Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 34/11824.02.10 За позовомНаціонального банку України
доАкціонерного банку «Банк регіонального розвитку»
проліквідацію банку
СуддяСташків Р.Б.
Представники: від позивача –Ященко М.В. (довіреність № 18-208/474-1694 від 03.02.2010); від відповідача –Дмітрішин Д.М. (довіреність № Л-3 від 10.02.2010). СУТЬ СПОРУ:
У січні 2010 року Національний банк України звернувся до суду з позовом про підтвердження відповідності застосування процедури ліквідації Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(далі –Банк) з боку Національного банку України вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність» та підтвердження кандидатури ліквідатора Банку Євсієнка Ігоря Савелійовича.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.
Представник відповідача проти позову не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
14.10.1991 Національним банком України було зареєстровано Комерційний банк «Карпати», про що зроблено запис № 29 у Державному реєстрі банків. Місцезнаходження головного офісу: м. Львів-58, вул. Довганика, 1.
24.06.1999 вказаний банк змінив назву на Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку», місцезнаходження головного офісу: м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-а.
З 22.12.1999 місцезнаходження головного офісу: м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-а.
Банківська ліцензія № 107 від 24.12.2001 та дозвіл № 107-3 від 06.10.2009 з додатком до нього, видані Національним банком України, надавали право Банку здійснювати банківські та інші операції.
Ураховуючи істотну загрозу платоспроможності Банку, з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників, забезпечення схоронності капіталу й активів Банку, здійснення докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності, усунення порушень, причин та умов, що призвели до погіршення його фінансового стану, на підставі вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність»Правління Національного банку України прийняло рішення про призначення у Банку тимчасової адміністрації з 24.03.2009 до 23.03.2010 (постанова Правління Національного банку України від 23.03.2009 № 157).
З урахуванням висновку тимчасового адміністратора Банку про те, що Банк є неплатоспроможним і рекомендацій щодо відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації, та, розглянувши показники діяльності Банку, Правління Національного банку України дійшло висновку про неможливість приведення діяльності Банку у правову та фінансову відповідність до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність»та нормативно-правових актів Національного банку України.
Банк допустив порушення вимог статті 32 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пункту 2.2 глави 2 розділу ІІ Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (затверджена постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032; далі –Інструкція № 368), у частині зменшення розміру регулятивного капіталу нижче ніж, мінімально встановлений рівень (станом на 01.10.2009 регулятивний капітал повністю втрачений, його нормативне значення мало становити не менше ніж 74 194 тис. грн.).
Також Банк і власники істотної участі в Банку порушили вимоги статті 35 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та пункту 1.6 глави 1 розділу IV Інструкції №368 у частині дотримання встановленого нормативу адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2) (становить 0 відсотків за нормативного значення не менше ніж 10 відсотків).
Одночасно Банк станом на 01.10.2009 порушував вимоги Інструкції № 368 у частині дотримання інших економічних нормативів, зокрема:
- нормативу миттєвої ліквідності (Н4), який за нормативного значення не менше 20 відсотках фактично становив 2,52 відсотка;
- нормативу короткострокової ліквідності (Н6), який за нормативного значення не менше 40 відсотках фактично становив 1,54 відсотка.
Крім того, у зв'язку з відсутністю регулятивного капіталу Банк не дотримувався:
- нормативу (коефіцієнта) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (НЗ);
- нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);
- нормативу великих кредитних ризиків (Н8);
- нормативу інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11);
- нормативу загальної суми інвестування (Н12).
Крім того, починаючи з 2009 року Банк не виконував нормативу обов'язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України, порушуючи вимоги Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України (затверджене постановою Правління Національного банку від 16.03.2006 № 91).
Зазначені порушення вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку спричинили значну втрату активів і доходів Банку та настання його неплатоспроможності.
Про значну втрату Банку активів і доходів свідчило те, що обсяг негативно класифікованих активів станом на 01.10.2009 становив 70.1 млн. грн. за повної втрати регулятивного капіталу.
Станом на 01.10.2009 Банк фактично мав збитки в розмірі 46,1 млн. грн., що є ознакою втрати доходів і відсутності реальних джерел поповнення регулятивного капіталу.
Значна втрата активів і доходів Банку призвела до настання неплатоспроможності цього банку. Ознаками неплатоспроможності Банку є:
- неспроможність своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів (станом на 01.10.2009 розрахункові документи, що не були сплачені в строк з вини банку, які обліковувалися за позабалансовим рахунком 9804 «Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), не виконані з вини банку»та 9806 «Документи фізичних осіб, що не виконані в строк з вини банку», становили 234,7 млн. грн.);
- повна втрата банком регулятивного капіталу, що призвела до зменшення показника адекватності регулятивного капіталу до розміру, що становив менше однієї третини його нормативного значення.
Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі порушення цього Закону чи нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів або доходів, і настанні ознак неплатоспроможності банку Національний банк України має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку згідно з положеннями цього Закону.
Пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що Національний банк України може відкликати банківську ліцензію, зокрема, на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку у правову відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
Згідно з частиною 4 статті 84 Закону України «Про банки і банківську діяльність»Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію, ініціювати ліквідацію банку в будь-який час, коли дійде висновку, що фінансове оздоровлення банку є неможливим.
Ураховуючи порушення Банком вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів та доходів і настання його неплатоспроможності, а також неможливість приведення діяльності цього банку в правову і фінансову відповідність до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність»та нормативно-правових актів Національного банку України протягом одного року, керуючись статтями 15, 55 Закону України «Про Національний банк України», статтями 2, 20, 73, 84, 86-88 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за №845/6036; далі –Положення № 369), Правління Національного банку України постановою від 02.12.2009 № 713 прийняло рішення відкликати з 07.12.2009 банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації Банку і призначити ліквідатором банку фізичну особу –незалежного експерта (за договором з Національним банком України) Євсієнка Ігоря Савелійовича (ідентифікаційний номер 2128207136).
Частиною 4 статті 110 Цивільного кодексу України передбачено, що особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.
Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 3 статті 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк може бути ліквідований, зокрема, з ініціативи Національного банку України. Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
У пункті 3.1 глави 3 розділу VI Положення № 369 передбачено, що рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою. Одночасно за цією постановою також призначається ліквідатор, припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку, а також тимчасового адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював управління банком, надається доручення Юридичному департаменту ініціювати процедуру ліквідації банку в суді.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність»Національному банку України надано право на звернення до суду із заявою про визнання банку неплатоспроможним та його ліквідацію.
Частиною 9 статті 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що орган, який ініціював рішення про ліквідацію, призначає ліквідатора. Ліквідатор приступає до виконання обов'язків негайно після відкликання ліцензії.
Згідно з положеннями частин 10, 11 статті 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність»єдиним питанням, що приймається до розгляду судом у справі про ліквідацію банку, є висновок Національного банку України щодо доцільності ліквідації банку та відповідність застосування процедури ліквідації з боку Національного банку України вимогам цього Закону. У своєму рішенні суд повинен підтвердити кандидатуру ліквідатора або призначити такого, що відповідає вимогам цього Закону. Єдиною підставою відхилення кандидатури ліквідатора, призначеного Національним банком України, може бути наявність конфлікту інтересів, який став відомий суду.
Як убачається з матеріалів справи, кандидатура ліквідатора Банку Євсієнка І.С. відповідає вимогам статей 90 та 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність»в частині умов призначення.
Так, Євсієнко І.С. має економічну освіту, що підтверджується дипломом ИВ-1 №198074 від 30.06.1983 про закінчення Київського інституту народного господарства ім. Д.С. Коротченка за спеціальністю фінанси і кредит, відповідно до якого Євсієнку І.С. присвоєно кваліфікацію економіста.
Євсієнко І.С. має Сертифікат на право здійснення функцій ліквідатора банків Серія В № 00073, виданий на підставі рішення Кваліфікаційної комісії Національного банку України від 12.03.2009 року № 163. Він має достатній досвід роботи в банківській системі - стаж роботи (більше 19 років), необхідний для виконання функцій ліквідатора банку, а також високі професійні та моральні якості і бездоганну ділову репутацію.
Перешкоди для призначення Євсієнка І.С. ліквідатором Банку, визначені частиною 10 статті 76 Закону про банки, відсутні.
Перед призначенням Євсієнка І.С. ліквідатором Банку Національний банк України перевірив надану ним інформацію на предмет відсутності конфлікту інтересів та переконався у відсутності обставин, які б свідчили про наявність конфлікту інтересів з Банком і Національним банком України, та у здатності його діяти в якості ліквідатора цього банку неупереджено.
Враховуючи, що у процесі розгляду справи судом не встановлено конфлікту інтересів між ліквідатором Банку та Банком, суд вважає, що кандидатура ліквідатора Банку Євсієнко І.С. підлягає підтвердженню.
Національним банком України укладено з Євсієнком І.С. як ліквідатором банку договір від 04.12.2009 № ГД - Л - 323 про ліквідацію Банк.
Відповідно до статті 88 Закону про банки Євсієнко І.С. приступив до виконання обов'язків ліквідатора Банку з дня відкликання банківської ліцензії, тобто з 07.12.2009.
Інформація Національного банку України щодо прийнятого ним рішення про відкликання у Банку банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку опублікована в газеті «Урядовий кур'єр»№ 9 від 19.01.2010.
Інформація ліквідатора щодо прийняття вимог кредиторів до Банку опублікована в газеті «Голос України»№ 233 від 09.12.2009 року.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відповідність застосування процедури ліквідації Банку з боку Національного банку України та кандидатури призначеного Національним банком України ліквідатора вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність».
За таких обставин справи, вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві відповідають вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність»та підлягають задоволенню.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, а також вищезазначеними нормами законодавства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Підтвердити відповідність застосування процедури ліквідації Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»з боку Національного банку України вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність».
3. Підтвердити кандидатуру ліквідатора Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»Євсієнка Ігоря Савелійовича (ідентифікаційний номер 2128207136).
4. Стягнути з Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 8-а, ідентифікаційний код 19338316, накопичувальний рахунок № 32078415801 в Головному Управлінні Національного банку України по м. Києву та Київській області, код банку 321024) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
СуддяСташків Р.Б.
Судове рішення № 8509263, Господарський суд м. Києва було прийнято 24.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 34/118. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: