґрунтованість Наказу № 293 від 09.04.2019 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 у вигляді зауваження є предметом цього спору.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, Статут).

Згідно із преамбулою вказаного Закону цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ст. 12, ч.ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частинами 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073 (чинної на момент спірних відносин).

Пунктом 2.1 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядовим і начальницьким складом службової дисципліни, зокрема, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з розділом VІ цієї Інструкції встановлено, що особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування має право, зокрема, отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування; відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржити рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником розділ VІІІ Інструкції №230.

Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Службова дисципліна за Дисциплінарним статутом досягається дотриманням поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У ході судового розгляду справи встановлено, що оскаржуваний Наказ прийнятий за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком від 15.03.2019 року, затвердженого начальником Департаменту патрульної поліції.

Згідно з вказаним висновком, під час службового розслідування були встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Так, за наслідками проведеного службового розслідування зроблено висновки про порушення позивачем службової дисципліни, що виразились у прояві низького рівня знань, як посадовою особою, за якою закріплена вогнепальна зброя, вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 та ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію», в частині положень, які регулюють порядок заходів безпеки при поводженні зі зброєю, порядку і правил її застосування та використання.

Таким чином, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення.

Доводи позивача щодо відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку не беруться судом до уваги, оскільки матеріали справи свідчать про протилежне.

Судом досліджені матеріали службового розслідування та встановлено, що 11.02.2019 року під час проведення цільового інструктажу молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 розділу І Інструкції, п. 1 ч. 6 розділу І Інструкції, ст. 1 розділу І Статуту, п.п. 2, 8, 9 ч. 3 розділу І Статуту, що виразилось у прояві низького рівня знань, як посадовою особою, за якою закріплена вогнепальна зброя, вимог Інструкції та ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію», в частині положень, які регулюють порядок заходів безпеки при поводженні зі зброєю, порядку і правил її застосування та використання. Вказане встановлено у ході службового розслідування шляхом опитування молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , його безпосередніх керівників, а саме капітана поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 , отримання письмових пояснень від лейтенанта поліції ОСОБА_7 , як від свідка події, здійснення аналізу записів, створених на нагрудний відеореєстратор DM4946, службової характеристики молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (яка є негативною).

Суд також зауважує, що згідно з поясненнями молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 04.03.2019 р. (відібраними у ході службового розслідування) 11.02.2019 року при проведенні цільового інструктажу командиром роти ОСОБА_3 позивач відмовився давати відповідь на поставлені командиром питання, що стосувались змісту Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70. Так, пояснення позивача також підтверджують встановлені у ході службового розслідування обставини.

Суд вказує на те, що зазначеними поясненнями також спростовується твердження позивача про те, що йому було невідомо про проведення щодо нього службового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

Згідно з пп. 1 п. 3 Розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 01 лютого 2016 року N 70 (далі - Інструкція №70) забезпечення особистої безпеки поліцейськими при поводженні зі зброєю є складовою частиною службової діяльності органів (закладів, установ) поліції і здійснюється під час вивчення матеріальної частини зброї, навчання правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні зі зброєю і влучній стрільбі в закладах (установах) та за місцем служби в системі службової підготовки.

Як передбачено пп. 1 п. 6 Розділу І Інструкції № 70 поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов`язаний знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією.

Відповідно до пп. 2 п. 7 Розділу І Інструкції № 70 перевірка в поліцейських рівня знань із заходів безпеки при поводженні зі зброєю відображається у внутрішній документації органу (закладу, установи) поліції та проводиться, зокрема, під час інструктажів поліцейських перед заступанням на службу, виконанням службових обов`язків з протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з пп. 1 п. 4 Розділу ІІ Інструкції № 70 цільовий інструктаж проводиться з поліцейськими перед виконанням службових завдань, пов`язаних із можливим застосуванням або використанням зброї.

Відповідно до пп.1 п. 5 Розділу ІІ Інструкції № 70 цільовий інструктаж проводять особи, передбачені пунктом 3 цього розділу (зокрема, керівник (заступник керівника, уповноважена особа від керівництва) органу (закладу, установи) поліції).

