Ухвала суду № 8510687, 10.03.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2010 р. Справа № 15/196

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг"

до відповідача Закрите акціонерне товариство Томашгородський кар'єр "Розовий"

про розірвання договору фінансового лізингу та стягнення в сумі 5 723 267грн. 05 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Заворотній А.В.(довіреність б/н від 01.04.2009 року)

від відповідача : представник Мельник В.В. (довіреність б/н від 03.06.2009 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Закритого акціонерного товариства Томашгородський кар'єр «Розовий»у якому просить розірвати Договір фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»та Закритим акціонерним товариством «Томашгородський кар'єр «Розовий»; вилучити у Закритого акціонерного товариства Томашгородський кар'єр «Розовий»БелАЗ-7540А заводський №24175, двигун № 22773 2008 року випуску, БелАЗ-7540А заводський №24184, двигун №22808 2008 року випуску, БелАЗ-7540А заводський №24195, двигун №24014 2008 року випуску, БелАЗ-7540А заводський №24110, двигун №22803 2008 року випуску, БелАЗ-7540А заводський №24185, двигун №22824 2008 року випуску та передати їх Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»; а також стягнути з Закритого акціонерного товариства Томашгородський кар'єр «Розовий»заборгованість по Договору фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року в сумі 1377567 грн. 22 коп., пеню в розмірі 114133 грн. 71 коп., штраф, в розмірі 81651 грн. 40 коп., три відсотки річних в розмірі 19090 грн. 66 коп. та інфляційні втрати в розмірі 48254 грн. 06 коп..

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Відповідач на підставі п.3 ч.1 ст.83 просить суд зменшити позовні вимоги в частині нарахування штрафних санкцій.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

17.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»(далі - Лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством Томашгородський кар’єр «Розовий»(далі - Лізингоодержувач) був укладений Договір фінансового лізингу №231 (далі –Договір), відповідно до умов якого Лізингодавець зобов'язався набути у власність та передати у користування Лізингоодержувачу на визначений у цьому Договорі строк, за умови сплати Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу, майно, а Лізингоодержувач сплатити авансовий платіж, прийнятий у користування майно, що є предметом цього договору та сплачувати всі наступні платежі вказані у Додатку №1 до Договору (п.1.1). Предметом лізингу є п’ять автомобілів БелАЗ-7540А загальною вартістю 4082570,00 грн..

Відповідно до п.2.1 договору сторони погодили, що предмет Лізингу буде переданий Лізингодавцем у користування Лізингоодержувачу на умовах сплати останнім Лізингодавцю авансового платежу згідно з Додатком №1 протягом строку, зазначеного в Додатку №1. Лізингоодержувач користується предметом лізингу за умови сплати Лізингодавцю лізингових платежів згідно з Додатком №1.

Відповідно до п.2.2 договору розмір, склад та графік сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю визначається у відповідності з Додатком №1 до цього Договору. Лізингові платежі сплачуються в безготівковій формі шляхом переказу на рахунок Лізингодавця, зазначений в Розділі 16 цього Договору.

Відповідно до п.2.3 Лізингоодержувач зобов'язався своєчасно сплачувати передбачені цим Договором лізингові платежі. У випадку прострочення Лізингоодержувачем сплати Лізингодавцю лізингових платежів, Лізингоодержувач несе відповідальність згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору передача Лізингодавцем та прийняття Лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг здійснюється згідно з Графіком здійснення розрахунків (Додаток №1), та засвідчується відповідним актом прийому-передачі предмета лізингу. Сторони домовились, що підписанням Акту прийому-передачі предмета лізингу Лізингоодержувач підтверджує якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність техніко-економічним показникам та Замовленню на предмет лізингу №б/н «16»квітня 2008 року.

17.04.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»та Закритим акціонерним товариством Томашгородський кар’єр «Розовий»було підписано додаток №1 до договору фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року - графік сплати лізингових платежів.

В порушення умов Договору відповідач з 26.11.2008 року по 25.10.2009 року не сплатив лізингові платежі в розмірі 1377567 грн. 22 коп.. На момент розгляду справи відповідач не надав суду доказів оплати заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п.3 ст.11 Закону «Про фінансовий лізинг»лізингодавець зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Стаття 16 Закону передбачає, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач в порушення умов договору не оплатив лізингові платежі, за таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за лізинговими платежами в розмірі 1377567 грн. 22 коп. підлягають задоволенню.

Як зазначено у ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов’язання як сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пункт 10.5 Договору фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року передбачає за порушення лізингоодержувачем зобов’язань зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених цим договором, сплату лізингодавцю пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення від суми простроченої заборгованості за лізинговими та іншими передбаченими цим договором платежами за кожний календарний день такого прострочення, а також сплату лізингодавцю штрафу в розмірі 2% від суми визначеної у п.1.2 договору.

Позивачем за порушення строків виконання зобов’язань за Договором за період з 26.12.2008 року по 15.11.2009 року нараховано пеню в розмірі 114133 грн. 71 коп. та штраф в розмірі 81651 грн. 40 коп.. Розрахунок пені та штрафу перевірено судом та визнано вірним.

Згідно п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за порушення строків виконання грошових зобов’язань за Договором за період з 26.12.2008 року по 15.11.2009 року нараховано 3 відсотки річних в розмірі 19090 грн. 66 коп. та інфляційні втрати в розмірі 48254 грн. 06 коп.. Розрахунок пені та штрафу перевірено судом та визнано вірним.

Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При зменшенні розміру неустойки слід перевірити винятковість випадку, що дозволяє застосувати дану норму закону. А саме, врахувати ступінь виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, всупереч вказаним статтям відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір стягуваної з нього пені та штрафу не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та не обґрунтував інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Техноторг-Лізинг»про стягнення з відповідача пені в розмірі 114133 грн. 71 коп., штрафу, в розмірі 81651 грн. 40 коп., три відсотки річних в розмірі 19090 грн. 66 коп. та інфляційні втрати в розмірі 48254 грн. 06 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач просить суд на підставі п.9.1.1. Договору вилучити предмет лізингу, оскільки Лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання відповідних строків платежів, встановлених договором.

На виконання умов договору за Договором фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року між сторонами 17.04.2008 року підписано акти прийому-передачі у фінансовий лізинг:

- №231-1 кар'єрного самосвалу БеЛАЗ-7540А, заводський №24175, 2008 року випуску, двигун №22773, державний номерний знак Т2220МК, свідоцтво про реєстрацію МК№1078;

- №231-2 прийому-передачі у фінансовий лізинг кар'єрного самосвалу БеЛАЗ-7540А, заводський №24184, 2008 року випуску, двигун №22808, державний номерний знак Т2219МК, свідоцтво про реєстрацію МК№1077;

- №231-3 прийому-передачі у фінансовий лізинг кар'єрного самосвалу БеЛАЗ-7540А заводський №24195, 2008 року випуску, двигун №24014, державний номерний знак Т2218МК, свідоцтво про реєстрацію МК№1076;

- №231-4 прийому-передачі у фінансовий лізинг кар'єрного самосвалу БеЛАЗ-7540А заводський №24110, 2008 року випуску, двигун №22803, державний номерний знак Т2217МК, свідоцтво про реєстрацію МК№1075;

- №231-5 прийому-передачі у фінансовий лізинг кар'єрного самосвалу БеЛАЗ-7540А заводський №24185, 2008 року випуску, двигун №22824, державний номерний знак Т2221МК, свідоцтво про реєстрацію МК№1079.

Відповідно до п.7.1. Договору протягом усього строку дії цього договору предмет лізингу є власністю Лізингодавця. До повного виконання зобов’язань за цим договором Лізингоодержувач не має права відчужувати, розподіляти, передавати в заставу, продавати, здавати в оренду, здавати в сублізинг, передавати на зберігання іншим особам предмет лізингу, що є власністю Лізингодавця чи будь-яким чином обтяжувати предмет лізингу.

Право власності ТОВ «Техноторг-Лізинг»на предмети лізингу передані за Договором фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року підтверджується наявними в матеріалах справи Свідоцтвами про реєстрацію технологічних транспортних засобів (а.с.47-51).

Відповідно до п.9.1.1. Договору Лізингодавець вправі вилучити предмет лізингу, якщо Лізингоодержувач не сплатив або сплатив не в повному обсязі лізингові платежі та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання відповідних строків платежів, встановлених договором.

Відповідно до п.9.2 Договору у випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених а п.9.1.1-9.1.8. та 2.7. договору Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення про вилучення предмета лізингу із зазначенням місця його передачі (в межах міста Миколаєва). Повернення предмета лізингу від Лізингоодержувача Лізингодавцю здійснюється за рахунок Лізингоодержувача у строк, що не перевищує 10 календарних днів.

18.11.2009 року в зв’язку з несплатою лізингових платежів у період з 26.11.2008 року по 26.10.2009 року позивачем направлено відповідачу Повідомлення про вилучення предмету лізингу №267 від 18.11.2009 року (а.с.53-54), яке залишене ЗАТ «Томашгородський кар’єр «Розовий»без відповіді та виконання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено лізингові платежі і прострочення становить більше 30 днів, відтак позовна вимога про вилучення предмету лізингу за Договором фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року підлягає задоволенню.

Позивачем, враховуючи порушення відповідачем умов договору, у зв’язку з істотним порушенням договору заявлено позовну вимогу про розірвання Договору фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності з частиною першої ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частин 1 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно п.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об’єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Пунктом 4 ч.1 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета об'єкта лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3 статті 188 Господарського кодексу України.)

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або в разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак наведені та інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку розірвання господарського договору. Тому саме по собі таке недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору.

З огляду на те, що лізингодавець - ТОВ «Техноторг-Лізинг»за спірним договором значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме: не отримав визначену договором плату (лізингові платежі), господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог щодо розірвання договору фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Томашгородський кар'єр «Розовий»(34240, Рівненська область, Рокитненський район, смт.Томашгород, вул.Заводська, 1, код ЄДРПОУ 04991074) на користь ТОВ «Техноторг-Лізинг»(54025, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 113/1, код ЄДРПОУ 34234628) заборгованість по Договору фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року в сумі 1377567 грн. 22 коп., пеню в розмірі 114133 грн. 71 коп., штраф, в розмірі 81651 грн. 40 коп., три відсотки річних в розмірі 19090 грн. 66 коп. та інфляційні втрати в розмірі 48254 грн. 06 коп., витрати на оплату державного мита в розмірі 25585,00 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн..

3. Вилучити у Закритого акціонерного товариства Томашгородський кар'єр «Розовий»(код ЄДРПОУ 04991074) БелАЗ-7540А заводський №24175, двигун № 22773 2008 року випуску, БелАЗ-7540А заводський №24184, двигун №22808 2008 року випуску, БелАЗ-7540А заводський №24195, двигун №24014 2008 року випуску, БелАЗ-7540А заводський №24110, двигун №22803 2008 року випуску, БелАЗ-7540А заводський №24185, двигун №22824 2008 року випуску та передати їх Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»(код ЄДРПОУ 34234628).

4. Розірвати Договір фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»(код ЄДРПОУ 34234628) та Закритим акціонерним товариством «Томашгородський кар'єр «Розовий»(код ЄДРПОУ 04991074).

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

                    Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "15" березня 2010 року