Рішення № 85115056, 18.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 жовтня 2019 р. Справа № 120/1660/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

представника позивача: Ткачука Б.О.,

представника відповідача: Чайки А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) №0013515606 та №0013505606 від 28.12.2018, якими за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у загальному розмірі 966989,44 грн. Не погодившись з правомірністю вказаних податкових повідомлень рішень, 21.01.2019 позивачем було подано до ГУ ДФС у Вінницькій області скаргу щодо скасування вказаних рішень. 15.04.2019 на адресу позивача надійшло рішення №13964/6/99-99-11-03-01-25 від 25.03.2019, яким ГУ ДФС у Вінницькій області ППР №0013515606 від 28.12.2018 - залишено без змін, а ППР №0013505606 від 28.12.2018 скасовано у частині застосування штрафних санкцій у сумі 853,11 грн., а в іншій частині залишено без змін та винесено відповідно нове ППР №0014065606 від 09.04.2019 на загальну суму 190385,23 грн.

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

Щодо протиправності ППР № 0013515606 від 28.12.2018 позивач зазначає, що 18.06.2018 за результатами документальної планової виїзної перевірки за період а 01.01.2016 по 31.12.2017 року ГУ ДФС у Вінницькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.06.2018 року № 0029891305, №0029901305, № 0029911305, №0029921305, №0029931305. Вказані ППР були прийняті податковим органом за порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого до позивача було застосовано штрафні санкції на підставі п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду в справі № 0240/3090/18-а податкове - повідомлення рішення №0029921305 було визнано протиправним та скасовано.

В той же час в Акті №39178/5602/2347000070 від 11.12.2018, за результатами якого винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0013515606 від 28.12.2018, вказано ті самі податкові накладні, що відображені в попередньому акті та вдруге винесено рішення про притягнення платника до відповідальності за одне й те саме правопорушення, що відповідно до положень Податкового кодексу та Конституції України є неможливим.

Щодо протиправності податкового повідомлення - рішення № 0014065606 від 09.04.2019 позивач зазначає, що оскільки податкові накладні, відображені в акті перевірки №39020/5602/2347000070 від 10.12.2018, були складенні та виписані на кінцевих споживачів, що не є платниками податку на додану вартість, а відтак не підлягали наданню отримувачу (покупцю), застосування штрафних санкцій є протиправним.

Ухвалою суду від 28.05.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивач подав до суду заяву з додатками, відповідно до якої недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2019 року у даній адміністративній справі відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

26.06.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо заявлених позивних вимог та зазначає, що спірні податкові накладні не відповідають всіх необхідним критеріям, за наявності яких не застосовується відповідальність, передбачена ст. 120-1 ПК України. Також відповідач зазначає, що суми ПДВ всіх податкових накладних, що фігурують в оскаржуваному податковому повідомленні – рішенні, на підставі акту перевірки від 11.12.2018, не співпадають з сумами ПДВ незареєстрованих податкових накладних, що відображені в акті перевірки від 04.06.2018 року ( т. 1 а.с. 221 – 223 ).

24.07.2019 представник позивача подав до суду відповідь на відзив ( т. 1 а.с. 233 – 235).

Ухвалою суду від 29.07.2019 витребувано додаткові докази та продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 05.08.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті ( том 2 а.с. 10).

Ухвалою суду від 18.09.2019 вирішено замінити первинного відповідача – Головне управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника – Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області.

У судовому засіданні представник позивача просив адміністративний позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

В свою чергу, представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Перевіркою з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, несвоєчасно зареєстровані податкові накладні, зазначені в актах камеральних перевірок від 11.12.2018 за №39178/5602/2347000070 та №39020/5602/234700070 від 10.12.2018.

На підставі вказаних актів перевірок ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.12.2018 за № 0013515606 та №0013505606.

Не погодившись з правомірністю вказаних податкових повідомлень рішень, позивач 21.01.2019, в порядку адміністративного оскарження подав до ГУ ДФС скаргу щодо скасування вказаних ППР.

