Рішення № 8509595, 23.02.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" лютого 2010 р.Справа № 18/9 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/9

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна сервісна компанія", м. Кіровоград

до відповідача: Споживчого товариства "Кооператор МВ", м. Мала Виска Кіровоградської області

про стягнення 2921,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - Мудрак Р.В., довіреність № б/н від 17.08.09;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна сервісна компанія" звернулось до господарського суду з позовною заявою № б/н від 02.02.2010 року про стягнення із споживчого товариства "Кооператор МВ" заборгованості за договором постачання № 655/1 від 09.07.2007 року в розмірі 2921,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати за поставлений товар.

В судовому засіданні 23.02.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач участі повноважного представника в судове засідання по даній справі не забезпечив, витребуваних документів до суду не подав, хоча належним чином обізнаний про дату, час і місце проведення засідання у даній справі, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку № 843013 від 09.02.2010 року (а.с. 25).

Будь-які обґрунтовані пояснення відповідача щодо документально підтверджених причин неможливості явки і подання документів до суду не надходили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторони - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/9 в судовому засіданні 23.02.2010 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 23.02.2010 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна сервісна компанія" (Постачальник) та споживчим товариством "Кооператор МВ" (Покупець) 09.07.2007 року укладено договір постачання № 655/1 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується здійснити поставку, а Покупець - прийняти та своєчасно сплатити вартість продовольчих товарів, далі за текстом названих Товар (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору найменування, кількість та інші індивідуально визначені відомості про Товар визначаються у товарних накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятий Покупцем з моменту підпису про це уповноваженої особи останнього у товаросупроводжувальних документах Постачальника (п. 2.4. Договору).

Пунктами 3.2., 3.3 передбачено, що сплата вартості Товару не повина перевищувати 6 (шести) календарних днів з моменту поставки та проводитись шляхом готівкового (у касу Постачальника), чи безготівкового (за банківським переказом) розрахунку. Факт сплати Покупцем вартості Товару підтверджується касовим чеком, виданим Постачальником (при готівковій формі розрахунку) чи банківським витягом з банку Постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок останнього (при безготівковій формі розрахунку).

Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна сервісна компанія" виконало свої зобов'язання за договором № 655/1 від 09.07.2007 року та поставило відповідачу обумовлений товар на загальну суму 4776,68 грн., що підтверджується видатковою накладною № РНП 75041 від 02.07.2009 року (а.с. 9-10).

Натомість, за повідомленням позивача, відповідач своє грошове зобов'язання належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 1855,68 грн. підтвердженням чого є квитанції, які містяться в матеріалах справи (а.с. 13-15).

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 2921,00 грн.

Існування заборгованості не заперечується відповідачем в акті звірки розрахунків від 31.07.2009 року, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а.с. 16).

Оскільки відповідачем заборгованість в сумі 2921,00 грн. не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

22.10.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 238 терміново сплатити заборгованість в сумі 2921,00 грн. (а.с. 17), однак, відповідач жодної відповіді не надав, заборгованість не сплатив.

З огляду на вище викладене, виходячи з наявних в матеріалах справи документів та приймаючи до уваги відсутність доказів сплати заборгованості за договором поставки № 655/1 від 09.07.2007 року в розмірі 2921,00 грн., господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути із споживчого товариства "Кооператор МВ" (26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 69, ідентифікаційний код 33578476, відомості про рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна сервісна компанія" (25014, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 37е, ідентифікаційний код 33142809, р/р26001052901625 в КФ КБ "ПриватБанк", МФО 323583) - заборгованість за договором постачання № 655/1 від 09.07.2007 року в розмірі 2921,00 грн., а також 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська