Вирок № 85111724, 22.10.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/16221/19

н/п 1-кп/640/1025/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019 р. Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого – судді Зуба Г.А.

за участю секретаря – Черниш О.М.

прокурора – Платунова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого,з середньою-спеціальною освітою, раніше не судимого, колишнього військовослужбовця військової служби за контрактом,сержанта з матеріального забезпечення роти бойового забезпечення військової частини 3017, у військовому званні «старший сержант», тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 407 ч.4 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший сержант ОСОБА_1 , будучи сержантом з матеріального забезпечення роти бойового забезпечення військової частини 3017, проходячи службу за контрактом, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 – 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 26.06.2019 року близько 08.00 год. самовільно залишив військову частину 3017, яка дислокується за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, а з`явившийся у зв`язку з цим вільний час проводив на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби,до 06 серпня 2019 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч.4 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно він будучі військовослужбовцем в\ч 3017, через непорозуміння з начальниками самовільно покинув військову частину та був відсутній з 26.06. по 06.08.2019р. , щиро кається , просить суворо не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції. Роз`яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів (крім допиту обвинуваченого) стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ст. 407 ч.4 КК України , тобто самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатру не перебуває, характеризується формально-задовільно, офіційно не працює.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, і вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 407 ч.4 КК України, при цьому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства , тому суд вважає за можливо застосувати ст. 75 КК України і призначити покарання з іспитовим строком з застосування ст. 76 КК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.ст. 407 ч.4 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановити випробувальний строк 2 (два ) роки, в силу ст. 76 КК України покласти на засудженого обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя Зуб Г.А.