Рішення № 8510845, 23.03.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2010 р.Справа № 10/186-10

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" м. Хмельницький

за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький

про стягнення 11081,12 грн.

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_2 - за довіреністю від 09.09.2008р. (в судовому засіданні 22.03.10р.)

відповідач: Кармаліта Т.В. - за довіреністю від 10.11.2009р.

третьої особи: ОСОБА_2 - приватний підприємець ( в судовому засіданні 22.03.10р.)

Рішення приймається 23.03.2010р. так як в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13912,58 грн., з яких 11772,00 грн. основного боргу за надані послуги за договором-заявкою №029 від 17.08.2009р. про перевезення вантажу автомобільним транспортом, 140,58 грн. 3% річних за період з 08.09.2009р. по 27.01.2010р., посилаючись на положення ст.ст. 193, 306,307,311,315 ГК України, ст. 625 ЦК України, умови договору. Крім того, просить суд стягнути з відповідача 2000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Позивач акцентує увагу, що ним на виконання умов договору-заявки № 029 від 17.09.2009р. здійснено перевезення вантажу, однак відповідач, погодивши всі умови договору, не провів розрахунки за даним договором. При цьому вказує на те, що до виконання замовлення було залучено ПП ОСОБА_2, з якою перебуває у договірних відносинах.

Позивачем подано уточнення позовних вимог, а саме просить суд стягнути з відповідача 11081,12 грн., з яких 10987,20 грн. основного боргу, 93,92 грн. три проценти річних за період з 02.12.09р. по 16.03.10р. та 2000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката. Дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства та приймається судом.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. При цьому зазначає, що дійсно був підписаний договір -заявка №029 на перевезення вантажу, проте позивач відмовилась надавати транспортні послуги відповідачу, тому не було підписано акт прийняття-здачі виконаних робіт і не було надано відповіді на письмову претензію, дані послуги були надані ПП ОСОБА_2, проте жодного договору з останньою відповідачем не було укладено, щодо перевезення вантажу. Вважає, що відсутні докази, які б підтверджували заборгованість між позивачем та відповідачем. Зазначає, що 16.09.2009р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір-заявка №044 на перевезення вантажу, дані послуги були виконані, оплата була здійснена в сумі 19112 грн.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 позовні вимоги підтримує, звертає увагу, що між сторонами по справі було підписано договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту Україна-Росія, 22.08.2008р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір на перевезення на виконання якого під завантаження надано автомобіль IVEKO НОМЕР_2, який є власністю перевізника - ОСОБА_2

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

ОСОБА_1 м. Хмельницький, зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності фізична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 19.08.2008р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №738173 серія ВО2.

Між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Карат" м.Хмельницький 17.08.09р. було укладено договір-заявку №029 про перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту Україна-Росія (Хмельницький-Москва). В договорі зазначено вантажовідправник - ТОВ "Карат" м. Хмельницький; вантаж-килимові вироби 20т., дата погрузки - 20.08.2009р. 8 год., вантажоотримувач - ТОВ "Меркурій", м. Москва. погоджена сума фрахта - 1400 доларів США., форма оплати - б/н по курсу НБУ на дату загрузки (тобто, 10987,20 грн., виходячи із курсу НБУ на 20.08.2009р. 7,848 грн. за 1 дол. США). Надавався автомобіль - IVECO BX 7350АК, номер П/прицеп ВХ 5499 ХХ.

Між приватним підприємцем ОСОБА_1 м.Хмельницький (експедитор) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (перевізник) 22.08.2008р. укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом, предметом якого є надання послуг по перевезенню експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажовласників за дорученням експедитора, а також надання інших, не передбачених цим договором послуг, які сторони можуть надавати по взаємній згоді. Відповідно до п.п.2.1., 2.2. договору експедитор зобов'язується залучати до перевезення вантажу перевізника, а перевізник зобов'язаний у відповідності із заявкою експедитора, яка є невід'ємною частиною даного договору, подавати до зазначеного місця у визначені строки технічно справний состав придатний для перевезення даного вантажу, доставляти вантаж з моменту оформлення провізних документів до отримувача.

