Рішення № 85084310, 22.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22 жовтня 2019 р.справа № 400/2298/19 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаДорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, вул. Миру, 65, с. Дорошівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56570

про1) визнання незаконним та скасування розпорядження від 31.05.19 р. № 41-рк "Про звільнення ОСОБА_1 ", в частині формулювання причини звільнення за ст. 41 ч. 1 п. 1 КЗпП України; 2) зобов`язання відповідача змінити формулювання причини та дати звільнення на ст. 38 ч. 1 КЗпП України 27.05.19 р.; 3) зобов`язання відповідача виплатити середній заробіток за час затримки виплати при звільненні і до 07.06.19 р.В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (надалі - відповідач або Дорошівська СР), в якому просить суд:

1) визнати незаконним та скасування розпорядження від 31 травня 2019 р. № 41-рк "Про звільнення ОСОБА_1 " (надалі - Розпорядження № 41-рк);

2) зобов`язати Дорошівську СР змінити формулювання причини та дати звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дрошівської СР з ст. 41 ч. 1 п. 1 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) з 31 травня 2019 р. на ст. 38 ч. 1 КЗпП України з 27 травня 2019 р.;

3) зобов`язати Дорошівську СР виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, а саме з моменту звільненні і до 7 червня 2019 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач навела такі доводи: з липня 2018 р. і до моменту звільнення, вона працювала на посаді начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Дорошівської СР (надалі - відділ ОКМС). 10 травня 2019 р. вона подала заяву на звільнення за власним бажанням, але відповідач звільнив її 31 травня 2019 р. за наслідками службового розслідування, на підставі ст. 41 ч. 1 п. 1 КЗпП України, а саме у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків. Позивач не погоджується з висновками службового розслідування та вказаною підставою звільнення.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні, так як службовим розслідуванням встановлено грубе порушення ОСОБА_1 вимог посадової інструкції начальника відділу ОКМС та положення про цей відділ. В чому саме полягає таке порушення та/або обставини його вчинення, відповідач у відзиві не зазначив (а. с. 52-53).

У відповіді на відзив позивач просив не брати до уваги докази, які додані відповідачем до свого відзиву, так як вони не були надіслані позивачу (а. с. 91-92).

Позовна заява залишалась без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 24-25).

При відкритті провадження у справі, судом задоволена заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду (а. с. 29-30).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Позивач клопотав про розгляд справи за його відсутності (а. с. 131).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ст. 205 ч. 9 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, з 3 липня 2018 р. ОСОБА_1 займала посаду начальника відділу ОКМС Дорошівської СР (а. с. 12 зворот).

10 травня 2019 р. ОСОБА_1 на ім`я сільського голови ОСОБА_2 подала заяву про звільнення з посади начальника відділу ОКМС з 15 травня 2019 р., за власним бажанням (а. с. 72).

13 травня 2019 р. сільський голова ОСОБА_2 видав розпорядження № 36-р "Про проведення службового розслідування" (надалі - Розпорядження № 36-р), яке мотивовано тим, що поточним контролем виявлені факти порушень використання коштів державної освітньої субвенції, коштів сільського бюджету. Цим же розпорядженням ОСОБА_1 відсторонена від виконання посадових обов`язків (а. с. 78).

27 травня 2019 р. ОСОБА_1 подала заяву про видачу їй трудової книжки, на яку 31 травня 2019 р. отримала відповідь про те, що трудова книжка буде видана після закінчення службового розслідування (а. с. 15-16).

28 травня 2019 р. складено Акт службового розслідування (а. с. 83-86).

Як зазначено в Акті службового розслідування, членами комісії вилучені документи фінансової звітності, накази з кадрових питань, книги наказів, трудові книжки працівників відділу ОКМС. На підставі цих документів, комісія зробила висновок про такі порушення з боку ОСОБА_1 :

1) трудові книжки працівників відділу ОКМС зберігаються в приміщенні Білоусівського ЗЗСО (с. Білоусівка, вул. Димитрова, 11), а не за юридичною адресою відділу ОКМС (с. Білоусівка, вул. Димитрова, 9), в незамкненому кабінеті ОСОБА_1 , що є порушенням п. 1 пп. 1.5. Положення про відділ ОКМС, п. 3, 4 Постанови від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників" (надалі - Постанова № 301);

2) в трудових книжках деяких посадових осіб відділу ОКМС відсутні записи про призначення на посаду директора закладу освіти, що є порушенням п. 3, 4 Постанови № 301 та п. 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 р. № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 10 (надалі - Інструкція № 58);

3) відсутня трудова книжка одного з працівників відділу ОКМС, що є порушенням п. 1.1., 2.2., 2.4. Інструкції № 58;

4) звільнення шістьох працівників відділу ОКМС здійснено ОСОБА_1 15 травня 2019 р., в період її відсторонення від виконання посадових обов`язків;

5) відомості про ознайомлення працівників відділу ОКМС з наказами з кадрових питань за 2018 р. і з лютого до травня 2019 р., більшою частиною відсутні, що є порушенням наказу Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 р. № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" (надалі - Наказ № 489);

6) відсутні заяви працівників відділу ОКМС про прийняття на роботу, звільнення, відпустки, надання матеріальної допомоги, що є порушенням розділу ІІ гл. 1 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 р. № 1000/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 р. за № 736/27181 (надалі - Правила № 1000/5);

7) гербова печатка і штамп відділу ОКМС знайдені в приміщенні Білоусівського ЗЗСО (с. Білоусівка, вул. Димитрова, 11), а не за юридичною адресою відділу ОКМС (с. Білоусівка, вул. Димитрова, 9), що є порушенням розділу ІІ гл. 10 Правил № 1000/5;

8) в розрахунково-платіжних відомостях на нарахування заробітної плати відсутня інформація про посади педагогічних працівників, їх оклад та характер обов`язкових надбавок, що є порушенням наказу Міністерства фінансів України від 26 листопада 2012 р. № 1220, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2012 р. № 2078/22390;

9) в табелях робочого часу педагогічних працівників відсутні відмітки про роботу за числами місяця, що є порушенням Наказу № 489;

10) в табелях робочого часу сумісників не відображена кількість відпрацьованих годин, що може призвести до відпрацювання ними понаднормованого часу;

11) виплата педагогічним працівникам грошової винагороди за сумлінну працю, зразкове виконання обов`язків на підставі наказу від 25 лютого 2019 р. перевищує розмір одного посадового окладу, що є порушенням ст. 57 Закону України "Про освіту";

12) в наказі № 27-к від 26 лютого 2019 р. Білоусівського ЗЗСО на преміювання вказана помилкова дата наказу Міністерства освіти і науки України, а крім цього розмір премії перевищує розмір одного посадового окладу, що є порушенням ст. 57 Закону України "Про освіту";

13) в лютому та березні 2019 р. одна особа премійована за відсутності наказу начальника відділу ОКМС;

14) наказ № 29 від 2 лютого 2019 р. на преміювання сформульовано не вірно - підставою для нарахування премії зазначена економія заробітної плати, що є недоречним на початку бюджетного року;

15) доньці позивача - ОСОБА_3 , яка є викладачем української мови та літератури в Білоусівському ЗЗСО, встановлено навантаження на 2019 учбовий рік, але вона на посаді не працює;

16) відповідно до штатного розпису на 2019 р., двірнику та прибиральнику затверджена ставка 0,5, але в квітні 2019 р. заробітна плата цим особам нарахована із ставки 1,0.

Як зазначено в Акті службового розслідування, всі фінансові документи, в яких були виявлені вищеописані порушення, підписані ОСОБА_1

31 травня 2019 р. відповідач видав спірне Розпорядження № 41-рк, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу ОКМС 31 травня 2019 р. на підставі ст. 41 ч. 1 п. 1 КЗпП України, у зв`язку з допущенням нею вищенаведених порушень (а. с. 11).

Як визначено п. 3 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950, рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування.

Отже, при призначенні службового розслідування, обов`язково повинен бути визначений його предмет, під яким слід розуміти обставини, які підлягають перевірці. Наявність такого предмету окреслює коло питань, які підлягають дослідженню членами комісії.

Суд звертає увагу на невідповідність предмету службового розслідування, визначеному в розпорядженні про його призначення, та висновками Акту службового розслідування. Так, в Розпорядженні № 36-р предметом службового розслідування визначено використання коштів державної освітньої субвенції, сільського бюджету та достовірності показників фінансової звітності. В той же час, значна частина порушень - 7 з 16, які виявила комісія, стосуються порядку ведення і зберігання трудових книжок, що виходить за межі первинно визначеного предмету службового розслідування.

Всі виявлені відповідачем порушення, умовно розподіляються на дві групи: 1) порушення порядку ведення і зберігання трудових книжок або інші кадрові питання (7 порушень) та 2) порушення фінансової дисципліни (використання коштів) (9 порушень).

Оцінюючи загалом ці порушення, суд відзначає таке.

Позивач працювала на посаді начальника відділу ОКМС з 3 липня 2018 р. і до 31 травня 2019 р.

За правилами ст. 148 ч. 2 КЗпП України, дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При цьому, цей строк є остаточним для притягнення особи до відповідальності, продовження або поновленню не підлягає і з його спливом особа не може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності.

Отже, суттєвою обставиною, яку необхідно встановити під час службового розслідування, є визначення часу вчинення проступку.

Суд відзначає, що фіксуючи більшу частину порушень (9 з 16), відповідач не вказав в Акті службового розслідування за якій час відсутні чи складені з порушенням документи, що не дає змоги порівняти його з періодом перебування позивача на посаді начальника відділу ОКМС, що є суттєвим недоліком службового розслідування - якщо відповідач стверджує, що ОСОБА_1 не вносила до трудових книжок необхідні записи, або складала із порушенням фінансові документи, то він обов`язково повинен був зафіксувати в Акті службового розслідування дати відповідних наказів (документів фінансової звітності), чого ним зроблено не було, а тому суд констатує, що на момент прийняття Розпорядження № 41-рк про звільнення ОСОБА_1 , відповідач не встановив і не зафіксував належним чином час обставин, з якими він пов`язує порушення з боку позивача, а тому суд знаходить всі порушення щодо яких відсутня вказівка на час їх вчинення, недоведеними з боку відповідача.

Що стосується інших порушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.36. посадової інструкції начальника відділу ОКМС, затвердженої розпорядженням сільського голови № 35-р від 16 квітня 2018 р., на ОСОБА_1 покладені обов`язки щодо прийняття та звільнення з роботи працівників відділу, які не є посадовими особами місцевого самоврядування, прийняття рішень щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (а. с. 55-57).

Звільнення позивачем працівників відділу ОКМС відбулось 15 травня 2019 р., тобто під час відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків. Слід зазначити, що позивач сам стверджує, що про проведення службового розслідування і відсторонення від посади, він дізнався 13 травня 2019 р., а тому видання ОСОБА_1 наказів про звільнення працівників відділу ОКМС в період відсторонення від посадових обов`язків та приймаючи до уваги те, що позивач був обізнаний про своє відсторонення, є порушенням з боку позивача.

Так само, є порушенням зберігання трудових книжок і гербової печатки із штампом поза межами відділу ОКМС.

Помилка в наказі № 27-к від 26 лютого 2019 р. Білоусівського ЗЗСО в даті наказу Міністерства освіти і науки України, не може бути поставлена в вину позивачу, так як цей наказ виданий не ним, а Білоусівським ЗЗСО.

Відповідно до ст. 23 ч. 1 Закону України "Про освіту", держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти. Той факт, що Білоусівський ЗЗСО входить до структури відділу ОКМС (а. с. 117), не підмінює права цього закладу освіти на самостійне видання наказів з кадрових питань, а позивач не наділений правом їх контролю.

З тих же позицій суд оцінює і встановлення наказом по Білоусівському ЗЗСО навантаження на ОСОБА_3 .

Що стосується відсутності наказу на преміювання ОСОБА_4 в лютому та березні 2019 р., то це порушення вчинено під час перебування ОСОБА_1 на посаді начальника відділу ОКМС та встановлено вірно.

Таким чином, щодо більшої частини порушень, про які йдеться в Акті службового розслідування, відповідач не вказав час їх вчинення, деякі з порушень відповідачем встановлені помилково, тоді як звільнення працівників відділу ОКМС під час відсторонення позивача від посади, зберігання трудових книжок і печатки не у відділу ОКМС, преміювання за відсутності наказу та нарахування заробітної плати понад ставку, встановлені відповідачем вірно.

Суд звертає увагу на те, що позовна заява не містить доводів на спростування цих порушень - в ній позивач в хронологічній послідовності перелічила обставини звільнення та навела норми КЗпП України, які, на її думку, порушені відповідачем.

За приписами ст. 77 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частині 2 цієї статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування, так як презюмується протиправність його рішення, дії чи бездіяльності, але позивач, в силу вимог ст. 77 ч. 1 КАС України, не звільнений від доказування тих обставин, які він покладає в основу своїх вимог.

Позивач в даній справі жодним чином не пояснила та не надала жодних доказів на підтвердження того, що висновки Акту службового розслідування помилкові та/або безпідставні і ті порушення, які зафіксовані цим актом, не мали місце.

Як передбачено ст. 41 ч. 1 п. 1 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідач безпідставно застосував цю статтю при звільнені позивача, так як в ній йдеться про однократне грубе порушення, тоді як відповідач при проведенні службового розслідування дійшов висновку про системні та тривалі порушення з боку позивача і зафіксував 16 порушень, що вже само по собі виключає звільнення позивача за цією статтею.

КЗпП України або інші нормативні акти не містять визначення поняття "одноразового грубого порушення трудових обов`язків", а тому воно є оціночним та повинно встановлюватись в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду, тощо.

На переконання суду, жодне з виявлених відповідачем порушень, не може бути розцінено саме як грубе порушення трудових обов`язків ОСОБА_1 , так як всі допущені нею порушення носять відворотний характер.

Як передбачено ст. 235 ч. 3 КЗпП України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Так як судом не встановлено підстав для звільнення позивача саме за ст. 41 ч. 1 п. 1 КЗпП України і адміністративний суд не вправі самостійно визначати інші види дисциплінарних стягнень на підставі встановлених ним порушень, то позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування Розпорядження № 41-рк підлягають задоволенню, як і вимога щодо зміни формулювання звільнення на ст. 38 ч. 1 КЗпП України.

В той же час, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про стягнення з Дорошівської СР середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до вищенаведеної норми КЗпП України, таке стягнення проводиться лише в разі, якщо визнане незаконним формулювання причини звільнення створило перешкоди в працевлаштуванні, але позивач одразу після закінчення службового розслідування та отримання трудової книжки була працевлаштована в Білоусівський ЗЗСО і наявність запису в трудовій книжці про звільнення за ст. 41 ч. 1 п. 1 КЗпП України цьому не завадила.

Судовий збір в сумі 768,40 грн., який сплачений позивачем за розгляд немайнових вимог підлягає стягненню на його користь з рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (вул. Миру, 65, с. Дорошівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56570, ЄДРПОУ 04376222) задовольнити частково.

2. Розпорядження від 31 травня 2019 р. № 41-рк "Про звільнення ОСОБА_1 ", в частині формулювання причини звільнення ОСОБА_1 за ст. 41 ч. 1 п. 1 КЗпП України, визнати протиправним та скасувати.

3. Зобов`язати Дорошівську сільську раду Вознесенського району Миколаївської області (вул. Миру, 65, с. Дорошівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56570, ЄДРПОУ 04376222) змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 викладені в розпорядженні від 31 травня 2019 р. № 41-рк "Про звільнення ОСОБА_1 " на ст. 38 ч. 1 КЗпП України з 27 травня 2019 р.

4. В задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Дорошівську сільську раду Вознесенського району Миколаївської області (вул. Миру, 65, с. Дорошівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56570, ЄДРПОУ 04376222) виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати належних їй сум при звільненні, відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (вул. Миру, 65, с. Дорошівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56570, ЄДРПОУ 04376222) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз