Рішення № 8510796, 18.03.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.10           Справа № 19/13-10. Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.

при секретарі Щербак С.В.

за участю представників сторін:

позивача – Клочко О.О. (довіреність №8/178 від 10.02.2010р.).

відповідача – Стулень І.В. (протокол №3 від 22.09.2009р.).

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи

за позовом Управління культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації, м.Суми

до Відкритого акціонерного товариства «Сумська обласна друкарня» Корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія», м.Суми

про повернення майна,

встановив:

У лютому 2010 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про зобов’язання відповідача повернути позивачеві майно – папір офсетний щільністю 65 г у кількості 1372 кг. на суму 19300 грн., що було передане відповідачеві згідно договору зберігання №107 від 31.12.2008р. , а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 193 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. ( а.с. 2 – 3 ).

У відзиві на позовну заяву №72 від 17.03.2010р., який надійшов до суду 17.03.2010р. відповідач позовні вимог не визнав, мотивуючи це тим, що відповідач не має перед позивачем жодних зобов’язань.

18.03.2010р. від позивача надійшли пояснення на відзив відповідача (вх.4437) в яких позивач наполягає на свої позовних вимогах на просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав повністю та просить суд відмовити у його задоволенні.

Суд розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №71 згідно якого ВАТ «Сумська обласна друкарня» отримало замовлення від Управління культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації на виготовлення другої книги «Реабілітовані історією» та попередню оплату у розмірі 50000 грн.

Внаслідок припинення фінансування даного виду видатків позивач звернувся до відповідача щодо розірвання вказаного договору та повернення попередньої оплати у розмірі 50000 грн.

Повернення коштів відповідачем відбулося у сумі 30700 грн., що підтверджується виписками реєстраційних рахунків державного казначейства, копії яких надані як позивачем так і відповідачем та залучені до матеріалів справи.

На залишок суми - 19300 грн. відповідачем було надано позивачу матеріальні цінності - папір офсетний щільністю 65 г у кількості 1372 кг., дана обставина підтверджується матеріалами справи, а саме, копією рахунку №173 від 31.12.2008р. та актом взаємозаліку №34 від 31.12.2009р. Оригінали вказаних документів представником позивача було надано суду для огляду.

31.12.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір зберігання №107 ( а.с. 9 – 10 ).

У відповідності до п. 1.1 зазначеного договору поклажодавець (позивач) передав зберігачу (відповідачу) на зберігання майно – папір офсетний щільністю 65 г у кількості 1372 кг. на суму 19300 грн., а зберігач зобов’язувався безоплатно його зберігати та повернути поклажодавцеві у схоронності.

На підставі акту приймання – передачі майна №1 від 31.12.2008р. спірне майно було передане відповідачу. (а.с.11).

Згідно п.2.1.18 вказаного договору зберігач повертає майно поклажодавцю за першою вимогою останнього не пізніше 5 днів з дня одержання такої вимоги.

Згідно п.6.1 договору №107 від 31.12.2008 р. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р.

Відповідно до п.6.3 договору №107 від 31.12.2008 р. дія договору автоматично продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не попередить іншу сторону про припинення його дії в строк 15 календарних днів до закінчення строку вказаного в п.6.1 договору.

28.09.2009р. позивачем було направлено відповідачу лист про повернення майна, що знаходилось на зберіганні (а.с.12). Доказом отримання листа відповідачем є відбиток печатки відповідача із зазначенням вхідного номеру - 216 та дати -28.09.2009р. на вказаному листі.

Відповідач не повернув позивачеві майно передане на зберігання.

Відповідач у своєму відзиві вказує, що договір зберігання на який посилається позивач не має дати укладення та дати терміну дії .

Разом з тим, в матеріалах справи ( а.с. 9 – 10 ) знаходиться копія договору зберігання №107 від 31.12.2008р. в якому зазначено і дату його укладення і термін дії. Оригінал вказаного договору представником позивача було надано суду для огляду.

Також , суд вважає за необхідне зазначити, що договір зберігання №107 від 31.12.2008 р. не визнавався недійсним та нечинним в установленому законом порядку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача повернути позивачеві папір офсетний щільністю 65 г у кількості 1372 кг. на суму 19300 грн. підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати пов’язані із сплатою державного мита за подання позовної заяви в сумі 193 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначено господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язаних з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову – на відповідача;

- при відмові в позові – на позивача;

- при частковому задоволенні позову – на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 193 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

          Керуючись статтями 1, 2, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 13, 15, 22, 32, 33, 34, 44, 49, 69, статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 949 Цивільного кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Сумська обласна друкарня» Корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія» (м.Суми, вул.Кірова, 215, ід. код 02468606) повернути Управлінню культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації (м.Суми, пл.Незалежності, 2, ід. код 02230201) переданий на зберігання згідно договору №107 від 31.12.2008р. папір офсетний щільністю 65 г у кількості 1372 кг. на суму 19300 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумська обласна друкарня» Корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія» (м.Суми, вул.Кірова, 215, ід. код 02468606) на користь Управління культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації (м.Суми, пл.Незалежності, 2, ід. код 02230201) 193 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ на виконання абзацу 3 резолютивної частини даного рішення після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття рішення.

Повний текст рішення підписаний 18.03.2010 р.

Суддя Н.О. Спиридонова

Суддя