Рішення № 8508956, 12.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/6312.02.10 За позовом                    Дочірнього підприємства «Артек» До                              Приватного підприємства «Вілена»

Про                              стягнення 3956,16 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Грубник Д. Л. –представник (дов. б/н від 10.02.2009 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Вілена»про стягнення 3956,16 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань по оплаті за поставлений товар згідно накладних №396 від 28.02.07 р. та №395 від 28.02.07 р.

Ухвалою суду від 15.01.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/63 та призначено розгляд справи на 12.02.2010 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі від 15.01.2010 р. не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 12.02.2010 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.02.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем була здійснена поставка товару відповідачу на загальну суму 12956,16 грн., факт передачі товару підтверджується накладними № 396 від 28.02.2007 р. та № 395 від 28.02.2007 р., а також довіреністю, виданою ЧП «Вілена»на отримання від ДП «Артек»цінностей.

Відповідач свої зобов’язання виконав частково, перерахував на рахунок позивача 9000 грн.

Таким чином сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 3956,16 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем товару по видатковим накладним та прийняття його відповідачем було укладено Договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, між сторонами не було укладено договору та встановлено терміну проведення розрахунків, 04.11.2009 р. позивач направив відповідачеві лист про вимогу проведення розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем грошових коштів у розмірі 3956,16 грн. за поставлений позивачем товар не сплачено.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 202, 205, 526, 530, 625, 626, 629, 638, 639 ЦК України, ст. ст. 181, 19 ГК України, ст. .ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Вілена»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 55, п/р 26008169923001, в РЦ КБ «ПриватБанк», м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 30305244, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства «Артек»(юр. адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5; адреса: 03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11; п/р 260042143 в ВАТ «Кредитпромбанк»м. Києва, МФО 300863, код ЄДРПОУ 24936048) 3956 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 16 коп. - основного боргу; 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                       Л. В. Прокопенко