Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 12/1417.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олліс Буд» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд Кристал»
Про стягнення 92435,48 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Абросімова О.В. –предст. (дов. б/н від 24.11.2009 р.)
Від відповідача не з’явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд Кристал" про стягнення грошових коштів у розмірі 92435,48 грн. (71599,92 грн. –основний борг, 435,48 грн. –3% річних, 20 400,08 грн. –збитки) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору на поставку арматури № 44/1 від 16.09.2009 р., а також про стягнення з відповідача судових витрат, в т. ч. адвокатські послуги у розмірі 8 200 грн.
Ухвалою суду від 10.12.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/14 та призначено розгляд справи на 19.01.2010 р.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 19.01.2010 р. не направив, натомість 18.01.2010 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача телеграму про відкладення розгляду справи.
Розгляд справи підлягає відкладенню в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, а отже клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом задовольняється.
Ухвалою суду від 19.01.2010 р. відкладено розгляд справи на 17.02.2010 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/14.
В судовому засіданні 17.02.2010 р. представник позивача підтримала заявлені вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 17.02.2010 р. не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 17.02.2010 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
16.09.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 44/1 на поставку арматури (Далі - Договір).
Згідно до п. п. 1.1 Договору, відповідач взяв на себе зобов’язання поставити і передати у власність позивача металопродукцію та залізобетонні вироби, а позивач зобов’язався приймати вказаний товар і оплачувати його на умовах даного договору.
Відповідно до п. п. 2.3. Договору поставки, зобов’язання постачальника з поставки товару, згідно даного договору, будуть вважатися виконаними за умови забезпечення ним наявності товару у кількості та асортименті згідно специфікації або рахунку-фактури на відповідну партію товару в пункті поставки у вказаний в п. 6.1 даного Договору строк.
Договір поставки набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 18.09.2009 р., а в частині здійснення розрахунків – до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов’язань.
Відповідно до п. п. 3.6 Договору покупець вносить авансовий платіж у розмірі 100 % передплати.
Згідно п. п. 4.2 Договору, товар вважається поставленим відповідачем та прийнятим позивачем з моменту підписання сторонами видаткової накладної.
Матеріали справи містять рахунок-фактуру № СФ-236 від 16.09.2009 року на оплату арматури № 25 в кількості 20 тон, надану відповідачем позивачу, та платіжне доручення № 1293 від 16.09.2009 р., згідно якого позивач здійснив повну передплату за поставлений в майбутньому відповідачем товар, що підтверджує виконання своїх обов’язків позивачем.
Натомість, відповідач не виконав умов Договору поставки та не поставив позивачу товар у вказаний у договорі строк.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом встановлено, а матеріалами справи доведено, що відповідач свої обов’язки по поставці 20 тон арматури не виконав, чим порушив умови договору.
Відповідно до частини 3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
21.09.2009 р. позивач направив відповідачу лист з вимогою повернути сплачені за товар грошові кошти повністю, який був отриманий відповідачем цього ж дня.
Відповідачем було частково повернуто (перераховано) позивачу 18000,00 грн., що підтверджується виписками з обслуговуючого позивача банку.
Таким чином, на час подання позову, сума фактичної заборгованості відповідача перед позивачем склала 71 599,92 грн.
Згідно частин 1, 2 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, позивачем правомірно нараховано 3% річних від простроченої суми, які складають 435,48 грн.
Згідно ст. 217 ГК України, правовими засобами відповідальності в сфері господарювання є господарські санкції, тобто засоби впливу на правопорушника, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, у тому числі: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 224 ГК України передбачено те, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
16.09.2009 р., між позивачем та ПП «Берест»було укладено договір купівлі-продажу № 44/2.
Згідно умов цього договору, позивач взяв на себе зобов’язання поставити до 18.09.2009 р. ПП «Берест»арматуру 25, класу А-500 в кількості 20 тон, а останній зобов’язувався оплатити за неї позивачу 110000 грн. Оплата за цим договором здійснюється по факту поставки товару.
На виконання умов даного договору, позивачем ПП «Берест»було виставлено рахунок-фактуру № 505 від 16.09.2009 р. на оплату арматури № 25 в кількості 20 тон на суму 110000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, невиконання своїх зобов’язань по поставці арматури в кількості 20 тон відповідачем, унеможливило виконання своїх зобов’язань позивачем перед ПП «Берест», взятих на себе за договором купівлі-продажу № 44/2 від 16.09.2009 року та отримання ним запланованого доходу, який він міг би отримати за звичайних обставин.
Представник позивача пояснив, що у зв’язку з неповерненням відповідачем позивачу одержаних від нього грошових коштів, останній не міг купити аналогічний товар у іншого суб’єкта господарювання для виконання умов договору з ПП «Берест».
Для уникнення відповідальності за невиконання договору № 44/2 від 16.09.2009 р., позивач змушений був розірвати його, що підтверджується листами від 18.09.2009 р..
З матеріалів справи та поданого позивачем розрахунку вбачається, що у разі повного виконання договорів поставки арматури № 44/1 від 16.09.2009 р. та купівлі-продажу № 44/2 від 16.09.2009 р., за звичайних обставин, позивач міг отримати реальний дохід в розмірі 20400, 08 грн.
З врахуванням викладеного та на підставі наданих доказів та пояснень, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 6 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача.
Між позивачем та адвокатським об’єднанням «Міжрегіональна адвокатська група»24.11.2009 р. було укладено договір про надання адвокатської (правової) допомоги, згідно якого, адвокатське об’єднання надає позивачу допомогу адвоката у вигляді підготовки, складання та розрахунку позовної заяви до суду про стягнення з відповідача грошових коштів за невиконання умов договору поставки арматури № 44/1 від 16.09.2009 р. та збитків, а також участі в судових засіданнях адвоката.
Здійснення позивачем оплати за послуги адвоката підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 35 від 27.11.2009 року на суму 8200 грн. Вказана сума розрахована з врахуванням постанови Кабінету міністрів України від 27.04.2006 року № 590.
Повноваження адвоката Абросімової О.В., яка брала участь в судових засіданнях 19.01.2009 р. та 17.02.2010 р., підтверджуються Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3002/10, виданого 21.11.2005 р.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та наявність причинно-наслідкового зв’язку між правовідносинами, відповідач зобов’язаний відшкодувати суму заборгованості за договором, понесені позивачем збитки у вигляді упущеної вигоди, три проценти річних від простроченої суми та судові витрати.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфабуд Кристал»(юридична адреса: 01021, м. Київ, Михайла Грушевського, буд. 28/2, н.п. № 43; поштова адреса: 02099, вул. Бориспільська, 9, корп. 8, к.119; код ЄДРПОУ 34576349, р/р 26006028742221 в Дарницькому відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Києва, МФО 322012, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олліс Буд»(юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 10; поштова адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-а, оф. 220, код ЄДРПОУ 33060407, р/р 26000038513900 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) 71 599 (сімдесят одна тисяча п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 92 коп. - основний борг, 435 (чотириста тридцять п’ять) грн. 48 коп. - 3% річних, 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 08 коп. –збитки, 924 (дев’ятсот двадцять чотири) грн. 36 коп. –державне мито, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 8 200 (вісім тисяч двісті) грн. 00 коп. –адвокатські витрати.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко
Судове рішення № 8508954, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: