Рішення № 85084877, 16.10.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 р. Справа № 480/2621/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Харченка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3051 Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач) та просить:

1. Визнати протиправними дії Військової частини 3051 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 року по 30.11.2018 року та невиплати індексації грошового забезпечення у повному розмірі з 01.12.2018 року по 28.02.2019 року.

2. Зобов`язати Військову частину 3051 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2015 року по 30.11.2018 року, враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати, встановлений для військовослужбовців Військової частини 3051, та виплатити індексацію грошового забезпечення у повному розмірі з 01.12.2018 року по 28.02.2019 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що всупереч чинному законодавству за час служби в період з січня 2015 року і по 30.11.2018 року йому не здійснювалася виплата індексації заробітної плати, а за період з 01.12.2018 року по 28.02.2019 року - здійснювалася не в повному розмірі.

Ухвалою суду від 18.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві зазначив, що законом визначено, що індексація заробітної плати здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів на відповідний рік. При цьому, згідно з межами фінансових ресурсів, виділених військовій частині 9953 за спірний період, кошти на нарахування та виплату індексації не передбачено, тому позивачу правомірно не було її нараховано та виплачено (а.с.22-23).

Ухвалою суду від 16.08.2019 року справу ухвалено розглядвти за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників спарви, судове засідання призначено на 22.08.2019 року.

22.08.2019 року відкладено судове засідання на 03.09.2019 року для ознайомлення позивачем з відзивом та надання відповіді на нього.

23.08.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що при незмінній сумі грошового забезпечення в квітні, травні, липні, листопаді 2016 року в Довідці про нарахування та виплату індексації ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 р. по 28.02.2019 р. відповідачем зазначено про виплату індексації з червня по грудень 2016 року. При цьому, відповідачем не було встановлено базового місяця у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Позивач зазначає, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (а.с.40-42).

03.09.2019 року у судовому засіданні для отримання доказів та пояснень оголошено перерву до 18.09.2019 року.

18.09.2019 року у судовому засіданні для отримання доказів та пояснень оголошено перерву до 16.10.2019 року та повторно зобов`язано представника відповідача надати особові картки позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пердставників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з лютого 2007 року по 28.02.2019 року проходив службу за контрактом у Військовій частині 3051 Національної гвардії України, наказом від 28.02.2019 року №54 його виключено зі списків особового складу, вислуга років складає 28 років 11 днів (а.с.7).

На адвокатський запит представника позивача листом №40/51/33-1485 від 15.07.2019 року було направлено витяг з розрахунково-платіжної відомості про отримане грошове забезпечення за період з 01.01.2018 року по 28.02.2019 року, в якому зазначено, що за січень та лютий 2018 року індексації грошових доходів населення військовослужбовцям здійснювалася в межах фінансових ресурсів бюджету (а.с.9-11).

Вважаючи, що відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 30.11.2018 року та виплачено індексацію грошового забезпечення не у повному розмірі з 01.12.2018 року по день звільнення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Конституцією України (частина третя статті 43) встановлено право на належні, безпечні і здоров умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1); в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33).

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п`ятою статті 95 КЗпП України.

Конституційний Суд України, у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).

Відповідно до ст.1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст. 2, ч.1 ст.4 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону)

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.

Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 6 Порядку № 1078, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону № 1282-ХІІ, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Згідно з п.5 Порядку №1078 (станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Отже, встановлення базового місяця пов`язувалось із підвищенням розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також зі зростанням грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Так, у зв`язку зі збільшенням розміру доходу (підвищенням грошового забезпечення) позивача на підставі наказу МВС України від 23.01.2015 року №72 (застосовувався з 01.01.2015 року), розпорядження командувача ВВ МВС України №3/21/3-5581 від 14.09.2015 року, розпорядження ГУ НГУ від 04.02.2016 року №Р-5, індексації підлягали доходи позивача у період з квітня 2015 року по жовтень 2015 року, з червня по грудень 2016 року.

Індексація грошового забезпечення ОСОБА_2 у вказаний період здійснювалась відповідачем (проводилось нарахування та виплата), що підтверджується копіями особистих карток на грошове забезпечення №137 та 154(а.с.83, 84).

Станом на початок 2018 року п. 5 Порядку №1078 було передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Оскільки в березні 2018 року позивачу було підвищено посадовий оклад відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, наказу МВС України від 15.03.2018 №200, індексації підлягали доходи позивача у період з грудня 2018 року по лютий 2019 року.

Індексація грошового забезпечення ОСОБА_2 у вказаний період здійснювалась відповідачем (проводилось нарахування та виплата), що підтверджується копіями особистих карток на грошове забезпечення №250, 256 (а.с.86, 87).

Що стосується нарахування та виплати індексації за період проходження служби з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року, то як вбачається із довідки про нарахування та виплату індексації від 06.08.2019 року (а.с.24) та копій особистих карток на грошове забезпечення №221, 256 (а.с.85, 87), то індексація доходів позивача за цей період не здійснювалась.

Представник відповідача в додаткових поясненнях зазначав, що за 2017 рік та січень-лютий 2018 року індексація доходів військовослужбовцям здійснювалась в межах фінансових ресурсів бюджету. В зв`язку з обмеженим фінансуванням грошового забезпечення індексація не виплачувалась (а.с.48).

Проте, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів і держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, були відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення, чи доказів того, що ним протягом 2017 - 2018 років надсилались до відповідного органу потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ненарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2015 року у справі "Кечко проти України" висловив правову позицію, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1.

Отже, суд визнає, що при невиплаті позивачу індексації заробітної плати за період з січня 2017 року по лютий 2018 року відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період підлягають задоволенню.

При цьому, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за спірний період. Суд зазначає, що невиплата індексації грошового забезпечення є пасивною формою поведінки суб`єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року.

Що стосується позовних вимог щодо зобов`язання відповідача виплатити індексацію грошового забезпечення у повному розмірі з 01.12.2018 року по 28.02.2019 року, то суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, індексація грошового забезпечення ОСОБА_2 у вказаний період здійснювалась відповідачем (проводилось нарахування та виплата), що підтверджується копіями особистих карток на грошове забезпечення №250, 256 (а.с.86, 87). Сума нарахованої та виплаченої індексації становила по 71,08 грн. щомісяця.

Такий розмір індексації відповідає отриманому грошовому забезпеченню позивача та розрахований з дотриманням вимог Порядку № 1078.

Будь-яких доказів на підтвердження проведення невірних розрахунків індексації або невиплати її у вказаному розмірі позивачем суду не надано, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо зобов`язання відповідача виплатити індексацію грошового забезпечення у повному розмірі з 01.12.2018 року по 28.02.2019 року.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3051 Національної гвардії України (вул. Плодова, 2, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 08803773) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року.

Зобов`язати Військову частину 3051 Національної гвардії України (вул. Плодова, 2, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 08803773) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.10.2019 року.

Суддя А.Б. Діска