Ухвала суду № 85113801, 22.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/12763/18

Провадження № 1-кс/947/14221/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Власюк Д.О., розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі клопотання адвоката Чокля Є.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про арешт майна в рамках кримінального провадження за №12018160000000402 від 18.05.2018 року за ч.1 ст.358, ч.1 ст.365-2, ч.3, ч.4 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - СУ ГУНП в Одеській області) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018160000000402 від 18.05.2018 за ч.1 ст.358, ч.1 ст.365-2, ч.3, ч.4 ст.190 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Прокуратури Одеської області.

Постановою Прокуратури Одеської області від 28.02.2019 року матеріали досудових розслідувань за № 12018160000000402 від 18.05.2018 за ч.1 ст.358, ч.1 ст.365-2 КК України та № 120191600000004109 від 26.02.2019 за ч.4 ст.190 КК України об`єднано в одне провадження за № 12018160000000402.

В подальшому Постановою Прокуратури Одеської області від 03.06.2019 матеріали досудового розслідування кримінального провадження за № 12018160000000402 від 18.05.2018 року за ч.1 ст.358, ч.1 ст.365-2, ч.4 ст.190 КК України та № 12019160000000485 від 04.05.2019 року за ч.3 ст.190 КК України об`єднано в одне провадження за № 12018160000000402.

В рамках досудового розслідування, у тому числі перевіряються факти незаконного відчуження майна потерпілої ОСОБА_1 групою осіб у складі ОСОБА_2 , який діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом укладення фіктивних кредитних правочинів та подальшого викупу права витребування предмету іпотеки заволоділи частиною земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за № 5, загальною площею 0,1597 га, кадастровий номер 5110800000:02:028:0001, та будівлею із офісними приміщеннями за вказаною адресою, які були куплені у шлюбі між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з попередньою кримінально – правовою кваліфікацією за ч.4 ст.190 КК України.

22.05.2019 року за захистом порушених майнових прав ОСОБА_6 пред`явила цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням протягом кримінального провадження в порядку, передбаченому законом. (вх.№375/1 від 23.05.2019)

Відповідно до ч.2 ст.61 КПК України права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Отже, з моменту подання цивільного позову про відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином, ОСОБА_5 набула прав та обов`язків цивільного позивача.

Згідно з ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду з метою забезпечення цивільного позову має право звернутися цивільний позивач.

З метою ефективного захисту прав, як цивільного позивача, задля недопущення подальшої реалізації спірних об`єктів нерухомого майна та задля унеможливлення виконання рішення суду у майбутньому, за умови визнання винними у скоєнні кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прошу суд, накласти арешт на спірне нерухоме майно.

09.10.2017 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області справа № 501/2138/17 накладено арешт на 1/2 частину кафе з офісним приміщенням, загальною площею 828 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,1597 га, кадастровий номер 5110800000:02:028:0001, цільове призначення для розташування будівлі кафе з офісними приміщеннями, адреса АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 . Стягувач: ОСОБА_7 . На сьогодні зазначена ухвала чинна та дійсна.

Разом з тим, стало відомо, що 27.11.2018 року ОСОБА_4 , будучи матір`ю партнера колишнього чоловіка цивільного позивача ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою із вказаними особами, продовжила незаконні дії, направлені на заволодіння частиною нежитлових будівель та земельної ділянки розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1597 га, кадастровий номер 5110800000:02:028:0001, достовірно розуміючи що ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Максимович Г.В. від 09 жовтня 2017 року на вказані об`єкти нерухомості накладено арешт.

Так, не зважаючи на наявність рішення суду, яким відчуження вказаних об`єктів було заборонене, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , переслідуючи єдиний злочинний умисел направлений на отримання права власності на ј частину об`єктів нерухомості (тобто половину спільно нажитого майна), які були набуті ОСОБА_8 в законному шлюбі із ОСОБА_2 , який придбав Ѕ частину зазначених об`єктів, звернулася до Державного реєстратора Одеської філії КП «Реєстрація нерухомості» Шкоди Тетяни Миколаївни, при цьому надавши докази повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ПАТ «Укрпошта» від 10.10.2018, лист-вимогу від 18.08.2018 року, договір про відступлення прав за договором іпотеки будівлі від 15.01.2014 року, договір іпотеки будівлі від 15.01.2014 року. В результаті чого 27 листопада 2018 року ОСОБА_4 зареєструвала право власності на вказані об`єкти нерухомості у повному обсязі на своє ім`я. (Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надаю).

Відтак, у випадку продовження перереєстрації вказаних об`єктів нерухомого майна, неможливо буде звернути стягнення та конфіскувати майно, яким винні особи заволоділи злочинним шляхом, для чого вбачається об`єктивна необхідність у накладенні арешту на вказані об`єкти нерухомості, а саме: нежитлових будівель (кафе) та земельної ділянки.

ОСОБА_5 позбавили права на визнання спільною сумісною власністю подружжя в частині ј кафе з офісними приміщеннями, оскільки проти заборони відчуження зазначений об`єкт нерухомості був перереєстрований з ОСОБА_2 (колишнього чоловіка потерпілої) на ОСОБА_4 (мати партнера по бізнесу ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ). Таким чином завдана ОСОБА_5 матеріальна та моральна шкода.

Відповідно до п.9 Договору іпотеки сторони (ПАТ «ВБР банк» та ОСОБА_2 ) визначили, що загальна вартість Предмету іпотеки від 15.01.2014 складає 5 мільйонів 228 тисяч гривень, 00 копійок.

Вартість земельної ділянки відповідно до п.2.1 Договору купівлі продажу земельної ділянки складає 518 833 гривень.

У свою чергу, ОСОБА_9 належить ј кафе, що дорівнює 1307000грн = (5228000 /4) та ј земельна ділянка – 129708,25грн = (518833 /4).

Отже, на момент укладення зазначених договорів загальна вартість частки ОСОБА_5 в спільній сумісній власності дорівнює 1436708 (один мільйон чотириста тридцять шість тисяч сімсот вісім) гривень 25коп. = (1307000+129708,25).

На момент укладання зазначених кредитних договорів, договору іпотеки будівлі від 15.01.2014 офіційний курс долару США за 100$ дорівнював 799,30ГРН. Станом на 08.10.2019 офіційний курс долару США за 100$ дорівнює 2486.76 ГРН. Таким чином ціна долару зросла в 3,1 рази = (2486.76/ 799.30). Зазначене також відобразилось на ціноутворенні нерухомого майна. Різниця курсу долару призвела до подорожчання об`єктів нерухомості, що у свою чергу призвело до завищення ціни кафе з офісними приміщеннями та земельної ділянки.

Отже, станом на 08.10.2019 року вартість частки ОСОБА_5 у спільному сумісному майні подружжя становить 4 453 795 (чотири мільйони чотириста п`ятдесят три тисячі сімсот дев`яносто п`ять) гривень 58коп. = (1 436 708,25 *3.1).

На момент подачі цивільного позову, позовні вимоги дорівнювали 4 741 137 (чотири мільйони сімсот сорок одна тисяча сто тридцять сім) гривень 23коп. – станом на 10.05.2019 року.

Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 позбавляють ОСОБА_6 права власності на зазначені кафе з офісними приміщеннями та земельну ділянку, завдаючи майнову шкоду в особливо великому розмірі, на загальну суму 4 453 795 (чотири мільйони чотириста п`ятдесят три тисячі сімсот дев`яносто п`ять) гривень 58 коп. що є співрозмірним з розміром позовних вимог.

Крім того, в своєму клопотанні представник цивільного позивача зазначає, що 22.09.2013 року між ОСОБА_5 ( ОСОБА_10 )та ОСОБА_2 укладено шлюб.

23.12.2013 року між дочірнім підприємство «Дженінг» компанії «Ю.ЕЙ.ДЖИ.,КО,ЛЛС» та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу кафе з офісними приміщеннями. Згідно з п. 1 зазначеного Договору цивільні відповідачі, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 придбали в рівних частках (по1/2 кожний) кафе з офісними приміщеннями загальною площею 828 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 .

04.03.2015 року між Іллічівською міською радою Одеської області та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі продажу земельної ділянки, на якій розташовано кафе.

29.03.2016 року за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку на підставі Договору про повний розрахунок між сторонами за договором купівлі продажу земельної ділянки від 04.03.2015.

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 у спільній частковій власності мають об`єкти нерухомого майна, а саме: кафе з офісними приміщеннями та земельну ділянку. Зазначені об`єкти нерухомого майна придбані під час шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.2. ст.60 СК України, кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вказаною нормою закону закріплено ПРЕЗУМПЦІЮ спільності майна, набутого подружжям у період шлюбу.Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 по справі № 372/504/17, Верховного суду від 25.02.2019 по справі №199/2099/17.

Таким чином, на час укладення зазначених договорів стосовно нерухомого майна, а саме: кафе з офісними приміщеннями та земельної ділянки, ОСОБА_5 ( ОСОБА_10 ) була дружиною ОСОБА_2 Зазначені об`єкти нерухомості є їх спільним сумісним майном подружжям. Отже ОСОБА_5 належить право власності на 1/4 частину спірного кафе з офісним приміщенням та 1/4 частина спірної земельної ділянки.

Усвідомлюючи зазначене, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домовились з ОСОБА_4 щодо укладення фіктивних правочинів щодо відступлення прав вимоги за кредитними зобов`язаннями, та подальшого звернення зі штучним зустрічним позовом у справі № 501/2138/17 про поділ майна подружжя між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ( ОСОБА_12 Наявний умисний зговір.

Так, 15.01.2014 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено Кредитні договори. Згідно з п.1.1.1 Кредитного договору № МКІРF.214555.001 (надалі Кредитний договір) кредит надається ОСОБА_2 в сумі 1 307 000 грн. 00 коп. В такій же сумі ОСОБА_3 наданий кредит за № МКІРF.199233.004. Звертаю увагу, що кредитні грошові кошти, отримані ОСОБА_2 , витрачені не в інтересах сім`ї, одноособово, без згоди ОСОБА_5 як дружини, на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_4 , яку завідомо зареєстровано на ім`я батька ОСОБА_2 ОСОБА_13 .

15.01.2014 року у забезпечення виконання Кредитних договорів були укладені Договори іпотеки будівлі відповідно № ZXR039523.214555.003 (забезпечення кредитного зобов`язання ОСОБА_2 ) (надалі - Договір іпотеки) та №ZXR039523.199233.005 (забезпечення кредитного зобов`язання- ОСОБА_3 ). Предметом іпотеки по зазначеним договорам є спірне кафе з офісними приміщеннями (надалі Предмет іпотеки).

16.08.2017 року ПАТ «ВБР» відступило права вимоги за кредитами та договорами забезпечення до цих кредитів ТОВ «ФК «Фарватер Фінанс» (Договір №31 про відступлення права вимоги). Відступлення відбулось на підставі електронних торгів від 18.07.2017. В торгах приймали участь 2 учасника : ТОВ ФК «Фарватер Фінанс»-переможець, та ТОВ «Лев капітал».

16.08.2017 року ТОВ «ФК Фарвартерфінанс» відступає права вимоги до ТОВ «Лев капітал».

16.08.2017 року ТОВ «Лев капітал» відступає ОСОБА_4 (по сумісництву мати ОСОБА_3 - компаньйона ОСОБА_2 ) спірні права вимоги за кредитними зобов`язаннями на загальну суму 8 205 494грн 14 коп. Ціна відступлення 5 138 857,00грн.

16.08.2017 року ТОВ «Лев капітал» відступає ОСОБА_4 на підставі Договору про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки будівлі від 15.01.14 №ZXR039523.214555.003 всі права вимоги за Кредитним договором, з усіма додатковими договорами та додатками до нього.

До підписання вищезазначених договорів відступлення прав вимоги, передували ряд судових справ про розірвання шлюбу та поділ майна між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Зазначене підтверджується з електронного сайту «Судова влада України» https://court.gov.ua/fair/sud1511/ , а саме: 1) справа № 522/993/17 від 17.01.2017 ОСОБА_2 до ОСОБА_5 ( ОСОБА_10 ) про розірвання шлюбу 2) Справа № 509/2047/17 від 08.06.2017 ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , Овідіопольська селищна рада про визнання майна особистою приватною власністю 3) справа 509/2043/17 від 08.06.2017 ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про про визнання майна особистою приватною власністю 4) справа №521/12455 від 04.08.2017 ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя.

Таким чином, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , шляхом укладення протягом одного дня(16.08.2017) договорів відступлення, оформлюють кредитно-іпотечні зобов`язання на ОСОБА_4 (матір ОСОБА_3 ) з метою подальшої перереєстрації предмета іпотеки (кафе) на ОСОБА_4 проти наявної заборони відчуження, ухваленої Іллічівсьським міським судом Одеської області суддею Максимович Г.В. від 09 жовтня2017 року про накладення арешту . Зазначені дії призводять до неможливості поділу спільної сумісної власності подружжя Напрієнків: кафе з офісними приміщеннями та земельної ділянки. Фактично, ОСОБА_2 через ОСОБА_4 звертає стягнення на предмет іпотеки. Таким штучним шляхом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 позбавляють належну ОСОБА_5 ( ОСОБА_14 ), частку у спільному сумісному майні подружжя, тим самим завдають їй майнову шкоду.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вже вчинили та можуть надалі продовжувати здійснювати будь-які дії, в тому числі і незаконні дії, щодо відчуження майна, що перебуває в спільній сумісній власності подружжя з метою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Так, по-перше, 18 травня 2018 року було зареєстровано кримінальне провадження №12018160000000402 з фабули якого вбачається, «що приватний нотаріус ОМНО Белостоцька М.Л., 30.03.2015р., діючи в інтересах ОСОБА_2 здійснила зловживання своїми повноваженнями при нотаріальному посвідченні заяви про згоду на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки». Зазначене випливає, з того, що Договір щодо купівлі –продажу земельної ділянки на якій розташований предмет іпотеки підписаний без згоди ОСОБА_5 як дружини шляхом підроблення документів. По-друге, під час наявних відкритих кримінальних проваджень, наявної та дійсної ухвали суду про заборону відчуження об`єктів нерухомого майна, відбулась незаконна перереєстрація кафе від ОСОБА_2 та ОСОБА_4

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спільній частковій власності мають спірний предмет іпотеки. Також вони є співзасновниками декількох підприємств: Асоціація «Харчування матері та дитини» (КОД ЄДРПОУ 37550941), ТОВ «Українські напівфабрикати» (Код ЄДРПОУ 38363832); ТОВ «Фінансово-інвестиційна група «Пора» (Код ЄДРПОУ 38478416). Були співвласниками знаків для товарів та послуг: Левада, Сонечко моє, Мяскоєдов, ЛЕВАДА, Буржуйський, Levada, Економька та інше.

28.02.2017 року ОСОБА_2 , на підставі укладеного Договору про передачу права власності на знаки для товарів і послуг, безоплатно, одноособово, без згоди ОСОБА_5 як дружини, здійснив перереєстрацію на ОСОБА_3 цілого ряду торгових марок («ЛЕВАДА», «Економька», «Левада», «LEVADA», « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,«Мяскоедов» та багато інших) з метою уникнення поділу спільного сумісного майна подружжя та приховування доходу від ведення господарської діяльності, що полягає у продажі як в Україні, так і за її межами напівфабрикатів (обсяг експортних операцій від використання яких складає близько 5 млн грн щомісяця). На даний час відомо, що цивільні відповідачі ведуть переговори щодо продажу (переоформлення) знаків для товарів та послуг на іншу юридичну особу -Торговий дім «ЛЕВАДА».

Постановою Апеляційного суду Одеської області у справі №521/12455/17 від 17.07.2019 року даний договір визнано недійсним в тій частині, що стосується передачі спільних сумісних знаків для товарів та послуг без згоди ОСОБА_1 ( http://reyestr.court.gov.ua/Review/83329416 ).

Також, ОСОБА_4 неплатоспроможна викупити борги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 загальним розміром у 8 205 494грн. 14коп. Її неплатоспроможність підтверджується Розпорядження Одеського міського голови № 402 від 16.05.2018р. про надання адресної грошової допомоги в особливих випадках. Так зі змісту зазначеного розпорядження та Додатка №4 до нього вбачається, що у зв`язку з допомогою незахищених верств населення міста Одеси, враховуючи скрутне матеріальне становище громадян м. Одеси, які перебувають у складній життєвій ситуації було надано адресну грошову допомогу, у тому числі і ОСОБА_4 . Зазначене підтверджує, що викуп прав вимоги за кредитними зобов`язаннями був зроблений у зговорі самими же боржниками, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Також в червні 2017 року ОСОБА_2 увійшовши в змову з працівниками ТОВ «Porscheleasing Україна» відібрав у ОСОБА_1 автомобіль Audi A7, за який вони сплачували лізингові платежі за рахунок спільних коштів подружжя. Згодом переоформив автомобілі на третю зацікавлену особу.

Представник цивільного позивача в своєму клопотанні зазначає, що є підстави вважати, що ОСОБА_4 можуть вчинятись дії, що призведуть до наступної передачі спірного нерухомого майна, його пошкодження та перетворення, виникла об`єктивна необхідність за для забезпечення цивільного позову та відшкодування завданої шкоди у накладенні арешту на вищезазначену нерухомість із забороною можливості її передачі, перереєстрації, відчуження, пошкодження та перетворення.

Представник цивільного позивача в судове засідання не з`явилась надавши до суду заяву про розгляд клопотання в її відсутність, в якому наполягала на задоволенні свого клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими представник цивільного позивача обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно абзацу 1 ч.6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно ч.3 ст.171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Так, згідно матеріалів клопотання вбачається, що з клопотанням про арешт майна заявник звертається до слідчого судді з метою забезпечення цивільного позову. Зокрема, до матеріалів клопотання долучено цивільний позов в рамках кримінального провадження №12018160000000402 від 18.05.2018 року про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на загальну суму 4 741 137 гривень 23 копійки, який пред`явлений цивільним позивачем ОСОБА_5 до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Крім того, в клопотанні про арешт майна зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушення, а також розмір позовних вимог, й наведено та долучено до клопотання докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що в цілях запобігання можливості відчуження об`єктів нерухомості, а саме: кафе з офісними приміщеннями, загальною площею 828 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та земельної ділянки, загальною площею 0,1597 га, кадастровий номер 5110800000:02:028:0001, цільове призначення – для розташування будівлі кафе з офісними приміщеннями, адреса АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , з метою забезпечення цивільного позову, беручи до уваги правове обґрунтування клопотання представника цивільного позивача, клопотання про накладення арешту майна підлягає задоволенню.

Вказане клопотання, відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, в цілях забезпечення арешту майна, слід розглянути без виклику власника такого об`єкта нерухомості.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 100, 131, 132, 170-175, 309, 369 – 372, 392 – 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Чокля Є.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про арешт майна в рамках кримінального провадження за №12018160000000402 від 18.05.2018 року за ч.1 ст.358, ч.1 ст.365-2, ч.3, ч.4 ст.190 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме, на: кафе з офісними приміщеннями, загальною площею 828 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та земельну ділянку, загальною площею 0,1597 га, кадастровий номер 5110800000:02:028:0001, цільове призначення – для розташування будівлі кафе з офісними приміщеннями, адреса АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , із забороною права відчуження зазначеного нерухомого майна.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.