15.04.2019 на адресу озивача надійшло рішення № 13964/6/99-99-11-03-01-25 від 25.03.2019, яким ГУ ДФС у Вінницькій області ППР №0013515606 від 28.12.2018 залишає без змін, а ППР №0013505606 від 28.12.2018 скасовує в частині застосування штрафних санкцій у сумі 853,11 грн., а в іншій частині залишає без змін, виносячи відповідно нове ППР №0014065606 від 09.04.2019 на загальну суму 190385,23 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). При цьому, в даному випадку норми ПК України застосовуються в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, що передбачено п.п. 20.1.18, 20.1.19 цього ж Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками проведеної перевірки контролюючим органом складено акт камеральної перевірки від 11.12.2018 року № 39178/5602/2347000070, висновки якого стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.12.2018 року № 0013515606.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 28.12.2018 року №0013515606, суд виходив з наступного.

Перевіркою з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцю – платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строків визначених п. 201.10 ст. 201 Податковий кодекс України.

Несвоєчасно зареєстровані податкові накладні в ЄРПН, на загальну суму ПДВ зазначену в таких податкових накладних – 1730731,24 грн.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку на додану вартість зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з вимогами передбаченими пунктом 201.4 статті 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, при цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Так, реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Як встановлено судом, із матеріалів справи, в акті №39178/5602/2347000070 від 11.12.2018, за результатами якого винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0013515606 від 28.12.2018, вказано, що ФОП ОСОБА_1 порушено терміни реєстрації податкових накладних за період із 01.01.2017 року по 31.12.2017 року на загальну суму ПДВ 1730731,24 грн.

В той же час, в акті №2517/13/2347000070 від 04.06.2018 року перевіркою з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН при здійсненні постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки, за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року на загальну суму ПДВ 1730393,11 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення – рішення від 18.06.2018 року № 0029921305. Правомірність винесеного податкового повідомлення – рішення стала предметом розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом у адміністративній справі №0240/3090/18-а. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у вказаній справі вирішено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення ГУ ДФС у Вінницькій області №0029921305 від 18.06.2018. Зазначене судове рішення набуло законної сили.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що не може надати докази, що в акті перевірки №2517/13/2347000070 від 04.06.2018 року та акті №39178/5602/2347000070 від 11.12.2018 зазначені різні податкові накладні, та фактично погодився з твердженнями представника позивача, що незначна різниця в загальній сумі ПДВ може бути пов`язана з подальшими розрахунками коригуванням до таких податкових накладних.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, предметом перевірки, а також підставою для винесення податкових повідомлень – рішень в обох випадках є порушення пов`язанні із тими самими податковими накладними. Відтак, податковим органом внаслідок винесення податкового повідомлення рішення №0013515606 від 28.12.2018 року позивача вдруге притягнено до відповідальності за одне і те ж саме правопорушення.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від 28.12.2018 року №0013515606 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення – рішення №0014065606 від 09.04.2019, суд зазначає наступне.

Перевіркою з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, несвоєчасно зареєстровані податкові накладні в ЄРПН.

Несвоєчасно зареєстровані податкові накладні в ЄРПН при здійсненні постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки, за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку на додану вартість зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з вимогами передбаченими пунктом 201.4 статті 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, при цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Так, реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи, податкові накладні відображені в акті перевірки були складенні та виписані на кінцевих споживачів, що не є платниками податку на додану вартість, а відтак не підлягали наданню отримувачу (покупцю).

При цьому, пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу.

Податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), оскільки реалізація товару відбувалася кінцевим споживачам (фізичним особам) не платникам ПДВ, а тому жоден з контрагентів позивача не зазнав шкоди через не включення сум ПДВ до податкового кредиту, скільки в податкових накладних, які складаються на постачання звільнені від ПДВ та постачання, що оподатковуються за ставкою ПДВ 0%, відсутня база для нарахування штрафу в будь-якому разі, так як сума ПДВ у таких податкових накладних, незалежно від того, чи вони надаються чи не надаються покупцю дорівнюватиме нулю.

У зв`язку з неоднозначним трактування вказаної норми контролюючим органом, керуючись принципом презумпції правомірності рішень платника податку (пп. 4.1.4 ПКУ), яка полягає в тому, що: якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків, а не контролюючого органу та п. 56.21 ПК України, який регламентує, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 року № 0014065606 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України і на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області підлягають стягненню понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 9605 гривень.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0013515606 від 28.12.2018 та №0014065606 від 09.04.2019 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Вінницькій області.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 9605,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 43142454).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна