Вирок № 85089783, 21.10.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/1749/19

Номер провадження 1-кп/194/212/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2019 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Соколової Ю.І.

секретаря судового засідання - Коркіної Т.С.,

прокурора - Букура М.Є.,

захисника - Палька О.М.,

обвинуваченого- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 серпня 2019 року за № 12019040400000407 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, на утриманні власних дітей не маючого, офіційно не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 09 квітня 2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт;

- 25 жовтня 2013 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 304, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 2 роки;

- 28 листопада 2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 389 КК України до 1 місяця арешту, на підставі ст. 71, 72 КК України частково приєднано строк за вироком суду від 09 квітня 2013 року та до відбуття 1 місяць 3 дня арешту, вирок від 25 жовтня 2013 року виконується самостійно, звільнився 28 лютого 2014 року по відбуттю строку покарання;

- 05 грудня 2014 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано строк 2 роки 8 місяців за вироком Тернівського міського суду від 25 жовтня 2013 року, до відбуття 4 роки 8 місяців позбавлення волі;

- 08 червня 2015 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 12 серпня 2015 року вирок змінений, та вважається засудженим за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 14 червня 2019 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 29 серпня 2019 року приблизно о 01:30 год., знаходячись в районі першого під`їзду буд. № АДРЕСА_4 разом із ОСОБА_2 , за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп`яніння та не зможе чинити опір, перебуваючи поруч зі ОСОБА_2 , у якого на плечі висіла сумка, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, шляхом ривку, рукою з плеча ОСОБА_2 умисно, відкрито, повторно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2 , а саме: чоловічу сумку «Moltani», в якій знаходились: мобільний телефон «Samsung J500H», вартістю 1716,67 грн., флеш карта на 16 гб, картка оператора мобільного зв`язку «Водафон», силіконовий чохол до мобільного телефону «Samsung J500H», вартістю 50 грн., портмоне «Yang Fan», гроші на загальну суму 190 грн., посвідчення учасника бойових дій на ім`я ОСОБА_2 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 , ключ з брелоком, три пластикові карти банків на ім`я ОСОБА_2 : «ПриватБанк», «УкрсібБанк», «ПумбБанк».

Після чого, ОСОБА_1 з місця події втік та викраденим майном розпорядився на свій розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1956,67 грн.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_2 не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 розглянути без його участі, претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого не має. Цивільний позов буде пред`являти в порядку цивільного судочинства. Покарання просив призначити на розсуд суду та не заперечував проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 29 серпня 2019 року приблизно о 01:30 год., знаходився в районі першого під`їзду буд. АДРЕСА_4 разом із ОСОБА_2 , та скориставшись тим, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп`яніння і чинити опір не зможе, зірвав з його плеча чоловічу сумку, в якій знаходилися його речі. З правовою кваліфікацією злочину згоден, з переліком та вартістю викрадених речей погодився. Не заперечував проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Просив призначити покарання із застосуванням ст.ст. 75-76 КК України.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше неодноразово судимий, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, вчинив злочин, перебуваючи під адміністративним наглядом, на спеціальних обліках не перебуває, за місцем фактичного проживання характеризується позитивно, проживає з цивільною дружиною та з її малолітніми дітьми, не працює, суспільно корисною працею не займається.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає: рецидив злочинів.

Суд дійшов висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69, 69-1 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , те що він вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, але раніше неодноразово судимий, в тому числі за умисні злочини проти власності, звільнившись по відбуттю строку покарання 14 червня 2019 року та перебуваючи під адміністративним наглядом, знову майже через 2 місяці скоїв умисний корисливий злочин проти власності, офіційного джерела доходів не має, суспільно корисною працею не займається, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред`явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, а саме: до мінімального покарання для даного виду злочину.

Суд вважає, що враховуючи особу обвинуваченого, обставини справи, наслідки злочину для потерпілого, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, та покарання, призначене із застосуванням ст. 75 КК України, не буде справедливим й не відповідатиме його меті - виправленню та попередженню вчинення нових злочинів.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, залишити - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 29 серпня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави - УК у Чечелівському районі м. Дніпра/24060300), р/р 31117115004008, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989253, найменування установи банку: Казначейство України (ЕАП) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок № 43/12.1/668 від 13 вересня 2019 року) грошові кошти у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- мобільний телефон «Samsung J500H», портмоне «Yang Fan», чоловічу сумку на ремені «Moltani», гроші на загальну суму 61 грн., які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили - залишити законному володільцеві ОСОБА_2 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.І. Соколова