Рішення № 85084184, 22.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4171/19

Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом адвоката Алєксандрової Анастасії Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 20 вересня 2019 року надійшов адміністративний позов адвоката Алєксандрової Анастасії Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач, УСЗН Старобільської РДА) з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина позивача - ОСОБА_3 . Враховуючи те, що дитина народилась у Федеративній Республіки Німеччина, органом РАЦС в м. Донауверт зроблено відповідний актовий запис про народження, витяг з актового запису про народження № 0327/2018, апостильований 13 травня 2019 року, перекладено з німецької на українську та засвідчено справжність підпису перекладача 17.05.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області за реєстраційним номером 5930.

Мати позивача звернулась до відповідача з питання права на отримання державної соціальної допомоги при народженні дитини.

Листом від 15.05.2019 № 01-10/1735 відповідач повідомив, що у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, громадяни, які зареєстровані на непідконтрольній території України мають право отримувати державну допомогу в органі соціального захисту населення на підставі довідки про взяття на облік ВПО, виданої відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік ВПО, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 № 509. Враховуючи те, що позивач на обліку в Управлінні не перебуває та вчасно не звернулась за призначенням вищезазначеної допомоги, право на отримання такої допомоги втрачено.

На підставі зазначеного, позивач вважає дії відповідача неправомірними та такими, що порушують її права.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).

Від УСЗН Старобільської РДА через відділ діловодства, обліку та звернення громадян (канцелярію) суду 09.10.2019 за вх. № 51375/2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовних вимог не визнає з таких підстав (арк. спр. 25-26).

Так, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 ніколи не зверталася до УСЗН Старобільської РДА із заявою про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу.

Мати позивача 14.05.2019 зверталась до відповідача із заявою щодо надання роз`яснень чи має право її донька отримати державну допомогу при народженні дитини на тій підставі, що донька народила дитину в Федеративній Республіці Німеччина, хоча пунктом 10 Порядку визначено - допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Листом від 15.05.20.19 № 01-10/1735 відповідач повідомив про результат розгляду заяви заявника згідно з чинним законодавством.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач до УСЗН Старобільської РДА із відповідною заявою та пакетом документів, необхідним для призначення допомоги на народження її дитини, не зверталася.

З урахування викладеного, відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено витягом з актового запису про народження від 15.04.2019 № G 327/2018 (арк. спр. 13).

ОСОБА_5 (мати ОСОБА_1 ) 14.05.2019 звернулась до відповідач із заявою про надання роз`яснень, чи має право її донька - ОСОБА_1 отримати державну допомогу при народженні дитини на тій підставі, що донька народила дитину в Федеративній Республіці Німеччина (арк. спр. 27).

Листом від 15.05.2019 № 01-10/1735 УСЗН Старобільської РДА надано роз`яснення ОСОБА_5 , що ОСОБА_1 потрібно було стати на облік як внутрішньо переміщеній особі в УСЗН Старобільської РДА та подати пакет документів на призначення даної допомоги в термін 12 місяців з дати народження дитини. Так як ОСОБА_1 на обліку в Управлінні не перебуває та вчасно не звернулася за призначенням вищезазначеної допомоги, право на отримання допомоги втрачено (арк. спр. 28).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-XII).

Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Так, згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2811-XII громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2811-XII одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини.

Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника); надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина перша статті 5, частина перша статті 10 Закон № 2811-XII), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811-XII.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

За приписами статті 11 Закону № 2811-XII для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення, за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини, подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2009 року № 59).

З вищевикладеного слідує, що законодавцем чітко визначено, що для призначення допомоги при народженні дитини одному з батьків (усиновлювачу, опікуну, піклувальнику), з яким постійно проживає дитина, необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем проживання батьків із встановленої форми заявою та копією свідоцтва про народження дитини.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих для призначення допомоги при народженні дитини, є відповідна заява разом з доданими до неї документами, подана до органу соціального захисту населення в установленому порядку одним з батьків дитини.

Проте, судом встановлено, що позивач із заявою про призначення допомоги при народженні дитини до УСЗН Старобільської РДА не зверталася.

Більш того, УСЗН Старобільської РДА не може вважатися органом соціального захисту населення за місцем проживання батьків, оскільки за матеріалами справи зареєстрованим місцем проживання позивача є місто Луганськ , а місцем фактичного проживання Федеративна Республіка Німеччина . Також позивачем суду не надано доказів перебування на обліку в УСЗН Старобільської РДА як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання на території Старобільського району Луганської області.

Таким чином, оскільки позивач (один з батьків) із заявою про призначення допомоги при народженні дитини до УСЗН Старобільської РДА не зверталася, суд дійшов висновку, що у відповідача не виник обов`язок щодо призначення такого виду допомоги.

Відповідно, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно не вирішував по суті питання щодо призначення допомоги при народженні дитини.

Що стосується листа відповідача від 15.05.219 № 01-10/1735, наданого у відповідь на заяву ОСОБА_5 , яка не є одним з батьків народженої дитини, то суд зазначає, що така відповідь відповідача не є рішенням про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини у розумінні Закону № 2811-XII, відповідно, й не тягне для позивача настання будь-яких правових наслідків.

Частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно, з вищевикладеного слідує, що відсутність порушення відповідачем прав позивача обумовлює й відсутність можливості захисту такого права у порядку адміністративного судочинства України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні судим перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем суду не доведено, яким чином відбулося порушення відповідачем її прав, з огляду на відсутність будь-яких правовідносин між нею та УСЗН Старобільської РДА.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи на відсутність порушення відповідачем будь-яких прав позивача, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Алєксандрової Анастасії Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (місцезнаходження: 92703, Луганська область, місто Старобільськ, вулиця Центральна, будинок 36, код за ЄДРПОУ 03197055) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова