Рішення № 8510499, 29.12.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2009 р.                                                                      Справа №20/349

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз”, м. Полтава

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Полтавагаз”, м. Полтава

про стягнення 381 730,67 грн.

          Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача Овсепян Т.М., дов. № юр-617/д від 17.11.2008р.

від відповідача Грицюк А.С., дов. № 4 від 05.01.09р.

Склад суду змінено згідно ухвали голови господарського суду Полтавської області від 10.11.2009р.

Розглядається позовна заява про стягнення 283933,72 грн. основного боргу за транспортування природного газу за період з січня 2005 р. по грудень 2005 р. відповідно до договору на транспортування природного газу для потреб населення №1-01/05/05/164/05/г від 26.01.2005 р. та договору на транспортування природного газу для виробничо-технологічних витрат, виробничо-технологічних втрат та власних потреб №1-01/06/05/165/05/г від 26.01.2005 р. (далі - Договори), 23561,96 грн. пені, 172 621,63 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних в сумі 27 491 грн. (в редакції заяви від 19.11.2009р.)

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до умов укладених договорів на транспортування природного газу ВАТ „Полтавагаз” прийняв природний газ виключно для потреб населення і з огляду на це зобов'язаний сплачувати частково за протранспортований газ лише для потреб однієї категорії споживачів газу - населення. За цих обставин відповідач вважає, що за надані послуги з транспортування природного газу для інших категорій, які вказані в актах приймання –передачі протранспортованого природного газу, відповідач сплачувати не зобов'язаний. Відповідач також зазначає, що відповідно до пункту 3 додатку 3 до наказу НАК „Нафтогаз України” №723 від 28.12.2004 р. „Про порядок забезпечення споживачів природним газом в 2005 році” на ВАТ „Укрнафта” в особі НГВУ „Полтаванафтогаз” покладено обов'язок укласти договори із бюджетними установами та організаціями, з промисловими підприємствами та іншими суб'єктами господарювання про надання послуг з транспортування природного газу газопроводами, що знаходяться на балансі у газовидобувних підприємств. Проте, позивач не виконав вимоги зазначеного наказу та не уклав відповідних договорів з вищевказаними категоріями споживачів природного газу, тим самим не реалізувавши своє право на отримання коштів за транспортування природного газу газопроводами, що знаходяться в нього на балансі .

В судовому засіданні 29.12.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін , суд встановив:

26 січня 2005 р. між ВАТ „Укрнафта” в особі НГВУ „Полтаванафтогаз” (далі - позивач) та ВАТ „Полтавагаз” (далі - відповідач) було укладено два договори - на транспортування природного газу для потреб населення №1-01/05/05/164/05/г та на транспортування природного газу для виробничо-технологічних витрат, виробничо-технологічних втрат та власних потреб №1-01/06/05/165/05/г.

Як зазначає позивач, стосовно договору № 1-01/06/05/165/05/г від 26.01.05 р. на транспортування природного газу для виробничо–технологічних витрат та виробничо–технологічних втрат та власних потреб заборгованість за цим договором відсутня і відносини не є спірними, а лише поєднані підписанням одного акту приймання –передачі природного газу за двома договорами.

Відповідач також підтверджує факт безспірності відносин, пов'язаних з виконанням цього договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору №1-01/05/05/164/05/г позивач, як виконавець, зобов’язався протранспортувати в 2005 році для відповідача природний газ, а відповідач, як замовник, зобов’язався прийняти газ для подальшого постачання і оплатити транспортні послуги.

Згідно п.3.4. Договору №1-01/05/05/164/05/г фактичні обсяги протранспортованого газу оформлюються Актами виконаних робіт з транспортування газу, які складаються до 5 числа наступного за звітним місяця, представниками Виконавця і Замовника.

На викнання умов договору позивачем для відповідача було протранспортовано відповідно до актів прийому-передачі природного газу позивачем для відповідача було протранспортовано:

- від 31.01.2005р. - в обсязі 17584, 246 тис. куб. м;

- від 28.02.2005 р. - в обсязі 17 773, 513 тис .куб. м;

- від 31.03.2005 р. - в обсязі 18 433, 813 тис куб. м;

- від 30.04.2005 р. - в обсязі 10 779, 812 тис куб. м;

- від 31.05.2005 р. - в обсязі 6 934, 030 тис .куб. м;

- від 30.06.2005 р. - в обсязі 4 600, 000 тис. куб. м;

- від 31.07.2005 р. - в обсязі 3321, 000 тис. куб. м;

- від 31.08.2005 р. - в обсязі 2694, 000 тис. куб. м;

- від 30.09.2008 р. - в обсязі 6413, 000 тис. куб, м;

- від 31.10.2008 р. - в обсязі 16 851, 257 тис .куб. м;

- від 30.11.2005 р. - в обсязі 20 690, 026 тис куб . м;

- від 03.01.2006р. - в обсязі 19 410, 630 тис куб . м.

Всього за період з січня 2005 року по грудень 2005 року було протранспортовано позивачем та прийнято відповідачем 145485,327 тис куб. м.; в тому числі, протранспортовано для потреб позивача 162 тис куб. м.

Загальний об'єм протранспортованого газу за 2005 рік без врахування обсягу газу поставленого для потреб НГВУ „Полтаванафтогаз” становить 145323,327 тис куб . м. (145485,327 тис куб . м. - 162,000. тис куб. м.).

Згідно з п.4.1. Договору №1-01/05/05/164/05/г тариф за транспортування 1000 куб. м. визначений постановою НКРЕ України від 30.04.2004 р. № 437 „Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу” та становить 7,20 грн., в т.ч. ПДВ - 1,20 грн. Пунктом 5.1. договору №1-01/05/05/164/05/г передбачено визначення вартості наданих послуг по транспортуванню газу на підставі акту приймання-передачі транспортних послуг та тарифів транспортування газу.

Виходячи з вищенаведеного, загальна вартість наданих позивачем послуг становить 1046 327, 96 грн. (145323,327 тис куб . м. х 7,20 грн. за 1 тис. куб . м.).

Відповідно до п.5.2. Договору №1-01/05/05/164/05/г відповідач зобов’язувався здійснювати оплату послуг по транспортуванню газу шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок виконавця в порядку і строки, встановлені Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого постановою НКРЕ від 12.07.2000 року № 759 „Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” за поставлений природний газ (надалі –Алгоритм).

Як зазначає позивач, в оплату наданих послуг по транспортуванню природного газу в 2005 році відповідач перерахував позивачу кошти на суму 669002, 59 грн. Крім цього, в оплату наданих послуг у відповідності з заявами про припинення зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦКУ сторонами було проведено зарахування взаємних зобов'язань на суму 93 391, 65 грн.

За даних обставин, на момент пред'явлення позову та прийняття рішення відповідач заборговав позивачу за транспортування природного газу 283 933, 72 грн.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати підписання і діє в частині транспортування газу до 31.12.2005 р., а в частині проведення розрахунків –до їх повного здійснення. Тобто, договір №1-01/05/05/164/05/г на транспортування природного газу не визначає строків виконання зобов’язання щодо оплати, а містять відсилку на постанову НКРЕ України від 12.07.2000 р. №759 „Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” за поставлений природний газ”.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000 року № 759 „Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” за поставлений природний газ”, на виконання постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 13 листопада 1998 року № 1785 „Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ”, розроблено алгоритм, який визначає послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ.

Цей алгоритм не впливає на домовленість сторін щодо строків оплати вартості поставленого природного газу, не припиняє зобов’язання боржника по оплаті боргу кредитору, в тому числі, шляхом реалізації свого права на стягнення боргу із споживачів природного газу.

Оскільки Алгоритмом встановлено лише порядок, а не строки розрахунку за фактично надані послуги з транспортування газу, то відповідно до ст. 530 ЦК України боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов’язання.

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 26.04.2006 р. № юр/2197 про погашення заборгованості, що утворилася станом на 26.04.2006р., яка відповідачем була отримана 26.04.2006р. У відповідності до ст.530 ЦК України відповідач повинен був погасити борг в строк до 04.05.2006 року.

У відповіді на претензію № 14/1106 від 26.05.2006 р. відповідач повідомив про відсутність підстав для її задоволення.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, про те, що відповідно до умов укладеного договору №1-01/05/05/164/05/г ВАТ „Полтавагаз” прийняв природний газ винятково для потреб населення, в зв"язку з чим в нього відсутні зобов"язання по його оплаті, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Зі змісту договору №1-01/05/05/164/05/г від 26.01.2005р. слідує, що предметом цих угод не є відносини, пов’язані з поставкою природного газу певним категоріям споживачів, які врегульовуються спеціальними нормами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001р. „Про забезпечення споживачів природним газом”.

Оскільки предметом договору є надання послуг з транспортування природного газу власними (промисловими) газопроводами ВАТ „Укрнафта”, дані відносини врегульовуються загальними нормами цивільного права.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З аналізу договірних відносин слідує, що позивач зобов’язувався надати послуги з транспортування природного газу саме відповідачеві. Зазначення в угоді, що транспортування здійснюється для подальшого постачання населенню, не звільняє відповідача від необхідності сплати за надані послуги.

Факт надання послуг з транспортування природного газу з січня 2005 р. по грудень 2005р. (включно) підтверджується Актами приймання-передачі протранспортованого газу, що складалися щомісячно та підписані уповноваженими представниками сторін, а відсутність в цих Актах посилання на договір, на виконання якого ці акти складались, не позбавляє їх доказової сили в розумінні ст. ст. 34, 36 ГПК України.

Розмежування за категоріями споживачів в актах приймання-передачі протранспортованого природного газу (яке, до того ж, підтверджене тільки підписом однієї сторони –відповідачем) суд розцінює як обставини, необхідні для визначення балансу поставленого відповідачем споживачам газу і які, таким чином, не мають суттєвого значення для спірних правовідносин.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наполягаючи на тому, що відповідач має обов’язок тільки щодо часткової оплати наданих позивачем послуг, він повинен був надати належні докази на підтвердження цього. Проте, таких доказів не надано, а в актах приймання-передачі вказаний загальний обсяг протранспортованого природного газу за підписами обох сторін, скріпленими печатками підприємств.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення 283 933, 72 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч. 2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо, розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язаня або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язаня незалежно від ступеня його виконання, або кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (543/96 ВР) передбачено, що розмір за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

Пунктом 6.1 Договору №1-01/05/05/164/05/г передбачено відповідальність Замовника за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,05 % відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Посилаючись на пункт 6.1. договору та ч. 2 ст.625 ЦК України позивач правомірно нарахував відповідачу:

інфляційні нарахування за період з червня 2006 р. по вересень 2009 р. (включно) в сумі в розмірі 172621,63 грн.;

3 відсотків річних за період з червня 2006 р. по вересень 2009 р. (включно) терміном 1178 днів в сумі 27491,00 грн.;

пеню за період з 01.06.2006 р. по 30.11.2006 р. в сумі 23 561, 96 грн. (розрахунок доданий до заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення інфляційних, 3% річних, пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз” (36039, м. Полтава, вул. Енгельса, 2, код ЄДРПОУ 03351912, р/р №2600530103545 в філії Полтавського облуправління ВАТ „Ощадбанк” МФО 331467, код 03351912) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз” (36026 м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код ЄДРПОУ 22525915, (р/р №26004172712001 в Полтавському ГРУ ЗАТ КБ „Приватбанк”, м. Полтава МФО 331401) 283 933, 72 грн. –основний борг, 172621,63 грн. –інфляційні, 27491,00 грн. - три відсотки річних, 23651,96 грн. - пеня, 5076,19 грн. - витрати по сплаті державного мита 118,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя О.А.Киричук