Рішення № 85085534, 21.10.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/910/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про встановлення відсутності компетенції (повноважень), визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод", в якому просить суд встановити відсутність компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень - виконавчого комітету Чернівецької міської ради при прийнятті пунктів 1.12, 1.13, 1.14, 1.15, 1.16, 1.17, 1.18, 1.19, 1.20, 1.21, 1.22, 1.23 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.03.2019р. №165/6 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо присвоєння поштових адрес, розділ будинковолодінь, погодження складу нерухомого майна індивідуальних будинковолодінь на території міста Чернівців після проведення інвентаризації та після прийняття їх в експлуатацію (делеговані повноваження)" та визнати протиправним та скасувати дане рішення в частині цих положень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий комітет Чернівецької міської ради за відсутності відповідної компетенції прийняв рішення від 26.03.2019 № 165/6 «Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо присвоєння поштових адрес, розділ будинковолодінь, погодження складу нерухомого майна індивідуальних будинковолодінь на території міста Чернівців після проведення інвентаризації та після прийняття їх в експлуатацію (делеговані повноваження)». Зазначає, що вказаним рішенням в пунктах 1.12-1.23 присвоєно поштові адреси 12-ом об`єктам нерухомого майна, що перебувають на балансі державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" (далі - ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод»), знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Заводська, 33, є державною власністю та розміщені на земельній ділянці площею 12,2577га, постійним землекористувачем якої відповідно до державного акту на право користування землею серії І-ЧВ № 001088 від 17.08.1998 є дане підприємство.

Таке рішення, на думку заступника військового прокурора, прийнято всупереч вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких виконавчий комітет лише готує і вносить на розгляд ради відповідне питання щодо найменування (перейменування) вулиць, при цьому не вирішує його самостійно. Таким чином, вказує, що присвоюючи окремі поштові адреси об`єктам нерухомого майна, що належать до державної власності, вийшов за межі своїх повноважень. Відтак, заступник військового прокурора вважає, що рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.03.2019 № 165/6 в частині п.п. 1.12.-1.23 є незаконним.

У зв`язку з тим, що уповноваженими органами держави (Міністерство оборони України та ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод») позовна заява щодо усунення вказаних порушень законодавства не була подана, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави, заступник військового прокурора звернувся до суду, реалізуючи передбачені ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» повноваження, з метою захисту інтересів держави.

Згідно пояснень, поданих державним підприємством Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод", підприємство погоджується з обґрунтуванням позову та підтримує його в повному обсязі. Вказує, що майно ДП МОУ "Чернівецький металообробний завод" є державною власністю, перебуває у сфері управління Міністерства оборони України і закріплено за підприємством на праві повного господарського відання. Зазначає, що виконавчий комітет Чернівецької міської ради не мав компетенції на прийняття рішення від 26.03.2019 № 165/6. При цьому, підстави не звернення самостійно з позовом для захисту прав підприємства та інтересів держави пояснює відсутністю у штаті юрисконсульта у зв`язку з реорганізацією.

Відповідач у поданому відзиві просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки, вважає, що прокурор у відповідності до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не набув права на звернення до суду із даним позовом. Крім того, вказує, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач фактично задоволив заяву одного із позивачів, що спростовує порушення будь-якого права. При цьому, стверджує, що відповідач наділений правом на прийняття рішень про присвоєння поштових адрес, зокрема, в силу пунктів 2.4 та 3.1 Положення «Про порядок присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Чернівцях», яке затверджене рішенням Чернівецької міської ради від 31.07.2014р. №1309. Так, в разі вирішення питання щодо упорядкування адрес в існуючих кварталах, виділу, поділу будинковолодіння (комплексу нежилих будівель) суб`єкти господарювання та фізичні особи в разі наявності документа, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, подають заяву до МКБТІ, яка розглядається виконавчим комітетом Чернівецької міської ради. Присвоєння та зміна поштових адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом прийняття виконавчим комітетом міської ради відповідного рішення.

Таким чином, на думку відповідача, з огляду на подачу позивачем заяви з проханням присвоїти поштові адреси у відповідності до зазначеного вище Положення, підстав для відмови у її задоволенні не було.

З указаних підстав, відповідач зазначає, що ним прийнято законне рішення в межах повноважень, наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Положенням.

Ухвалою суду від 09.08.2019р. позовну заяву заступника військового прокурора залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, вказаних в ухвалі. Позивач виконав вимоги у хвали суду у визначений судом строк.

Ухвалою суду від 20.08.2019р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи державне підприємство Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" зареєстровано виконкомом Чернівецької міської ради 10.03.1993р. за адресою вул.Заводська, буд.33, м.Чернівцв, 58007 (а.с.14).

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЧВ №001088 від 17.08.1998р. державному підприємству Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 17.03.1998р. №231/6 надано у постійне користування земельну ділянку площею 12,2577 га. (а.с.20).

Згідно з наказом начальника Чернівецького гарнізону від 21.01.2019р. №8 з метою впорядкування питань щодо ефективного використання, зберігання і обліку земель, наданих для потреб Збройних Сил України та розміщення на території Чернівецького гарнізону закріплено земельні ділянки за військовими частинами та установами гарнізону, які утримуються за рахунок бюджету, в тому числі за ДП МОУ "Чернівецький металообробний завод" військове містечко №39 - 12,2577га. (а.с.22-23).

ДП МОУ "Чернівецький металообробний завод" звернувся до начальника МКБТІ з листом №75-1 від 09.01.2019р., в якому просив з метою проведення державної реєстрації державного майна, яке перебуває на балансі ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод», що знаходиться на вул. Заводській №33 АДРЕСА_1 .Чернівцях присвоїти окремі поштові адреси наступним обєктам:

- будівлі прохідної КПП літ. А площею 95,20кв.м., ГРП літ.2А, огорожі №1;

- інженерному корпусу літ.Б площею 2144,50кв.м., трансформаторній літ.В, огорожі №2;

- гаражу літ.Г, гаражу літ.Д площею 1238,40кв.м;

- будівлі охорони літ.Е, будівлі роздягальні літ.Є площею 303,40кв.м., інструментальному цеху літ.Ж;

- будівлі медпункту літ.2Б площею 1283,00кв.м., трансформаторній літ.Ч;

- компресорній літ.Ш, ремонтно-механічному цеху літ.2В, модельному участку літ.2Г, естакаді котельних матеріалів літ.Я;

- будівлі роздягальні літ.X площею 688,50кв.м.;

- розподільному пункту літ.З, цеху заготовок літ.И, цеху заготовок літ.І площею 711,80кв.м., зварювальному участку літ.К, заправці літ.Л, цеху літ.М;

- цеху випуску блок котелень літ.У, будівлі літ.Ф;

- цеху літ.Н площею 755,40кв.м.;

- автоваговій літ.О площею 57,90кв.м., складу сипучих матеріалів літ.Р, побутовій будівлі літ.С площею 799,00кв.м., будівлі депо літ.Т, огорожі №3;

- насосній літ.2Д, котельні літ.2Е площею 800,20кв.м., димовій трубі І, огорожі №4 (а.с.98).

Листом від 11.03.2019р. №614 Чернівецьке МКБТІ повідомило виконком Чернівецької міської ради про розташування наведених вище будівель і споруд на вул. Заводській, №33 в м.Чернівцях та з метою впорядкування поштових адрес на території міста, та запропонувало таким будівлям та спорудам надати наступні поштові адреси:

- будівлі прохідної КПП літ.А площею 95,20кв.м., ГРП літ.2А, огорожі №1 залишити поштову адресу вул. Заводська №33;

- інженерному корпусу літ.Б площею 2144,50 кв.м., трансформаторній літ.В, огорожі №2 надати поштову адресу вул. АДРЕСА_2 №33-Г;

- гаражу літ.Г, гаражу літ.Д площею 1238,40кв., надати поштову адресу вул АДРЕСА_2 №33-Д;

- будівлі охорони літ.Е, будівлі роздягальні літ.Є площею 303,40кв.м., інструментальному цеху літ. Ж надати поштову адресу вул.Заводська №33-Е;

- будівлі медпункту літ.2Б площею 1283,00кв.м., трансформаторній літ.Ч надати поштову адресу вул.Заводська №33-Ж;

- компресорній літ.Ш, ремонтно-механічному цеху літ.2В, модельному участку літ.2Г, естакаді котельних матеріалів літ.Я надати поштову адресу вул.Заводська №33-З;

- будівлі роздягальні літ.X площею 688,50кв.м. надати поштову адресу вул.Заводська №33-И;

- розподільному пункту літ.З, цеху заготовок літ.И, цеху заготовок літ.І площею 711,80кв.м., зварювальному участку літ.К, заправці літ.Л, цеху літ.М надати поштову адресу вул.Заводська №33-К;

- цеху випуску блок котелень літ.У, будівлі літ.Ф надати поштову адресу вул.Заводська №33-Л;

- цеху літ.Н площею 755,40кв.м. надати поштову адресу вул.Заводська №33-М;

- автоваговій літ.О площею 57,90кв.м., складу сипучих матеріалів літ.Р, побутовій будівлі літ.С площею 799,00кв.м., будівлі депо літ.Т, огорожі №3 надати поштову адресу вул.Заводська №33-Н;

- насосній літ.2Д, котельні літ.2Е площею 800,20кв.м., димовій трубі І, огорожі №4 надати поштову адресу вул.Заводська №33-О (а.с.76-77).

На підставі заяви ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод» від 09.01.2019р. №75-1 та листа Чернівецького МКБТІ від 11.03.2019р. №614 виконавчий комітет Чернівецької міської ради прийняв рішення від 26.03.2019р. №165/6 «Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо присвоєння поштових адрес, розділ будинковолодінь, погодження складу нерухомого майна індивідуальних будинковолодінь на території міста Чернівців після проведення інвентаризації та після прийняття їх в експлуатацію (делеговані повноваження)» присвоєно поштові адреси, погоджено склад новозбудованих індивідуальних будинковолодінь на території м.Чернівців після проведення інвентаризації та після прийняття їх в експлуатацію наступним будівлям, які перебувають на балансі ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод»:

- п.1.12. вул.Заводська, 33 - будівлі прохідної КПП літ.А загальною площею 95,20кв.м, ГРП літ.2А, огорожі №1;

- п.1.13. вул.Заводська, 33-Г - інженерному корпусу літ.Б площею 2144,50 кв.м., трансформаторній літ.В, огорожі №2;

- п.1.14. вул.Заводська, 33-Д - гаражу літ.Г, гаражу літ.Д площею 1238,40кв.;

- п.1.15. вул.Заводська, 33-Е - будівлі охорони літ.Е, будівлі роздягальні літ.Є площею 303,40кв.м., інструментальному цеху літ.Ж;

- п.1.16. вул.Заводська, 33-Ж - будівлі медпункту літ.2Б площею 1283,00кв.м., трансформаторній літ.Ч;

- п.1.17. вул.Заводська, 33-З - компресорній літ.Ш, ремонтно-механічному цеху літ.2В, модельному участку літ.2Г, естакаді котельних матеріалів літ.Я;

- п.1.18. вул.Заводська, 33-И - будівлі роздягальні літ.X площею 688,50кв.м.;

- п.1.19. вул.Заводська, 33-К - розподільному пункту літ.З, цеху заготовок літ.И, цеху заготовок літ.І площею 711,80кв.м., зварювальному участку літ.К, заправці літ.Л, цеху літ.М;

- п.1.20. вул.Заводська, 33-Л - цеху випуску блок котелень літ.У, будівлі літ.Ф;

- п.1.21. вул.Заводська, 33-М - цеху літ.Н площею 755,40кв.м.;

- п.1.22. вул.Заводська, 33-Н - автоваговій літ.О площею 57,90кв.м., складу сипучих матеріалів літ.Р, побутовій будівлі літ.С площею 799,00кв.м., будівлі депо літ.Т, огорожі №3;

- п.1.23. вул.Заводська, 33-О - насосній літ.2Д, котельні літ.2Е загальною площею 800,20кв.м., димовій трубі І, огорожі №4 (а.с.24-27).

Заступник військового прокурора вважає, що рішення виконкому Чернівецької міської ради від 26.03.2019р. №165/6 прийнято за відсутності компетенції, визначеної Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", відтак порушує інтереси держави в особі Міністерства оборони України та ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод», у зв`язку з цим звернувся до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно з ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (ч.4 ст.53 КАС України).

Частиною 3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, участь прокурора в судовому процесі в судах загальної юрисдикції стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Згідно матеріалів справи, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави заступник військового прокурора 18.04.2019р. звернувся до Міністерства оборони України та ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод» з листами (а.с.11-12).

У зв`язку з невжиттям останніми заходів представницького характеру щодо пред`явлення позову з метою захисту порушених інтересів держави заступник військового прокурора у листах від 19.07.2019р. №30.38-1950-19, №30.38-1951-19 повідомив Міністерство оборони та ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод», що ним буде подано позов до Чернівецького окружного адміністративного суду до виконкому Чернівецької міської ради про скасування рішення від 26.03.2019р. №165/6 (а.с.12-13).

Листом від 15.08.2019р. ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод» повідомив заступника військового прокурора, що у зв`язку з ліквідацією ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод», зважаючи на тривалий час прийому-передачі справ та майна від попереднього голови ліквідаційної комісії, заходи представницького характеру щодо визнання недійсним рішення виконкому Чернівецької міської ради від 26.03.2019р. №165/6 ліквідаційною комісією ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод» не здійснювались (а.с.54).

У поданому до суду позові прокурором доведена необхідність захисту інтересів держави саме прокурором, а також обґрунтовані підстави звернення до суду від імені Міністерства оборони України та ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод», до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які підтверджують встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.

Відтак, звернення заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону з даним позовом є обґрунтованим та таким, що відповідає меті представництва інтересів держави в суді.

З приводу встановлення відсутності компетенції виконавчого комітету Чернівецької міської ради на прийняття оскаржуваного рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов`язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.

Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завдання суду в компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, розв`язати законодавчі колізії, а також, усунути наслідки дублювання повноважень.

При цьому, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Зазначена вище позиція суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 05 липня 2019 року по справі №802/833/17-а.

Крім того, у пункті 16 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:

а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень;

б) для делегування публічно-владних управлінських функцій;

в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом;

г) замість видання індивідуального акта;

ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Таким чином спори, визначені п.3 ч.1 ст.19 КАС України можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб`єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління. Також спори з приводу компетенції виникають у разі виявлення привласнення повноважень іншого суб`єкта владних повноважень або перевищення власних повноважень.

З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що адміністративний позов може містити вимогу про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень, проте такий адміністративний позов є допустимим у випадку відповідності пред`явленого позову вимогам щодо сторін такого провадження, а саме: наявність спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що в даному випадку позивачем обрано невірний спосіб судового захисту, оскільки позов про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень може бути поданий лише суб`єктом владних повноважень з приводу реалізації його компетенції у сфері управління, яким позивач не являється.

За таких обставин, адміністративний позов в частині встановлення відсутності у виконавчого комітету Чернівецької міської ради компетенції (повноважень) при прийнятті пунктів 1.12, 1.13, 1.14, 1.15, 1.16, 1.17, 1.18, 1.19, 1.20, 1.21, 1.22, 1.23 рішення від 26.03.2019р. №165/6 не підлягає задоволенню.

Попри це, саме відсутністю відповідних на те повноважень, заступник військового прокурора обґрунтовує протиправність рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.03.2019р. №165/6 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо присвоєння поштових адрес, розділ будинковолодінь, погодження складу нерухомого майна індивідуальних будинковолодінь на території міста Чернівців після проведення інвентаризації та після прийняття їх в експлуатацію (делеговані повноваження)".

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97).

В силу ст.2 Закону №280/97 місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №280/97 система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.11 Закону №280/97 виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Таким чином, органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, вказані норми розширеному тлумаченню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до пп.10 п.«б» ст.30 Закону №280/97-ВР до делегованих законом повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в галузі житлово-комунального господарства віднесено облік та реєстрацію відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форми власності.

Згідно статті 40 Закону №280/97-ВР виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», статтею 1 якого визначено, що державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Отже, системний аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що вирішення питання про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси належить до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

При цьому, діюче в Україні законодавство чітко не регламентує процедуру присвоєння такої адреси, незважаючи на те, що жодного правочину з нерухомим майном неможливо здійснити, якщо йому не присвоєно поштову адресу. В той же час, органи місцевого самоврядування не позбавлені можливості затверджувати такі процедури на місцях.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 22 січня 2019 року у справі №441/1625/15-а.

Поряд із цим, у відповідності до п.2.4 Положення "Про порядок присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у м.Чернівцях", яке затверджене рішенням Чернівецької міської ради від 31.07.2014р. №1309, в разі вирішення питання щодо упорядкування адрес в існуючих кварталах, виділу, поділу будинковолодіння (комплексу нежилих будівель) суб`єкти господарювання та фізичні особи в разі наявності документа, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, подають заяву до МКБТІ, яка розглядається виконавчим комітетом Чернівецької міської ради (делеговані повноваження).

Пунктом 3.1 вказаного Положення визначено, що присвоєння та зміна поштових адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом прийняття виконавчим комітетом міської ради відповідного рішення.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про те, що відповідач мав делеговані радою повноваження, у відповідності до Закону №280/97-ВР, щодо присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у м.Чернівцях, зокрема, 12-ом об`єктам нерухомого майна, що перебувають на балансі ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод», за адресою: м.Чернівці, вул. Заводська, 33.

Поряд із цим, суд вважає необґрунтованими посилання заступника військового прокурора на положення ч.1 ст.37 Закону №280/97, оскільки, оскаржуване рішення не стосується питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту та/або питань адміністративно-територіального устрою.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.03.2019р. №165/6 прийнято у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а відтак позов в частині визнання його протиправним та скасування не підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених вище обставин, проаналізувавши зазначені положення нормативно-правових актів, суд доходить висновку, що відповідач довів правомірність свого рішення. Натомість, заступником військового прокурора не надано суду доказів, які б обґрунтовували протиправність такого рішення з підстав зазначених у позові.

За таких обставин, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат, зважаючи на те, що позивачу відмовлено у задоволенні адміністративного позову, при цьому, докази понесення судових витрат відповідачем у матеріалах справи відсутні, що не суперечить вимогам статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону (вул.Аксенина, 2а, м.Чернівці, Чернівецька область, 58001).

Позивач 1 - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ, 03168).

Позивач 2 - державне підприємство Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" (код ЄДРПОУ 14263499, вул.Заводська, 33, м.Чернівці, 58007).

Відповідач - Виконавчий комітет Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 04062216, пл.Центральна, 1, м.Чернівці, 58002) .

Суддя В.О. Кушнір