Рішення № 85084900, 21.10.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2019 р. Справа № 480/3146/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просить:

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи на посаді судді календарний період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 5 днів та здійснити нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 82% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01.08.2018.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 р. №1600-VІІІ був звільнений з посади судді Господарського суду Сумської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. З 04.10.2016 р. йому призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 80% від суддівської винагороди. Відповідно до повідомлення відповідача щомісячне довічне грошове утримання призначене з врахуванням страхового стажу 30 років 9 місяців і 10 днів, в тому числі:

- 17 років 7 місяців 13 днів - судді,

- 2 роки 1 місяць 5 днів - військова служба,

- 3 роки 10 місяців - навчання в вищому юридичному навчальному закладі.

1 серпня 2018 р. позивач звернувся з заявою до відповідача та подав довідку Господарського суду Сумської області за №02-42/12/5184 від 01.08.2018р. про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. На дане звернення у встановлені законом строки відповіді не отримав, та повторно звернувся з заявою від 30.10.2018 р., в якій просив провести перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із розрахунку 82 % суддівської винагороди, оскільки стаж роботи на посаді судді становить 21 рік 8 місяців. Відповідач надав відповідь № 675/Л від 13.11.2018р., в якій зазначав, що ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено зарахування до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання половина періоду навчання в Українській державній юридичній академії, отже підстави для зарахування періоду навчання з 01.09.1987 р. по 30.06.1991 р. та призначення щомісячного довічного грошового утримання із розрахунку 82% суддівської винагороди відсутні.

Рішенням суду від 25.01.2019 вказана відмова була визнана протиправною, відповідача зобов`язано зарахувати до стажу роботи період навчання в Українській державній юридичній академії.

Беручи до уваги вказане рішення, з метою здійснення перерахунку довічного грошового утримання із розрахунку 82% суддівської винагороди, 24.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області з відповідною заявою. Втім, листом від 22.07.2019, відповідач повідомив, що загальний стаж позивача на посаді судді складає лише 19 років 05 місяців 13 днів. Тобто, до стажу на посаді судді ГУ ПФУ в Сумській області не було зараховано календарний період проходження строкової військової служби.

На переконання позивача, з огляду на приписи Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, яка діяла на час звільнення у відставку), неврахування відповідачем при визначенні стажу на посаді судді календарного періоду проходження строкової військової служби, є протиправним, у зв`язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ГУ ПФУ в Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що позивач звернувся із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідно до поданої заяви управлінням було призначено позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці і обчислене у розмірі 80% від суддівської винагороди.

На виконання Рішення суду від 25.01.2019 по справі № 480/4677/18, ОСОБА_1 був здійсненний перерахунок, згідно з яким, загальний стаж судді для обрахунку довічного грошового утримання визначений 19 років 05 місяців 13 днів, що свідчить про відсутність підстав для обчислення згаданого грошового утримання в розмірі 82 % суддівської винагороди.

За наведених обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 14.08.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/3146/19, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 04.09.2019, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 04.09.2019, у зв`язку з відсутністю відзиву на позовну заяву та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 10.10.2019 о 14 год. 30 хв., відповідача зобов`язано надати належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.

В судове засідання 10.10.2019 сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, з огляду на наведене, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та об`єктивно оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 р. №1600-VІІІ ОСОБА_1 був звільнений з посади судді Господарського суду Сумської області у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с. 13).

З 04.10.2016 р. позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 80% від суддівської винагороди. Відповідно до повідомлення відповідача за результатами перерахунку, здійсненого на підставі Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 по справі № 480/4677/18, до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, з якого обчислюється довічне грошове утримання, були зараховані: робота суддею - 17 років 07 місяців 13 днів, та навчання у вищому юридичному закладі - 1 рік 10 місяців, а всього - 19 років 5 місяців 13 днів.

З метою здійснення перерахунку довічного грошового утримання внаслідок включення до страхового стажу на посаді судді календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 1 місяць 5 днів, 24.06.2019 ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до ГУ ПФУ у Сумській області.

У відповідь на вказану заяву, відповідач листом № 1066/Л-11 від 22.07.2019 повідомив, що підстави для обчислення довічного грошового утримання в розмірі 82% суддівської винагороди відсутні, оскільки стаж роботи на посаді судді, з якого здійснюється таке обчислення, складає 19 років 05 місяців 13 днів.

Отже, стверджуючи про необґрунтованість позовних вимог, ГУ ПФУ в Сумській області зазначає на відсутності відстав для включення до стажу роботи на посаді судді календарного періоду проходження строкової військової служби 2 роки 1 місяць 5 днів.

Втім, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Згідно з пунктом 11 Розділу XIII Перехідних Положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 р. №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Статтею 43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII передбачено, що судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Також, п. 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" передбачено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №3-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

В рішенні Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року №3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абз. 2 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) також зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

Отже, законодавством, яке діяло на день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів", було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, окрім іншого, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.

У цій справі проходження ОСОБА_1 строкової військової служби 2 роки 1 місяць 5 днів підтверджується військовим квитком (а.с. 12) та не заперечується відповідачем.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до стажу роботи ОСОБА_1 , має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, з якого здійснюється обчислення довічного грошового утримання, календарного періоду проходження строкової, у зв`язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід.н. НОМЕР_1 ) до стажу роботи на посаді судді календарний період проходження строкової військової служби 2 роки 1 місяць 5 днів та здійснити нарахування і виплату щомісячного довічного утримання судді у відставці в розмірі 82% суддівської винагороди, починаючи з 01 серпня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик