Рішення № 8509511, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/202.03.10 За позовомспільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ансер-Україна"ЛТД доприватного підприємства «Хімпоставщик-К»

простягнення 62859,73 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Забавчук М.Р. (пред. за довір. від 08.12.2009 року)

від відповідача:не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Спільне українсько-польське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ансер-Україна"ЛТД звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного підприємства «Хімпоставщик-К»заборгованості за дистриб’юторським договором від 01.06.2007 року у сумі 62859,73 грн. (у тому числі 58340,00 грн. основної заборгованості, 3157,93 грн. інфляційних втрат, 1361,80 грн. трьох процентів річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року порушено провадження у справі №23/2 та призначено її розгляд на 19.01.2010 року.

У зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи № 23/2 відкладався на 04.02.2010 року та на 02.03.2010 року.

Перед початком розгляду справи по суті представнику Позивача було роз’яснено його права та обов’язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача надав документи по справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Відповідно до частини 3 та статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 02.03.2010 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 01 червня 2007 року було укладено дистриб’юторський договір, відповідно до якого Позивач призначив Відповідача своїм дистриб’ютором.

Відповідно до розділу 4 дистриб’юторського договору Відповідач зобов’язався:

1) реалізовувати продукцію Позивача, по цінам вказаним у накладних;

2)здійснювати відповідальне зберігання на власному складі продукції Позивача.

На виконання умов дистриб’юторського договору Позивачем було передано Відповідачу для подальшої реалізації товар, на загальну суму 377150,15 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні).

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлену продукцію та повернуто продукцію на загальну суму 318810,15 грн., що підтверджується наданими Позивачем банківськими виписками та актом звірки розрахунків підписаним сторонами. Заборгованість Відповідача на час розгляду справи становить 58340,00 грн.

06 червня 2008 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу №54 про погашення заборгованості, яка отримана Відповідачем 08.08.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачем не надано суду додаткових доказів оплати заборгованості за поставлену продукцію.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 58340,00грн. підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов’язань за договором у встановлені строки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 1361,80 грн. та інфляційних втрат у сумі 3157,93 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Хімпоставщик-К»(02094, м. Київ, вул. Віскозна, 5, ідентифікаційний код 32528047) на користь спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ансер-Україна"ЛТД (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ранкова, 1, ідентифікаційний код ), 58340,00грн. (п’ятдесят вісім тисяч триста сорок гривень 00 копійок) основного боргу; 1361,80 грн. (одна тисяча триста шістдесят одна гривня 80 копійок) трьох процентів річних; 3157,93 грн. (три тисячі сто п’ятдесят сім гривень 93 копійок) інфляційних втрат; 628,60 грн. (шістсот двадцять вісім гривень 60 копійок) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 05.03.2010 року.