Сторонами даного договору було підписано заявку на вантажні перевезення автомобільним транспортом №BX 7350АК, номер П/прицеп ВХ 5499 ХХ по маршруту Хмельницький-Москва, із зазначенням дати завантаження - 20.08.2009р., дата розвантаження - 29.08.2009р.

Згідно відміток в міжнародній товарно-транспортній накладній А№ 0123288 (СМR) та згідно акту №1651 від 30.09.2009р., підписаного перевізником ПП ОСОБА_2 та експедитором ОСОБА_1 послуги з вантажних автоперевезень по маршруту Хмельницький - Москва виконано.

Відповідач розрахунки за надані послуги не провів. Позивач звернувся до відповідача із претензією сплатити заборгованість згідно договору-заявки №029 від 17.08.2009р. Дана претензія отримана відповідачем 26.11.2009р., проте залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не погасив заборгованість за надані послуги, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача, враховуючи уточнення позовних вимог, 11081,12 грн. заборгованості, з яких 10987,20 грн. основного боргу, 93,92 грн. три проценти річних за період з 02.12.2009р. по 16.03.2010р., 2000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

У відповідності до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобовязання.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1,2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виконав умови договору №029 від 17.08.2009р. про перевезення вантажу автомобільним транспортом, доставивши вантаж вантажоотримувачу. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги по перевезенню вантажу не виконав, залишивши претензію без відповіді та задоволення. Доказів про сплату заборгованості в сумі 10987,20 грн. суду не подано.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги про стягнення 10987,20 грн. боргу заявлені правомірно, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 93,92 грн. три проценти річних за період з 02.12.09р. по 16.03.10р.

Враховуючи вищенаведені норми, вимоги ст.530 ЦК України, дату пред'явлення відповідачу претензії (26.11.2009р.), суд вважає, що правильним буде нарахування 3% річних за період з 04.12.09р. по 16.03.10р. (103 дн.) в сумі 93,01 грн. Тому в частині стягнення 0,91 грн. необхідно відмовити.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення10987,20 грн. основного боргу та 93,01 грн. три проценти річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Відповідач вважає дану суму адвокатських послуг завищеною.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат, в тому числі, входять витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката. Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивач на підставі укладеного з адвокатом ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3.) договору про надання юридичних послуг від 21.12.09р. про надання правової допомоги, перерахував рахунковою квитанцією №178203 від 21.12.09р. адвокату ОСОБА_5 2000 грн.

Однак, при вирішення питання про стягнення витрат за вказані послуги суд зобовязаний прийняти до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження; вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат, враховуючи норми ст. 22 ГПК України щодо добросовісного користування належними правами. Така ж правова позиція викладена у листі Вищого господарського суду від 14.12.07р. №01-8/973 ”Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”.

Оскільки позов вирішений без участі адвоката, доказів, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката позивачем не надано, суд вважає, що обґрунтований розмір вартості послуг адвоката, що підлягають стягненню з відповідача, з врахуванням складності справи становить 1100 грн.

У звязку із частковим задоволенням позову відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.1,12,33,44,49,82,84,85,116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" м. Хмельницький за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький про стягнення 11081,12 грн. задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" м. Хмельницький, вул. Пілотська,77/7 (код 21328928) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) 10987,20 грн. (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 20 коп.) основного боргу, 93,01 грн. (дев'яносто три гривні 01 коп. ) три проценти річних, 110,80 грн. (сто десять гривень 80 коп.) витрат по оплаті державного мита та 235,98 грн. (двісті тридцять п'ять гривень 98 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1100 грн. (одна тисяча сто гривень) витрат на послуги адвоката.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя

віддрук 4 прим;1-до справи;2-позивачу:3-відповідачу;4-третій особі: ( АДРЕСА_1)