Місце проведення цільового інструктажу визначається особою, яка його проводить, виходячи з конкретного завдання.

Цільовий інструктаж завершується перевіркою рівня знань, а саме: усним опитуванням знання матеріальної частини зброї, правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні з нею, основ, правил і прийомів стрільби, а також перевіркою набутих навичок безпечного поводження зі зброєю. Рівень знань перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

Відтак, відповідно до вимог вказаних положень Інструкції № 70, після проведення цільового інструктажу безпосереднім керівником позивача - капітаном поліції ОСОБА_3 , ним було проведене усне опитування, у ході якого встановлено низький рівень знань ОСОБА_2 , як посадової особи, за якою закріплена вогнепальна зброя, вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 (що підтверджується відеозаписом). Після чого ОСОБА_2 було відсторонено від виконання службових обов`язків, що підтверджується витягом з книги нарядів роти № 3 батальйону № 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП та розстановкою сил та засобів батальйону № 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП на 11.02.2019 року.

Позивачем у ході судового розгляду не надано обґрунтованих пояснень щодо того, чому він не відповідав на питання, поставлені командиром у ході усного опитування після проведення інструктажу.

Щодо твердження позивача про незалучення при проведенні службового розслідування первинної професійної спілки «Правозахисники країни», членом якої він є, суд зазначає, що доказів на підтвердження того, що позивач звертався до дисциплінарної комісії із відповідною заявою під час проведення службового розслідування суду не надано, так як і не надано доказів відмови відповідача.

Що стосується посилання позивача на непроведення із ним додаткових занять з вогневої підготовки і повторної перевірки знань, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що проведення додаткових занять ніде не фіксується, а також зазначила, що п. 8 Розділу І Інструкції №70 визначено порядок відсторонення поліцейського від отримання зброї. Відтак, це не впливає на наявність або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях особи, а лише впливає на відсторонення поліцейського від служби та повернення поліцейського до служби.

Суд погоджується із вказаними твердженнями відповідача, а також зазначає, що порядок проведення службового розслідування і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені іншими нормами чинного законодавства, зокрема, Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України і Дисциплінарним статутом. Відтак, наявність або відсутність документального підтвердження проведення або непроведення вказаних занять із позивачем не впливає на наявність або відсутність складу дисциплінарного проступку.

Суд звертає увагу на те, що головним завданням поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Позивач, склавши Присягу працівника Національної поліції України, присягнув вірно служити Українському народові, дотримуючись Конституції України та законів України, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Приступивши до виконання своїх обов`язків на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції позивач взяв на себе не тільки права, але і обов`язки поліцейського патрульної поліції, а отже, мав усвідомлювати, що за їх порушення та/або невиконання він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем порушено службову дисципліну, що виразилось у прояві низького рівня знань, як посадовою особою, за якою закріплена вогнепальна зброя, вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 та ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію», в частині положень, які регулюють порядок заходів безпеки при поводженні зі зброєю, порядку і правил її застосування та використання, а отже, він допустив дисциплінарний проступок.

Суд вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення є співмірним вчиненому дисциплінарному проступку.

Щодо посилання позивача на те, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія не врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу позивача, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують відповідальність, попередню його поведінку, його ставлення до служби, а також те, що існуючих дисциплінарних стягнень не мав, то суд має зазначити, що вказане не відповідає дійсності і спростовується матеріалами справи.

Крім того, суд вказує на те, що до позивача застосовано найменш суворий з передбачених ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту видів дисциплінарних стягнень - зауваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно з ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Посилання позивача на необ`єктивність службового розслідування не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та не підтверджені належними і допустимими доказами, всі необхідні та достатні заходи щодо його проведення реалізовано: прийнято наказ про проведення службового розслідування, відібрано пояснення у позивача (небажання особи надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення), проведено аналіз інших документів тощо.

З огляду на викладене, спірний наказ прийнятий на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням всіх обставин, що мають значення, для прийняття рішення, тобто відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, судом не встановлено наявності підстав для скасування наказу № 293 від 09 квітня 2019 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (вул. Сурська, 96, с. Новоолександрівка, 52070, код ЄДРПОУ 39245807) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складене 11 жовтня 2019 року.

Суддя Р.З. Голобутовський