Рішення № 8510843, 23.03.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2010 р.Справа № 10/375-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" смт. Десна Вінницька область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 101983,98 грн.

Представники сторін:

позивача : Козін А.В. - за довіреністю №100 від 14.01.2010р.

відповідача :ОСОБА_1 - приватний підприємець

ОСОБА_3 - за довіреністю №713 від 11.02.2008р.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 101983,98 грн. заборгованості по договору №581 від 23.07.2009р. про відступлення права вимоги. В обґрунтування вимог посилається на умови договору, ст.ст. 610,611 ЦК України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на докази подані в обґрунтування позову.

Відповідач у письмовому відзиві на позов та в судовому засіданні заявлені позовні вимоги в сумі 101983,98 грн. повністю визнав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест" та приватним підприємцем ОСОБА_4 18.02.2009р. укладено договір №101 відповідно до якого сторони домовились розірвати договір поставки №73508 від 02.01.2007р. з моменту укладення цього договору, зобов'язання сторін за договором поставки від 02.01.2007р. припиняються та замінюються новим зобов'язанням (новація). Згідно п.1.4 договору приватний підприємець ОСОБА_4 визнає свій борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест" в сумі 112941,24 грн., який утворися в результаті не належного виконання своїх зобов'язань, щодо оплати продукції отриманої за договором поставки №73508 від 02.01.2007р.

01.04.2009р. між Приватним підприємцем ОСОБА_4 (первісним боржником) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест" (кредитор) укладено договір №511 про переведення боргу. За умовами даного договору первісний божник передає новому боржнику, а новий приймає на себе зобов'язання щодо сплати кредитору грошових коштів в сумі 102983,98грн., дане зобов'язання щодо сплати коштів кредитору засноване на договорі №101 від 18.02.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест" надало свою згоду на заміну боржника в зобов'язанні.

23.07.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродінвест" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" смт. Десна Вінницька область ( боржник) було укладено договір №580 про відступлення права вимоги. Відповідно до п. п.1. 2, 1.3 договору право вимоги боргу кредитором від боржника засноване на підставі договору №101 від 18.02.2009р. та договору про переведення боргу №511 від 01.04.2009р., сторони дійшли згоди, що кредитор передає новому кредитору право вимоги боргу від боржника в сумі 101983,98 грн., а новий кредитор приймає на себе право вимоги і стає повноправним кредитором.

Пунктом 1.5 даного договору передбачено, що сума компенсації права вимоги боргу становить 101983,98 грн. та повинна бути сплачена протягом 90 календарних днів з моменту укладення цього договору шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора.

Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" 23.07.2009р. укладено договір №581 згідно якого відповідач визнає своє зобов'язання, щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 101983,98 грн., яке виникло на підставі договору №101 від 18.0-2.2009р., договору про переведення боргу №511 від 01.04.2009р., договору про відступлення права вимоги № 580 від 23.07.2009р. (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору №581 сторона повинна виконати своє зобов'язання про яке йдеться у п.1.1 договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача або шляхом внесення готівкових коштів до каси Позивача.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, тому Позивачем направлено Відповідачу претензію від 15.01.2010р. з вимогою до 25.01.2010р. сплатити суму заборгованості. Дана претензія була залишена без відповіді та задоволення.

В зв'язку із несплатою заборгованості в добровільному порядку, Позивач просить суд стягнути з відповідача 101983 грн. заборгованості. Відповідач позовні вимоги визнає.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст.173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанняі може бути замінений іншою стороною внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги), до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 520 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати Позивачу грошових коштів в сумі 101983,98 грн., не виконав, доказів, які б спростовували дане суду не подав, позовні вимоги визнав.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1,12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" смт. Десна Вінницька область до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 101983,98 грн. задоволити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" смт. Десна Вінницька область вул. Гагаріна 6 (код 34325039) 101983,98 грн. (сто одна тисяча дев'ятсот вісімдесят три гривні 98 коп.) заборгованості, 1019,84 грн. (тисяча дев'ятнадцять гривень, 84 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

віддрук 3 прим;1-до справи: 2-позивачу; 3-відповідачу