Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 32/66014.01.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Єврофінанс» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Акварель-прінт»
про стягнення 59151,23 грн.
Суддя Хрипун О.О.
Представники: від ПозивачаЦаренко С.С. –представник за довіреністю від Відповідачане з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Закрите акціонерне товариство «Єврофінанс»(далі –Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Акварель-Прінт»(далі –Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача заборгованість з лізингових платежів у сумі 41155,24 грн., 3% річних у сумі 857,45 грн., інфляційні витрати в сумі 3282,74 грн., пеню в сумі 4217,04 грн., збитки в сумі 9638,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач порушив своє зобов’язання щодо сплати лізингових платежів, встановлене договором оперативного лізингу № LA07000143 від 30.05.2007, укладеним між Позивачем та Відповідачем. Сума заборгованості Відповідача зі сплати лізингових платежів за підрахунками Позивача складає 41155,24 грн. На зазначену суму заборгованості Позивачем були нараховані 3% річних, інфляційне збільшення заборгованості та передбачена договором пеня. Крім того, за твердженням Позивача, предмет лізингу був повернений Відповідачем з істотними пошкодженнями, внаслідок чого Позивач був змушений здійснити витрати на його ремонт, розмір яких склав 9638,76 грн.
Відповідач в судові засідання, що проводилися у справі, не з’явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
З огляду на наведе та керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
30.05.2007 між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оперативного лізингу № LA07000143 (далі –договір), відповідно до якого лізингодавецеь (Позивач) зобов’язується надати, а лізингоодержувач (Відповідач) –прийняти предмет лізингу згідно з додатком № 1 на умовах цього договору строком на 36 місяців, що обчислюються відповідно до п. 2.1 договору з моменту підписання акту приймання-передачі.
Згідно з додатком № 1 до договору предметом лізингу є один транспортний засіб моделі Daewoo Lanos Pick up TF55YO-01, білого кольору.
В матеріалах справи знаходиться копія акту приймання-передачі предмету лізингу від 06.06.2007, згідно з яким Позивач передав, а Відповідач прийняв в оперативний лізинг транспортний засіб ЗАЗ Lanos TF55YO білого кольору, реєстраційний номер АА0146СМ, що на момент передачі знаходиться в технічно справному стані.
В п. 3.2 додатку № 2 до договору, в якому визначені загальні умови договору, передбачено, що з моменту передачі транспортного засобу у володіння та користування лізингоодержувачу, ризик випадкового знищення або пошкодження транспортного засобу переходить до лізингоодержувача.
Відповідно до п. 8.1 додатку № 2 до договору нарахування щомісячних лізингових платежів розпочинається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі транспортного засобу.
Згідно з п. 8.2 додатку № 2 до договору лізингоодержувач зобов’язаний сплачувати лізингодавцю лізингові платежі протягом п’яти календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків, але не пізніше сьомого числа кожного місяця шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений в договорі. Неодержання рахунку ліизнгоодержувачем не звільняє його від зобов’язання своєчасно здійснювати лізингові платежі. Лізингові платежі сплачуються в гривні; якщо в договорі вказана референційна валюта долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату виставлення рахунку у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ «Надра»плюс один відсоток на дату виставлення рахунку.
Розмір щомісячного лізингового платежу відповідно до п. 4 договору складає 413,82 долари США.
В п. 8.9 додатку № 2 до договору передбачено, що у разі прострочення сплати платежів за договором, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язання.
Як слідує з пояснень представника Позивача, Відповідач, починаючи з квітня 2008 року, припинив сплату лізингових платежів за договором. Відповідачем зазначене твердження не було спростоване.
В матеріалах справи знаходяться копії виставлених Позивачем Відповідачу рахунків зі сплати лізингових платежів в перерахунку в гривні за курсом продажу долару США, встановленого ВАТ КБ «Надра»на дату виставлення рахунку, а саме: рахунок від 25.04.2008 на суму 2052,55 грн., рахунок від 31.05.2008 на 2089,79 грн., рахунок від 27.06.2008 на суму 2089,79 грн., рахунок від 31.07.2008 на суму 2089,79 грн., рахунок від 29.08.2008 на суму 2089,79 грн., рахунок від 30.09.2008 на суму 2127,04 грн., рахунок від 31.01.2008 на суму 2565,68 грн., рахунок від 28.11.2008 на суму 2831,35 грн., рахунок від 29.12.2008 на суму 3227,8 грн., рахунок від 30.01.2009 на суму 3269,18 грн., рахунок від 28.02.2009 на суму 3558,85 грн., рахунок від 31.03.2009 на суму 3430,57 грн., рахунок від 30.04.2009 на суму 3343,67 грн., рахунок від 29.05.2009 на суму 3182,28 грн., рахунок від 30.06.2009 на суму 3207,11 грн.
Таким чином, загальна сума несплачених лізингових платежів за договором складає 41155,24 грн.
05.06.2009 між Позивачем та Відповідачем був складений акт приймання-передачі предмету лізингу, відповідно до якого Відповідач передав, а Позивач прийняв транспортний засіб ЗАЗ Lanos TF55YO, реєстраційний номер АА0146СМ. В акті зазначено, що при огляді виявлені пошкодження предмету лізингу, а саме: пошкодження радіаторної решітки та капоту, деформація диску лівого переднього колеса, повністю розряджений акумулятор, пошкодження замку лівих дверей (не відкривається ключем), пропалений глушник.
Згідно з п. 10.1 додатку № 2 до договору лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити дію договору, зокрема, якщо лізингоодержувач порушує будь-яке з зобов’язань, покладених на нього договором, та якщо таке порушення не буде виправлене
30.06.2009 Позивач направив Відповідачу повідомлення про розірвання укладеного між ними договору в односторонньому порядку з 05.06.2009 у зв’язку з несплатою Відповідачем лізингових платежів та повернення ним транспортного засобу.
В п. 10.4 додаткової угоди № 2 до договору встановлено, що при поверненні транспортного засобу лізингоодержувач згідно з письмовою вимогою лізингодавця сплачує останньому вартість необхідного ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань, зазначених в акті повернення транспортного засобу.
В матеріалах справи знаходяться копії актів виконаних робіт (виконавець –АТ «Українська автомобільна корпорація) на підставі замовлень-нарядів Позивача щодо ремонту транспортно засобу ЗАЗ Lanos TF55YO, реєстраційний номер АА0146СМ, а саме: акт виконаних робіт № ЗА 0003349 від 31.07.2009 на суму 5710, 2 грн., акт виконаних робіт № ЗА-0003350 від 31.07.2009 на суму 4458,41, а також рахунок-фактура № СЧ-002307 від 25.06.2009 на суму 5704,8 грн., рахунок фактура № СЧ-002403 від 31.07.2009 на суму 4458,41 грн.
На підставі платіжного доручення № 1762 від 08.07.2009 Позивач сплатив АТ «Українська автомобільна корпорація»5704,8 грн., призначення платежу – оплата за ремонт автомобіля згідно з рахунком № СЧ-002307 від 25.06.2009; на підставі платіжного доручення № 2056 від 17.08.2009 Позивач сплатив АТ «Українська автомобільна корпорація»4458,41 грн., призначення платежу –за ремонт автомобіля згідно з рахунком № 2403 від 31.07.2009.
З наведених обстави справи вбачається, що спір між Позивачем та Відповідачем виник у зв’язку з невиконанням останнім свого зобов’язання щодо сплати лізингових платежів за договором оперативного лізингу, укладеного між сторонами.
За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.
Спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли на підставі укладеного між ними договору оперативного лізингу.
Згідно з ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг—це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг згідно з ч. 2 ст. 292 ГК України може бути двох видів—фінансовий чи оперативний.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно доумов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог—відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).
В ч .1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.
Судом встановлено, що Відповідачем з квітня 2008 року по червень 2009 року були порушені передбачені договором лізингу зобов’язання щодо щомісячної сплати лізингових платежів. Сума заборгованості Відповідача за вказаний період складає 41155,24 грн. Відповідачем не було надано до суду жодних доказів, які б відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України спростовували його вину в порушенні зазначеного зобов’язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем з урахуванням вимог чинного законодавства було здійснене нарахування на основну суму боргу трьох процентів річних у розмірі 857,45 грн. та витрат, пов’язаних з інфляційним збільшенням заборгованості, в розмірі 3282,74 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 5 ст. 231 ГК України).
В ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Як встановлено судом вище, в п. 8.9 додатку № 2 до договору передбачено, що у разі прострочення сплати платежів за договором, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язання.
З огляду на наведене, суд вважає правомірним нарахуванням Позивачем пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, але не більше, ніж за шість місяців до дати, коли зобов’язання мало бути виконаним.
Загальна сума пені за прострочення виконання Відповідачем зобов’язання щодо сплати лізингових платежів складає 4217,04 грн.
Крім того, судом було встановлено, що предмет лізингу був повернутий Відповідачем Позивачу з несправностями, перелік яких визначений в акті приймання-передачі предмету лізингу від 05.06.2009, зміст якого викладений вище.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
При цьому збитками згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В ч. 2 ст. 809 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 803 ЦК України наймач зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані у зв’язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 809 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обов’язок Відповідача відшкодувати витрати Позивача на проведення ремонту предмету лізингу також передбачений в п. 10.4 додаткової угоди № 2 до договору, відповідно до якого при поверненні транспортного засобу лізингоодержувач згідно з письмовою вимогою лізингодавця сплачує останньому вартість необхідного ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань, зазначених в акті повернення транспортного засобу.
Судом встановлено, що Відповідач поніс витрати на ремонт предмету лізингу, загальний розмір яких складає 9638,76 грн., що підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими судом вище.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Акварель-прінт»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 102; код ЄДРПОУ 3151446) на користь закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»(02100, м. Київ, вул. І. Дубового; код ЄДРПОУ 30726921) заборгованість з лізингових платежів у сумі 41155,24 грн. (сорок одна тисяча сто п’ятдесят п’ять гривень 24 копійки), три проценти річних у сумі 857,45 грн. (вісімсот п’ятдесят сім гривень 45 копійок), інфляційні витрати в сумі 3282,74 грн. (три тисячі двісті вісімдесят дві гривні 74 копійки), пеню в сумі 4217,04 грн. (чотири тисячі двісті сімнадцять гривень 04 копійки), збитки в сумі 9638,76 грн. (дев’ять тисяч шістсот тридцять вісім гривень 76 копійок), 591,51 грн. (п’ятсот дев’яносто одну гривню 51 копійку) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 27.02.2010
Судове рішення № 8508617, Господарський суд м. Києва було прийнято 14.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 32/660. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: