Ухвала суду № 85088409, 22.10.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4097/19-ц

Провадження № 2/175/1144/19

У Х В А Л А

22 жовтня 2019 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2019 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (768,40 грн.).

Посилаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» повивач просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, обґрунтовуючи також це тим, що він звертається з позовом в інтересах саме малолітньої дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або2) позивачами є:військовослужбовці;батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зміст цих статей передбачає право суду, а не обов`язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Наведені позивачем підстави про відстрочку сплати судового збору є недостатніми і не підтверджують того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, дослідивши клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору, беручи до уваги, що безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Суд враховує, що Європейським судом з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв?язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

-позивачем не сплачено судовий збір в розмірі передбаченому ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, який набрав чинності 01 листопада 2011 року (зі мінами та доповненнями). Згідно вище вказаного Закону, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.). Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн., на розрахунковий рахунок: UA718999980000031215206004079, отримувач коштів: Днiпровське УК/Днiпр.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976087, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа); позивачу необхідно надати суду підтвердження сплати судового збору та належний доказ зарахування судового збору до державного бюджету;

-вимога про визначення місця проживання дитини розглядається судом відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України за обов`язкової участі органу опіки і піклування, якого не зазначено учасником справи і відповідно для нього не надано копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява подана без додержання вимог, викладених в статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки (в тому числі сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.) у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними ухвали. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Озерянська Ж.М.