Рішення № 8509976, 22.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.10                                                                                           Справа№ 3/13

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: Прокурора міста Трускавця в інтересах держави, уповноваженого органу Трускавецької міської ради в особі Комунального підприємства „Наше місто”, м. Трускавець

До відповідача: Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків „Колос”, м. Трускавець

Про стягнення 12277,04 грн.

В судове засідання з’явились:

від прокурора: не з’явився

від позивача: Дикий А.О. –представник

від відповідача: Кривокульська Г.Т. –представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору: подано позов прокурора міста Трускавця в інтересах держави, уповноваженого органу Трускавецької міської ради в особі Комунального підприємства „Наше місто” до Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків „Колос” про стягнення 12277,04 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.03.2010 р. розгляд справи було відкладено з підстав зазначених в ухвалі.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання, в якому відмовляється від нарахованих штрафних санкцій та просить стягнути з відповідача 8105,00 грн. основного боргу.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в частині основного боргу в розмірі 8105,00 грн.

В судовому засіданні 22.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.11.2008 року між Комунальним підприємством „Наше місто” (Виконавець) та Об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків „Колос” (Споживач) укладено договір № 23 про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів.

На виконання умов договору протягом 2009 року позивач надавав послуги по вивезенню твердих побутових відходів, що підтверджується актами виконаних робіт (копії в матеріалах справи). Однак відповідач свої договірні зобов’язання не виконав, заборгувавши позивачу 10419,04 грн.

Станом на момент подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем складала 10419,04 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 136,00 грн. Крім цього, відповідно до п.п.6.1.1 Договору №23 від 01.11.2008 р. позивачем нарахована пеня в розмірі 1003,2 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 23 від 01.11.2008 р. протягом 2009 року позивач надавав послуги по вивезенню твердих побутових відходів, що підтверджується актами виконаних робіт (копії в матеріалах справи) на загальну суму 10419,04 грн.

Відповідно до п.п.3.1.,3.3 Договору № 23 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, Споживач вносить плату за послуги із збирання та вивезення побутових відходів на поточний рахунок Виконавця не пізніше 5 числа поточного місяця. Проте, Об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків „Колос” свої договірні зобов’язання не виконало, заборгувавши таким чином позивачу 10419,04 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в розмірі 136,00 грн.

Пунктом 6.1 Договору № 23 від 01.11.2008 р. передбачено, що Споживач несе відповідальність за прострочення терміну платежів за надані послуги шляхом сплати неустойки (пені) з розрахунку 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ на період прострочення заборгованості. За прострочення сплати платежу позивачем нарахована пеня в розмірі 1003,2 грн.

Позивачем було подано клопотання про відмову від стягнення штрафних санкцій та зменшення суми основного боргу до 8105,00 грн.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 8105,00 грн.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків „Колос” (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Данилишиних,5, код ЗКПО 26269840) на користь Комунального підприємства „Наше місто” (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Стебницька, 100, код ЄДРПОУ 32213522) –8105,00 грн. –основного боргу.

3. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків „Колос” (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Данилишиних,5, код ЗКПО 26269840) на користь державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) –102,00 грн. –державного мита

4. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків „Колос” (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Данилишиних,5, код ЗКПО 26269840) на користь державного бюджету України (п/р 31212259700006 в ГУДК у Львівській області, МФО825014, отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000) –236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В решті позовних вимог –відмовити.

6. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 23.03.2010 р.

Суддя