Постанова № 8510667, 29.12.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2009                                                                                Справа №17/164

час прийняття 10 год. 30 хв.

м. Полтава

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцька автобаза № 3" ,м.Кременчук

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, м.Кременчук

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002132301/0/1057 від 22.05.2007р.

за участю прокуратури Полтавської області                                                            

Суддя Ю.О. Коршенко

секретар Н.С.Кобець

Представники:

від позивача: Марченко Н.А. дов. №10 від 09.01.2009р.

від відповідача: Тур Н.І. дов. №32777/10 від 02.12.2008р.

від прокуратури: Харенко В.М.

У судовому засіданні 29.12.2009р. відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено їх до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту постанови.

Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень КОДПІ №0002132301/0/1057 від 22.05.2007р., №0002132301/1/1725 від 03.08.2007р., якими позивачу визначено податкове зобов’язання за податком на прибуток в загальній сумі 3905874,00 грн., в т.ч. 1952937,00 грн. –основний платіж, 1952937,00 грн. –штрафна (фінансова) санкція (предмет позову викладено з урахуванням заяв позивача №459 від 03.10.2007р., від 13.05.2009р.).

Позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення - рішення КОДПІ з підстав відсутності порушень законодавства про оподаткування податком на прибуток. Зокрема, позивач стверджує про фактичне відвантаження товару за договором поставки №17/01-05/1 від 17.01.2005р., укладеним з ПП «КТП «Лойд», та, як наслідок, безпідставність висновків податкового органу про порушення позивачем п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР, із змінами і доповненнями (далі –Закон №283/97-ВР). Висновки податкового органу позивач також спростовує посиланням на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22.06.2007р. по справі №22ц-1473-2006р., якою скасовано рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.04.2007р. про визнання недійсними статуту, свідоцтва платника ПДВ, документів податкової звітності та бухгалтерських документів ПП «КТП «Лойд». Крім того, позивач зазначає про безпідставність розрахунку відповідачем податкових зобов’язань за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями виходячи з вартості товару (нафтопродуктів), за якою вони були реалізовані ПП «КТП «Лойд»(без ПДВ), оскільки згідно з вимогами п. 5.9. ст. 5 Закону №283/97-ВР податковий облік приросту (убутку) вартості товарів здійснюється за їх балансовою вартістю, а не вартістю їх реалізації.

Відповідач позов не визнає за мотивами заперечення від 22.10.2007р., доповнення до заперечень №32419/10 від 19.11.2007р., в яких відзначає, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.04.2007р. визнані недійсними: статутні документи ПП «КТП «Лойд»з 09.12.2004р.; свідоцтво платника ПДВ №23706990 від 09.12.2004р.; всі документи податкової звітності ПП «КТП «Лойд»як такі, що складені не уповноваженими на це особами, з 26.11.2004р.; всі бухгалтерські документи як такі, що складені не уповноваженими на це особами від імені ПП «КТП «Лойд», та наводить обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням. За таких обставин відповідач вважає, що документально не підтверджується реалізація позивачем товару ПП «КТП «Лойд», тобто товар залишився на підприємстві, в зв’язку з чим позивач неправомірно занизив приріст балансової вартості запасів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

За висновками виїзної позапланової перевірки ВАТ «Кременчуцька автобаза №3»з питань правових відносин з ПП «КТП «Лойд»за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р., що набрали форму акту №259/23-120/01268762 від 07.05.2007р., відповідач констатував порушення з боку позивача п. 5.9. ст. 5 Закону №283/97-ВР, а саме безпідставне заниження приросту балансової вартості товарів, відвантаження яких не підтверджено документально, що призвело до заниження валових доходів за 1 квартал 2005 року на 3397955,00 грн., за 2 квартал 2005 року на 2627213,00 грн. (за І півріччя 2005 року –6025168,00 грн.), за 4 квартал 2005 року на 1786581,00 грн. (за 2005 рік –7811749,00 грн.) та, як наслідок, заниження податку на прибуток за 2005 рік на 1952937,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2005 року –на 849489,00 грн., 2 квартал 2005 року –на 656753,00 грн., за 4 квартал 2005 року –на 446695,00 грн.

Наслідком таких висновків стало прийняття КОДПІ податкового повідомлення-рішення №0002132301/0/1057 від 22.05.2007р., яким ВАТ «Кременчуцька автобаза №3»визначено податкове зобов’язання за податком на прибуток в загальній сумі 3905874,00 грн., в т.ч. 1952937,00 грн. –основний платіж, 1952937,00 грн. –штрафна (фінансова) санкція.

В результаті адміністративно-апеляційного оскарження рішенням КОДПІ №23048/10/25-010 від 30.07.2007р. про результати розгляду первинної скарги зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга ВАТ «Кременчуцька автобаза №3»№374 від 01.06.2007р. - без задоволення, в зв’язку з чим податковим органом 03.08.2007р. винесено податкове повідомлення-рішення №0002132301/1/1725.

Не погоджуючись з висновками податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При постановленні судового рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, висновок відповідача про порушення позивачем п. 5.9. ст. 5 Закону №283/97-ВР ґрунтується на рішенні Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.04.2007р. по справі №8-11/2007р., згідно з яким визнано недійсними, в т.ч., всі бухгалтерські документи та документи податкової звітності ПП «КТП «Лойд»як такі, що складені не уповноваженими на це особами від імені ПП «КТП «Лойд». Таким чином, на думку відповідача, документи, якими оформлена поставка позивачем та відвантаження товару на користь ПП «КТП «Лойд», є недійсними, а відтак не дають можливості підтвердити фактичну реалізацію товару від продавця –ВАТ «Кременчуцька автобаза №3»до покупця - ПП «КТП «Лойд», тобто товар залишився у позивача. За таких обставин відповідач констатував порушення з боку позивача п. 5.9. ст. 5 Закону №283/97-ВР внаслідок заниження приросту балансової вартості товарів.

Відповідно до п. 5.9. ст. 5 Закону №283/97-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Згідно додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом ДПАУ №143 від 29.03.2003р., до рядків А1, А5 таблиці 1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»вноситься балансова вартість запасів на складах (місцях зберігання). Отже, під складами мають розумітися місця зберігання запасів. Таким чином, п. 5.9 ст. 5 Закону №283/97-ВР зобов’язує платника податку вести облік приросту (убутку) балансової вартості лише тих товарів, які заходяться, зокрема, на складах (в місцях зберігання).

З огляду на наведені норми законодавства, з метою застосування п. 5.9. ст. 5 Закону №283/97-ВР, визначальним є встановлення, зокрема, наступних фактів у їх сукупності: отримання товару на склад та його подальше відвантаження, або наявність залишків товару на складі станом на кінець останнього дня звітного податкового періоду.

Поставка позивачем товару покупцю - ПП «КТП «Лойд»за договором поставки №17/01-05/1 від 17.01.2005р. документально підтверджується накладними (при транспортуванні товару автомобільним транспортом); актами приймання-передачі нафтопродуктів із зазначенням ваги та номерів вагоно-цистерн (при транспортуванні товару залізничним транспортом); податковими накладними, виписаними позивачем.

Товар, що поставлявся ПП «КТП «Лойд», придбавався позивачем у ЗАТ «Лікарня «Нафтохімік»за договором поставки №27/01-04 від 27.01.2004р., ТОВ «Західна нафтогазова компанія»за генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів №ЗН-0000065 від 04.10.2004р., ПП «Аркада-Сервіс»за генеральним договором купівлі-продажу нафтопродуктів №АС-0000050 від 24.05.2005р., ТОВ «Новойл»за генеральним договором поставки нафтопродуктів №112-05Н від 12.08.2005р., які, за заявками позивача, здійснювали відвантаження нафтопродуктів в адресу вантажоодержувача, зазначеного у відповідних заявках ПП «КТП «Лойд», - ВАТ «Полтавський ГЗК». Тобто, нафтопродукти, поставлені ПП «КТП «Лойд»за договором №17/01-05/1 від 17.01.2005р., фактично на складі (у місцях зберігання) позивача не перебували.

Про відвантаження нафтопродуктів постачальниками позивача в адресу вантажоодержувача у відповідності до заявок ПП «КТП «Лойд»безумовно свідчать документи, наявні в матеріалах справи: заявки ПП «КТП «Лойд»на поставку нафтопродуктів; листи позивача про відвантаження товару із зазначенням ваги та номерів вагоно-цистерн; документи, пов’язані з виконанням договорів, за якими позивач придбавав нафтопродукти, зокрема, заявки позивача, видаткові накладні, акти приймання-передачі, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, квитанції про приймання вантажу, відвантажувальні відомості, звіти про відвантаження, за якими прослідковується рух вагоно-цистерн під певними номерами з нафтопродуктами від постачальників позивача до вантажоодержувача, зазначеного у заявках ПП «КТП «Лойд».

З документів, якими оформлювалась поставка нафтопродуктів від постачальників до позивача та від позивача до ПП «КТП «Лойд», вбачається, що передача нафтопродуктів по ланцюгу здійснювалась протягом одного –двох календарних днів в межах одного звітного періоду. За таких обставин вартість цих нафтопродуктів взагалі не впливала на податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, оскільки не мала включалась до балансової вартості запасів на кінець звітного періоду.

Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем приросту балансової вартості товарів у 1, 2 та 4 кварталах 2005 року спростовуються матеріалами справи.

При наданні оцінки доводам позивача щодо порушення податковим органом при розрахунку податкових зобов’язань за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями правил визначення вартості запасів з метою застосування п. 5.9. ст. 5 Закону №283/97-ВР суд виходить з наступного.

Як випливає з акту перевірки, розрахунок приросту балансової вартості запасів позивача за звітні періоди (квартали) 2005 року зроблений перевіряючими КОДПІ на підставі даних щодо вартості нафтопродуктів, за якою вони були реалізовані ПП «КТП «Лойд»на виконання договору поставки №17/01-05/1 від 17.01.2005р.

В той же час, ч. 1 п. 5.9. ст. 5 Закону №283/97-ВР встановлено, що податковий облік приросту (убутку) товарів здійснюється за їх балансовою вартістю.

Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1999р. №246 та зареєстрованого в Мін’юсті 02.11.1999р. за №751/4044, далі - П(С)БО 9, придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

У пункті 9 П(С)БО 9 наведено складові первісної вартості запасів, що придбані за плату, зокрема, ціна договору без податку на додану вартість, транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Отже, вартість балансова вартість запасів включає витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача про порушення податковим органом методології оцінки приросту запасів при визначенні податкових зобов’язань за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Посилання відповідача про порушення позивачем п. 5.9. ст. 5 Закону №283/97-ВР в зв’язку з прийняттям Крюківським районним судом м. Кременчука рішення від 05.04.2007р. по справі №8-11/2007р., згідно з яким визнано недійсними статут, свідоцтво платника ПДВ, бухгалтерські документи та документи податкової звітності ПП «КТП «Лойд», не заслуговують на увагу з огляду на скасування зазначеного рішення апеляційним судом Полтавської області, про що постановлена ухвала від 22.06.2007р. по справі №22ц-1473-2006р.

Крім того, визнання недійсними статуту, свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, бухгалтерських документів та документів податкової звітності ПП «КТП «Лойд»саме по собі не призводить до недійсності договору поставки №17/01-05/1 від 17.01.2005р., укладеного між позивачем та ПП «КТП «Лойд», та не позбавляє правового значення складені на виконання названого договору первинні документи, оскільки на момент укладення договору та виконання зобов’язань за ним ПП «КТП «Лойд»знаходилось в Єдиному державному реєстрі.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»від 15.05.2003р. №755-IV встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 вказаного Закону). За таких обставин позивач не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про ПП «КТП «Лойд», включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності позивача щодо такої.

За наведених обставин суд доходить до висновку про відсутність з боку позивача порушень законодавства про оподаткування податком на прибуток, зокрема п. 5.9. ст. 5 Закону №283/97-ВР, внаслідок реалізації ПП «КТП «Лойд»нафтопродуктів за договором поставки №17/01-05/1 від 17.01.2005р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, в той час, як позивачем доведена обґрунтованість вимог адміністративного позову.

Відповідно до п. 1.5. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000р. штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Оскільки позивачем не було допущено порушень правил оподаткування податком на прибуток, то законних підстав для нарахування штрафних санкцій немає.

Зважаючи на викладене, вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень КОДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином, відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає 3,40 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №696 від 02.08.2007р.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 79, 81, 82, 86, 94, 143,148, 158-163 та п. 6 розділу VII КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об’єднаної Державної податкової інспекції у Полтавській області №0002132301/0/1057 від 22.05.2007р., №0002132301/1/1725 від 03.08.2007р., якими Відкритому акціонерному товариству "Кременчуцька автобаза №3" визначено податкове зобов’язання за податком на прибуток в загальній сумі 3905874,00 грн., в т.ч. 1952937,00 грн. –основний платіж, 1952937,00 грн. –штрафна (фінансова) санкція.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцька автобаза №3" (39600, м. Кременчук, вул. Свіштовська,11 , код ЄДРПОУ 01268762) 3,40 грн. судового збору.

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

4. Постанову надіслати сторонам за адресами, вказаними у її вступній частині.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                          Ю.О. Коршенко

Дата підписання повного тексту постанови:11.01.2010р.