Рішення № 8508713, 29.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/72529.01.10 За позовомАкціонерного комерційного банку «Трансбанк» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрпром зовнішторг»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кью Сервіс Груп»

про стягнення 19313718,16 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники: від ПозивачаКороткевич О.Є.-предст., Кучма Н.В.-предст. від Відповідачівне з’явилися ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          09.12.2009 Акціонерний комерційний банк «Трансбанк»(далі –Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрпром зовнішторг»(далі –Відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі»(далі –Відповідач-2), товариства з обмеженою відповідальністю «Кью Сервіс Груп»(далі –Відповідач-3), в якому просить суд визнати Відповідача-1, Відповідача-2 та Відповідача-3 солідарними боржниками Позивача на суму 19313718,16 грн., стягнути на користь Позивача з Відповідача-1, Відповідача-2 та Відповідача-3 солідарно 19313718,16 грн., що складається з заборгованості по кредиту в розмірі 1 720 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.12.2009 становить 13743660,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 190513,88 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.12.2009 складає 1522301,16 грн., пені за порушення строку погашення відсотків та основного боргу у сумі 611842,00 грн. та штрафу в розмірі 430000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.12.2009 становить 3435915,00 грн., наступним чином: з Відповідача-1 –за рахунок грошових коштів чи будь-якого майна, виявленого державним виконавцем при виконанні судового рішення, з Відповідача-2 –за рахунок звернення стягнення на заставлене майно –товари в обороті (рельсовий модуль автоматики з датчиком хола РМШ -131 ДУ-1-125 в кількості 150 штук); з Відповідача-3 –шляхом звернення стягнення на заставлене майно –товари в обороті (телекерований запобіжно-випускний клапан газового котла енергоблоку ТПВ -50-16У в кількості 11 штук).

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач-1 не повернув Позивачу грошові кошти у розмірі 1720000,00 доларів США, одержані на підставі укладеного між ними кредитного договору № 905 від 05.12.2008 (далі – кредитний договір), та не сплатив відсотки за користування кредитом, що згідно з умовами укладеного між ними кредитного договору є підставою для стягнення основної суми боргу, що включає кредит та відсотки за користування ним, а також для нарахування санкцій у вигляді штрафу та пені відповідно до розрахунку, визначеного в позовній заяві. Так як виконання зобов’язання Відповідача-1 за кредитним договором забезпечується заставою товарів в обороті на підставі договорів застави, укладених між Позивачем та майновими поручителями Відповідача-1 – Відповідачем-2, Відповідачем-3, відповідачі, за твердженням Позивача, повинні відповідати за невиконання кредитного договору як солідарні боржники.

          Відповідач-1, Відповідач-2, Відповідач-3 в судові засідання, що проводилися у справі, не з’являлися, про причини неявки не повідомили, відзивів на позов до суду не надіслали, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

          З огляду на наведе та керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.12.2008 між Позивачем та Відповідачем-1 укладений кредитний договір № 905 (далі – кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитор (Позивач) надає позичальнику (Відповідач-1) грошові кошти у сумі 1720000,00 доларів США на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умов, викладених у цьому договорі.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору кредит надається на строк до 29.09.2009 включно. Датою надання кредиту відповідно до п. 2.5 договору вважається дата списання грошових коштів з позичкового рахунку.

Як вбачається з виписки за 05.12.2008 з особового рахунку Відповідача-1 № 26004301004362, відкритого у Позивача, 05.12.2008 грошові кошти у розмірі 1720000,00 доларів США були списані з рахунку Позивача та зараховані на рахунок Відповідача-1.

Відповідно до п 3.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 14,5% річних, які згідно з п. 3.2 договору сплачуються щомісячно, починаючи з місяця надання кредиту у строк не пізніше останнього робочого банківського дня місяця, за який нараховуються проценти.

У п. 6.1.6 кредитного договору передбачено, що кредитор в односторонньому порядку вправі вимагати дострокового погашення заборгованості за цим договором, зокрема, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов’язань, передбаченого цим договором.

Згідно з п 8.2.7 кредитного договору позичальник зобов’язаний достроково погасити кредит та суму нарахованих процентів при настанні умов, зазначених в розділі 6 цього договору, а також штрафні санкції, в разі їх наявності, протягом терміну, зазначеного в направленій кредитором письмовій вимозі про дострокове погашення заборгованості.

Як вбачається з наданого Позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, Відповідач-1, починаючи з квітня 2009 року перестав сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

15.05.2009 Позивач направив відповідачам вимогу про усунення порушень зобов’язань за кредитним договором, в якій вимагав негайно сплатити 1720000,00 доларів США кредитних коштів, 42259,44 доларів США процентів, 5246,30 грн. пені за прострочення сплати процентів згідно з доданим до вимоги розрахунком заборгованості.

Як слідує з матеріалів справи, відповіді на зазначену вимогу відповідачі не надали та заборгованість у вказаному розмірі не сплатили.

Згідно з п. 9.3 кредитного договору за кожен день невиконання зобов’язаннь по сплаті процентів, нарахованих за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених процентів за кожний календарний день прострочення виконання. Відповідно до п. 9.4 кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення кредиту позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної суми заборгованості за кредитом за кожен календарний день прострочення виконання. В п. 9.8 кредитного договору встановлений обов’язок позичальника у випадку невиконання ним зобов’язань, передбачених пп. 8.2.1 –8.2.13, 8.2.15, 8.2.16 цього договору, сплатити штраф у розмірі 25% від суми, зазначеної в п. 1.1. кредитного договору, тобто від суми кредиту, за кожен випадок відповідного порушення.

Виконання зобов’язань Позичальника за кредитним договором відповідно до пп. 4.2-4.3 останнього забезпечується заставою товарів в обороті, а саме: 150 рельсових модулів автоматики з датчиком хола РМШ-131 ДУ-1-125, що належать на праві власності Відповідачу-2, та 11 телекерованих запобіжно-випускних клапанів газового котла енергоблоку –ТПВ-50-16У, що належать Відповідачу-3.

05.12.2008 між Позивачем та Відповідачем-2 був укладений договір застави товарів в обороті № 905 (далі –договір застави № 905), в п. 1.1. якого передбачено, що даний договір є забезпеченням виконання зобов’язань по кредитному договору № 905 від 05.12.2008, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1. Предметом застави відповідно до п. 2.1 договору виступають товари в обороті, які належать на праві власності заставодавцю (Відповідач-2), згідно з переліком, визначеним в додатку № 1 до договору застави.

Відповідно до додатку № 1 до договору застави № 905в заставу передаються 150 штук рельсових модулів автоматики з датчиком хола РМШ-131 ДУ-1-125 балансовою вартістю 30000000,00 грн., заставна вартість –21000000,00 грн. Згідно з п. 2.6 договору застави предмет застави зберігається на складі, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Героїв Дніпра, 117.

В п. 3.1 договору застави № 905 передбачено право заставодержателя задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти за користування коштами, неустойку, збитки, завдані простроченням платежів. Згідно з п. 5.2 договору заставодержатель набуває права стягнення боргу за рахунок предмету застави, у разі якщо зобов’язання по кредитному договору не буде виконано в обумовлені строки, виконано частково або прострочення становить більше ніж 15 діб.

05.12.2008 між Позивачем та Відповідачем-3 укладено договір застави товарів в обороті № 905/1 (далі –договір застави № 905/1), який відповідно до п. 1.1 є забезпеченням виконання зобов’язань за кредитним договором № 905 від 05.12.2008, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1.

Згідно з п. 2.1 договору застави № 905/1 предметом застави виступають товари в обороті, які належать на праві власності заставодавцю (Відповідач-3) та перелік яких визначений в додатку № 1 до даного договору. Як слідує з додатку № 1 до договору застави № 905/1, предметом застави є 11 телекерованих запобіжно-випускних клапанів газового котла енергоблоку ТПВ-50-16У балансовою вартістю 6347000,00 грн., заставна вартість –3808200,00 грн. Згідно з п. 2.6 договору застави предмет застави зберігається на складі, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Героїв Дніпра, 117.

В п. 5.2 договору застави № 905/1 передбачено, що заставодержатель набуває права стягнення боргу за рахунок предмету застави, у разі якщо зобов’язання по кредитному договору не буде виконано в обумовлені строки, виконано частково або прострочення становить більше ніж 15 діб. Відповідно до п. 5.8 договору застави № 905/1 при недостатності суми від реалізації предмету застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок іншого майна заставодавця, на яке може бути звернене стягнення.

Як вбачається з викладених обстави, спір між сторонами в даній справі виник у зв’язку з невиконанням відповідачами своїх зобов’язань щодо повернення Позивачу кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

За результати розгляду справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Спірні відносини між Позивачем та відповідачами виникли з кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем-1, виконання зобов’язання за яким було забезпечено заставою майна, а саме товарів в обороті, що належать Відповідачу-2 та Відповідачу-3.

          Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно доумов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог— відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Порушенням зобов’язання відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

          В ч .1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

          Судом встановлено, що Відповідач-1, починаючи з квітня 2009 року припинв сплачувати відсотки за кожен календарний місяць користування кредитними коштами, заборгованість зі сплати яких станом на 03.12.2009 складає 190 513,88 доларів США, та не повернув у встановлений кредитним договором строк (29.09.2009) наданий йому Позивачем кредит у розмірі 1 720 000,00 доларів США, відтак Відповідач-1 не виконав належним чином та у передбачени кредитним договором строк свої зобов’язання.

          Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

          Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 5 ст. 231 ГК України).

В ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Як встановлено судом вище, пп. 9.3 –9.4 кредитного договору передбачають, що за кожен день невиконання зобов’язаннь по сплаті процентів, нарахованих за користування кредитом, та за кожен день прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених процентів за кожний календарний день прострочення виконання та, відповідно, за кожен день прострочення повернення кредиту.

          Таким чином, станом на 03.12.2009 сума пені за невиконання Відповідачем-1 зобов’язання щодо процентів за користування кредитом складає 13887,03 доларів США, сума пені за неповернення кредиту у розмірі 1720000,00 доларів США, складає 62684,16 доларів США (розрахунковий період: з 01.10.2009 по 03.12.2009).

          Крім того, судом встановлено, що Відповідач-1 не виконав обов’язок, передбачений

п 8.2.7 кредитного договору, а саме не погасив достроково кредит та суму нарахованих процентів, а також штрафні санкції, протягом терміну, зазначеного в направленій Позивачем письмовій вимозі від 15.05.2009 у зв’язку з порушенням строку сплати Відповідачем-1 процентів за користування кредитом.

За порушення зазначеного обов’язку в п. 9.8 кредитного договору передбачений штраф у розмірі 25% від суми, зазначеної в п. 1.1. кредитного договору, тобто від суми кредиту.

Таким чином, розмір штрафу, що підлягає стягненню з Відповідача-1 за невиконання обов’язку, передбаченого п. 8.2.7 кредитного договору, складає 430000,00 доларів США.

          Водночас, судом приймається до уваги те, що виконання зобов’язань Відповідача-1 було забезпечено заставою товарів в обороті, що належать Відповідачу-2 та Відповідачу-3.

          Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

.           Відповідно до ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

          В ч. 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 ЦК України).

          Судом встановлено вище, що за договором застави № 905, укладеним між Позивачем та Відповідачем-2, предметом застави, що належить останньому на праві власності, забезпечується виконання зобов’язань Відповідача-1 за кредитним договором у повному обсязі, включаючи повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом та можливі штрафні санкції. Таке ж саме положення міститься в договорі застави № 905/1, що укладений між Позивачем та Відповідачем-3.

          Оскільки в договорі застави № 905 та договорі застави № 905/1 не передбачена субсидіарна відповідальність заставодавців за виконання зобов’язань Відповідача-1 по кредитному договору, Відповідач-2, Відповідач-3 та Відповідач-1 відповідають перед Позивачем як солідарні боржники, як це визначено в ст. 554 ЦК України.

          Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК Україниу разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.

          Відповідно до ч. 1 ст. 583 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

          Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

          Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (ч. 7 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

          Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заставу»реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

          З огляду на встановлені обставини справи та наведені вище положень чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрпром зовнішторг»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 34532265), товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі»(03056, м. Київ, вул. Індустріальна, 27, к. 701; код ЄДРПОУ 31517956), товариства з обмеженою відповідальністю «Кью Сервіс Груп»(01103, м. Київ, вул. Кіківідзе, 13; код ЄДРПОУ 33101626) солідарно на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9; код ЄДРПОУ 16293211; к/р № 32007171901 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300089) 19313718,16 грн. (дев’ятнадцять мільйонів триста тринадцять тисяч сімсот вісімнадцять гривень 16 копійок), що складається з заборгованості по кредиту в розмірі 13743660,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 1522301,16 грн., пені за порушення строку погашення відсотків та основного боргу у сумі 611842,00 грн. та штрафу в розмірі 3435915,00 грн., наступним чином: з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрпром зовнішторг» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 34532265) –шляхом стягнення грошових коштів чи будь-якого майна, виявленого державним виконавцем при виконанні судового рішення; з товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі» (03056, м. Київ, вул. Індустріальна, 27, к. 701; код ЄДРПОУ 31517956) –за рахунок звернення стягнення на заставлене майно –товари в обороті (рельсовий модуль автоматики з датчиком хола РМШ-131 ДУ-1-125 в кількості 150 штук, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Героїв Дніпра, 117), шляхом його реалізації на аукціоні (публічних торгах); з товариства з обмеженою відповідальністю «Кью Сервіс Груп»(01103, м. Київ, вул. Кіківідзе, 13; код ЄДРПОУ 33101626) –за рахунок звернення стягнення на заставлене майно –товари в обороті (телекерований запобіжно-випускний клапан газового котла енергоблоку ТПВ -50-16У в кількості 11 штук, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Героїв Дніпра, 117), шляхом його реалізації на аукціоні (публічних торгах).

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрпром зовнішторг»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 34532265) на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9; код ЄДРПОУ 16293211; к/р № 32007171901 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300089) 8500,00 грн. (вісім тисяч п’ятсот гривень 00 коп.) державного мита та 78,67 грн. (сімдесят всім гривень 67 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альпарі»(03056, м. Київ, вул. Індустріальна, 27, к. 701; код ЄДРПОУ 31517956) на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9; код ЄДРПОУ 16293211; к/р № 32007171901 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300089) 8500,00 грн. (вісім тисяч п’ятсот гривень 00 коп.) державного мита та 78,67 грн. (сімдесят всім гривень 67 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кью Сервіс Груп»(01103, м. Київ, вул. Кіківідзе, 13; код ЄДРПОУ 33101626) на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9; код ЄДРПОУ 16293211; к/р № 32007171901 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300089) 8500,00 грн. (вісім тисяч п’ятсот гривень 00 коп.) державного мита та 78,67 грн. (сімдесят всім гривень 67 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 27.02.2010